Ухвала

від 24.06.2024 по справі 1-399/2007

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1 .

Справа № 1-399/2007

Провадження № 1-в/644/292/24

24.06.2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року м.Харків

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого- судді ОСОБА_1

З участю секретаря- ОСОБА_2

Прокурора- ОСОБА_3

Захисника- ОСОБА_4

Лікаря-психіатра КНП «МПНД №3» ХМР- ОСОБА_5 .

Особи, відносно якої застосовані примусові заходи медичного характеру- ОСОБА_6 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву лікаря-психіатра КНП «МПНД №3» ХМР- ОСОБА_5 щодо припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примуосової психіатричної допомоги відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2 групи, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть заяви

05.06.2024 року до суду надійшла заява лікаря-психіатра КНП «МПНД №3» ХМР- ОСОБА_5 щодо припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примуосової психіатричної допомоги відносно: ОСОБА_6 .

Заява обґрунтована тим, що комісією лікарів-психіатрів констатовано потребу припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги ОСОБА_6 та можливість продовження спостереження за його станом та лікування на загальних засадах.

ІІ. Процедура

Лікар-психіатр КНП «МПНД №3» ХМР- ОСОБА_5 заяву підтримав та просив її задовольнити.

Зазначив, що ОСОБА_6 наразі за своїм психічним станом суспільної небезпеки не представляє, знаходиться в стані ремісії. Маячних ідей не виявляє, емоційно адеквактний, інтелект збережений, настроєний на подальше лікування, будує реальні плани на майбутнє. Суспільне-небезпечне правопорушення скоїв 18 років тому на фоні вживання алкоголю. Наразі, після лікування алкогольних напоїв, наркотичних засобів не вживає. Має позитивну установку на відвідування диспансеру та отримання підтримуючої терапії на загальних засадах.

Прокурор заперечував щодо задоволення заяви. Зазначив, що ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що потягло смерть людини, наразі пройшов невеликий проміжок часу з моменту переведення його на амбулаторне лікування в примусовому порядку, що не дає змогу в повній мірі пересвідчитися в тому, що він не буде суспільно-небезпечним.

Захисник та особа, щодо якої вирішується питання про припинення примусових заходів медичного характеру, заяву підтримали та просили її задовольнити.

ІІІ. Оцінка суду.

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 514КПК Українипродовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається ця особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до вимогст. 19Закону України «Про психіатричну допомогу»питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу.

Відповідіно до ст.12 Закону України`Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.

Особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги..

У разі погіршення стану психічного здоров`я особи, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, та ухилення від виконання цією особою або її законним представником рішення суду про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку психіатрична допомога може надаватися на підставах та в порядку, передбаченихстаттями 14,16і17цього Закону.

Надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров`я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Статтею 92 КК України установлено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно з п. 20 постанови ПленумуВерховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 3 червня 2005 року,примусові заходи медичного характеру припиняються у зв`язку з одужанням або зміною психічного стану особи настільки, що це виключає очевидну небезпечність для нього та для інших осіб.

Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19.03.2007 року до ОСОБА_6 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом у зв`язку з вчиненням останнім суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.121ч.2, 186ч.1 КК України.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16.05.2014 року примусові заходи відносно ОСОБА_6 були змінені на лікування у психіатричній лікарні з посиленим наглядом.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 29.07.2015 року ОСОБА_6 були змінені примусові заходи медичного характеру на лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 07.12.2023 року примусові заходи медичного характеру ОСОБА_6 були замінені на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

З 22.02.2024 року ОСОБА_6 надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку в КНП «МПНД №3» ХМР.

Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №5 від 4 червня 2024 року ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії з безперервним типом перебігу, стан ремісії С. В результаті лікування психічний стан пацієнта стабілізувався, сформувалось критичне ставлення до скоєного правопорушення та хвороби, позитивна установка на відвідування диспансеру та отримання підтримуючої терапії, у зв`язку з чим на даний час застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги не потребує та може продовжити спостереження та лікування на загальних засадах.

Обгрунтовуючи свій висновок комісія зазначила, що ОСОБА_6 умови застосування примусових мір амбулаторної психіатричної допомоги не порушував, своєчасно звертався на огляд до лікаря-психіатра самостійно щомісяця. Охоче приймав підтримуючу терапію, продуктивної психотичної симптоматики та агресивних тенденцій не виявляв.

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_5 надав пояснення про те, що ОСОБА_6 перебуває на амбулаторному примусовому лікуванні з лютого 2024 року. Щомісячно відвідує лікаря-психіатра і приймає ліки, станом на сьогодні перебуває у стабільному стані ремісії. Він доброзичливий, не має шкідливих звичок, які могли б ускладнити його психічний стан, обманів сприйняття не має, маячних ідей не висловлює, має позитивну установку на відвідування диспансеру та отримання підтримуючої терапії, за своїм психічним станом суспільної небезпеки не представляє. Не дивлячись на тривале перебуває в стаціонарі психіатричної лікарні та прийом відповідних препаратів, його інтелект та пам`ять не порушені, він емоційно адекватний, формально критичний. Проживає разом з мамою, яка також контактує з лікарем-психіатром і здійснює відповідний посильний догляд за своїм сином. Не дивлячись на нетривалий час примусовому амбулаторного лікування він впевнений, що ОСОБА_6 за своїм психічним станом наразі цілком може проходити лікування на загальних підставах.

Таким чином, не дивлячись на те, що ОСОБА_6 хворіє на хронічне психічне захворювання, однак наразі він знаходиться в стадії ремісії С, враховуючи висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №5 від 4 червня 2024 , проаналізувавши всі обставини справи, які вказують на те, що з моменту вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння 18 років тому, його психічний стан в результаті лікування стабільно змінювався на краще і наразі змінився настільки, що це виключає очевидну небезпечність для нього та для інших осіб, судприходить довисновку,що заява лікаря-психіатраКНП«МПНД №3»ХМР- ОСОБА_5 щодо припинення застосуванняпримусових заходівмедичного характеруу виглядіамбулаторної примусовоїпсихіатричної допомогивідносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.95 КК України, ст.514 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заявулікаря-психіатраКНП «МПНД№3»ХМР- ОСОБА_5 щодо припинення застосуванняпримусових заходівмедичного характеруу виглядіамбулаторної примусовоїпсихіатричної допомогивідносно ОСОБА_6 , задовольнити.

Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, для особи, стосовно якої вирішується питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру - в той же строк з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1