Постанова

від 06.12.2007 по справі 11/607

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/607

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.12.2007  року                                                                      Справа № 11/607

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                                  Єжової С.С.

                                                  Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання:                      Міхальчук О.А.

за участю представників:

від  позивача:                               -Єрьоменко Є.С., представник

за дов. №12 від 28.02.07;

від  відповідача:                              -Аль-Дандан Д.А., представник

за дов. №255 від 07.05.07;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Відкритого акціонерного товариства

„Універмаг „Росія”, м. Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  29.10.07

по справі                                        №11/607 (суддя –Москаленко М.О.)

за позовом:                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

„Торговий дім „Луганськпродукт”, м. Луганськ

до відповідача:                              Відкритого акціонерного товариства

„Універмаг „Росія”, м. Луганськ

про                                                  стягнення 3275 грн. 64 коп.  

В С Т А Н О В И В:

          Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін у судовому засіданні 04.12.07 було оголошено перерву до 10 годин           30 хвилин 06.12.07.

          У жовтні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Луганськпродукт”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „ТД „Луганськпродукт”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 12.10.07 б/н з вимогами про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, м. Луганськ (далі за текстом –ВАТ „Універмаг „Росія”, відповідач), заборгованості за поставлений за договором купівлі-продажу №78 від 01.02.05 товар з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2379 грн. 04 коп. (в тому числі: борг у сумі 2327 грн. 83 коп., інфляційні нарахування у сумі 51 грн. 21 коп.), 3% річних з простроченої суми у розмірі  35 грн. 78 коп., пені у розмірі 860 грн. 82 коп. (всього –3275 грн. 64 коп.)

          Рішенням господарського суду Луганської області від 29.10.07 у справі №11/607 позов задоволений частково, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто пеню у сумі 860 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 35 грн. 78 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.; в решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згадане рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:

-станом на 31.12.06 сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 8164 грн. 03 коп.;

-08.10.07 сторонами у справі був складений та підписаний акт звірення взаємних розрахунків, у відповідності з яким сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений за договором купівлі-продажу №78 від 01.02.05 товар склала 2327 грн. 83 коп.;

-у відповідності з умовами пункту 9.1 згаданого договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець (відповідач у справі) сплачує Продавцю (позивачу у справі) за кожен день прострочення штраф у відповідності з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”;

-на підставі умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі  860 грн. 82 коп. Під час нарахування пені позивач виходив з умов  пункту 5.2 договору у редакції відповідача, а саме: „Платіж за товар, що поставляється за даним договором, повинен бути здійснений за безготівковим розрахунком у національній валюті на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки”, тому  розрахунок пені відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства;

-у відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору;

-у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

-на підставі приписів вказаної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача  3% річних у сумі 35 грн. 78 коп.;

-розрахунок сум пені та 3% річних зроблений позивачем з дотриманням приписів чинного законодавства і є обґрунтованим;

-під час розгляду справи позивач листом повідомив про сплату відповідачем основної суми боргу за згаданим договором у розмірі  2327 грн. 83 коп., у підтвердження вказаного факту надав копію банківської виписки. З урахуванням викладеного провадження у справі у частині стягнення заборгованості у розмірі 2327 грн. 83 коп. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України;

-судові витрати у цій частині покладаються на відповідача у справі, оскільки сплата вказаної суми заборгованості була здійснена ним 25.10.2007, тобто після  звернення позивача до суду з даним позовом;

-позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню частково з урахуванням сплати відповідачем суми основного боргу за позовом та  віднесенням на відповідача судових витрат у справі.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 29.10.07 у справі №11/607, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 14.11.07 №422, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          В обґрунтування згаданої апеляційної скарги відповідач зазначає, що, на його думку:

          -при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом Луганської області були порушені принципи всебічності, повноти та об'єктивності, а також приписи норм матеріального та процесуального права;

          -не зважаючи на діючі норми чинного процесуального законодавства, порушуючи засади змагальності судочинства, суд першої інстанції розглянув дану справу без присутності представника відповідача, тим самим не надав можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами та захистити й відстояти у судовому засіданні свої інтереси, а також надати до суду першої інстанції доводи та міркування щодо вимог позивача й витребувані матеріали;

          -при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд Луганської області обставини та матеріали справи всебічно та об'єктивно не розглянув. В тому числі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач не поніс взагалі збитків, оскільки заборгованість у сумі 2327 грн. 83 коп. була сплачена йому відповідачем у повному обсязі;

          -ВАТ „Універмаг „Росія” припинило з 01.08.07 господарську діяльність у магазині-супермаркеті „Торговий центр „Росія”, задля провадження якої і був укладений договір купівлі-продажу №78 від  01.02.05. З цього моменту і по теперішній час відповідач як сумлінний суб'єкт господарювання не розірвав з позивачем у даній справі договір №78 від 01.02.05 до повного виконання зобов'язань за ним. Відповідач поступово закінчує господарські відносини з постачальниками, які склалися у ході роботи супермаркету;

          -вимоги позивача не обґрунтовані. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі підстави для задоволення вимог позивача у частині стягнення з відповідача пені у сумі 860 грн. 82 коп. та 3% річних у сумі 35 грн. 78 коп.          

          Позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечив за відзивом від 29.11.07 №50, в якому просить у задоволенні цієї апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.11.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, м. Луганськ,  від 14.11.07 №422 на рішення господарського суду Луганської області від 29.10.07 у справі №11/607 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи  представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, сторони 01.02.05 уклали договір купівлі-продажу №78 (далі за текстом - договір), за яким позивач зобов'язувався постачати відповідачу товар (продукти харчування, напої і пиво), а відповідач - оплачувати товар відповідно до умов договору.

          З пункту 11.4 договору вбачається, що сторони за ним домовились про те, що строк дії цього договору до 31 грудня 2010 року.

          Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Умовами п. 5.2 договору сторони визначили, що платіж за товар, що постачається, повинен бути здійснений не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки.

          З матеріалів даної справи слідує, що за станом на 01.01.07 з боку відповідача за отриманий товар за вказаним договором перед позивачем існував борг в сумі 8164 грн. 03 коп.       

          З 18.01.07 по 06.06.07 відповідач за договором ще отримав від позивача товар на суму 47663 грн. 80 коп., про що свідчать акт звірення розрахунків за станом на 08.10.07 (а.с. 13), витратні накладні та довіреності на отримання товару (а.с. 15-40).

          В порушення умов договору відповідач своєчасно і у повному обсязі розрахунки не здійснював, у зв'язку з чим за станом на  08.10.07 утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2327 грн. 83 коп., що підтверджується вищевказаним актом звірення розрахунків, підписаним обома сторонами, а також виписками банківської установи про перерахування грошових коштів та не спростовано відповідачем.

          Під час розгляду справи в місцевому господарському суді відповідач 25.10.07 погасив основний борг перед позивачем в сумі 2327 грн. 83 коп. (а.с. 70).

          Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          За станом на 01.09.07 і на 01.10.07 відповідач перед позивачем мав заборгованість у сумі  3827 грн. 83 коп., але останній розрахував інфляційні нарахування за вересень 2007 року від боргу в сумі 2327 грн. 83 коп. і їх розмір склав 51 грн. 21 коп.

          Одними з позовних вимог є вимоги щодо стягнення боргу (2327 грн. 83 коп.) з урахуванням інфляційних нарахувань (51 грн. 21 коп.), що в сумі складає 2379 грн. 04 коп.

          Позивач у позові наполягає і на стягненні 3% річних в сумі 35 грн. 78 коп., розрахованих ним за період з 12.04.07 по 12.10.07 від суми 2379 грн. 04 коп.

          При розгляді справи в апеляційній інстанції позивач надав розширений розрахунок 3% річних за період з 12.04.07, розмір яких склав 58 грн. 53 коп., тобто більший, ніж заявлений до стягнення за позовом.    

          Сторони виклали умови п. 9.1 договору у наступній редакції: „У випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар „Покупець” (відповідач) оплачує „Продавцю” (позивачу) за кожний день прострочення штраф у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.96” (далі за текстом –Закон №543/96-ВР).

          Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

          Судова колегія, з урахуванням зазначеного, вважає, що сторони визначили відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків у вигляді сплати пені.

          Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону №543/96-ВР,  платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          У відповідності зі ст. 3 Закону №543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          За умовами договору сторони не узгодили розмір пені.

          Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про:

          -задоволення   позовних вимог у частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі         51 грн. 21 коп. та 3% річних в сумі 35 грн. 78 коп.;

          -припинення провадження у справі у частині стягнення основного боргу у сумі 2327 грн. 83 коп.;

          -відмову в решті позову з покладанням на відповідача судових витрат за позовом зі сплати державного мита у сумі 75 грн. 19 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 86 грн. 99 коп.

          Судовою колегією залишаються поза увагою доводи скаржника про порушення норм процесуального права, зокрема, щодо вирішення спору за відсутністю представника відповідача з посиланням на положення п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за нез'явленням у засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, факт знаходження повноважного представника (Гусєвої Ю.В.) у відрядженні документально не підтвердив.

          В матеріалах справи відсутні відомості про те, що суд першої інстанції не мав можливості вирішити спір без участі представника відповідача у судовому засіданні 29.10.07 за наявними матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

за позовом:

          -витрати по сплаті державного мита у сумі 26 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 31 грн. 01 коп. покласти на позивача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Луганськпродукт”, м. Луганськ;

          -витрати по сплаті державного мита у сумі 75 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 86 грн.  99 коп. покласти на відповідача у справі –Відкрите акціонерне товариство „Універмаг „Росія”, м. Луганськ;

за апеляційну скаргою:

          -витрати по сплаті державного мита у сумі 13 грн. 40 коп. покласти на позивача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Луганськпродукт”, м. Луганськ;

          -витрати по сплаті державного мита у сумі 37 грн. 60 коп. покласти на відповідача у справі – Відкрите акціонерне товариство „Універмаг „Росія”, м. Луганськ.

          Відкритому акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, ідентифікаційний код №01557513, слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 01 грн. 00 коп. за квитанцією №11502821 від 13.11.07, яка знаходиться у матеріалах справи №11/607.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 77, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 85, 99, 101, п. 2 ст. 103,  п. 3 ч. 1   ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, м. Луганськ, від 14.11.07 №422 на рішення господарського суду Луганської області від 29.10.07 у справі №11/607 задовольнити частково.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 29.10.07 у справі №11/607 скасувати.

          3.Прийняти нове рішення.

          4.Позов задовольнити частково.

          5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, вул. 16-а Лінія, буд. 48, м. Луганськ,  91011, ідентифікаційний код №01557513, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Луганськпродукт”, вул. Осіпенко, буд. 5, кв. 73, м. Луганськ, 91005, ідентифікаційний код №32900500, інфляційні нарахування у сумі 51 грн. 21 коп.,              3% річних у сумі 35 грн. 78 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 75 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 86 грн. 99 коп.

          6.У частині стягнення основного боргу у сумі 2327 грн. 83 коп. провадження у справі припинити.

          7.В решті позову відмовити.

          8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Луганськпродукт”, вул. Осіпенко, буд. 5, кв. 73, м. Луганськ, 91005, ідентифікаційний код №32900500, на користь Відкритого акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, вул. 16-а Лінія, буд. 48, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код №01557513, витрати по сплаті державного мита у сумі 13 грн. 40 коп.  за апеляційною скаргою.  

          Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

          Повернути Відкритому акціонерного товариства „Універмаг „Росія”, ідентифікаційний код №01557513, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 01 грн. 00 коп. за квитанцією №11502821 від 13.11.07, яка знаходиться у матеріалах справи №11/607.

          Підставою повернення з Державного бюджету України державного мита є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова

Суддя                                                                                Л.І.Журавльова