Рішення

від 12.06.2024 по справі 333/11486/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/11486/23

Номер провадження 2/333/1790/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 червня 2024 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого судді секретаря судового засідання представника позивача адвоката представника відповідача адвоката Стоматова Е.Г. Бережної Д.О. Паскал П.М. Єгорової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (Південне шосе, буд. 72к, м. Запоріжжя, 69008) про стягнення моральної шкоди, в результаті спричиненої внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Паскал П.М. звернувся до Комунарського районного суду міста Запоріжжя з позовомдо ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», в якому просить суд: стягнути з відповідача - ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ, на користь позивача моральну шкоду в сумі 70000 грн, без урахування утримання ПДФ та військового збору, з відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» на користь позивача моральну шкоду в сумі 30000 грн, без урахування утримання ПДФ та військового збору та стягнути судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 22.07.1994 по 03.12.1997 роки працював на посаді- електрогазозварювальника в Запорізькому управлінні ремонтно-будівельних, монтажних робіт та «Авто ЗАЗ ремонтомонтаж», Надалі пропрацював на ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С.Орджонікідзе, який в подальшому був перейменований на ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

На ПАТ « ЗМК «Запоріжсталь» в сукупності, ОСОБА_1 пропрацював 19 років 5 місяців та 26 днів.

31.05.2017 року, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» в цех ремонту металургійного обладнання №1 електрогазозварювальником 5 розряду.

Наказом №820-1 від 25.10.2017 року, за результатами атестації робочих місць за умовами праці, ОСОБА_1 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.

05.07.2023 року ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 597 від 05.07.2023 року, однак, справжньою причиною звільнення, є наявність у нього хронічного професійного захворювання, яке він отримав за весь час виконання своїх обов?язків. Тому, за станом свого здоров?я він більше не міг продовжувати працювати. За результатами огляду МСЕК 27 листопада 2023 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково. Отримання позивачем професійного захворювання і як наслідок групу інвалідності та втрату 60% втрати працездатності призвело до фізичних та моральних страждань позивача.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 26 грудня 2023 року було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 01 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

17 січня 2024 року представник Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із відзивом на позовну заяву. Згідно відзиву на позовну заяву, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» не було останнім місцем роботи позивача, де були шкідливі фактори виробничого середовища та умови для виникнення профзахворювання. Законодавством передбачено, що визначення підприємства, яке винне у виникненні хронічного профзахворювання особи, здійснюється не судом під час розгляду справи про стягнення моральної шкоди і не комісією з розслідування ХПЗ на етапі розслідування його причин, а здійснюється саме лікувально-експертною комісією Спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Разом із цим, оформляючи трудові відносини з позивачем, згідно ст. 29 КЗпП України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці», позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці. Позивач, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці» користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Однак, усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно не повідомляв адміністрацію ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 153 КЗпП України працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Однак за весь період роботи на підприємстві ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» позивач жодного разу не заявляв про порушення зі сторони ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» умов його праці. Праця, яку виконував позивач відповідала його функціональним можливостям організму, відповідала загальній і спеціальній підготовці, навичкам та віку позивача.

22 січня 2024 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс»через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, в якому вказав про те, що позивач був обізнаний про шкідливі фактори, що присутні на його робочому місці, та добровільно, за власним бажанням без примусу погодився виконувати доручену йому роботу. Позивач, працюючи у відповідача, кожен рік проходив періодичний медичний огляд, погіршення стану здоров`я не було виявлено. Позивач був визнаний придатним для роботи за професією. Жодної інформації, щодо виявлення початкових стадій професійних захворювань, довідки не містять, відсутні рекомендації відносно Позивача про необхідність проходження додаткових обстежень або лікування.Позивач добровільно приступив до виконання трудових обов`язків, від дорученої роботи позивач не відмовлявся, про те що при виконанні роботи створювалася виробнича ситуація небезпечна для його життя або здоров`я. Позивач адміністрацію відповідача не повідомляв. Відповідачем надавалися позивачу пільги і компенсацій, а саме: відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, додаткову оплачувану відпустку 7-14 днів, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі й інші пільги та компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.. В процесі трудової діяльності позивач забезпечувався санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм.Разом із цим, відповідно до Акту, встановлено, що ОСОБА_1 до працевлаштування на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» працював в шкідливих виробничих умовах на ПАТ «Запоріжсталь» протягом тривалого часу, а отже слід враховувати наявність впливу шкідливих факторів на здоров`я позивача під час довготривалої роботи на ПАТ «Запоріжсталь», як підставу виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання. Наголошено, що відповідач у відносинах з позивачем діяв правомірно, добросовісно, що виключає підстави для відшкодування моральної шкоди.

26 січня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначено про те, що заперечення відповідача - Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з приводу того, що саме ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» є підприємством, на якому саме і виникло зазначене професійне захворювання, і, яке, є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, а ПАТ Запоріжсталь» не є особою яка несе відповідальність на підставі 237-1 КЗпП України ст. 23, 1167 ЦК України за заподіяну позивачу моральну шкоду». є помилковими зі підстави того, що медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання підтверджується факт того, що позивач отримав професійні захворювання працюючи на ПАТ Запоріжсталь» та у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» шкідливих виробничих факторів.

Крім того, щодо доводів Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про те, що позивач був обізнаний про шкідливі фактори, які присутні на його робочому місці та добровільно без примусу погодився виконувати доручену йому роботу» - представник позивача зазначив, що припинити роботу внаслідок наявності шкідливих факторів є не обов`язком, а можливим правом робітника (окрім цього він має знати про таке), в той час, як створення безпечних умов праці - є беззаперечним обов`язком роботодавця,можлива обізнаність працівника із шкідливими умовами не нівелює обов`язки роботодавця щодо створення для працівників безпечних умов праці та нести відповідальність за відсутність таких умов. Зазначає, що фізичне захворювання людини змінює її душевний стан та призводить до моральних страждань

Заперечення відповідача - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» щодо того, що «професійне захворювання позивача зумовлено його тривалим стажем роботи на попередньому підприємстві (ПАТ «Запоріжсталь») не заслуговує на увагу, оскільки ця обставина вже врахована самим позивачем при поданні позову та визначенні розміру моральної шкоди з кожного з відповідачів, пропорційно відпрацьованому часу на підприємстві кожного з відповідачів. Медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання підтверджується факт того, що Позивач отримав професійні захворювання працюючи на ПАТ Запоріжсталь» та у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Отже, професійні захворювання Позивач отримав під час роботи як на ПАТ Запоріжсталь» так і під час роботи у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» «Причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання)». Проти доводівТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»з приводу того, позивач за весь період роботи на підприємстві Відповідача працівник жодних скарг не заявляв, обов`язкові медичні огляди проходив» також заперечує, оскільки це жодним чином не впливає на чинність та вагомість висновків, встановлених Медичним висновком ЛЕК та Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (Форма П-4).

28 березня 2024 року від представника відповідача - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» надішла заява про розглд справи без їх участі ,просить відмовити у задволенні поозвних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзиви.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ ««Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» заперечувала, щодо задоволення позовних вимог на підставі доводів зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» не з`явився, через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд справи без його участі. Відзив на позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (ЗМК «Запоріжсталь») з 05.12.1997 року по 31.05.2017 рік (19 років 5 місяців) працюючи в цеху ремонту металургійного обладнання на посаді електрогазозварника.У період з 01.06.2017 року по 05.07.2023 рік (6 років 1 місяців) працював уТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»електрогазозварникомв цеху ремонту металургійного обладнання. 05.07.2023 року звільнився зТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки.

У відповідності до п.64 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1232 (в редакції від 04.03.2016р.) Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662.

Згідно Медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18.10.2022 року, складеного Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», йому були встановлені професійні захворювання:

- хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. ЛН-другого ступеня.

- радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7 з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня);

- хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 пиловий бронхіт другої стадії (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (J44) входить до вказаного переліку внаслідок роботи в роботи в рудниках, шахтах, відкритих кар`єрах, на збагачувальних та добувних фабриках гірничорудної та вугільної промисловості; видобуток, обробка нерудних порід і матеріалів, азбесту та інших силікатів, щебеню тощо; виробництво азбестоцементу та інших азбестовмісних матеріалів (труби, шифер, панелі, дошки фрикційні, азбестотекстильні та інші вироби), виробництво фарфоро-фаянсових, скляних виробів, виробництво та застосування коксу, сажі, графітів; металургійні та ливарні виробництва, машинобудування; металообробка: зварювальні роботи; розмелювання сипких матеріалів; виробництво, обробка пластмас, сільськогосподарські та інші види робіт з виділенням пилу, а також виробництва: валяльне, борошномельно-круп`яне, цукрове, первинна обробка бавовни, льону та інших луб`яних культур, а також інші види робіт, пов`язані з виділенням пилу.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 Емфізема (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (J43.8) входить до вказаного переліку внаслідок роботи пов`язаної з напруженням дихальної системи (склодуви, музиканти, що грають на духових музичних та інших інструментах, тощо).

У відповідності до п.4 розділу VІ вищевказаного Переліку радикулопатія попереково-крижова (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (M 54/1) входить до вказаного переліку внаслідок роботи, пов`язані з локальним м`язовим перенапруженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі, з тиском на нервові стовбури, м`язи, зв`язки, сухожилля, їх травмуванням, систематичним триманням вантажу на руках, його підняттям та переміщенням вручну або з докладанням зусиль; роботи пов`язані з систематичним нахилом тіла, перебуванням у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки, лежачи, з нахилом уперед тощо).

Нейросенсорна приглухуватість (п.4 розділу ІІІ Переліку) (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (МКХ-10) Н903) входить до вказаного переліку внаслідок роботи пов`язаної з впливом інтенсивного виробничого шуму у промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспорті, телефонних станціях тощо.

Згідно з результатами огляду Медико-соціальної експертної комісії (довідка від серії 12 ААА № 125329 від 27.11.2023 року) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності по профзахворюванню безстроково та протипоказано важку фізичну працю, силові та динамічні навантаження.

Згідно з результатами визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (довідка серії 12 ААА № 125329 від 27.11.2023 року) ОСОБА_1 була встановлена втрата професійної працездатності 60%, внаслідок професійного захворювання безстроково.

Даний факт представниками відповідачів не оспорюється.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємствах відповідачів, де під час виконання ним трудових обов`язків отримав інвалідність внаслідок професійного захворювання, у зв`язку з чим за висновком МСЕК від 27.11.2023 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково зі втратою професійної працездатності 60%, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється представниками відповідачів.

Доводи представників відповідачів про те, що позивач мав можливість реалізувати своє право на вільний вибір виду діяльності, шляхом працевлаштування на іншій роботі з умовами праці, що не пов`язані із впливом на його організм шкідливих виробничих факторів, суд відхиляє, оскільки, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Відповідно дост.43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 153 КЗпП визначений обов`язок власника забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці.

Так, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов`язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

Відповідно до ст. 158 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Статтею 173 КЗпП визначено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно дост.9 Закону України "Про охорону праці"відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Оскільки на час звернення позивача до судуЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому та членам їх сімей моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст.ст.1167,1168 ЦК України.

Згідност.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту. Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.

Суд наголошує, що моральна і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров`я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.

У п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Згідно з п.13Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно дост. 237- 1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004р. зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави.

У даному контексті доречно також зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (2004): «Суд вважає, що заявник може вважатися таким, що зазнав моральних страждань у результаті встановлених порушень, і ці страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення».

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач в період виконання трудових обов`язків на підприємстві, внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» і ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу, зазнав професійного захворювання із встановленням третьої групи інвалідності із втратою професійної працездатності ступенем 60% безстроково, що на думку суду свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв`язку з порушенням життєвих зв`язків, постійним фізичним болем, наявністю потреби у лікуванні, незручністю та дискомфортом, що стали наслідком професійного захворювання, яке викликає моральні страждання, внаслідок неможливості виконувати певний фізичний труд він позбавлена в повній мірі реалізувати право на труд, і все це вимагає докладання певних зусиль для організації свого життя, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно дост.237-1 КЗпП України.

Відповідност. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до роз`яснень п.9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом враховано тяжкість завданих ушкоджень здоров`ю позивача, ступінь втрати її професійної працездатності, який складає 60 %, встановлення у зв`язку з професійним захворюванням ІІІ групи інвалідності.

Виходячи з принципів розумності й справедливості, з врахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини справи, тяжкість ушкодження здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності, пов`язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд приходить до висновку, що належним розміром відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 та достатньою сатисфакцією зазначених ним моральних страждань є 70 000 гривень.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, суд, виходить з наступного.

Як вказує ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Стаття 137 передбачає також, щодля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До позовній заяві надано: договір № 23/14 від 04.12.2023 року про надання юридичних послуг, ордер № 1153501 від 15.12.2023 року, свідоцтво про проаво на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, згідно із яким на стадії розгляду судом першої інстанції справи позивач поніс витрати в сумі 2100 гривень, з яких 400 гривень за консультацію, 200 гривень за отримання доказів та виготовлення копій документів, 1500 гривень за складання та подання позовної заяви.

Підстав для стягнення витрат, які позивач можливо понесе у майбутньому, а саме під час апеляційного та касаційного провадження, суд не вбачає, адже ці витрати позивачем на момент розгляду справи понесені не були та невідомо, чи будуть понесені взагалі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовіву справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи. Судовий збір належить стягнути з відповідачів на користь держави.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 259, 263- 265 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (Південне шосе, буд. 72к, м. Запоріжжя, 69008) про стягнення моральної шкоди, в результаті спричиненої внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (юридична адреса: вул. Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008, ЄДРПОУ:00191230) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , 50 000 гривень (п`ятдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди та 1 470 гривень (одну тисячу чотириста сімдесят гривень) на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (юридична адреса: вул. Південне шосе, 72к, м. Запоріжжя, 69008, ЄДРПОУ:39641616) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 20 000 гривень (двадцять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди та 630 гривень (шістсот тридцять гривень) на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (юридична адреса: вул. Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008, ЄДРПОУ:00191230) на користь держави судовий збір в сумі 423 гривень 95 копійок (чотириста двадцять три гривні дев`яносто дев`яносто п`ять копійок)

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (юридична адреса: вул. Південне шосе, 72к, м. Запоріжжя, 69008, ЄДРПОУ: 39641616) на користь держави судовий збір в сумі 241 гривню 99 копійок (двісті сорок одну гривню дев`яносто дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 червня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов