Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/819/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/819/24

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГНІ ОБОЛОНІ»

про стягнення 1166184 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Шевченко І.Є.,

від відповідача - Пасічніченко Д.О.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2024 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГНІ ОБОЛОНІ» (далі - відповідач) 1360800,00 грн пайового внеску у створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем до прийняття об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:153:0050 в експлуатацію, всупереч положенням статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції статті, що діяла станом на дату видачі відповідачу дозволу на будівельні роботи, а також пункту 2 розділу ІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», не виконано обов`язку щодо сплати вказаного пайового внеску до відповідного місцевого бюджету.

Позивач вважає, що відповідач ввівши вказаний об`єкт в експлуатацію та ухилившись у 2020 році від сплати коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва неправомірно зберіг у себе цю спірну суму коштів, яку відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язаний перерахувати до відповідного місцевого бюджету.

04.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі. Вказана заява мотивована тим, що позивачем після отримання інформації про загальну площу будівлі соціально-побутового призначення зроблено перерахунок розміру спірного пайового внеску, який за розрахунками позивача склав 1166184 грн.

Протокольною ухвалою суду ця заява позивача прийнята до розгляду, а тому спір розглядається в частині стягнення з відповідача пайового внеску у сумі 1166184 грн.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував відсутністю у нього обов`язку для сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, оскільки на момент введення спірного об`єкта в експлуатацію вже не існувало обов`язку замовника забудови земельної ділянки укладати договір та, відповідно, сплачувати кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з набранням чинності 01.01.2020 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 (далі - Закон № 132- ІХ), яким було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже передбачені цією статтею обов`язки втратили чинність.

Відповідач також не погодився із розрахунком позивача розміру зазначеного пайового внеску, позаяк як вказано у пункті 20 декларації про готовність до експлуатації спірного об`єкта, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 26026 грн, а отже розмір пайового внеску за чинним законодавством повинен складати 4% від 26026 грн, тобто 1041,04 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 4 статті 1 цього Закону (в редакції, що діяла до 01.01.2020) було визначено, що замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 2 вказаного Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема: розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

29.08.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 061192411915 (далі - повідомлення про початок будівництва) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:153:0050. Замовником визначено відповідача, а об`єктом є реконструкція нежитлової будівлі соціально-побутового призначення з надбудовою.

Ці обставини підтверджується Витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо повідомлення про початок будівельних робіт № КВ 061192411915, який долучено до матеріалів справи.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01.01.2020) було передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частини 1, 3 статті 40 цього Закону в редакції, що діяла до 01.01.2020).

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Пунктом 3.1 Порядку (у редакції, що діяла на момент реєстрації повідомлення про початок будівництва) передбачено, що пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Абзацом 2 пункту 4.1 Порядку (у редакції, що діяла на момент реєстрації повідомлення про початок будівництва) передбачено, що залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту та замовником (далі - договір про пайову участь).

01.01.2020 набули чинності норми Закону № 132-IX, якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 обов`язок замовників забудови земельної ділянки, передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом із тим, законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у розмірі та порядку встановленому пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.

Так, відповідно до вказаної норми пайова участь перераховується у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 зазначає, що передбачений цими Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (частини 3, 4 статті 11 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Враховуючи те, що будівництво об`єкта розпочалось у 2019 році, на відповідача було покладено обов`язок протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 звернутись до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Однак, відповідач зазначений обов`язок встановлений Законом не виконав та не подав відповідну заяву у встановлений строк.

Абзацом 1 пункту 4.1 (у редакції, що діяла на момент реєстрації повідомлення про початок будівництва) передбачено, що замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX передбачено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

У пункті 11 Загальних положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» від 13.04.2011 № 461 (у редакції, яка діяла на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації) зазначається, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

20.01.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210118772 (далі - декларація про готовність об`єкта до експлуатації), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:153:0050.

Замовником будівництва в зазначеній декларації визначено відповідача, об`єктом - реконструкцію нежитлової будівлі соціально-побутового призначення з надбудовою.

Проте, відповідач не виконав свій обов`язок щодо сплати пайового внеску до прийняття об`єкта в експлуатацію, чим порушив вищевказані вимоги законодавства України, зокрема, підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.3 Порядку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18 зазначив, що невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Аналогічна позиція викладені й у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 922/3693/18 та від 30.07.2020 у справі № 909/1135/19.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку передбачено, що в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Виходячи із викладеного, суд зазначає, що замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Щодо розрахунку розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, то судом враховано наступне.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку із реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Як убачається з долученої до матеріалів справи копії технічного паспорту об`єкта будівництва, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:153:0050 (інвентаризаційна справа № 0701) від 21.01.2021, спірним об`єктом є громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, тобто нежитлова будівля соціально-побутового призначення. Відповідно до експлікації приміщень вказаного громадського будинку, яка міститься в цьому Технічному паспорті об`єкта будівництва, загальна площа зазначеної будівлі станом на 21.01.2021 становить 2520 кв.м.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 абзацу 2 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 132-IX розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 розділу VI Порядку передбачено, що для нежитлових будівель, споруд та приміщень застосовується формула: РПУ = ЗКВоб`єкта х 4 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВоб`єкта - загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва/ реконструкції, визначена відповідно до пункту 6.2 Порядку (грн).

У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проєктної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), ЗКВоб`єкта визначається за наступною формулою: ЗКВоб`єкта = Sоб`єкта х Nнежитл, де Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м); Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13500,00 грн (грн/кв. м).

Заперечуючи проти позову, відповідач вважає, що до розрахунку повинна братися кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією, що вказана у пункті 20 декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210118772, і яка становить 26026,00 грн.

Однак, суд не погоджується із вказаним розміром кошторисної вартості спірного об`єкта будівництва, виходячи із нижчевикладеного.

Згідно з абзацом 3 пункту 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (у редакції, яка діяла на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації), затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 13.04.2011 № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Додаток № 3 до вказаного Порядку № 461 замовник заповнює самостійно.

Відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують достовірність інформації щодо загальної кошторисної вартості об`єкта будівництва, зазначеної у декларації про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210118772.

Як зазначалося судом вище, згідно з підпунктом 3 абзацу 2 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний був протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої повинен був додати документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Водночас, пунктом 6.2 Порядку встановлено, що розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції нежитлових будівель та споруд визначається Департаментом економіки та інвестицій із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва або реконструкції об`єкта, що підтверджена експертним звітом (оцінкою) державної експертної організації і актуальність цін в якій не перевищує 3 (три) місяці на дату подання документів до Департаменту економіки та інвестицій відповідно до підпункту 5.1.1 з урахуванням підпункту 5.1.8 (на дату подання повного переліку документів відповідно до вимог цього Порядку). Загальна кошторисна вартість нового будівництва або реконструкції нежитлових будівель та споруд має бути визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та затверджена у встановленому порядку.

Абзацом 2 підпункту 5.1.1 пункту 5.1 Порядку передбачено, що разом із зверненням замовник подає завірені належним чином зі свого боку копії таких документів, зокрема, експертного звіту (оцінки) державної експертної організації кошторису (за наявності кошторису).

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, відповідачем не додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів (документів), що підтверджують загальну кошторисну вартість об`єкта будівництва, а відтак, позивачем правомірно здійснено розрахунок пайової участі на підставі положень підпункту 6.4.1 пункту 6.4 розділу VI Порядку за формулою ЗКВоб`єкта = Sоб`єкта х Nнежитл, де Sоб`єкта - загальна площа об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м); Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13500,00 грн (грн/кв. м). Тобто на підставі наявних у нього документів.

Таким чином, розмір пайового внеску = 2159,6 кв. м (2520 кв. м загальної площі нежитлової будівлі - 360,40 кв. м загальної площа до реконструкції) х 13500 грн (норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення) х 4%, що складає 1166184 грн.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 наголошує на тому, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.

За таких обставин справи, позов підлягає задоволенню у повному обсязі заявленої вимоги.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГНІ ОБОЛОНІ» (м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12В; ідентифікаційний код 39883487) 1166184 (один мільйон сто шістдесят шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код доходів: 24170000; Рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГНІ ОБОЛОНІ» (м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12В; ідентифікаційний код 39883487) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 04633423) 13994 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 21 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 24.06.2024.

Суддя Р.Б. Сташків