Ухвала

від 25.06.2024 по справі 568/999/24

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/999/24

Провадження № 2/568/290/24

25 червня 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області,

суддя Сільман А.О.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

Тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора Збройних Сил України ОСОБА_2

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Рівненська обласна організація Національної спілки журналістів України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Радивилівського районного суду Рівненської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора Збройних Сил України ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнання дій відповідачів про зобов`язання ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 21.06.2024 р. о 09:00 год. протиправними; зобов`язання утриматися від вчинення дій, спрямованих на внесення у систему "Оберіг" статусу "у розшуку" та в разі необхідності вжити заходи до скасування такого статусу відносно ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2024 р. позивач у поштовій скринці, за адресою місця свого проживання, виявив повістку б/н за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про його виклик на 09:00 год. 21.06.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає, що отримана ним повістка не відповідає встановленій законом формі та не містить обов`язкових реквізитів, вручена у непередбачений законом спосіб та неуповноваженою на те особою.

Зазначає, що повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки складена на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань військового обов`язку, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а тому справа підлягає розгляду в порядку загальної юрисдикції у Радивилівському районному суді Рівненської області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.

Під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі, фактично зводиться до оскарження повістки про прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та оскарження дій суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 Про загальну мобілізацію місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

Відповідно до Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 року № 352, оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, суд вважає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства.

Вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Суд відхиляє доводи позивача та його посилання на постанову Верховного Суду від 08.09.2022 р. у справі № 300/1263/22, як безпідставні, оскільки під час розгляду вказаної справи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у конкретній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. При цьому суд зазначив, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявлено позовні вимоги, які не підлягають розгляду в порядку ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, слід відмовити у відкритті провадження у вказаній цивільній справі.

Керуючись ст.ст.186, 260, 353ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування повістки, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.?

Роз`яснити заявнику право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.?

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.?

Суддя А.О. Сільман