Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/5172/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/5172/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023

у справі № 910/5172/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" до Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича

про стягнення 2 710 167,81 грн

та

за зустрічним позовом

Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН"

про стягнення 1 524 812,44 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" (далі - позивач за первісним позовом; ТОВ "ДІТРАН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича (надалі - відповідач за первісним позовом; ФОП Коган Т.О.; апелянт) про стягнення 2 710 167,81 грн з яких: 2 117 283,41 грн основного боргу, 66 476,90 грн 3% річних та 526 407,50 грн втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом не надав послуг по договору надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021 за стадіями №№ 1-3, погодженими у додатку № 1, що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами актів надання послуг за такими стадіями, у зв`язку з чим повинен сплатити на користь позивача за первісним позовом 2 117 283,41 грн основний борг, 66 476,90 грн 3% річних та 526 407,50 грн втрати від інфляції, розраховані за період з 14.03.2022 по 30.03.2023.

19.05.2023 від фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" (надалі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 1 524 812,44 грн, з яких 39 935,39 доларів США заборгованість за фактично надані послуги, що у гривневому еквіваленті станом на дату розірвання договору становить 1 168 305,84 грн, 41 194,78 грн 3% річних, 315 311,82 грн інфляційні втрати, розраховані за період з 14.03.2022 по 16.05.2023.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Коган Т.О. посилається на те, що ним фактично виконано 72,34% послуг, обумовлених договором надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021, у зв`язку з чим ТОВ "ДІТРАН" має перерахувати позивачу 1 524 812,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" суму боргу - 2 117 283,41 грн, інфляційні втрати - 526 407,50 грн, 3% річних - 66 476,90 грн та судовий збір в розмірі 40 652,52 грн. На підставі п. 10 ст. 238 ГПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання даного рішення, починаючи з 31.03.2023 та до моменту виконання цього рішення визначено здійснювати нарахування 3% річних у даній справі за формулою (СОБ*3КДП)/КДР/100) = сума річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, і стягнути отриману суму процентів з Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН". У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

За висновками місцевого господарського суду, враховуючи неподання ФОП Коганом Т.О. доказів надання ТОВ «ДІТРАН» послуг за погодженими за договором № 1/240621 від 24.06.2021 по стадіям №№ 1-3, в т.ч. передачі результатів таких послуг останньому, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога ТОВ «ДІТРАН» про стягнення з ФОП Когана Т.О. 2 117 283,41 грн, які фактично є передплатою за надання послуг.

Окрім цього, суд першої інстанції, перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки вимог про стягнення втрат від інфляції - 526 407,50 грн та 3% річних - 66 476,90 грн., дійшов висновку, що останні виконані ТОВ «ДІТРАН» арифметично вірно та відповідно до норм законодавства, а відтак підлягають задоволенню.

У свою чергу, суд першої інстанції не погодився з доведеністю зустрічної позовної вимоги ФОП Когана Т.О. до ТОВ «ДІТРАН» про стягнення 1 524 812,44 грн, з яких 39 935,39 доларів США заборгованості за фактично надані послуги, що в гривневому еквіваленті становить 1 168 305,84 грн, 41 194,78 грн 3% річних та 315 311,82 грн втрат від інфляції, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано доказів надання послуг за окремими стадіями та передання таких результатів замовнику з узгодженням вартості надання таких послуг та їх результатів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Коган Т.О. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 повністю та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "ДІТРАН" у задоволенні позовних вимог повністю та повному в обсязі задовольнити позов ФОП Когана Т.О.

Також, апелянт просить зазначити в рішенні про нарахування 3% річних на суму заборгованості у розмірі 1 524 812,44 грн до моменту виконання рішення суду відповідно до правил, визначених у рішенні суду, у разі задоволення зустрічного позову.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання від 05.12.2023 про призначення судово-економічної експертизи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з: неповним встановленням обставин, які мають значення для справи; неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи; неправильним визначенням відповідно до встановлених обставин правовідносин.

Апелянт зазначає, по-перше, що з огляду на положення договору надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021 та приписи ст.ст. 213, 525, 526, 901, 903 ЦК України, відсутніми були будь-які підстави для висновку місцевого господарського суду про те, що лише "Звіти" або "Результати надання Послуг" є "погодженими Сторонами" "документами, які підтверджують надання послуг" або що договірна документація яким-небудь чином не обмежує коло доказів, яким може підтверджуватися надання послуг.

По-друге, оскільки взаєморозрахунок при розірванні договору базується на вартості фактично наданих "Послуг", а не "стадій" , - відсутні будь-які підстави обмежувати розрахунок наявністю чи відсутністю підписаних актів.

Так, відповідач за первісним позовом вказує, що надав суду першої інстанції докази фактичного надання послуг за договором надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021, зокрема, електронне листування. Окрім того, прогрес щодо надання послуг фіксувався на засіданнях Управлінського комітету. При цьому, договірна документація не передбачає жодних вимог щодо оформлення протоколів засідань такого комітету чи надання ТОВ "ДІТРАН" окремої згоди з їх змістом.

ФОП Коган Т.О. має переконання, що місцевий господарський суд помилково не врахував фактичне прийняття ТОВ "ДІТРАН" послуг шляхом їх споживання.

В наведеному апелянтом зазначається, що у випадку сумнівів щодо прийняття послуг суд першої інстанції не застосував принципи добросовісності та естопеля, а також доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки). Зокрема, ТОВ "ДІТРАН" без зауважень отримував та користувався наданими апелянтом послугами упродовж тривалого часу. ФОП Коган Т.О. покладався на вказану поведінку позивача за первісним позовом і завжди був готовий врахувати його побажання, якби такі були висловлені. Втім, останній кардинально змінив підхід, щоб отримати послуги безкоштовно.

Окремо апелянтом вказується про неправильне відхилення судом першої інстанції розрахунку вартості фактично наданих ФОП Коганом Т.О. послуг ТОВ "ДІТРАН".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 апеляційна скарга ФОП Когана Т.О. у справі № 910/5172/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23; розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 призначено на 05.02.2024.

01.01.2024 на адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "ДІТРАН" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно аргументів ТОВ "ДІТРАН", апелянт не надав замовнику обумовлених договором надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021 результатів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 призначено на 07.02.2024.

В судових засіданнях оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався.

Під час перебування справи на апеляційному розгляді, ФОП Коганом Т.О. заявлялись клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи від 05.12.2023 та від 07.12.2023.

При цьому, у клопотанні від 07.12.2023 апелянт просив первинне клопотання від 05.12.2023 залишити без розгляду та розглядати в друге подане клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

В обґрунтування відповідного клопотання від 07.12.2023 ФОП Коганом Т.О. зазначається, що він належними і допустимими доказами підтвердив, що на дату одностороннього розірвання договору надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021 надав ТОВ "ДІТРАН" 1 470 людино-годин послуг (тобто 72,34% від передбачуваного обсягу), у зв`язку з чим обґрунтовано визначив вартість неоплачених ним послуг у сумі 39 035,39 доларів США, що узгоджується з положеннями договору. ????Разом з цим, враховуючи висновок місцевого господарського суду, що за наявними у справі документами нібито неможливо встановити вартість наданих послуг та відповідно підтвердити заявлену апелянтом суму заборгованості, можливо суду апеляційної інстанції потрібно буде застосувати спеціальні знання для встановлення таких обставин.

01.01.2024 ТОВ "ДІТРАН" подано заперечення на вказане клопотання, в яких товариство зазначає, що представник апелянта: жодного разу не заявляв суду першої інстанції клопотання про призначення судово-економічної експертизи; неодноразово підтверджував, що ним було надані усі наявні і достатні докази для вирішення справи; не просив продовжити йому процесуальний строк подачі відзиву для того, аби самостійно провести експертизу; не подав висновок експерта на жодній із стадій розгляду справи.

По суті клопотання ТОВ "ДІТРАН" зазначає про невідповідність позиції апелянта про необхідність призначення експертизи з підстав погодження ФОП Коганом Т.О. та ТОВ "ДІТРАН" оплати послуг за договором надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021 виходячи з людино-годин.

Заслухавши в судовому засіданні 10.06.2024 пояснення присутніх представників сторін щодо заявленого клопотання від 07.12.2024, дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи клопотання на предмет його обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для призначення у цій справі судово-економічної експертизи, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Згідно ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ні право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається за наявності визначених ст. 99 ГПК України сукупності умов лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, та питання її призначення повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про призначення судової експертизи апелянт зазначає про неможливість встановлення судом першої інстанції вартості наданих ФОП Коганом Т.О. послуг за договором надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021, а судова експертиза, в свою чергу, підтвердить заявлену апелянтом до стягнення суму заборгованості. З цих підстав апелянт висловлюється про можливу потребу у суду апеляційної інстанції застосувати спеціальні знання для встановлення відповідної спірної обставини.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню про призначення судової експертизи, колегія суддів враховує наявні в матеріалах справи докази, а саме: договір надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021; додаткову угоду № 1 від 24.06.2021; статут проекта, в яких визначаються умови, зокрема, щодо вартості послуг та порядку розрахунків, а також розрахунку робіт; документів, які містять інформацію щодо результатів наданих ФОП Коганом Т.О. послуг.

Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2017/17 від 30.05.2018).

У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції (п. 18).

Колегія суддів, серед іншого, зауважує, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 99 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія не знайшла правових підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про призначення судово-економічної експертизи, зокрема: під час розгляду справи в суді першої інстанції ФОП Коган Т.О. не заявляв клопотання про призначення судово-економічної експертизи; у справі є достатня кількість матеріалів для прийняття рішення; для вирішення справи по суті відсутня необхідність в застосуванні спеціальних знань.

Крім цього, при вирішенні зазначеного клопотання про експертизу, апеляційний господарський суд враховує й те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ФОП Коганом Т.О., з огляду на встановлені ним факти не виконання з боку ТОВ "ДІТРАН" умов договору надання професійних послуг № 1/240621 від 24.06.2021, не заявляв клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

За результатами розгляду поданого апелянтом клопотання колегія суддів перейшла до розгляду справи по суті.

Представники апелянта в судовому засіданні 10.06.2024 вимоги апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "ДІТРАН" у задоволенні позовних вимог та в повному обсязі задовольнити позов ФОП Когана Т.О.

Представники ТОВ "ДІТРАН" в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 24.06.2021 між ТОВ "ДІТРАН" (замовник) та ФОП Коганом Т.О. (виконавець) укладено договір надання професійних послуг № 1/240621 (надалі - Договір; Договір послуг), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику комплексні професійні послуги консультування з питань комерційної діяльності й керування (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 1.2. Договору обсяг послуг, строки їх надання, вартість послуг та порядок розрахунків, визначаються у додатку № 1 до цього договору (далі - Додаток № 1), що становить його невід`ємну частину. В складі послуг можуть надаватись консультаційні послуги, послуги управлінської та організаційної підтримки з питань керування, послуги корпоративного, стратегічного й оперативного планування, послуги з визначення напрямків розвитку бізнесу, послуги з управління змінами, послуги з планування зниження собівартості та інших фінансових питань, послуги з розробки маркетингових цілей і політики, послуги кадрової політики, послуги планування виробництва та контролю. Послуги надаються замовнику та можуть за завданням замовника стосуватись афілійованих замовнику осіб.

Згідно п. 1.3. Договору у результаті надання послуг виконавець підготує звіт(-и), надалі - «звіт(-и)» або «Результати надання послуг» або «Результати». Підготовка звіту(-ів) буде проводитись відповідно до стадій та строків, що визначаються у додатку № 1 (надалі - стадії).

Якщо договором не встановлено інше, послуги будуть надаватись на основі пояснень та документів, наданих замовником, публічної інформації, а також даних із спеціальних комерційних джерел (п. 1.4. Договору).

Характер додаткових послуг, які не вказані в додатку № 1 до договору, порядок їхнього надання, вартість та порядок оплати встановлюється окремими додатками до цього договору, підписаними обома сторонами. При цьому вартість додаткових послуг розраховується виходячи з таких цін: - додаткові питання по напрямку «Акціонерна політика» - 200,0 доларів США за годину; додаткові питання по напрямку «Стратегічне планування, структура та оцінка бізнесу» - 150,0 доларів США за годину; додаткові питання по напрямку «Звітність, Податки. Юридична структура. Внутрішня політика та процеси» - 125,0 доларів США за годину; додаткові питання по напрямку «Корпоративне управління та внутрішні зміни» - 200,0 доларів США за годину (п. 1.5. Договору).

Відповідно до пункту 2.2. Договору послуг виконавець зобов`язується, зокрема, якісно надати послуги відповідно до договору з належним старанням і на високому професійному рівні у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України; передати замовнику належним чином оформлений у двох екземплярах акт наданих послуг, після закінчення надання послуг за кожною стадією, а також передати звіт(-и) та будь-які інші результати, якщо надання таких звітів передбачено додатком № 1 до договору.

Як погоджено п. 2.2.6. Договору, виконавець не має права приступати до надання послуг, надання яких не погоджено сторонами, так само як не має права здійснювати витрати, необхідні для надання послуг, що підлягають відшкодуванню замовником, без письмового погодження таких витрат замовником.

Згідно з п. 3.2. Договору загальна вартість послуг виконавця та умови оплати визначаються у додатку № 1.

За п. 5.6. Договору у разі порушення строків надання послуг виконавцем на строк більше 30 календарних днів, замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, про що повідомляє виконавця за 5 календарних днів до дати розірвання.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30.03.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору у разі дострокового розірвання договору за будь-яких причин виконавець передає замовнику будь-які звіти та результати, підготовлені на момент отримання повідомлення про припинення/розірвання договору, і між сторонами поводиться повний взаєморозрахунок.

Залежно від стану взаєморозрахунків, замовник оплачує виконавцю вартість послуг, фактично наданих на дату розірвання договору, або виконавець повертає замовнику суму грошових коштів, сплачених замовником виконавцю за послуги, що не були фактично надані на дату розірвання договору.

Також між сторонами підписано та погоджено додаток № 1 до Договору. Згідно з вказаним додатком сторонами погоджено, що виконавець надасть такі послуги (дата початку надання послуг - 08.07.2021).

За п. 2.3.1. додатку № 1 за напрямом «Акціонерна політика» (надалі - «стадія 1»): супровід переговорів та підготовка меморандуму стосовно основних умов договору учасника компанії; розробка проекту стратегічного бачення розвитку компанії; розробка внутрішнього положення про політику власників компанії.

За результатами надання послуг виконавець передає замовнику наступні результати:

- проект меморандуму стосовно основних умов договору учасників у форматі MS Word;

- звіт з описом стратегічного бачення розвитку на 5 років у форматі MS PowerPoint;

- проект положення про політику власників у форматі MS Word.

Послуги за стадією 1 розпочинаються 09.08.2021 та повинні бути надані до 08.11.2021.

Згідно п. 2.3.2. додатку № 1 за напрямком «Стратегічне планування та структура бізнесу» (надалі - «стадія 2») передбачені:

- аналіз інвестиційних трендів та визначення цільового ринкового позиціонування компанії;

- діагностика продуктів компанії (технології та монетизація);

- аналіз ринкових трендів та визначення цільового ринкового позиціонування компанії;

- розробка плану стратегічного розвитку компанії;

- проведення та обговорення експрес-оцінки базового сценарію розвитку компанії (та збір інформації про оцінки);

- розробка стратегічних сценаріїв розвитку компанії;

- оцінка вартості бізнесу компанії та потреби у ресурсах в залежності від сценарію на базі фінансової моделі компанії;

- розробка плану компанії переходу до альтернативного стратегічного сценарію.

За результатами надання послуг виконавець передає замовнику наступні результати:

- звіт з результатами аналізу інвестиційних трендів, інвестиційним та ринковим позиціонуванням у форматі MS PowerPoint;

- звіт з результатами діагностики продуктів (технології та монетизація) у форматі MS PowerPoint;

- план стратегічного розвитку на 5 років у форматі MS PowerPoint;

- фінансова модель з оцінки вартості бізнесу за даними експрес-оцінки базового сценарію у форматі MS Excel;

- звіт з описом стратегічних сценаріїв розвитку та рекомендованого альтернативного стратегічного сценарію, включаючи план переходу до альтернативних сценаріїв у форматі MS PowerPoint;

- фінансова модель з оцінки вартості бізнесу по базовому та альтернативному сценарію у форматі MS Excel.

Послуги за стадією 2 розпочинаються 08.07.2021 та повинні бути надані до 07.02.2022.

Відповідно до п. 2.3.3. додатку № 1 за напрямком «Звітність. Податки. Юридична структура. Внутрішня політика та процеси» (надалі - стадія 3) передбачені:

- юридична діагностика компанії, збір інформації, виконання діагностичних процедур, підготовка звіту та розробка рекомендацій щодо усунення юридичних ризиків та зміни юридичної структури;

- фінансова та податкова діагностика компанії, збір інформації, виконання діагностичних процедур, підготовка звіту та розробка рекомендацій щодо усунення фінансових і податкових ризиків, а також зміни облікових політик та процесів;

- розробка цільової податково-юридичної структури компанії, оцінки її фінансового та операційного ефекту, розробка плану впровадження;

- розробка верхнього рівня облікової політики та процесів за МСФЗ та трансформаційних таблиць компанії;

- розробка моделі корпоративної управлінської звітності та КПЕ компанії;

- розробка базової моделі бюджетування компанії;

- розробка та погодження моделі фінансового контролінгу та матриці відповідальності верхнього рівня компанії.

За результатами надання послуг виконавець передає замовнику наступні результати:

- звіт з результатами юридичної діагностики, включаючи звіт по ключових юридичних ризиках та рекомендації щодо їх усунення, опис цільової юридичної структури у форматі MS PowerPoint;

- звіт з результатами фінансової та податкової діагностики, включаючи звіт по ключових фінансових і податковим ризикам та рекомендації щодо їх усунення, опис цільової податкової структури у форматі MS PowerPoint;

- аналітичні таблиці з результатами фінансової і податкової діагностики у форматі MS Excel;

- звіт з описом цільової податково-юридичної структури включаючи оцінку з фінансового та операційного ефекту і план її впровадження у форматі MS PowerPoint;

- проект верхнього рівня облікової політики МСФЗ у форматі MS Word;

- проект верхнього рівня трансформаційних таблиць для МСФЗ у форматі MS Excel;

- модель верхнього рівня корпоративної управлінської звітності та КПЕ компанії у форматі MS Excel;

- базова модель бюджетування компанії у форматі MS Excel;

- звіт з описом цільової моделі фінансового контролінгу у форматі MS PowerPoint;

- матриця відповідальності верхнього рівня (центрів фінансової відповідальності №-2) у форматі MS Excel.

Послуги за стадією 3 розпочинаються 08.07.2021 та повинні бути надані до 07.02.2022.

Пунктом 2.3.4. додатку № 1 передбачено, що за напрямком «Внутрішні зміни» (надалі - стадія 4) передбачені такі послуги:

- супровід підбору персоналу внутрішнього відділу корпоративного розвитку.

Послуги за стадією 4 розпочинаються 08.07.2021 та повинні бути надані до 07.09.2021.

Як погоджено сторонами в п. 2.4. додатку № 1, наведений вище перелік процедур є вичерпним і можливість охопити всі галузі буде залежати від обсягу і якості наданих даних, оперативного сприяння компанії, наявності керівництва для обговорення й наявності достатнього часу.

Пунктом 3.1. додатку № 1 сторонами встановлено, що загальна вартість послуг виконавця становить гривневий еквівалент 156 513,16 доларів США. Вартість окремих стадій надання послуг становить: стадія 1 - 12 631,58 доларів США, стадія 2 - 68 552,63 доларів США, стадія 3 - 74 342,11 доларів США, стадія 4 - 986,84 доларів США.

Усі суми сплачуються у гривнях відповідно до офіційного курсу Національного Банку України на день виставлення рахунку (п. 3.2. додатку № 1 до договору).

Відповідно до п. 3.3. додатку № 1 вартість послуг виконавця оплачується замовником наступним чином:

- 50% від вартості послуг за стадією 1, а саме: гривневий еквівалент 6 315,79 доларів США оплачуються не пізніше ніж за 15 днів до дати початку надання послуг за стадією 1. Інші 50% від вартості послуг за стадією 1, а саме: гривневий еквівалент 6 315,79 доларів США оплачується протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта наданих послуг за стадією 1 і за умови отримання відповідного рахунку виконавця;

- 50% від вартості послуг за стадією 2, а саме: гривневий еквівалент 34 276,32 доларів США оплачується не пізніше ніж за 15 днів до початку надання послуг за стадією 2. Інші 50% від вартості послуг за стадією 2, а саме: гривневий еквівалент 34 276,32 доларів США оплачується протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта наданих послуг за стадією 2 і за умови отримання відповідного рахунку виконавця;

- 50% від вартості послуг за стадією 3, а саме: гривневий еквівалент 37 171,05 доларів США оплачується не пізніше ніж за 15 днів до дати початку надання послуг за стадією 3. Інші 50% від вартості послуг за стадією 3, а саме: гривневий еквівалент 37 171,05 доларів США оплачується протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта наданих послуг за стадією 3 і за умови отримання відповідного рахунку виконавця;

- 50% від вартості послуг за стадією 4, а саме: гривневий еквівалент 493,42 доларів США оплачується не пізніше ніж за 15 днів до дати початку надання послуг за стадією 4. Інші 50% від вартості послуг за стадією 4, а саме: гривневий еквівалент 493,42 доларів США оплачується протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта наданих послуг за стадією 4 і за умови отримання відповідного рахунку виконавця.

На викання умов Договору ТОВ «ДІТРАН» сплачено ФОП Когану Т.О. грошові кошти в сумі 2 143 916,49 грн, а саме: 25.06.2023 - 1 982 091,51 грн, 28.09.2021 - 181 824,98 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1752 від 25.06.2023 та № 2850 і № 2849 від 28.09.2021.

07.09.2023 між сторонами підписано акт № 10 надання послуг за стадією 4 на суму 26 457,38 грн.

Також ТОВ «ДІТРАН» надіслало через електронну пошту ФОП Когана Т.О. повідомлення-вимогу від 21.02.2022, в якій товариство повідомило про односторонню відмову від Договору з 04.03.2022, а також просило протягом 7 днів з дати його розірвання, тобто з 04.03.2022 повернути кошти в розмірі 2 117 283,41 грн - доларовий еквівалент 77 763,16 доларів США.

Звертаючись з первісним позовом, ТОВ «ДІТРАН» вказує, що ФОП Коган Т.О. не надав послуг за стадіями №№ 1-3, погодженими у додатку № 1, що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами актів надання послуг за такими стадіями, у зв`язку з чим повинен сплатити 2 117 283,41 грн основного боргу, 66 476,90 грн 3% річних та 526 407,50 грн втрат від інфляції.

У свою чергу, заперечуючи проти вказаних доводів, ФОП Коган Т.О. зазначає, що фактично надав 77,34% послуг, погоджених в додатку № 1, тому за відпрацьовані години ТОВ «ДІТРАН» має сплатити грошові кошти в розмірі 33 935,39 доларів США, що у гривневу еквіваленті становить 1 168 305,84 грн, а також сплатити 41 194,78 грн 3% річних та 315 311,82 грн втрат від інфляції.

Обґрунтовуючи твердження про надання послуг обсягом 77,34% ФОП Коган Т.О. у зустрічній позовній заяві посилається на те, що станом на 31.01.2022 початковий бюджет був зафіксований у розмірі 2032 людино-години. Виконавцем відпрацьовано 1470 людино-годин по усіх чотирьох стадіях, що становить 77,34% послуг (2032*100/1470).

При цьому, при розрахунку ФОП Коган Т.О. виходив з того, що станом на дату розірвання Договору (04.03.2022) ТОВ «ДІТРАН» при перерахунку доларового еквіваленту сплачено виконавцю 73 284,01 доларів США, при тому, що, за твердженням ФОП Когана Т.О., при витраті часу в 1470 людино-годин ТОВ «ДІТРАН» мало б бути сплачено грошові кошти в розмірі 113 219,40 доларів США (з розрахунку 1470 відпрацьованих годин, що помножені на 77,02 доларів за годину). Також розрахунок 77,02 доларів за годину взято з розрахунку 2032 годин, погоджених в статуті проекту, поділених та вартість послуг у розмірі 156 513,16 доларів США (156513,16/2032=77,02).

Тобто, як вказує ФОП Коган Т.О., ТОВ «ДІТРАН» має доплатити різницю в розмірі 39 035,39 доларів США (113 219,40 - 73 284,01), що еквівалентно 1 168 305,84 грн.

Також ФОП Коган Т.О. заявив вимогу про стягнення з ТОВ «ДІТРАН» 41 194,78 грн 3% річних та 315 311,82 грн втрат від інфляції.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 вказаної норми, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За п. 2.1.5. Договору замовник зобов`язаний прийняти послуги, надані виконавцем у відповідності до Договору та підписати акти приймання-передачі наданих послуг після закінчення кожної стадії послуг згідно додатку № 1 протягом 5 робочих днів з дати його отримання або надати письмову вмотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

В свою чергу, виконавець зобов`язаний передати замовнику належним чином оформлений у двох екземплярах акт наданих послуг, після закінчення надання послуг за кожною стадією, а також передати звіт(-и) та будь-які інші результати, якщо надання таких звітів передбачено додатком № 1 до договору (п. 2.2.2. Договору).

Колегія суддів зазначає, що сторонами не заперечується надання ФОП Коганом Т.О. послуг ТОВ «ДІТРАН» щодо погодженої в додатку № 1 стадії 4, згідно акта № 10 від 07.09.2023 на суму 26 457,38 грн.

Водночас, апеляційний господарський суд констатує, що матеріали справи не містять актів приймання-передачі наданих послуг за стадіями №№ 1-3 по Договору.

Окрім цього, виконавцем, на виконання п. 6.3. Договору, не передано замовнику звітів та результатів по відповідним актам наданих послуг також після надходження на його адресу повідомлення про розірвання Договору.

За наведеного, оскільки в силу Договору підготовка та передача звітів і результатів за стадіями №№ 1 - 3, а також надання на підписання замовнику актів наданих послуг, після закінчення надання послуг за вказаними стадіями, покладено на виконавця, а відповідно з огляду на погоджений сторонами порядок надання-приймання послуг за Договором, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що надані ФОП Коганом Т.О. документи, які містять інформацію щодо результатів наданих послуг, підтверджують виникнення між сторонами відносин щодо надання послуг, проте не підтверджують реальної передачі виконавцем замовнику готових результатів наданих послуг за актами, звітами, результатами тощо, та, тим самим, не підтверджують прийняття таких результатів замовником, у той час, як умовами Договору та додатку № 1 сторонами передбачена необхідність такої передачі результатів наданих послуг.

Поряд із цим, з вказаних підстав апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта щодо підтвердження фактичного надання виконавцем послуг за Договором та їх фактичного прийняття з боку ТОВ "ДІТРАН", як необґрунтовані.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що за пп. 12 п. 3.1. розд. 3.1 статуту проекта, в розрахунок робіт по проекту включено 1935,0 людино-годин роботи консультантів, у т.ч. 700,0 людино-годин проведення юридичної, фінансової та податкової діагностики.

Водночас, погодження умови про 2032 людино-годин в такому документі не міститься.

Також слід зазначити, що в додатку № 1 та статуті проекта не погоджувалась оплата послуг в розмірі 77,02 доларів США за одну годину надання послуг, оскільки сторонами в додатку № 1 погоджено чітку плату за конкретну стадію наданих послуг.

Відтак, оскільки вартість послуг погоджено сторонами за стадіями їх виконання, зважаючи на недоведення ФОП Коганом Т.О. факту передачі результатів наданих послуг та прийняття останніх замовником ТОВ «ДІТРАН», судова колегія дійшла висновку про вмотивованість висновку суду першої інстанції про необґрунтованість розрахунку наданих послуг, здійсненого ФОП Коганом Т.О. за зустрічним позовом виходячи з кількості витраченого часу, помноженої на вартість однієї години надання послуг.

Тому, доводи апелянта про неправильність відхилення судом першої інстанції розрахунку вартості фактично наданих ФОП Коганом Т.О. послуг ТОВ "ДІТРАН" відхиляються апеляційним господарським судом, як такі, що не знайшли свого підтвердження.

Отже, за вище вказаного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції як про обґрунтованість вимоги ТОВ «ДІТРАН» про стягнення з ФОП Когана Т.О. 2 117 283,41 грн суми боргу, що, по суті є передплатою за надання послуг, так і про недоведеність зустрічної позовної вимоги ФОП Когана Т.О. до ТОВ «ДІТРАН» про стягнення 1 524 812,44 грн, з яких 39 935,39 доларів США заборгованості за фактично надані послуги, що в гривневому еквіваленті становить 1 168 305,84 грн., а відповідно і про стягнення заявлених за зустрічним позовом 41 194,78 грн 3% річних та 315 311,82 грн втрат від інфляції за період з 14.03.2022 по 16.05.2023.

Поряд із цим, спірним рішенням за первісним позовом стягнуто з ФОП Когана Т.О. на користь ТОВ "ДІТРАН" інфляційні втрати - 526 407,50 грн та 3% річних - 66 476,90 грн.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами позивача, а інфляційні нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та Договором послуг.

Перевіривши здійснені позивачем за первісним позовом розрахунки втрат від інфляції за період з 14.03.2022 по 30.03.2023, що були заявлені до стягнення в розмірі 526 407,50 грн., а також 3% річних за цей же період, що склав - 66 476,90 грн., нарахованих за невиконання грошового зобов`язання з повернення, за вимогою замовника, сплачених останнім на користь виконавця коштів по Договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що ця частина позовних вимог є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, враховуючи арифметично правильно здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, який, в свою чергу, перевірений місцевим господарським судом та який становить: інфляційні втрати - 526 407,50 грн; 3% річних - 66 476,90 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято з: неповним встановленням обставин, які мають значення для справи; неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи; неправильним визначенням відповідно до встановлених обставин правовідносин, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2020 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, ФОП Коганом Т.О. не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження ТОВ «ДІТРАН» знайшли своє підтвердження в межах спростування викладених відповідачем в апеляційні скарзі доводів в цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача за первісним позовом у справі).

Додатково колегія суддів зазначає, що спірне рішення за первісним позовом в частині здійснення нарахування судом першої інстанції, на підставі п. 10 ст. 238 ГПК України, 3% річних починаючи з 31.03.2023 та до моменту його виконання апелянтом не оскаржується, тому правова оцінка у відповідних межах апеляційним господарським судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Когана Тимура Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5172/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Фізичну особу-підприємця Когана Тимура Олександровича.

4. Справу № 910/5172/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.06.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак