Постанова

від 04.06.2024 по справі 522/10511/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/556/24

Справа № 522/10511/16-ц

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Ільченко Н.А. 22 лютого 2017 року у м. Одеса, -

встановила:

У червні 2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу (а.с. 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно кредитного договору № 91 від 27.07.2007 року ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», надав ОСОБА_2 кредит в сумі 69305,00 доларів США, на придбання автомобіля КАМАЗ , модель 53229 АБС - 7DA, на строк користування 60 місяців, із сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 12 % річних, з погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом шляхом внесення щомісячних платежів в терміни, розмірі та на умовах, що встановлені цим договором, з датою кінцевого повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 27.07.2012 року.

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх грошових зобов`язань перед банком за вказаним кредитним договором, 27.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Павлюк Л.М, за р. № 1168, за умовами якого заставодавець ОСОБА_2 на умовах передбачених цим договором застави передав банку у заставу належний йому транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53229 АБС-7DA, випуску 2007 року, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , об`єм двигуна V=10850, тип ТЗ - бетонорозмішувач - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Могилів-Подільським МРЕВ ВДАІ УМВС Вінницькій області 26.07.2007 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане Могилів-Подільським МРЕВ ВДАІ УМВС у Вінницькій області 26.07.2007 року, заставною вартістю 435680,00 грн.

12.10.2011 року між позичальником ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля з розстрочкою платежу, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , за письмовою згодою банку, відчужив на користь ОСОБА_1 транспортний засіб КАМАЗ, модель 53229 АБС-7DA, випуску 2007 року, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , об`єм двигуна V=10850, тип ТЗ - бетонорозмішувач - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває на обліку в Могилів-Подільському МРЕВ ВДАІ УМВС Вінницькій області з 26.07.2007 року та знаходиться в заставі у банку, за 35000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 28.09.2011 року становить 279845,00 грн.

На виконання цього договору відповідач ОСОБА_1 12.10.2011 року сплатив за придбаний автомобіль 6865 доларів США та йому було передано автомобіль, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 12.10.2011 року.

Однак, станом на 26.05.2016 року відповідач за цим договором сплатив в цілому лише 13065,00 доларів США, які були зараховані банком в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника за кредитним договором № 91 від 27.07.2007 року.

Через невиконання відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасного та в повному обсязі проведення розрахунків згідно умов цього договору, станом на 25.05.2016 року непогашена заборгованість відповідача перед позивачем за цим договором складала 21935,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на вказану дату становило 550842,69 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2017 року позов ПАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу від 12.10.2011 року в сумі 21935 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 25.05.2016 року становить 550842,69 грн. та 17352,74 грн., а також судові витрати в сумі 8530,92 грн. (а.с. 162-163).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с 195-195).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не знайомий зі ОСОБА_2 , не має жодних зобов`язальних правовідносин з останнім та Банком, оскільки не підписував договір купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу та акт приймання-передачі автомобіля від 12.10.2011 року, не здійснював жодних платежів на виконання такого договору та не має та ніколи не мав у власності/користуванні спірний автомобіль.

Сторони про розгляд справи на 04 червня 2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За змістом ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно - примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору № 91 від 27.07.2007 року ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», надав ОСОБА_2 кредит в сумі 69305,00 доларів США, на придбання автомобіля КАМАЗ , модель 53229 АБС - 7DA, на строк користування 60 місяців, із сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 12 % річних, з погашенням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом шляхом внесення щомісячних платежів в терміни, розмірі та на умовах, що встановлені цим договором, з датою кінцевого повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 27.07.2012 року.

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх грошових зобов`язань перед банком за вказаним кредитним договором, 27.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Павлюк Л.М, за р. № 1168, за умовами якого заставодавець ОСОБА_2 на умовах передбачених цим договором застави передав банку у заставу належний йому транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53229 АБС-7DA, випуску 2007 року, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , об`єм двигуна V=10850, тип ТЗ - бетонорозмішувач - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Могилів-Подільським МРЕВ ВДАІ УМВС Вінницькій області 26.07.2007 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане Могилів-Подільським МРЕВ ВДАІ УМВС у Вінницькій області 26.07.2007 року, заставною вартістю 435680,00 грн.

Крім того, для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №/1 від 06.05.2010 року, за яким поручитель зобов`язувався солідарно в повному обсязі відповідати перед кредитором за не своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.09.2010 року у справі № 2-944/2010, яке набрало законної сили, було задоволено позов ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, звернення стягнення на заставне майно та розірвання кредитного договору.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Територіально відокремленого безбалансового відділення № 1001/0151 філії - Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк» борг в сумі 57233,26 доларів США, що еквівалентно, згідно службового розпорядження Національного банку України, 451347,21 грн.

В рахунок погашення боргу по кредиту ОСОБА_2 в сумі 57233,26 доларів США, що еквівалентно 451347,21 грн., звернуто стягнення на транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53229 АБС-7ДА, випуску 2007 року , шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом його продажу ВАТ «Ощадбанк» з укладенням від імені Боржника договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям з обліку в органах ДАЇ та Держтехнагляду України, а також наданням ВАТ «Ощадбанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. Визначення вартості майна проводити незалежною експертизою по ринкових цінах, які будуть діяти на час реалізації, за погодженням з власником майна і банком.

Розірвано кредитний договір №91 від 27.07.2007 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Могилів-Подільське відділення №263 ВАТ «Ощадбанк», правонаступником якої є Територіальне відокремлене безбалансове відділення №10001/0151 філії - Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2

12.10.2011 року між позичальником ОСОБА_2 , покупцем ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля з розстрочкою платежу, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , за письмовою згодою банку, відчужив на користь ОСОБА_1 транспортний засіб КАМАЗ, модель 53229 АБС-7DA, випуску 2007 року, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , об`єм двигуна V=10850, тип ТЗ - бетонорозмішувач - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває на обліку в Могилів-Подільському МРЕВ ВДАІ УМВС Вінницькій області з 26.07.2007 року та знаходиться в заставі у банку, за 35000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 28.09.2011 року становить 279845,00 грн.

Пункт 6 цього договору передбачає, що за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунку :

- в день підписання цього договору та оформлення акта приймання-передачі автомобіля покупець сплачує шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом перерахування банку на п/р № НОМЕР_4 (МФО 302076, ЗКПО 09302607) в ТВБВ № 10001/0151 філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», для зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_5 , який належить продавцю, кошти в сумі 2000,00 доларів США;

- залишок суми 33000,00 доларів США покупець сплачує шляхом безготівкового перерахування в банк, на зазначений в абзаці першому цього пункту рахунок, з листопада 2011 року по грудень 2012 року не пізніше 15 числа кожного місяця, рівними платежами в сумі 1500,00 доларів США, та з січня по вересень 2013 року включно не пізніше 15 числа кожного місяця, рівними платежами в сумі 1350,00 доларів США, з обов`язковою звіркою залишків при здійсненні останнього погашення. Останнє погашення має відбутися не пізніше 30.09.2013 року. При цьому, усі кошти, які надійдуть до банку від покупця при виконанні умов цього договору, зараховуються банком в рахунок погашення кредитної заборгованості продавця перед банком за кредитним договором № 91 від 27.07.2007 року. Факт повного розрахунку за цим договором підтверджується відповідним листом банку.

На виконання цього договору відповідач ОСОБА_1 12.10.2011 року сплатив за придбаний автомобіль 6865 доларів США та йому було передано автомобіль, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 12.10.2011 року.

Однак, станом на 26.05.2016 року відповідач за цим договором сплатив в цілому лише 13065,00 доларів США, які були зараховані банком в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника за кредитним договором № 91 від 27.07.2007 року.

Через невиконання відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасного та в повному обсязі проведення розрахунків згідно умов цього договору, станом на 25.05.2016 року непогашена заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 21935,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на вказану дату становить 550842,69 грн.

Згідно п. 16 цього договору купівлі-продажу автомобіля з розстрочкою платежу, за невиконання зобов`язань, передбачених п. 6 цього договору, винна сторона сплачує на користь банку пеню в розмірі 0,04 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором за період з 26.06.2015 року по 26.05.2016 року, що розрахована за період з 01.01.2016 року по 26.05.2016 року, становить 691,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 25.05.2016 року становить 17352,74 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались у даній справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За змістом ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним, розрізняють консенсуальні договори - вважаються укладеними з моменту, як тільки сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, що має знайти відображення у формі, яка передбачена для даного виду договору; та реальні договори - є дійсними лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору (перевезення вантажу, позика, дарування).

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо істотних умов договору, що підтверджується його підписанням сторонами.

Договір купівлі продажу, крім основного зобов`язання продавця - передати у власність товар, а покупця - оплатити його, може передбачати низку додаткових зобов`язань, встановлювати певну послідовність вчинення дій продавцем та покупцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 3 вказаної вище статті встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 695 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Статтею 599 ЦК передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

Відповідно до ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК).

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході розгляду справи знайшли своє повне та належне підтвердження факти укладення між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля з відстроченням платежу від 12 жовтня 2011 року, виконання позивачем, як продавцем, своїх обов`язків за даним договором в повному обсязі, шляхом передання у користування ОСОБА_1 , з подальшим набуттям права власності, спірного автомобіля.

Разом з тим, решта вартості автомобіля в загальному розмірі, еквівалентному 21935 доларів США, сплата якої договором передбачена з розстроченням до 30 вересня 2013 року, відповідачем не тільки у передбачений договором строк, а взагалі сплачена так і не була. Дані обставини безсумнівно свідчать про порушення ОСОБА_1 умов договору купівлі-продажу, що виявилось у невиконанні ним свого договірного зобов`язання із оплати погодженої сторонами ціни транспортного засобу КАМАЗ, модель 53229 АБС-7DA, рік випуску 2007 року.

Таким чином, наведені вище фактичні обставини спірних правовідносин сторін по справі, їх оцінка судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, свідчать про наявність достатніх правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу від 12.10.2011 року в сумі 21935 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 25.05.2016 року становило 550842,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 552 ЦК України).

Встановивши факт прострочення виконання покупцем ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу від 12.10.2011 року своїх зобов`язань щодо сплати чергових платежів за договором, колегія суддів погоджується із висновком суду про задоволення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором за період з 26.06.2015 року по 26.05.2016 року в сумі 17352,74 грн.

Безпідставними при цьому є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що апелянт не знайомий зі ОСОБА_2 , не має жодних зобов`язальних правовідносин з останнім та Банком, оскільки не підписував договір купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу та акт приймання-передачі автомобіля від 12.10.2011 року, не здійснював жодних платежів на виконання такого договору та не має та ніколи не мав у власності/користуванні спірний автомобіль.

Колегія суддів враховує, що наявні у матеріалах справи докази: договір купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу від 12.10.2011 року, акт приймання-передачі автомобіля від 12.10.2011 року, графік погашення за договором - підписані особисто ОСОБА_1 , при цьому у графіку платежів апелянтом додатково письмово зазначено, що він зобов`язується здійснювати платежі згідно цього графіку.

Таким чином, вищевказані обставини, у сукупності із доказами здійснення апелянтом часткової оплати за договором, свідчать про те, що ОСОБА_1 погодився з умовами договору купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу, частково виконував його, а тому виконання таких умов договору у повному обсязі є обов`язком відповідача.

Норма ст. 651 ч. 3 ЦК України передбачає можливість розірвання договору в позасудовому порядку внаслідок односторонньої відмовити від договору в повному обсязі, але якщо право на таку відмову прямо встановлено договором або законом. Разом з тим, з огляду на положення ст. 124 ч.2 Конституції України та з урахуванням на формулювання ст. ст. 15, 16, ст. 651 ч.2 ЦК України сторона договору, управомочена умовами договору або законом на односторонню відмову від договору, у разі необхідності (зокрема, наявність спору між сторонами, для врегулювання майнових наслідків відмови від договору тощо) може з цього приводу звернутись до суду для розірвання договору вже за рішенням суду.

Однак, відповідач не скористався таким правом, та не звернувся до суду із відповідним позовом про розірвання договору/визнання його недійсним, що також свідчить про визнання ОСОБА_1 умов договору купівлі-продажу автомобіля з відстрочкою платежу від 12.10.2011 року.

Інші докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2023 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 21 червня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе