Постанова

від 03.06.2024 по справі 922/4810/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа№ 922/4810/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Батракова О.Ю.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютерм Україна»

на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024

у справі № 922/4810/23 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютерм Україна»

про стягнення 223 129,28 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

14.11.2023 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» звернулоась до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютерм Україна» про стягнення 223 129,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним у повному обсязі виконано свої зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору №094214ES4TFP057 від 17.05.2017, однак відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконано частково, у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість за період травень-червень 2022 в сумі 195950,44 грн.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що позивачем надавались послуги з розподілу природного газу споживачу по точці комерційного обліку, яка визначена Додатком №4 до Типового договору розподілу природного газу, яка додається до заяви-приєднання, а саме: м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8, корп. А., однак, об`єкт газоспоживання відповідача було частково зруйновано внаслідок воєнних (бойових) дій, що підтверджується актом про пожежу Чугуївського РУ ГУ ДСПС України в Харківській області від 25.03.2022, тому, відповідно до роз`яснень НКРЕКП, наданих в листі від 24.05.2022, позивач не має право нараховувати оплату за послуги з розподілу природного газу.

Також, відповідач зазначив, що складені позивачем акти наданих послуг №ХАЯ820009184 від 31.05.2022 на суму 97975,20 грн. та №ХАЯ82010832 від 30.06.2022 на суму 97975,22 грн. з боку відповідача не підписувались, послуги за вказаними актами відповідачем не приймались внаслідок знаходження об`єкту газоспоживання відповідача в зоні ведення воєнних (бойових) дій, зупинення у зв`язку з цим виробничої діяльності та часткового руйнування будівлі (об`єкту газоспоживання споживача) в результаті таких бойових дій.

На підтвердження вказаного відповідачем надано лист Харківської торгово-промислової палати №102/63.01-6 від 27.09.2022 року, наказ «Про призупинення виробничої діяльності підприємства та переведення працівників на віддалену роботу» №24/02/22 від 24.02.2022, Акт про пожежу Чугуївського РУ ГУ ДСПС України в Харківській області від 25.03.2022.

Відповідач вважає, що його вини у неможливості прийняти послугу з розподілу природного газу не має. Лист позивача №610-Сл-9525-0822 від 14.08.2022 з доданими до нього актами наданих послуг, направлений на адресу відповідача згідно накладної №6350306573546, відповідачем не отримувався, позивачем доказів отримання відповідачем актів наданих послуг, надісланих листом №610-Сл-9525-0822 від 14.08.2022 не надано.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі № 922/4810/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютерм Україна» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» 195 950 грн 44 коп. заборгованості, 6989 грн 80 коп. 3% річних, 20189 грн 04 коп. інфляційних втрат, 3346 грн 94 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу згідно умов Договору. В свою чергу, відповідачем не виконано зобов`язання за Договором в частині повної оплати вартості величини річної замовленої потужності на користь позивача.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 6989,80 грн. та інфляційних втрат у сумі 20189,04 грн, суд визнав його арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- судом не враховано, що за адресою газопостачання у м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4-А з 24.02.2022 підприємство відповідача опинилось в зоні проведення воєнних (бойових) дій, у зв`язку з чим діяльність відповідача щодо виробництва продукції була зупинена з 24.02.2022, що підтверджується листом Харківської торгово-промислової палати №102/63.01-6 від 27.09.2022;

- судом також не враховано, що згідно заяви-приєднання №094214ES4TFP057 від 17.05.2017 об`єктом газоспоживання відповідача є м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4 А, а тому, за словами відповідача, прийняти послугу з розподілу газу дистанційно в іншому місці від місцезнаходження відповідача не було можливим;

- суд помилково дійшов висновку, що позивачем виконано зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи, оскільки, як стверджує відповідач, в матеріалах справи відсутні підписані з боку відповідача акти наданих послуг за період травень-червень 2022 року, як про це наведено в п. 6.8 Типового договору розподілу природного газу надання Оператором ГРС послуги з розподілу природного газу Споживачу та п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРС послуги з розподілу природного газу Споживачу;

- судом в порушення процесуального закону не було досліджено та надано належну оцінку доказам позивача про направлення відповідачу актів наданих послуг за травень-червень 2022 року, а саме: накладну №6350306573546 від 15.08.2022, опис вкладення та квитанцію до неї про її направлення, оскільки, як вбачається з цих доказів, за словами відповідача, її було направлено на адресу: м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8, корп. 4-а, за якою відповідач не знаходиться та не отримував за цією адресою поштової кореспонденції; крім цього, відповідач стверджує, що з опису вкладення №6350306573546 від 15.08.2022 не можливо встановити, які саме документи були направлені, оскільки в кількості документів зазначено « 1»;

- судом невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 265 ГПК України, так як, за словами відповідача, правовідносини сторін за договором розподілу природного газу №094214ES4TFP057 від 17.05.2017 не пов`язані з купівлею-продажем товарів.

Доводи та заперечення позивача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:

- відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору природного газу №094214ES4TFP057 від 17.05.2017, тобто приєднався до умов Типового договору;

- величина річної замовленої потужності для відповідача у 2022 році становила 492 337,73 м. куб., а величина місячної замовленої потужності для відповідача у 2022 році становила 41 028,14 м. куб. (1/12 величини річної замовленої потужності), що зазначено в підписано сторонами акті приймання-передачі природного газу №ХА00041946 від 30.09.2021;

- на виконання п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРС послуги з розподілу природного газу Споживачу, позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг №ХАя820009184 від 31.05.2022 та №ХАя82010832 від 30.06.2022 за період травень-червень 2022 року, що не спростовано відповідачем в суді першої інстанції;

- в порушення пункту 12.5 розділу XII Типового договору та пункту 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, відповідач не звернувся до позивача з письмовою заявою про звільнення займаного об`єкта або приміщення та (остаточного припинення користування природним газом) та остаточного розрахунку за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкта або приміщення;

- відповідач повідомив позивача про необхідність припинення дії договору розподілу природного газу № 094214Е84ТРР057 від 17.05.2017 року з 01.07.2022 року (лист № 30.06.2022-01 від 30.06.2022), а не з будь-якої іншої дати, що настала після 24.02.2022 року, а позивач припинив дію договору з розподілу природного газу з наступного дня, 9 01.07.2022, а не через 20 робочих днів, чи через 21 календарний день, як визначено нормами чинного законодавства та трудового договору;

- посилання відповідача на помилково зазначену адресу є надмірним формалізмом;

- твердження відповідача про неотримання споживачем актів наданих послуг, вимог та претензій, за адресою свого місцезнаходження, через направлення листів начебто на невірну адресу спростовується такими обставинами, як підтвердження відповідачем факту обізнаності про наявну заборгованість гарантійним листом щодо погашення частини заборгованості №1-30/06 від 30.06.2022 та наданням відповіді на досудове попередження №02/11/2022-01 від 02.11.2022;

- Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.-7.1 від 28.02.2022, лист Харківської торгово-промислової палати №102/63.01-6 від 27.09.2022, акт про пожежу Чугуївського РУ ГУ ДСНС України Харківській області від 25.03.2022, наказ ТОВ "Ютерм Україна" «Про призупинення виробничої діяльності підприємства та переведе працівників на віддалену роботу» №24/02/22 від 24.02.2022 та НКРЕКП від 24.05.2022 не містять жодного засвідчення наявності Форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань договором розподілу природного газу №094214ES4TFP057 від 17.05.2017;

- відповідач, надаючи акт про пожежу від 25.03.2022 надав до справи документи, які не стосуються осіб і правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі, а відтак такі не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності і вірогідності доказів, а тому не можуть вважатись доказами у справі в розумінні вимог чинного господарського процесуального законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №922/4810/23 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №922/4810/23. Копію ухвали надіслано до Господарського суду першої інстанції.

03.04.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютерм Україна» на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі № 922/4810/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.05.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.05.2024.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, колегія дійшла висновку про призначення справи до розгляду в судове засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2024 призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютерм Україна» на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №922/4810/23 до розгляду на 03.06.2024.

Явка представників учасників справи

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2024 не з`явився. До початку розгляду справи подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування цього клопотання відповідач зазначив, що єдиний представник товариства - директор, перебуває у відрядженні на час розгляду справи, забезпечити його участь в режимі відеоконференції також не є можливим. На підтвердження цих обставин до клопотання додано копію наказу ТОВ «Ютерм Україна» про відрядження директора Товариства Дмитра Бодню в м. Івано-Франківськ №28/05/24-вд від 28.05.2024 терміном з 29.05.52024-04.06.2024.

В судовому засіданні 03.06.2024 колегією суддів визнано ці причини неповажними та протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Позивач - АТ "Харківгаз" як Оператор газорозподільної системи, до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП №809 від 19.06.2017 року.

Відповідно до Кодексу ГРМ, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться в його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ, споживачі, у т.ч. побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (в т.ч. побутовим споживачем) відповідно о вимог кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Згідно п. 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання зави-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідачем підписано заяву-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №094214ES4TFP057 від 17.05.2017 року.

Таким чином, відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (далі Договір).

Як зазначено позивачем, ним надавались послуги з розподілу природного газу споживачу ТОВ «Ютерм Україна» по точці комерційного обліку, яка визначена Додатком №4 до Типового договору розподілу природного газу та додається до заяви-приєднання, а саме: м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8, корп. А.

Згідно п. 2.1. Договору, Оператор ГРМ зобов`язувався надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Постановою НКРЕКП №2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та Типового договору відповідно), згідно яких, з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Не розірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Відповідно до п. 6.1. Договору (зі змінами), оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Враховуючи умови Договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що складено Акт №ХА00041946 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 року.

Згідно Акту №ХА00041946 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 року, величина замовленої потужності для відповідача у 2022 році становить 492337,73 м3 та, відповідно, 41028,14 м3 у кожному місяці 2022 року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 6.8. Договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Позивачем складено акти наданих послуг №ХАЯ82009184 від 31.05.2022, згідно якого об`єм розподіленого природного газу споживачу у травні 2022 року склав 41028,14 м. куб.,вартість наданих послуг складає 97975,20 грн. та №ХАЯ82010832 від 30.06.2022, згідно якого об`єм розподіленого природного газу споживачу у червні 2022 року склав 41028,15 м. куб., вартість наданих послуг складає 97975,22 грн. Зазначені акти наданих послуг направлено на адресу відповідача згідно листів від 14.08.2022 та від 25.10.2022 (докази надіслання додано до матеріалів справи).

ТОВ "Ютерм Україна" надано АТ "Харківгаз" гарантійний лист №1-30/06 від 30.06.2022, згідно якого ТОВ "Ютерм Україна" підтверджено свої зобов`язання щодо оплати послуг за Договором, та гарантував погашення заборгованості наступним чином: до 31.07.2022 в сумі 97975,22 грн., до 31.08.2022 в сумі 97975,22 грн.

Відповідачем заборгованість у сумі 195950,44 грн. не погашена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. (а.с. 22-40, т.1).

Відповідачем, ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, підписано заяву-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №094214ЕS4TFP057 від 01.05.2017, відповідно до якого споживач - ТОВ «Ютерм Україна» у встановленому законодавством порядку приєднався до умов Типового договору.

Щодо невірно вказаної адреси об`єкта відповідача

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачем було направлено відповідачу акти наданих послуг за травень-червень 2022 року, а саме: накладну №6350306573546 від 15.08.2022, опис вкладення та квитанцію до неї за адресою: м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8, корп. 4-а. Однак, відповідач посилається на те, що він за цією адресою не знаходиться та не отримує за цією адресою поштової кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи, колегіє суддів встановлено наступне.

У заяві-приєднання №094214ЕS4TFP057 від 01.05.2017 адресою споживача (відповідача) зазначено: м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4 А. (а.с. 41, т. 1).

У доданих до відзиву на позовну заяву копіях документів, а саме технічних умов приєднання №15-01-22 від 26.01.2017, акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 16.05.2017, договору оренди нежитлового приміщення №38/16-юр від 14.07.2016 відповідачем зазначено, що адресою його місцезнаходження є м. Чугуїв, вул. Мічуріна, буд. 8. (а.с. 42-48, т. 1).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що у Додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №094214ES4TFP057 від 17.05.2017, адреса об`єкта відповідача (точки комерційного обліку) визначено - м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8 корп. 4 А. Зазначена адреса відповідача вказана в Додатку 4 помилково, тобто є технічною опискою. На думку позивача посилання відповідача на те, що в Додатку 4 помилково зазначено дані « 8 корп. 4 А» замість « 4 А» є надмірним формалізмом.

Як зазначено позивачем, з травня 2017 року по 2022 рік сторонами виконувались умови договору, Оператором ГРМ за адресою м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4А надавалась послуга з розподілу природного газу, а відповідачем вказана послуга за зазначеною адресою одержувалась та оплачувалась.

Згідно матеріалів справи, заява-приєднання та Додаток 4 підписано директором ТОВ «Ютерм Україна» та скріплено печаткою ТОВ «Ютерм Україна», і з травня 2017 року по 2022 рік сторонами виконувались умови договору, Оператором ГРМ за адресою м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4 А надавалась послуга з розподілу природного газу, а Споживачем вказана послуга за зазначеною адресою одержувалась та оплачувалась, тобто, сторонами визнано умови договору і жодних спорів щодо місця виконання умов договору не виникало.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що в заяві-приєднанні до умов Договору розподілу природного газу №094214ES4TFP057 від 17.05.2017 вказано адресу: м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4 А. Заява-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №094214ES4TFP057 від 17.05.2017 року і Додаток №4 до Типового договору розподілу природного газу підписано відповідачем та скріплено його печаткою.

Крім того, судом враховано, що відповідачем частково оплачувались надані позивачем послуги, та взято до уваги гарантійний лист відповідача №1-30/06 від 30.06.2022 про погашення суми заборгованості, що свідчить про визнання відповідачем суми заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу споживачу згідно Типового договору розподілу природного газу по точці комерційного обліку - м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8, корп. А.

Згідно з пунктом 12.5 розділу ХІІ Типового договору, у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) Споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за цим Договором до вказаного Споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) Споживач зобов`язаний здійснити оплату послуг за цим Договором, виходячи з умов цього Договору.

Згідно пункту 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, у разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. Оператор ГРМ зобов`язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом). У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Ютерм Україна" не повідомляло АТ "Харківгаз" про звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом).

Твердження відповідача про неотримання споживачем актів наданих послуг, вимог та претензій, за адресою свого місцезнаходження, через направлення листів начебто на невірну адресу спростовується такими обставинами, як підтвердження відповідачем факту обізнаності про наявну заборгованість гарантійним листом щодо погашення частини заборгованості №1-30/06 від 30.06.2022 та наданням відповіді на досудове попередження №02/11/2022-01 від 02.11.2022.

Отже, доводи апелянта про його місцезнаходження за іншою адресою, ніж та, яка вказана у заяві-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №094214ЕS4TFP057 від 01.05.2017, є непідтвердженими, а тому колегія суддів їх відхиляє.

Водночас, колегія суддів враховує, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог господарського судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

В аспекті зазначеного колегія суддів вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Щодо доступу відповідача до газорозподільної системи

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що позивачем не виконано зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи, оскільки в матеріалах справи відсутні підписані з боку відповідача акти наданих послуг за період травень-червень 2022 року колегія суддів зазначає наступне.

З цими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно актів наданих послуг №ХАЯ82009184 від 31.05.2022 та №ХАЯ82010832 від 30.06.2022 споживачу розподілено природний газ у травні 2022 року в об`ємі 41028,14 м. куб. та у червні 2022 року в об`ємі 41028,15 м. куб., вартість яких складає 97 975,22 грн.

Обсяг замовленої потужності на 2022 рік для відповідача, як споживача, що не є побутовим, була визначена АТ "Харківгаз" як Оператором газорозподільної системи у відповідності до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу ТОВ "Ютерм Україна" за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року (за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 (включно)).

Отже, величина річної замовленої потужності для відповідача у 2022 році становила 492 337,73 м3, а величина місячної замовленої потужності для відповідача у 2022 становила 41 028,14 м3.

Зазначені обсяги замовленої потужності вказані в акті приймання-передачі природного газу №ХА00041946 від 30.09.2021, який підписано уповноваженими представниками сторін. Тобто, відповідачем погоджено величину річної та місячної замовленої потужності для ТОВ "Ютерм Україна" у 2022 році.

На виконання положень пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, позивачем надіслано на адресу відповідача акти наданих послуг за травень, червень 2022. Наведене підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

Відповідач, не скористався наданим йому правом щодо відмови від підписання актів у передбачений законом спосіб.

З наведеного вбачається, що відповідачем споживались послуги за спірним договором. Доказів підтвердження того, що позивачем не було забезпечено відповідачу можливість цілодобового доступу до газорозподільної системи матеріали справи не містять.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливоі? поведінки), базується ще на римськіи? максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своі?и? попередніи? поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесніи? діловіи? практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаноі? палати Касаціи?ного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Щодо отримання відповідачем актів наданих послуг

Апелянт зазначає, що ним не отримувались акти наданих послуг, оскільки підприємство відповідача опинилось в зоні проведення воєнних (бойових) дій, у зв`язку з чим діяльність відповідача щодо виробництва продукції була зупинена з 24.02.2022, що підтверджується листом Харківської торгово-промислової палати №102/63.01-6 від 27.09.2022.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що про підтвердження відповідачем факту обізнаності про наявну заборгованість свідчить наданий відповідачем гарантійний лист щодо погашення частини заборгованості №1-30/06 від 30.06.2022 та відповідь на досудове попередження №02/11/2022-01 від 02.11.2022.

Зазначені посилання відповідача спростовуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вірно зазначив, що Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.-7.1 від 28.02.2022, лист Харківської торгово-промислової палати №102/63.01-6 від 27.09.2022, акт про пожежу Чугуївського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області від 25.03.2022 року, наказ ТОВ "Ютерм Україна" "Про призупинення виробничої діяльності підприємства та переведення працівників на віддалену роботу" №24/02/22 від 24.02.2022 та лист НКРЕКП від 24.05.2022 не містять засвідчення наявності форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором розподілу природного газу №094214ЕS4TFP057 від 17.05.2017.

Ці документи не свідчать про наявність обставин, які унеможливили використання відповідачем свого права доступу до газорозподільної системи АТ "Харківгаз" за період травень-червень 2022 року.

Згідно акту про пожежу Чугуївського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області від 25.03.2022, вбачається, що пожежа виникла 25.03.2022 на об`єкті ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" за адресою м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 4-а, блок цехів №1, внаслідок проведення бойових (воєнних) дій.

При цьому, доказів на підтвердження інформації щодо незадовільного стану системи газопостачання на об`єкті ТОВ "Ютерм Україна" після пожежі, яка виникла 25.03.2022 на об`єкті ТОВ "Ютерм Україна" внаслідок проведення бойових (воєнних) дій матеріали справи не містять.

Згідно вказаного акту, визначено власника та орендарів приміщень, які постраждали внаслідок пожежі, пов`язаної з бойовими діями, серед яких ТОВ «Ютерм Україна» не значиться.

Водночас, колегія суддів враховує, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано наведені вище обставини колегія суддів відхиляє.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони фактично зводяться до власного трактування норм права, не впливають на законність оскаржуваного судового рішення, та спростовуються сталою судовою практикою Верховного Суду щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №922/4810/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 24.06.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков