Ухвала

від 10.10.2024 по справі 661/3228/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 661/3228/21

провадження № 61-10172ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Академічного ліцею «Спектр» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради Херсонської області, директора Академічного ліцею «Спектр» Долецької Т. Є., треті особи: Відділ освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, Міська організація вільної профспілки працівників освіти і науки м. Нова Каховка, Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, в якому просив суд: визнати неправомірними дії директора Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради (з 04 лютого 2021 року правонаступника Новокаховського техніко - економічного ліцею) Долецької Т. Є. у встановленні незаконного порядку нарахування базового посадового окладу заробітної плати з 01 вересня 2018 року, що призвели до порушення його права отримувати заробітну плату в повному обсязі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 22; поновити йому умови оплати праці в частині визначення базового посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 22 з 01 вересня 2018 року за посадою вчителя Новокаховського техніко - економічного ліцею; стягнути на його користь з Академічного ліцею «Спектр» Новокаховської міської ради (з 04 лютого 2021 року правонаступника Новокаховського техніко - економічного ліцею) заробітну плату в розмірі 45 194,85 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 працював вчителем Новокаховського техніко - економічного ліцею з 01вересня 2002 по 01 вересня 2020 року, який був перейменований в Академічний ліцей «Спектр» Новокаховської міської ради. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 є педагогічним працівником. В 2014 році йому підтверджена вища кваліфікаційна категорія та присвоєно звання «вчитель - методист». У квітні 2019 року встановлено відповідність займаній посаді та кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «вчитель - методист».

Вважав, що з 01 вересня 2018 року до 01 вересня 2020 року відповідач нараховував йому заробітну плату з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічним працівникам», його оклад мав бути збільшений на 10 %. І на його думку саме від цього збільшеного розміру його посадового окладу повинні в подальшому розраховуватися інші підвищення та надбавки до його окладу.

Крім того, вважав, що має право на отримання надбавки за престижність у розмірі 30 % у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 23 березня 2011 року (зі змінами від 26 січня 2018 року), яка йому в такому розмірі відповідачем неправомірно не нараховувалась, а нараховувалась у розмірі 20 %.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема для подання нової редакції касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали та уточненням обґрунтування касаційної скарги, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).

У вересні 2024 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги.

Касаційна скарга у новій редакції не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, робить посилання на постанови Верховного Суду.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Водночас, посилання в касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) за відсутності обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Узагальнюючи наведене, оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, тому, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтею 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 січня 2022 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Академічного ліцею «Спектр» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков