Рішення

від 06.12.2007 по справі 8/162пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/162пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.12.07 р.                                                                                                      Справа № 8/162пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма ТиТ",                  ЄДРПОУ 13491927, м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації

                          м.Донецька”, ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Дибов О.В.-по дов.

від відповідача: Кочеткова В.В.-пров. юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фирма ТиТ", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, про визнання права власності на будівлю виробничого цеху (літ.В-1) з антресоллю загальною площею 360,4 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Свідерського, 50.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва спірного об'єкту.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/9789 від 05.12.2007р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у позивача відповідних дозволів на проведення спірного будівництва, висновків санітарно-епідеміологічної та пожежної служб тощо.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

06.02.1997р. між Малим колективним підприємством "Фирма Тит" (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наданими до справи документами є позивач) та представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьку був підписаний договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач придбав окремо стоячий будинок загальною площею 229,9 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Свідерського, 48.

Згідно з реєстраційним посвідченням, виданим 23.07.1999р. державним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" позивач є власником вказаного вище приміщення.

Рішенням №365 від 30.04.1999р. виконавчим комітетом Куйбишевської районної ради приміщенням виробничої ділянки позивача замість раніше існуючої адреси було надано нову поштову адресу: м.Донецьк, вул.Свідерського, 50.

13.10.1999р. між позивачем та Донецькою міською радою був підписаний договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0610 га для розміщення існуючої виробничої будівлі по вул.Свідерського, 50, у Куйбишевському районі м.Донецька.

Виходячи зі змісту позовної заяви, для власних виробничих потреб позивачем на вказаній вище земельній ділянці було проведено переобладнання приміщення та здійснено будівництво антресолі площею 131,0 кв.м.

04.10.2007р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації його права власності на визначене вище майно (направлення позивачем вказаного клопотання на адресу відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №5253 від 04.10.2007р.).

В зв'язку з неотриманням від відповідача у встановлений термін відповіді на клопотання та відсутністю відповідних правоустановчих документів на спірні об'єкти, позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на будівлю виробничого цеху (літ.В-1) з антресоллю загальною площею 360,4 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Свідерського, 50.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/9789 від 05.12.2007р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на неправомірне будівництво позивачем спірних об'єктів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи договором оренди земельної ділянки від 13.10.1999р. позивач є користувачем земельної ділянки площею 0,0610 га по вул.Свідерського, 50 у Куйбишевському районі м.Донецька.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 13.10.1999р. Ці обставини з боку відповідача не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівельних конструкцій будівлі котельної по вул.Свідерського, 50 в Куйбишевському районі м.Донецька, переобладнаної під виробничу ділянку, складеним ДП "Науково-дослідницький і проектний інститут Донецький ПромбудНДІпроект", встановлено, що спірні будівельні конструкції позивача знаходяться в нормальному стані та можуть бути прийняті в експлуатацію.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АБ №209714 від 29.03.2005р. ДП "Науково-дослідницький і проектний інститут Донецький ПромбудНДІпроект" надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірних об'єктів.  

На підставі викладеного, враховуючи, що спірні об'єкти збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи документи щодо оцінки технічного стану спірних конструкцій, суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при будівництві спірного майна.

Як вказувалось вище, 04.10.2007р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації його права власності на визначене вище майно (направлення позивачем вказаного клопотання на адресу відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №5253 від 04.10.2007р.).

Відповідно до п.3.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення.

Відповідачем доказів проведення або відмови у проведенні у встановлений строк державної реєстрації права власності позивача на спірне майно до матеріалів справи не надано, внаслідок чого, за висновками суду, позивач має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права власності на спірне нерухоме майно.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги надані до справи документи, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірних об'єктів прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на будівлю виробничого цеху (літ.В-1) з антресоллю загальною площею 360,4 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Свідерського, 50, підлягають задоволенню.

Враховуючи, що за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма ТиТ", м.Донецьк до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма ТиТ", м.Донецьк на будівлю виробничого цеху (літ.В-1) з антресоллю загальною площею 360,4 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Свідерського, 50.

В судовому засіданні 06.12.2007р. оголошено повний текст рішення.

              Суддя