ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 661/3228/21
Номер провадження: 22-ц/819/35/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Приходько Л. А.,
суддів: Пузанової Л. В.,
Склярської І. В.,
секретар Доброва К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Академічний ліцей «Спектр» Новокаховської міської ради Херсонської області,
відповідач - директор Академічного ліцею «Спектр» Долецька Тетяна Євгеніївна,
третя особа - Відділ освіти Новокаховської міської ради Херсонської області,
третя особа - Міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м.Нова Каховка,
третя особа-Управління південногоофісу Держаудитслужбив Херсонській, районі Херсонської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року у складі головуючого судді Ведяшкіної Ю.В.,
встановив:
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новокаховського міського суду Херсонської області з позовом до Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради Херсонської області, директора Академічного ліцею «Спектр» Долецької Тетяни Євгеніївни, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору: Відділ освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, Міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка, Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання дій директора ліцею неправомірними та стягнення заробітної плати, в якому просив суд: визнати неправомірними дії директора Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради (з 04 лютого 2021 року правонаступника Новокаховського техніко економічного ліцею) ОСОБА_2 у встановленні незаконного порядку нарахування базового посадового окладу заробітної плати з 01 вересня 2018 року, що призвели до порушення його права отримувати заробітну плату в повному обсязі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 22 від 11 січня 2018 року; поновити йому умови оплати праці в частині визначення базового посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 22 від 11 січня 2018 року з 01 вересня 2018 року за посадою вчителя Новокаховського техніко економічного ліцею; стягнути на його користь з Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради (з 04 лютого 2021 року правонаступника Новокаховського техніко економічного ліцею) заробітну плату в розмірі 45194,85 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він працював вчителем Новокаховського техніко економічного ліцею з 01вересня 2002 по 01 вересня 2020 року, який був перейменований в Академічний ліцей «Спектр» Новокаховської міської ради. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 є педагогічним працівником. В 2014 році йому підтверджена вища кваліфікаційна категорія та присвоєно звання «вчитель - методист». У квітні 2019 року встановлено відповідність займаній посаді та кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «вчитель - методист».
Вважає, що з 01 вересня 2018 року по 01 вересня 2020 року відповідач нараховував йому заробітну плату з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 22 від 11січня 2018 року «Про підвищення оплати праці педагогічним працівникам», його оклад мав бути збільшений на 10%. І на його думку саме від цього збільшеного розміру його посадового окладу повинні в подальшому розраховуватися інші підвищення та надбавки до його окладу.
Крім того, вважає, що має право на отримання надбавки за престижність у розмірі 30% у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 23 березня 2011 року (зі змінами від 26 січня 2018 року), яка йому в такому розмірі відповідачем неправомірно не нараховувалась, а нараховувалась у розмірі 20%.
Рішенням НовокаховськогоміськогосудуХерсонської областівід10січня2022рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради Херсонської області, директора Академічного ліцею «Спектр» Долецькаої Тетяни Євгеніївни, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору: Відділ освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, Міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка, Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання дій директора ліцею неправомірними та стягнення заробітної плати відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги про визнання неправомірними дії директора Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради (з 04.02.2021 року правонаступника Новокаховського техніко економічного ліцею) ОСОБА_2 у встановленні незаконного порядку нарахування базового посадового окладу заробітної плати з 01 вересня 2018 року, що призвели до порушення його права отримувати заробітну плату в повному обсязі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 22 від 11 січня 2018 року, задоволенню не підлягають, оскільки трудовий договір позивачем був укладений з юридичною особою - Новокаховським техніко економічним ліцеєм, повне найменування якого змінено - Академічний ліцей «Спектр» Новокаховської міської ради, та оспорювані рішення приймались директором ліцею ОСОБА_2 від імені Академічного ліцею «Спектр», тобто належним відповідачем за вказаними позовними вимогами є саме наведена юридична особа, а не керівник вказаної юридичної особи.
Оскільки відповідачем у період часу з 01 вересня 2018 року по день звільнення, заробітна плата позивачу нараховувалась у відповідності до вимог чинного законодавства України та нарахування надбавок, в даному випадку, здійснювалося у порядку та у спосіб визначений законом, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає, позовні вимоги про поновлення позивачу умов оплати праці в частині визначення базового посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 22 від 11 січня 2018 року з 01 вересня 2018 року за посадою вчителя Новокаховського техніко економічного ліцею, та стягнення на його користь з Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради заробітної плати в розмірі 45194,85 грн. також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Посилання позивача при викладі обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, на наявність у нього права на отримання надбавки за престижність у розмірі 30% у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 23 березня 2011 року (зі змінами від 26 січня 2018 року), яка йому в такому розмірі відповідачем неправомірно не нараховувалась, а нараховувалась у розмірі 20%, судом першої інстанції відхилені, оскільки позивачем не заявлялися позовні вимоги з цього приводу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду 08 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
14 лютого 2022 року матеріали справи витребувано з Новокаховського міського суду Херсонської області.
Внаслідок збройної агресії РФ 24 лютого 2022 року припинено роботу Новокаховського міського суду Херсонської області, та на теперішній час Новокаховська міська територіальна громада находиться та тимчасово окупованій території
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 відновлена процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду та змінено територіальну підсудність судових справ Новокаховського міського суду Херсонської області, визначено, що справи Новокаховського міського суду Херсонської області повинні розглядатись Нововоронцовським районним судом Херсонської області.
28 липня 2023 року матеріали справи № 661/3228/21, у відповідності з рішенням Вищої ради правосуддя № 566/0/15-23 від 30.05.2023 року, витребувано з Нововоронцовського районного суду Херсонської області.
Згідно листа Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2023 року за №01-14/ЕП-78/23 паперові матеріали судової справи № 661/3228/21 з Новокаховського міського суду Херсонської області станом на день надання відповіді до Нововоронцовського районного суду Херсонської області не передавалися.
За таких обставин наявні підстави вважати, що судове провадження у справі №661/3228/21 втрачене.
Ухвалою Херсонськогоапеляційного судувід 31серпня 2023року відкрито апеляційне провадження у цій справі та ініційовано питання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №661/3228/21 за позовом ОСОБА_1 до Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради Херсонської області, директора Академічного ліцею «Спектр» Долецької Тетяни Євгеніївни, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору:Відділ освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, Міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м.Нова Каховка, Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання дій директора ліцею неправомірними та стягнення заробітної плати. Копії матеріалів апеляційного провадження направлені до Нововоронцовського районного суду Херсонської області для вирішення питання щодо відновлення провадження у справі.
Цією ж ухвалою зупинене провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі
Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2024 року, яка набрала законної сили, частково відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 661/3228/21, в частині:
- ухвали Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2021 року про залишення позовної заяви без руху;
- ухвали Новокаховського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі;
- рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Визнано неможливим відновити втрачене судове провадження повністю. Роз`яснено учасникам справи право на повторне звернення із заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 25 березня 2024 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року.
16 травня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від третьої особи Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області. Строк на подання відзиву апеляційним судом продовжений, як пропущений з поважних причин у зв`язку з неотриманням заявником копії апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи вказує на те, що Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області заперечує проти позовної заяви ОСОБА_3 у цій с праві в частині залучення Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області в якості третьої особи по зазначеній цивільній справі. При цьому зазначає, що відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року була проведенена ревізія фінансово-господарської діяльності відділу освіти Новокаховської міської ради за період з 01 лютого 2016 року по 01 січня 2019 року.
З метою визначення правильності та цільового використання коштів освітньої субвенції, що надійшли з державного бюджету місцевому бюджету та виділених відділом освіти Новокаховської міської ради праціниками Управління було проведено зустрічну звірку в Новокаховському техніко-економічному ліцею Новокаховської міської ради. Перевіркою правильності встановлення надбавок і доплат педагогічним працівникам , відповідно до тарифікаційних списків педагогічних та інших працівників встановлено, що підвищення посадового окладу (ставки заробітної плати) за педагогічне звання, тип навчального закладу встановлювалося з урахуванням підвищення на 10% відповідно до постанови КМУ від 11 січня 2018 року №22 «Про підвищення оплати педагогічних працівників», що призвело до переплати заробітної плати педагогічним працівникам за січень-серпень 2018 року за рахунок коштів освітньої субвенції наданої державним бюджетом місцевому бюджету. Згідно розрахунку зайво нарахованої доплати вчителям ліцею вищезазначене порушення по громадянину ОСОБА_3 не встановлено.
В останнє судове засідання ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області Срібний А.С., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, підтримав відзив на апеляційну скаргу в повному обсязі за обставинами викладеними у відзиві.
Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в порядку визначеному цивільним процесуальним законодавством, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи які не з`явилися в судове засідання та не повідомили причини своєї неявки.
Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 2-7985/2003 (провадження № 61-9312сво22) висловлено правову позицію щодо повноважень апеляційного суду при перегляді рішення суду першої інстанції у разі відмови у відновленні втраченого судового провадження чи відновлення його частково.
Так, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України як правової підстави закриття апеляційного провадження є недопустимим, оскільки процесуальне законодавство не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як неповне відновлення судового провадження, й зазначене не є прогалиною у законодавчому регулюванні, враховуючи відмінність у призначенні та повноваженнях суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції.
У розумінні приписів статті 494 ЦПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження або у разі перегляду судового рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у відновленні втраченого судового провадження чи відновлено його частково, зобов`язаний ухвалити відповідне судове рішення у межах своєї компетенції та повноважень, у переліку яких закриття апеляційного провадження не передбачено.
Апеляційний суд, будучи судом встановлення, дослідження та з`ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам. На відміну від суду апеляційної інстанції, Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази. А тому цілком логічно законодавець передбачив у частині четвертій статті 494 ЦПК України виключно для суду касаційної інстанції право на закриття касаційного провадження, якщо втрачене судове провадження не відновлено або відновлено неповністю.
Враховуючи наведене, а також, що ухвалою Нововоронцовського районногосуду Херсонськоїобласті від19лютого 2024року втрачене судове провадження у цивільній справі № 661/3228/21 відновлено частково, в частині: ухвали Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 серпня 2021 року про залишення позовної заяви без руху; ухвали Новокаховського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі; рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року, учасниками справи, у тому числі апелянтом, під час апеляційного перегляду справи будь-які докази на підтвердження своїх доводів не надавалися, апеляційний суд, в межах своїх повноважень розглядає справу на підставі матеріалів наявних у відноленому судовому провадженні.
Судом першої інстанції встановлено, що з 01вересня 2002 року по 01вересня 2020 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Новокаховським техніко економічного ліцеєм, повне найменування якого змінено на Академічний ліцей «Спектр» Новокаховської міської ради, працюючи на посаді вчителя.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині визнання неправомірними дій директора Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради, який є правонаступником Новокаховського техніко-економічного ліцею, ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що трудовий договір позивачем був укладений з юридичною особою - Новокаховським технікоекономічним ліцеєм та оспорювані рішення приймались директором ліцею ОСОБА_2 від імені юридичної особи, а тому належним відповідачем за вказаними позовними вимогами має біти юридична особа, з якою позивач перебував у трудових відносинах, а не керівник вказаної юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Трудовий договір, відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України, є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що згідно зістаттею 21 КЗпП Україниналежним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.
Частиною 2статті 48 ЦПК Українивизначено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Частиною 1статті 42 ЦПК Українивизначено склад учасників справи. Так, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Отже службові особи юридичної особи, згідно цивільного процесуального законодавства, не є самостійними учасниками справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги заявлені до директора Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради, який є правонаступником Новокаховського техніко-економічного ліцею, ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в частині поновлення умов оплати праці, а саме визначення базового посадового окладу позивача відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України № 22 від 11 січня 2018 рокуз 01 вересня 2018 року за посадою вчителя Новокаховського технікоекономічного ліцею, та стягнення на його користь з Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради, який є правонаступником Новокаховського техніко-економічного ліцею, заробітної плати в розмірі 45194,85 грн.
З довідки № 406 від 23 жовтня 2018 року, на яку посилається суд першої інстанції у своєму рішенні, вбачається, що фонд заробітної плати ОСОБА_1 згідно тарифікаційного списку від 01 вересня 2018 року складає 12109,99 грн. в місяць, у тому числі:
-ставка заробітної плати 14 тарифного розрахунку (вища категорія), що становить 4264 грн. згідно Єдиної тарифної сітки станом на 01 січня 2018 року;
-доплата за заклад нового типу (ліцей), розмір якої становить 426,40 грн. (10% від посадового окладу) згідно п. 28 (б) Інструкції № 102 Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.1993 року № 102;
-доплата за звання (вчитель методист 15%) розмір якої становить 639,60 грн. згідно п. 24(г) Інструкції № 102;
-доплата за несприятливі умови праці (8,8%) розмір якої становить 375,23 грн., згідно додатку 9 Інструкції № 102;
-підвищення посадового окладу на 10%, згідно Постанови КМ України № 22 від 11.01.2018 року, розмір якого становить 426,40 грн., розраховується відповідно до п.5 Наказу МОН України від 26.09.2005 року № 557.
В період часу з 02 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області була проведена ревізія фінансово господарської діяльності відділу освіти Новокаховської міської ради з метою визначення правильності та цільового використання коштів освітньої субвенції, що надійшли з державного бюджету місцевому бюджету та виділених відділом освіти Новокаховської міської ради, із проведенням зустрічної звірки в Новокаховському техніко економічному ліцею Новокаховської міської ради, якою встановлено, що підвищення посадового окладу (ставки заробітної плати) за педагогічне звання, тип навчального закладу встановлювалося з урахуванням підвищення на 10% відповідно до Постанови КМ України від 11 січня 2018 року № 22, що призвело до переплати заробітної плати педагогічним працівникам за січень серпень 2018 року за рахунок коштів освітньої субвенції.
За результатами проведення вказаної перевірки Відділ освіти Новокаховської міської ради 04 квітня 2019 року направив лист № 01-12/576 «Про усунення виявлених порушень», в тому числі на адресу відповідача, керівником якого були вжиті заходи по усуненню порушень законодавства з фінансових питань, виявлених під час перевірки.
В матеріалах відновленого провадження будь-які докази як щодо розміру та складу заробітної плати ОСОБА_3 в оспорюваний ним період (з 01 вересня 2018 року по 01вересня 2020 рік) відсутні, так і відсутні будь-які докази щодо іншого порядку нарахування заробітної плати позивачу в період часу з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2018 року. Апеляційному суду такі докази також не надавалися.
Оплата праціпрацівників установі організацій,що фінансуютьсяз бюджету,відповідно до вимог статті 98 КЗпП України, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Частиною 6статті 78 закону України "Про освіту" визначено, що фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно достатті 1032 Бюджетного кодексу Україниосвітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів: загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, ліцеї (ліцеї - інтернати), гімназії (гімназії - інтернати) тощо.
Статтею 2 Закону України "Про оплату праці"передбачено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Статтею 6 Закону України "Про оплату праці"передбачено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України, міжпосадових (міжкваліфікаційпих) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Статтею 13 вказаного закону, передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 року №1298, затверджено схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково - педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій.
Як зазначено в Примітках до додатку 1 до постанови, посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Пунктом 6 цієїпостановидоручено Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, а також галузевим академіям наук у місячний термін розробити і затвердити за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.
Пунктом 2Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 №643 "Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки"установлено, що працівникам установ і закладів освіти, яким передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) на кількох підставах, абсолютний розмір кожного підвищення визначається виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) без урахування іншого підвищення.
Міністерством освіти та науки України розроблена Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, яка стверджена наказом №102 (далі - інструкція) від 15 квітня 1993 та виданонаказ від 26 вересня 2005 № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ".
У пункті 7 наказу № 557 зазначено, що з 01 вересня 2005 року інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженанаказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 № 102(із змінами), застосовуються в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним цим наказом.
Абзацом третім п. 34 Інструкції передбачено, якщо підвищення ставок і окладів у відсотках, крім зазначених вище, встановлено іншими спеціальними рішеннями уряду, а також за підставами, передбаченими одночасно в пунктах 31 та 32 інструкції, абсолютний розмір кожного підвищення визначається із ставки (посадового окладу) без урахування іншого підвищення, але не більше ніж за двома підставами.
Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 № 643та Інструкції (із змінами, внесениминаказом Міністерства освіти і науки від 11 червня 2007 № 471) керівним та педагогічним працівникам закладів освіти можуть встановлюватись інші підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати): за роботу в певних типах закладів (п. 28 Інструкції №102), за педагогічні звання (п. 24 Інструкції № 102).
Пунктом 5 наказу № 557 регламентовано, у разі, якщо працівникам навчальних закладів, установ освіти передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за декількома підставами, передбаченими умовами оплати праці, то абсолютний розмір кожного підвищення визначається, виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати), без урахування іншого підвищення.
11 січня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» пунктом 1 якої установлено, що визначені у додатку 2 допостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298«Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, підвищуються з 1 січня 2018 року на 10 відсотків.
Листом Міністерства освіти України від 17 вересня 2018 року № 1/1-9870 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року №22» роз`яснено, що у випадку підвищення працівнику закладу, установи освіти посадового окладу (ставки заробітної плати) за декількома підставами, передбаченими умовами праці ( наприклад за педагогічне звання, тип навчального закладу, підвищення на 10 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року №22 тощо) абсолютний розмір кожного підвищення визначається, виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) без урахування іншого підвищення. Зазначена норма затверджена пунктом 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року №557.
З довідки, на яку посилався суд першої інстанції вбачається, що з 01 вересня 2018 року розмір заробітної плати позивача складав 12109,99 грн. в місяць, з яких: 4264 грн - ставка заробітної плати 14 тарифного розрахунку (вища категорія); 426,40 грн - доплата за заклад нового типу (ліцей), розмір якої становить (10% від посадового окладу) відповідно до пункту 28 (б) Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.1993 року № 102; 639,60 грн. - оплата за звання (вчитель методист 15%) відповідно до пункту 24(г) Інструкції № 102; 375,23 грн.- доплата за несприятливі умови праці (8,8%) відповідно до додатку 9 Інструкції № 102; 426,40 грн.- підвищення посадового окладу на 10%, відповідно до Постанови КМ України № 22 від 11 січня 2018 року.
Тобто, підвищення ОСОБА_3 ставки заробітної плати здійснювалося відповідачем за декількома підставами, передбаченими умовами праці, а саме за тип навчального закладу, за педагогічне звання, за несприятливі умови праці та підвищення на 10 відсотків відповідно до Кабінетом Міністрів України від 11 січня 2018 року №22 , та відповідно до пункту 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року №557 розмір кожного підвищення визначався, виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) без урахування іншого підвищення.
А отже висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем у період часу з 01 вересня 2018 року по день звільнення, заробітна плата позивачу нараховувалась у відповідності до вимог чинного законодавства України є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги вказаний висновок не спростовують.
Враховуючи, що матеріали відновленого провадження у цій справі не містять жодних доказів щодо зміни умов оплати праці позивача з 01 вересня 2018 року в бік погіршення, і такі докази суду апеляційної інстанції не надавалися, зі змісту рішення суду першої інстанції також не вбачається, що такі обставини були встановлені судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги щодо незаконної зміни відповідачем раніше встановлених умов праці не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Встановлення контролюючим органом в ході проведення ревізії зайво нарахованої доплати вчителям Новокаховського техніко-економічного ліцею само по собі не свідчить про зміну (погіршення) умов оплати праці позивача, а будь-які інші докази, чи посилання на них, в матеріалах справи відсутні. Крім того, зі змісту відзиву на апеляційну скаргу представника третьої особи Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області вбачається, що в акті ревізії порушення нарахування доплати ОСОБА_3 відсутнє.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо незаконності нарахування йому надбавки за престижність у розмірі 20%, а не 30% відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України № 373 від 23 березня 2011 року(зі змінами від 26 січня 2018 року).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у позовних вимогах позивач просив стягнути заробітну плату у розмірі 45194.85грн, яка утворилася через порушення законного порядку нарахування йому заробітної прати, у тому числі і надбавки за престижність педагогічної праці перевірити в апеляційному порядку не можливо, оскільки матеріали відновленого провадження цій справі не містять позовної заяви із доданими до неї документами, розрахунку недоплаченої, на думку позивача, заробітної плати, а під час апеляційного провадження позивачем такі документи також не надавалися.
Крім того, в матеріалах відновленого провадження справи відсутні будь-які відомості щодо встановлення позивачу надбавки передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування», у тому числі відомості щодо дати встановлення та її розміру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлена надбавка в граничному розмірі 30% посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5%, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної, вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. Визначено, що розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) в межах фонду оплати праці.
Частиною 3 статті 97 КЗпП України визначено, щоконкретнірозміри доплат працівникамвстановлюютьсявласникомабоуповноваженим ним органом.
Отже, керуючись наведеними нормами постанови №373 та КЗпП України саме керівнику навчального закладу надано право встановлювати конкретний розмір надбавки за престижність праці в межах від 5 % до 30 % посадового окладу. При цьому встановлений розмір надбавки обов`язково повинен бути підкріплений фінансовими можливостями навчального закладу в частині видатків на фонд оплати праці.
А тому встановлення позивачу надбавки за престижність праці у розмірі 20%, про що зазначає ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, не суперечить вимогам Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 № 373.
Посилання апелянта на допущені судом порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, а тому, відповідно до вимог ч.2 статті 376 ЦПК України на можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в рішенні суду висновки та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку , що оскаржуване рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 367,369,375,381,384 ЦПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргою ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 24 червня 2024 року
Головуючий Л. А. Приходько
Судді: Л. В. Пузанова
І.В. Склярська
Суд | Херсонський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119944462 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Херсонський апеляційний суд
Приходько Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні