Рішення

від 24.06.2024 по справі 760/6635/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-а/760/136/24

Справа №760/6635/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря- Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне стягнення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 січня 2020 року уповноваженою посадовою особою ГУ ДПС у Київській області Оксаною Чустіль, на підставі протоколу від 20 грудня 2019 року N 3481/10-36-50-05 і доданих до них матеріалів справи про адміністративне правопорушення п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 N 2464, винесено постанову N 3481/10-36-50-05 від 03.01.2020 та притягнуто його - генерального директора ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ - НАФТОПРОДУКТ», до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 2 550 грн. за порушення ч. 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 N 2464.

З зазначеною постановою не погоджується, оскільки відсутні подія і склад адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови мова йде про адміністративне правопорушення, яке полягає несвоєчасній сплаті єдиного соціального внеску за жовтень 2019 року в сумі 22 044 грн., термін сплати до 20.11.2019, а фактично сплачено 06.12.2019, чим порушено вимоги п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 N 2464.

Вимоги п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачають, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Тобто, граничний термін сплати єдиного соціального внеску за жовтень 2019 року в сумі 22 044 грн. до 20 листопада 2019 року.

Єдиний соціальний внесок за жовтень 2019 року у розмірі 22 044 грн. ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» було сплачено 24 жовтня 2019 року у розмірі 13 984 грн., 25 жовтня 2019 у розмірі 2 048 грн. та 06 листопада 2019 у розмірі 6 012 грн. Тобто у терміни встановлені законом, зокрема п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 N 2463. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» N 92 від 24.10.2019 року на суму 13 984 грн., N97 від 25.10.2019 на суму 2 048 грн. та N 121 від 06.11.2019 на суму 6 012 грн., на загальну суму 22 044 грн. з призначенням платежу єсв з ЗП працівників за жовтень 2019 року.

Зазначає, що сплачений єдиний соціальний внесок за жовтень 2020 року у розмірі 22 044 грн., також ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» був відображений у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиного внеску, зокрема у таблиці 1 в рядку 6. Даний звіт був прийнятий ГУ ДПС у Київській області 20.11.2019, що підтверджує квитанція N 2 до зазначеного звіту та якому присвоєно номер реєстраційного документа N 9276439236.

Вказує, що справу було розглянуто у його відсутність. На підставі викладено, вважає, що постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 16.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відповідача - ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) замінено на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797, адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А).

У квітні 2024 року на адресу суду надійшов відзив відповідача відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Зазначає, що відповідно переданих сальдових залишків на центральному рівні від Пенсійного фонду України до Міндоходів України, станом на 01.10.2013 року по платнику платнику ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ37036163) обліковувалася заборгованість по єдиному внеску за кодом платежу 71010000 (єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування) ( далі - код платежу 71010000) в сумі 81264,27 грн.

Станом на 07.10.2019 по платнику ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ- НАФТОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 37036163) обліковувалась заборгованість по єдиному внеску в сумі 260974, 97 гривень.

Послалися, що 20.12.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення N 3481/10-36-50-05 на керівника ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» ОСОБА_1 , який вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасна сплата єдиного внеску за жовтень 2019 року в сумі 22044,00 грн, термін сплати до 20.11.2019, фактично сплачено 06.12.2019 , чим порушено пункт 8 статті 9 Закону України N 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування» від 08.07.2010.

03.01.2020 винесено Постанову про накладання адміністративного стягнення N 3481/10-36-50-05 на керівника ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» ОСОБА_1 , який вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасна сплата єдиного внеску за жовтень 2019 року в сумі 22044,00 грн, термін сплати до 20.11.2019, фактично сплачено 06.12.2019, чим порушено пункт 8 статті 9 Закону України N2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування» від 08.07.2010, яку вважає обгрунтованою та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 21.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що посадовою особою 20.12.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення N 3481/10-36-50-05 на керівника ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» ОСОБА_1 , за несвоєчасну сплату єдиного внеску за жовтень 2019 року в сумі 22044,00 грн, термін сплати до 20.11.2019, фактично сплачено 06.12.2019, чим порушено пункт 8 статті 9 Закону України N 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування» від 08.07.2010.

Протокол складено без участі особи та зазначено, що особу повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 03.01.2020 у приміщенні ГУ ДПС у Київській області.

03.01.2020 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення N 3481/10-36-50-05 на керівника ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» ОСОБА_1 , за несвоєчасну сплата єдиного внеску за жовтень 2019 року в сумі 22044,00 грн, термін сплати до 20.11.2019, фактично сплачено 06.12.2019, чим порушено пункт 8 статті 9 Закону України N2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування» від 08.07.2010 та накладено стягнення у вигляді штрафу розмірі 2550 грн.

Разом з тим позивачем ОСОБА_1 заперечувався факт його належного повідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказів направлення позивачу та отримання останнім повідомлення про дату час та місце розгляду справи відповідачем не надано.

Позивач у позові також зазначив, що ним вчасно відповідно до вимог діючого законодавства сплачено єдиний соціальний внесок за жовтень 2019 року у розмірі 22 044 грн.

Так ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» було сплачено 24 жовтня 2019 року суму у розмірі 13 984 грн., 25 жовтня 2019 у розмірі 2 048 грн. та 06 листопада 2019 у розмірі 6 012 грн.

Тобто у терміни встановлені законом, зокрема п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 N 2463.

Зазначене підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» N 92 від 24.10.2019 на суму 13 984 грн., N97 від 25.10.2019 на суму 2 048 грн. та N 121 від 06.11.2019 на суму 6 012 грн., на загальну суму 22 044 грн. з призначенням платежу єсв з ЗП працівників за жовтень 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, сплачений єдиний соціальний внесок за жовтень 2020 року у розмірі 22 044 грн., також ТОВ «ВЗП «НАФТОГАЗ-НАФТОПРОДУКТ» був відображений у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиного внеску, зокрема у таблиці 1 в рядку 6. Даний звіт був прийнятий ГУ ДПС у Київській області 20.11.2019, що підтверджує квитанція N 2 до зазначеного звіту та якому присвоєно номер реєстраційного документа N 9276439236.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч. 1 ст. 7 КУпАП.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У контексті з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, яка передбачає розгляд справи про адміністративне правопорушення , розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обовязки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

За правилами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Суд зауважує, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

КУпАП становить сукупність як матеріальних норм права за якими встановлено зміст адміністративних правопорушень та відповідальність за їх вчинення, так і процесуальних норм права які передбачають порядок розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності.

При розв`язанні спору у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд, зокрема, перевіряє чи прийняті такі рішення із дотриманням порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП.

Згідно з положеннями статті 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У силу приписів ч. 1 ст. 277-2 КпАП України повістка про розгляд справи вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Положеннями ст. 283 КпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Таким чином, положення КпАП України закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, та містить застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Недотримання державним інспектором, в процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КпАП України процедури призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КпАП України, що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 березня 2018 року № 690/233/17 та від 31 січня 2019 року № 760/10803/15-а

Аналіз змісту наявної у матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 03.01.2020 свідчить, що його було складено без участі особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності.

Викладене свідчить про недотримання ГУ ДПС у Київській області вимог щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області не було забезпечено своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері податкового законодавства, що, на переконання суду, є порушенням правил рівності всіх її учасників та позбавленням позивача права на подання додаткових документів, пояснень тощо. З урахуванням наведеного, вважаю, що постанова прийнята суб`єктом владних з порушенням встановленої законодавством процедури, у зв`язку із чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, Європейський суд у справі «Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG» (1975, AC 591 at 638) вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі «Yvone van Duyn v. Home Office», принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (п. 128), та «Беєлер проти Італії» (п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (п. 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії»).

З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом не встановлено порушень чинного законодавства позивачем, а також зважаючи на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведений за відсутності доказів належного повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного індивідуального акту як такого, що прийнятий суб`єктом владних повноважень поза межами правового поля з порушенням процедури розгляду.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 10, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову уповноваженої особи Головного управління ДПС у Київській області від 03.01.2020 № 3481/10-36-50-05 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 2550, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова