Рішення

від 20.06.2024 по справі 737/98/24

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/98/24

Провадження № 2/737/97/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 червня 2024 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря Решітько А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Глазун Тетяна Олександрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування,

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він з відповідачкою є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 26.06.2023 року. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 06.10.2022 №340 було затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність відібрання малолітньої дитини від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.12.2021 року у відповідачки відібрано малолітню дитину ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав, після чого дитина проживала з позивачем. Оскільки позивач є військовослужбовцем, вихованням дитини йому допомагала займатися рідна тітка позивача. Наразі донька проживає з позивачем та його дружиною ОСОБА_5 , з якою він зареєстрував шлюб 16.08.2023 року. Родина позивача проживає в м. Ніжині і дитина знаходиться на повному утриманні позивача. Хоча за рішенням суду з відповідачки було стягнено аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідачка їх не сплачує. Підставою для вилучення дитини у відповідачки було те, що під час проведення рейду «Діти вулиці», « Вокзал » було виявлено групу жінок, які мали явні ознаки алкогольного сп`яніння. Серед них була і відповідачка разом з новонародженою донькою ОСОБА_7 , при цьому відповідачка поводилась агресивно та не контролювала власну поведінку, була в стані алкогольного сп`яніння, одяг дитини не відповідав сезону, дівчинка була брудна. Вказана ситуація несла в собі загрозу для життя та здоров`я новонародженої дитини. За весь час, який минув після вилучення дитини, відповідачка не намагалася повернути дитину, не цікавилася її життям та здоров`ям, не піклувалася про неї та не проявляла взагалі ніякого інтересу. На даний час позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , разом вони піклуються про ОСОБА_4 та виховують її. Позивач вважає, що в його родині дитина проживає в належних умовах, за місцем роботи він характеризуюся позитивно. Натомість відповідачка - біологічна мати дитини взагалі не піклується про свою дитину, не виявляє жодного інтересу до її життя, не займається її вихованням, не сплачує аліменти на дитину, не шукає жодних можливостей та способів, щоб поспілкуватись та підтримати стосунки зі своєю дитиною. Саме така безвідповідальна та байдужа поведінка відповідачки спонукали позивача звернутись до служби у справах дітей для розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала до суду заяву, відповідно до якої сторона позивача підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити, розгляд справи провести за відсутності позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення сторона позивача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, будь - яких процесуальних документів від неї до суду не надходило.

Третя особа - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування надав заяву про розгляд справи без участі свого представника, позовні вимоги підтримує.

Згідно з вимогами ст.ст. 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а тому, у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Згідно з п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України) та є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8).

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який вони зареєстрували 29.03.2022 року (а.с.10).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року у матері ОСОБА_2 було відібрано малолітню дитину ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав та стягнено з ОСОБА_2 на користь малолітньої ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 13-14).

16.08.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 16).

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області № 340 від 06.10.2022 року визначено постійне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_1 за місцем служби (є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ) характеризується позитивно, разом із дружиною та дитиною ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18, 68).

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 15.01.2024 року виносилося на розгляд комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ніжинської міської ради як органу опіки і піклування. Рішенням виконкому Ніжинської міської ради № 21 від 18.01.2024 року було затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її доньки ОСОБА_3 , в якому зазначається, що малолітня ОСОБА_3 з 18.08.2022 року перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Підставою взяття на облік є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків. Також комісією було встановлено, що ОСОБА_2 проживає окремо від своєї дитини, участі у її вихованні та утриманні не приймає, не цікавиться станом здоров`я дитини та її розвитком. Фактично процесом виховання, навчання, розвитку, а також утриманням дитини займається батько ОСОБА_1 . З питання повернення дитини ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради як органу опіки та піклування не зверталася (а.с. 50-51).

Як зазначалося вище рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року з ОСОБА_2 стягнено аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на її особистий рахунок, відкритий у відділенні Державного Ощадного банку України з 17.10.2022 року і до її повноліття.

Однак, із розрахунку заборгованості по аліментах по виконавчому листу № 2/740/1018/22 від 21.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 не здійснила жодного платежу по аліментах та станом на березень 2024 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 56219,38 грн (а.с. 72).

Отже, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, ОСОБА_2 не піклується про фізичний, духовний розвиток та виховання своєї доньки - ОСОБА_3 , що негативно впливає на його фізичний та духовний розвиток як складову виховання, не створює належних умов для її проживання, не спілкується з нею, не бере участі в її утриманні, тобто поведінка відповідача є такою, що свідчить про ухилення від виконання обов`язку по вихованню дитини.

Вищезазначені обставини вказують, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

По справі не здобуто доказів, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 буде суперечити інтересам дитини.

Доказів, що підтверджують обставини виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо виховання та розвитку дитини, зацікавленість відповідача у вихованні дитини, надання їй материнської турботи, необхідного харчування, матеріального забезпечення не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без материнської уваги та турботи, при цьому, має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки зазначена міра є виправданою з огляду на необхідність захистити інтереси дитини.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, оцінивши достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, який необхідно стягнути з відповідача.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258, 259, 263-265, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 Сімейного кодексу України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити відповідачу що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: адвокат Глазун Тетяна Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ТРЕТЯ ОСОБА: Виконавчий комітет Ніжинської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 43250980, місце знаходження: Чернігівська область, м. Ніжин, площа І. Франка, 1.

Суддя Н. Ю. Рубаненко