Постанова

від 18.06.2024 по справі 146/938/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

справа № 146/938/23

провадження № 51-7256км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1 ,

на вирок Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2023 року.

Обставини справи

1. Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 серпня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з публічними (державними) закупівлями, на строк 3 роки, за частиною 3 статті 358 КК - до позбавлення волі на строк 3 роки, і за сукупністю злочинів на підставі частини 1 статті 70 КК остаточно - до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з публічними (державними) закупівлями на строк 3 роки. Відповідно до статті 75 КК його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

2. Суд визнав доведеним, що засуджений за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, підробив офіційні документи та привласнив бюджетні кошти в сумі 500 000 грн за таких обставин.

3. 01 жовтня 2021 року він підписав від імені ТОВ «Центр Дилер Плюс» завідомо фіктивний договір № 208-АТЗ з Вапнярською селищною радою Тульчинського району Вінницької області на купівлю автомобіля Hyndai Santa Fe.

4. 06 жовтня 2021року на підставі підписаного ОСОБА_6 недостовірного Акту приймання-передачі № 1 селищна рада сплатила 500 000 грн на рахунок ТОВ «Центр Дилер Плюс», звідки 08 жовтня 2021 року ці кошти перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_7 , яка в подальшому гроші передала засудженому.

5. 24 листопада та 22 грудня 2021 року з метою приховання своїх злочинних дій засуджений уклав та підписав від імені ТОВ «Центр Дилер Плюс» дві завідомо недостовірні додаткові угоди до договору № 208-АТЗ.

6. Оскарженим вироком Вінницький апеляційний суд скасував вирок в частині призначеного покарання і виключив з вироку рішення про його звільнення на підставі статті 75 КК від відбування покарання з випробуванням.

Вимоги і доводи касаційних скарг

7. Засуджений, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК), просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до нього положення статті 75 КК.

8. Він стверджує, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, оскільки всупереч вимогам статті 65 КК не врахував повною мірою пом`якшуючих обставин, позитивних даних про особу, незадовільний стан його здоров`я, відсутність судимостей, а також наявність на утриманні батьків похилого віку, які є інвалідами 2 групи. Він також заявив про бажання служити в Збройних силах України та повністю відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Позиції інших учасників касаційного розгляду

9. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити вирок апеляційного суду без зміни, вважаючи його законним і обґрунтованим.

10. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Оцінка Суду

11. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, Суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

12. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 438 та статті 414 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень може стати явна несправедливість призначеного покарання. Переконливих аргументів, які би доводили, що обране засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину в касаційній скарзі не наведено.

13. Статтями 50 та 65 КК визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

14. Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та інші обставини, які мають правове значення, і дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції положень статті 75 КК.

15. Апеляційний суд виходив із того, що засуджений вчинив кілька злочинів, один з яких є тяжким.Проаналізувавши обставини справи цей суд виключив з мотивувальної частини вироку вказівку на наявність таких пом`якшуючих покарання обставин, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

16. Суд не має підстав вважати таке рішення апеляційного суду необґрунтованим, адже всі докази у справі були отримані органом досудового слідства без допомоги засудженого, визнання останнім своєї винуватості та надання правдивих показань не є беззаперечним свідченням щирого каяття з огляду на те, що завдану злочином шкоду не відшкодовано.

17. З урахуванням усіх обставин справи, даних про особу винного, у тому числі тих, про які йдеться в касаційній скарзі, апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого висновку про те, що виправлення, перевиховання та попередження вчинення засудженим нових злочинів можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства і належним чином умотивувала своє рішення.

18. Також Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наявність хронічних захворювань не є перешкодою для призначення покарання у виді позбавлення волі, проте може бути підставою для звернення з клопотанням про звільнення від відбування покарання за хворобою в порядку статті 537 КПК під час виконання вироку.

19. Суд взяв до уваги відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомостей про перебування засудженого на спеціальних медичних обліках, визнання винуватості, позитивну характеристику за місцем проживання та наявність хронічних захворювань. Оцінивши ці обставини у сукупності, апеляційний суд призначив засудженому мінімальне покарання в межах передбачених законом санкцій.

20. В касаційній скарзі засуджений заявив про намір вступити до Збройних Сил України, проте будь якого підтвердження цьому не надав, тому сама по собі ця заява не є достатньою підставою для застосування положень статті 75 КК та зміни правильного по суті судового рішення.

21. Таким чином, Суд уважає, що апеляційний суд не порушив вимог статей 50, 65 КК, а призначене засудженому покарання відповідає визначеним законом загальним засадам, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

22. Вирок апеляційного суду відповідає статтям 370, 374, 420 КПК, а тому підстав для його скасування або зміни Суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3