Постанова

від 20.06.2024 по справі 521/10967/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1956/24

Справа № 521/10967/23

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Херсонський заклад дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2023 у складі судді Бобуйка І.А.,

встановив:

У травні 2023 позивач звернулась до суду з позовом Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, ОСОБА_2 про скасування наказу Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 за №5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 ; стягнення з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2023 в розмірі 26800,00 грн., заробітної плати в розмірі 33500,00 грн., витрат на правничу допомогу адвоката, що визначені в заяві про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката; заробітної плати за один місяць, покладання на виконуючу обов`язки завідуючої Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради ОСОБА_2 обов`язку покрити матеріальну шкоду в розмірі, що буде стягнута з Управління освіти Херсонської міської ради, заподіяну Управлінню освіти Херсонської міської ради незаконним призупиненням трудових відносин з позивачем.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2023 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 за №5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 . Стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за серпень 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 33500 (тридцять три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок. Стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з січня 2023 року по лютий 2023 року в розмірі 26800,00 гривень. Стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць. Покладено на виконуючого обов`язки завідуючої Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради ОСОБА_2 обов`язок покрити матеріальну шкоду в розмірі, що буде стягнута з Управління освіти Херсонської міської ради, заподіяну Управлінню освіти Херсонської міської ради незаконним призупиненням трудових відносин з ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу оскаржила до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції:

- змінити абз. 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення та зазначити в ньому про обов`язок Управління освіти Херсонської міської ради утримати від стягнутої суми установлених законодавством податків та зборів;

- змінити абз. 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2023 по день ухвалення судового рішення в розмірі 40 200 грн із зобов`язанням утримати від стягнутої суми установлених законодавством податків та зборів;

- скасувати оскаржуване рішення в частині відмови стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 22 800 грн;

- стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради витрати на правничу допомогу за подання апеляційної скарги в сумі 5000 грн.

В апеляційній скарзі зазначає, що зміна абзацу 3 та 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення необхідна тому, що судом не було розглянуто її заяву про збільшення позовних вимог. Крім того, судом не було зазначено про зобов`язання утримати від стягнутої суми установлених законодавством податків та зборів, оскільки це є обов`язком роботодавця при виплаті заробітної плати. В порушення процесуального законодавства судом не надано належної оцінки тому факту, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу сплачені або ті, що підлягають сплаті, тому висновок суду щодо відмови у стягненні з відповідача грошових коштів на правничу допомогу суперечить приписам процесуального законодавства.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися, про час та місце її розгляду повідомлені у встановленому порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, з клопотаннями до суду про відкладення судового засідання не звертались, матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, то справу розглянуто у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Рішення суду оскаржене лише ОСОБА_1 в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу, витрат на правову допомогу та формулювання висновків щодо стягнення податків та зборів, тому в іншій частині не переглядається апеляційним судом.

Встановлено, що ОСОБА_1 працювала завідуючою господарством Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, з серпня 2022 року по 30.12.2022 не отримувала заробітної плати.

30.12.2022 ОСОБА_1 у мобільному додатку «Вайбер» отримала наказ Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради від 30.12.2022 за №55 «Про призупинення дії трудових відносин», підписаний виконуючою обов`язки директора закладу ОСОБА_2 . Зазначеним наказом між Херсонським закладом дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради та позивачкою призупинені трудові відносини 30.12.2022 до прийняття рішення про скасування призупинення трудового договору, підставою зазначено - у зв`язку із здійсненням пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму.

Приймаючи рішення про призупинення трудових відносин, виконуюча обов`язки директора закладу ОСОБА_2 керувалася листом Міністерства освіти і науки України №1/9807-22 від 26.08.2022, яким рекомендовано призупиняти дію трудового договору з педагогічними працівниками, з якими повністю відсутній зв`язок або є обґрунтована підозра щодо їх співпраці з окупантами, відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що видно з листа Управління освіти Херсонської міської ради.

Судом також зазначено, що на початку липня 2022 року директор закладу Сулімова О.Є. скликала виробничу нараду, на якій в присутності колективу після спільного обговорення ситуації, що склалася, прийнято рішення відкрити дитячий садок для дітей працівників комунальних служб, медичних працівників, незахищених верств населення, які залишились в окупованому Херсоні. Заклад відкрився 1 вересня 2022 року.

Задовольняючи позов про визнання наказу незаконним та стягнення заробітної плати, суд виходив з того, що підстава наказу про призупинення трудових відносин є незаконною, оскільки порушує презумпцію невинуватості, її формулювання фактично є звинуваченням позивачки у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (частина перша статті 62 Конституції України). Ані Управління освіти Херсонської міської ради, ані будь-який уповноважений орган влади не дали працівникам освіти, жодних чітких вказівок або рекомендацій, як діяти у випадку погроз працівникам закладів освіти з боку окупаційної влади, не визначили порядок дій щодо охорони майна закладу, дій у випадку загрози знищення та/або крадіжці цього майна. Крім того, судом встановлено, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки не містить ім?я та по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта відповідних працівників, строк призупинення дії трудового договору та умови відновлення дії трудового договору, що свідчить про його незаконність.

В частині викладених висновків рішення суду не оскаржене відповідачами, тому суд апеляційної інстанції не вправі переглядати його поза межами вимог апеляційної скарги та надавати їм оцінку.

Щодо стягнення заробітної плати

Вбачається, що звернувшись до суду ОСОБА_1 просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2023 в розмірі 26800 грн, заробітну плату в розмірі 33500 грн за період з серпня 2022 року по 30.12.2022.

При цьому в справі відсутня заява про збільшення позовних вимог, доводи апеляційної скарги про її подання до суду першої інстанції у липні 2023 року не підтверджені доказами.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо необхідності зміни резолютивної частини рішення

Питання стягнення податку підлягає вирішенню в порядку виконання рішення суду, вбачається з резолютивної частини рішення, що судом вирішено про стягнення коштів без утримання податку та обов`язкових платежів, а тому не зазначення судом про обов`язок роботодавця стягнути кошти не впливає на законність висновку суду.

Щодо судових витрат

Відмовляючи в задоволенні стягнення витрат на правову допомогу суд послався на ненадання квитанції на підтвердження здійснених виплат, проте такий висновок суперечить судовій практиці, зокрема викладеній в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі N922/1964/21 вказала, що "при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону N 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу".

Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21.

У відзиві на позову заяву відповідач посилався на безпідставність вимог, необґрунтованість позову, в тому числі і щодо витрат на правову допомогу, що має бути враховано судом (а.с.65-68).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі N904/4507/18, провадження N 12-171гс19, зазначила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97, пункти 70-72) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі "Ботацці проти Італії", заява N 34884/97, пункт 30).

На підтвердження понесення позивачкою витрат на правничу допомогу надані: договір про надання правничої допомоги від 13.02.2023, додаткова угода до договору від 13.02.2023 в якій зазначено про домовленість сплати 10 000 грн гонорару, вартість послуг адвоката, в якій розкрито вид та характер виконуваних робіт від 13.02.2023, звіт про надані послуги від 22.05.2023 №1 на суму 8800 грн.

Відповідно до договору N 06-пд/2023 про надання правничої допомоги від 13.02.2023 ОСОБА_1 уклала з адвокатом Білою Т.В. угоду про надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 1.1. 1.2. договору, клієнт дає замовлення адвокату та зобов`язується оплатити її послуги, а адвокат зобов`язується відповідно до замовлення клієнта надавати йому правничу допомогу. На підтвердження факту надання клієнту правничої допомоги відповідно до умов цього договору адвокат надає звіт про виконану роботу із детальним описом видів робіт та загальну вартість виконаної роботи.

Відповідно до п. 4.1.-4.5 договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Сторони погодили вартість наданих послуг адвоката, які визначені в додатку N 1 (прайс-листі), який погоджений сторонами та є невід`ємною частиною цього договору. У разі надання правничої допомоги в суді (представництво, складання заяв по суті справи та з процесуальних питань) оплата послуг адвоката проводиться протягом 10-ти банківських днів після набрання судовим рішенням законної сили в незалежності від результатів розгляду справи. Сторони можуть домовитись про сплату адвокатові гонорару успіху при позитивному для клієнта вирішенні спору, розмір та порядок сплати якого визначається додатковою угодою. За домовленістю сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу.

Відповідно до п. 6.2 договору, він діє з моменту його підписання і до 31.12.2023.

Згідно з додатковою угодою N 1 від 13.02.2023 року до договору про надання правничої допомоги, ОСОБА_1 та адвокат Біла Т.В. домовились, що клієнт сплачує адвокатові гонорар в розмірі 10 000,00 грн. у разі отримання позитивного для клієнта судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти N 23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, третя особа: виконуюча обов`язки директора Херсонського закладу дошкільної освіти N 23 Херсонської міської ради Олена Валеріївна Синько, про скасування наказу Херсонського закладу дошкільної освіти N 23 Херсонської міської ради N 5 від 30.12.2022 року "Про призупинення трудових відносин" в частині призупинення трудових відносин з клієнтом, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу (п. 1).

Під терміном "позитивне для клієнта судове рішення" сторони розуміють судове рішення, яке набрало законної сили, яким буде визнано незаконним та скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти N 23 Херсонської міської ради N 5 від 30.12.2022 "Про призупинення трудових відносин" в частині призупинення трудових відносин з клієнтом, стягнуто заробітна плата та середній заробіток за час вимушеного прогулу (п. 2).

Гонорар, передбачений п. 1 цієї угоди, сплачується адвокату після його сплати відповідачем за відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або в порядку примусового виконання судового рішення (п. 3).

Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною основного Договору (п. 4).

Відповідно до звіту №1 про виконану роботу (а.с.51), загальна вартість наданих адвокатом Білою Т.В. послуг складає 8 800 грн. та включає в себе:

- 5000 грн. складання позовної заяви;

- 2000 грн. складання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката;

- 300 грн. усну консультацію щодо правовідносин, що виникли між сторонами;

- 1000 грн. правовий аналіз документів;

- 500 грн. адвокатський запит.

Отже, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням звіту № 1 про виконану роботу за яким вартість наданих послуг становить 8800 грн та з урахуванням умов додаткової угоди №1 про виплату адвокату гонорару у розмірі 10 000 грн. у разі позитивного рішення суду, складає 18 800 грн.

Матеріали справи не містять звіту №2 від 15.05.2023 про надання послуги за договором (на написання відповіді на відзив) вартістю 4000 грн, на який посилається апелянт, як і самої відповіді на відзив. Наявна у справі копія опису свідчить про те, що вказаний звіт №2 надсилався адвокатом до суду по іншій аналогічній справі (а.с.52,53).

Отже, представником позивача не надано доказів надання послуг за договором (на написання відповіді на відзив) у розмірі 4000 грн.

Разом з тим апеляційний суд з урахуванням відзиву на позов, в якому відповідач Херсонський заклад дошкільної освіти №23, заперечував проти позовних вимог, в тому числі щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13 400 грн. враховує, що розмір сум за складання заяви про розподіл витрат на правову допомогу- 2000 грн так само як і складання адвокатського запиту на суму 500 грн, неможна вважати співмірним з іншими видами робіт.

Крім того, вбачається, що адвокат Біла Т.В. також представляла інтереси інших працівників Херсонського закладу дошкільної освіти №23 у справах з аналогічними трудовими спорами, які за своїм характером відносяться до категорії не складних. Отже, вартість послуги щодо складання позову в даній справі у розмірі 5000 грн. не є пропорційною до предмета спору.

Отже, враховуючи заперечення відповідача щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, а також виходячи з співмірності характеру правовідносин, які склалися між сторонами та складності справи, критерію розумності їх розміру, принципу справедливості, пропорційності "гонорару успіху" відносно фактично понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, апеляційний суд вважає, що з Управління освіти Херсонської міської ради на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в загальному розмірі 9000 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2023 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати.

Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 9000 грн витрат на правову допомогу адвоката в суді першої інстанції.

В іншій частині вимог рішення про стягнення заробітної плати, середнього заробітку залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 25.06.2024.

Головуючий:

Судді: