Ухвала

від 25.06.2024 по справі 513/745/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/745/24

Провадження № 2-з/513/12/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Аркуша І.О., розглянувши заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД» про витребування земельної ділянки у власність громади, -

у с т а н о в и в:

21 червня 2024 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Олександр Сара в інтересах держави в особі Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД» про витребування земельної ділянки у власність громади.

У заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457, розташовану на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області, за межами населеного пункту та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457, розташовану на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї); заборонити ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД» (код ЄДРПОУ 36124871), вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Вказану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Петропавлівської сільської ради Одеської області № 377-VІІ від 14 вересня 2020 року передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 площею 1 га кадастровий номер 5124584600:01:002:0457 на території Петропавлівської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту). На підставі вказаного рішення, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що державним реєстратором Надєждинської сільської ради Саратського району Одеської області Коноплян Т.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 55462371 від 02 грудня 2020 року та зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

У подальшому ОСОБА_1 передав належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457, загальною площею 1 га в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД» (код ЄДРПОУ 36124871) відповідно до Договору оренди землі від 27 березня 2023 року. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Петропавлівської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області Коноплян Т.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 67145455 від 10 квітня 2023 року щодо права оренди зазначеної земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД».

Вартість земельної ділянки 5124584600:01:002:0457 площею 1 га складає 37955,86 грн.

Проте, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» серія та номер 15-8984/13-17-СГ, виданого 29 серпня 29 серпня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області вже отримував у приватну власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5121081400:01:002:0684 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту).

У зв`язку з чим державним реєстратором Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області Терещенко Н.В. прийнято рішення індексний номер: 37079761 від 14 вересня 2017 року про реєстрацію прав та їх обтяжень.

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5121081400:01:002:0684 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 листопада 2017 року № 1296 продано ОСОБА_2 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38045897 від 09 листопада 2017 року, прийнято приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ганченко Оленою Миколаївною.

Таким чином, ОСОБА_1 , на час звернення до Петропавлівської сільської ради Саратського району (нині Білгород-Дністровського району) Одеської області у 2020 році з заявою про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із комунальної форми власності сільськогосподарського призначення на території Петропавлівської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею 1 га з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457, вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, а тому вже не мав права на безоплатну приватизацію.

За таких обставин, вбачається, що ОСОБА_1 , реалізувавши вже своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, повторно отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457 площею 1 га усупереч положень ст. ст. 116, 121 Земельного кодексу України.

При цьому, як вбачається з обставин справа, спірну земельну ділянку за договором оренди землі від 27 березня 2023 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОСВІТ ТД», передано товариству на 10 років, тобто до 27 березня 2033 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2021 року вчинено відповідний запис № 67145455.

Відповідачі ОСОБА_1 , як фактичний власник спірної земельної ділянки та ТОВ «АГРОСВІТ ТД», як тимчасовий володілець спірної земельної ділянки, можуть розпорядитись нею на власний розсуд у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - Петропавлівській сільській раді, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Отже, відповідно до ст. 149 ЦПК України, наявні підстави для забезпечення позову.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться у порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України без виклику сторін.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, а також вивчивши додані до заяви письмові докази, якими вона обґрунтовується, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У ч. 10 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.81 ЦПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про витребування земельної ділянки у власність громади, оскільки відповідач ОСОБА_1 , як зазначає прокурор, вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду користування, а тому не мав права на безоплатну приватизацію.

В порядку забезпечення позову прокурор вважає необхідним накласти арешт на спірне нерухоме майно та заборонити ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Таким чином, суд в даному випадку досліджує питання як підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів щодо майнової вимоги.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу правомірності набуття відповідачем ОСОБА_1 , права власності на відповідну земельну ділянку, своєчасне невжиття заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на нього та заборони вчиняти дії щодо цього майна, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде реалізовано спірне майно, то заявник не зможе захистити або поновити права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів (у разі доведення такого порушення), оскільки відповідач ОСОБА_1 як фактичний власник спірної земельної ділянки та ТОВ «АГРОСВІТ ТД», як тимчасовий володілець спірної земельної ділянки, можуть розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки у власність громади.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та права відповідачів не порушують.

Отже, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, заборони вчиняти ОСОБА_1 певні дії щодо нерухомого майна, зокрема вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, до вирішення спору по суті є співмірним та ефективним способом забезпечення позову.

Таке забезпечення позову гарантуватиме виконання можливого рішення суду, при цьому права та законні інтереси відповідачів ОСОБА_1 як фактичного власника спірної земельної ділянки та ТОВ «АГРОСВІТ ТД», як тимчасового володілеця спірної земельної ділянки, не будуть порушені, оскільки, як власник майна, відповідач має усі правомочності щодо нього, окрім розпорядження, яке є тимчасовим.

Враховуючи принцип співмірності в застосуванні заходів забезпечення позову, заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області О.Сара необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 249, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457, розташовану на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області, за межами населеного пункту.

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457, розташовану на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї).

Заборонити ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД» (код ЄДРПОУ 36124871), вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 5124584600:01:002:0457 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам до відома.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2024 року.

Позивач - Білгород-Дністровська окружна прокуратура Одеської області в інтересах Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежности 39, код ЄДРПОУ 0352855226.

Особа в інтересах якої подано позов: Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 04380703, вул.Гагаріна, 1, с.Петропавлівка, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 13 грудня 2001 року, Саратським РВ УМВС України в Одеській області.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ТД», ЄДРПОУ 36124871, 03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, літера А.

Суддя К. Ю. Рязанова