Постанова

від 20.06.2024 по справі 278/5005/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/5005/23 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є.О.

Категорія 23 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №278/5005/23 за позовом керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, витребування майна й скасування державної реєстрації права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Татуйка Є.О. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року керівник Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області звернувся до суду із названим позовом та просив:

визнати недійсним договір оренди землі від 01.02.2022 укладений між Тетерівською сільською радою Житомирського району та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857;

зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Тетерівській сільській раді Житомирського району Житомирської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04348450) земельну ділянку кадастровий номер 1822081500:01:000:0857;

скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822081500:01:000:0857 за ОСОБА_1 (запис про інше речове право № 47651591 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що рішенням Тетерівської сільської ради від 22.12.2021 № 1172 «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності, що виставляються на земельні торги для продажу права оренди із зміною цільового призначення» вирішено внести зміни до рішення сьомої сесії ІІ скликання Тетерівської сільської ради №182 від 20.04.2021 та вилучено із переліку земельних ділянок комунальної власності, що виставляються на земельні торги для продажу права оренди із зміною цільового призначення, земельну ділянку площею 87,6767 га за кадастровим номером 1822081500:01:000:0857.

Рішенням Тетерівської сільської ради №1173 від 22.12.2021 ОСОБА_1 передано в оренду зазначену земельну ділянку для сінокосіння і випасання худоби для городництва строком на 20 років. На підставі вказаного рішення між Тетерівською сільською радою Житомирського району та ОСОБА_1 укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 20 років для сінокосіння, випасання худоби та городництва. Право оренди за ОСОБА_1 зареєстровано 17.08.2022 у реєстрі речових прав на нерухоме майно за №47651591.

В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_2 від 14.11.2022 рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району №1412 від 15.11.2022 спірну земельну ділянку передано в суборенду ТОВ «АТОМ-АГРО», засновником якого є ОСОБА_1 .

Прокурор зазначив, що вказані рішення Тетерівської сільської ради прийняті, а договір оренди земельної ділянки укладено із порушенням норм чинного земельного законодавства. Зокрема, спірна земельна ділянка всупереч вимогам ч. 5 ст. 136 ЗК України передана в оренду ОСОБА_1 без проведення земельних торгів, так як фактично рішеннями Тетерівської сільської ради Житомирського району №1172 та №1173 від 22.12.2021 була виключена із переліку земельних ділянок комунальної власності, що виставляються на земельні торги для продажу права оренди та одночасно передана в оренду ОСОБА_1 .

Всупереч положенням ч. 1 ст. 36 ЗК України уся земельна ділянка площею понад 87 га ОСОБА_1 була надана без будь-яких обмежень, зокрема і для городництва, хоча Законом передбачено розмір такої земельної ділянки - 0,6 га.

Прокурор вказав, що оскільки спірна земельна ділянка комунальної власності була передана без проведення земельних торгів в оренду приватним суб`єктам, така ситуація порушує земельні права та інтереси Тетерівської об`єднаної територіальної громади, а отже і інтереси держави та потребує вжиття заходів до їх захисту.

Зазначив, що оскільки рішення Тетерівської ради Житомирського району №1173 від 22.12.2021 прийнято із порушенням вимог земельного законодавства, тому в розумінні роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 договір оренди земельної ділянки від 01.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та Тетерівською сільською радою Житомирського району необхідно визнати недійсним. А тому земельна ділянка підлягає поверненню Тетерівській ОТГ в особі Тетерівської сільської ради, а запис № 47651591 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822081500:01:000:0857 за ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Виходячи із наведеного, прокурор просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 1 лютого 2022 року укладений між Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області й ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 сільськогосподарського призначення. Зобов`язано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер платника податків НОМЕР_1 ) повернути Тетерівській сільській раді Житомирського району Житомирської області (Житомирська область Житомирський район с. Тетерівка вул. Шевченка, 25, ідентифікаційний код 04348450) земельну ділянку площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 сільськогосподарського призначення. Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 сільськогосподарського призначення за ОСОБА_1 (запис у реєстрі № 47651591).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) гривні.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з метою захисту інтересів держави, територіальної громади міста Житомира прокурору необхідно було заявляти позов в інтересах уповноваженого державою органу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке виконуючи повноваження з нагляду (контролю) за використанням та охороною земельних ділянок всіх форм власності, уповноважене заявляти відповідні позовні вимоги, а тому є належним позивачем у справі, в той час як Тетерівська сільська рада повинна бути співвідповідачем у справі. Вказує, що справа підлягала розгляду з викликом сторін по справі, а місцевий суд всупереч чинному процесуальному законодавству розглянув справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Зазначає, що рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 181- від 20.04.2021 спірну земельну ділянку (кадастровий номер -1822081500:01:000:0857) включено до переліку земельних ділянок комунальної форми власності. Частиною 5 ст. 136 ЗК України не заборонено вилучати земельні ділянки з переліку земельних ділянок комунальної форми власності (заборонено: відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування). 22.12.2021 Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області було прийнято правомірне рішення № 1172 про вилучення спірної земельної ділянки (кадастровий номер 1822081500:0І:000:0857) з переліку земельних ділянок комунальної власності. Крім того, у вищезазначеному рішенні відсутні будь-які відомості про те, що спірна земельна ділянка вилучається для передачі в оренду ОСОБА_1 або іншій, третій особі. Наголошує, що рішення Тетерівської сільської ради № 1172 від 22.12.2021 року не оскаржено та не оскаржується жодною із сторін.

ОСОБА_1 зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка (кадастровий номер 1822081500:01:000:0857), станом на момент прийняття рішення про передачу її в оренду, а також на момент підписання договору оренди та на момент державної реєстрації права оренди, не була включена до переліку та не була виставлена на земельні торги, то, відповідно, обмеження, що передбачені ч. 5 ст. 136 ЗК України не підлягали застосуванню до таких правовідносин. Таким чином, твердження Житомирської окружної прокуратури про порушення ч. 5 ст. 136 ЗК України є таким, що не відповідає фактичній дійсності обставин, внаслідок чого позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того наголошує, що згідно оспорюваного договору оренди спірна земельна ділянка передана йому в оренду з можливістю її використання за двома цільовими призначеннями - для сінокосіння і випасання худоби та для городництва, а тому вважає, що використовує земельну ділянку виключно за цільовим призначенням згідно норм чинного законодавства.

Наголошує, що отримав спірну земельну ділянку виключно для задоволення власних потреб, а тому вважає посилання прокурора на те, що він отримав земельну ділянку з метою уникнення процедури публічних торгів такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Вказує, що він дійсно користується земельною ділянкою з метою отримання сіна як харчової бази та постійного випасання власної великої рогатої худоби, не передавав в суборенду спірну земельну ділянку ТОВ «АТОМ-АГРО», а використовує її одноосібно.

У відзиві на апеляційну скаргу Житомирська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що Тетерівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Тетерівської об`єднаної територіальної громади, здійснює відповідно до закону, від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі, спірною земельною ділянкою. Захист відповідних порушених інтересів територіальної громади, які збігаються з інтересами держави має здійснюватися в першу чергу Тетерівською сільською радою як представницьким органом відповідної ОТГ, що є власником спірних земель. Отже, в позовній заяві вірно визначено уповноважений орган у спірних правовідносинах.

Оскільки предметом позову прокурора є вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину та застосування наслідків його недійсності, позов направлено на захист інтересів держави територіальної громади, що порушені таким договором, а тому прокурором, обґрунтовано зазначено сільську раду, як представницький орган місцевого самоврядування, що є стороною оспорюваного договору як позивача.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року, в редакції чинній на момент пред`явлення позову, та приписами іншого законодавства не передбачено повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) на звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок комунальної власності. Отже, органи Держгеокадастру не можуть виступати як позивач у даному позові. Таким чином прокурором вірно та обґрунтовано здійснено представництво інтересів держави в суді в особі уповноваженого органу - Тетерівської сільської ради.

Оскільки в позові не ставиться вимога про скасування рішень сесії Тетерівської сільської ради №1173 від 22.12.2021, тому зазначати орган місцевого самоврядування відповідачем немає підстав.

У відзиві також наводяться мотиви відсутності порушень цивільного процесуального законодавства при ухваленні рішення суду судом першої інстанції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та мотивованим.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача адвокат Кирильчук І.В. доводи апеляційної скарги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному в ній.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Щодо повноваження прокурора звертатися з позовом у цій справі.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»(Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

За певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; див., зокрема, висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункти 77-83).

Оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17.

Судом встановлено, що на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Житомирською окружною прокуратурою 31.05.2023 на адресу Тетерівської ради Житомирського району було направлено повідомлення № 51-84-4017-Вих-23, в якому зазначено про порушення норм земельного законодавства при передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 із вимогою їх усунути та про наміри звернутись із позовом в інтересах держави у разі відсутності відповідної реакції з боку Тетерівської сільської ради (а.с. 30-32). Згідно з листом-відповіддю Тетерівської сільської ради від 12.06.2023 № 394 повідомлено про розгляд заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 про скасування рішення №1412 22 сесії 2 скликання Тетерівської сільської ради від 15.11.2022 «Про надання згоди на передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення в суборенду» (а.с. 33). Інших відомостей щодо усунення порушень земельного законодавства у листі не вказано.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VІІ, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурором вжито заходів до спонукання Тетерівської сільської ради вжити належних заходів щодо захисту прав територіальної громади у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності шляхом звернення до суду, однак такі заходи не були вжиті, внаслідок чого у прокурора були підстави для представництва інтересів територіальної громади в особі Тетерівської сілької ради у суді.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено в пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Прокурор у цій справі стверджував, що порушення інтересів держави полягає в недотриманні вимог чинного законодавства під час прийняття рішення Тетерівською сільською радою від 22.12.2022 №1172 та №1173, що призвело до незаконної передачі в користування ОСОБА_1 земельної ділянки комунальної власності загальною площею 87, 6767 га, чим порушено права держави в особі Тетерівської сільської ради - територіальної громади, та власника спірної земельної ділянки, уповноваженого розпоряджатися нею.

Судом встановлено дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до органу місцевого самоврядування. Тетерівська сілська рада надіслала прокурору відповідь від 12.06.2023 №394, в якій відсутня інформація щодо звернення сільської ради до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у прокурора були повноваження звернутися до суду в інтересах органу місцевого самоврядування про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення власнику.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що прокурор повинен був зазначити орган місцевого самоврядування відповідачем у справі з огляду на обґрунтування позову щодо незаконності рішення ради про вилучення з переліку спірної земельної ділянки комунальної власності, що виставляється на торги для продажу права оренди та про передачу такої земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , не є перешкодою для розгляду справи, так як відповідна вимога щодо визнання таких рішень незаконними та їх скасування прокурором не заявлялася. Крім того, це не може перешкодити розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, де прокурор діяв в інтересах ради, як сторони договору, і такі вимоги можуть забезпечити ефективний захист інтересів територіальної громади у випадку їх порушення стороною договору та бездіяльності ради щодо належного захисту інтересів територіальної громади, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що належним позивачем є ГУ Держгеокадастру в Житомирській області колегія суддів також відхиляє.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в постанові від 28 вересня 2022 року № 483/448/20 у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, прокурор має встановити: (а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу, та залежно від установленого - коло відповідачів. При цьому слід мати на увазі, що вимогу про визнання недійсним договору може заявити як його сторона, так й інша заінтересована особа (пункт 8.11). Оскільки стороною спірного договору оренди є ОСОБА_1 , то прокурор обгрунтовано визначив його як відповідача.

Щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у апеляційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У частині шостій статті 19 ЦПК України зазначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої - третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру - визнання недійсним договору оренди землі від 01.02.2022 укладеного між Тетерівською сільською радою Житомирського району та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857; зобов`язання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Тетерівській сільській раді Житомирського району Житомирської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04348450) земельну ділянку кадастровий номер 1822081500:01:000:0857; скасування державної реєстрацію іншого речового права.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області 11.10.2023 відкрито провадження у цій справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін (а.с.41).

Проте суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження не зробив жодних висновків про те, що при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи суддею враховано предмет позову, немайновий характер справи, що вказувало б на не належність до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 274 ЦПК України).

Разом із тим, враховуючи значення справи для сторін, категорію та складність справи, суспільний інтерес цю справу неможливо віднести до категорії незначної складності.

Звідси, Житомирським районним судом було безпідставно відмовлено з задоволенні клопотання відповідача щодо проведення розгляду справи з повідомленням сторін у судовому засіданні, що також суперечить ч.6 ст. 279 ЦПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції не врахував, що хоча зазначений спір формально не входить до переліку спорів, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, проте в розумінні процесуального законодавства не належить до категорії справ незначної складності та становить значний суспільний інтерес.

З огляду на наведене доводи в апеляційній скарзі в цій частині є обгрунтованими.

Щодо суті спору.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що Тетерівська сільська рада Житомирського району є власником земельної ділянки площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857, яка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, право власності зареєстровано 24.10.2013, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 13).

Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області прийнято рішення №181 від 20 квітня 2021 року «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності, що виставляються на земельні торги для продажу права оренди із зміною цільового призначення» та затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності, що виставляються на торги для продажу права оренди із зміною цільового призначення, в тому числі і на спірну земельну ділянку. Надано дозвіл на зміну цільового призначення земельних ділянок комунальної власності згідно Переліку із земель запасу на землі для ведення фермерського господарства. Замовлено нормативно-грошову оцінку земель комунальної власності відповідно Переліку (а.с. 10).

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву на ім`я голови Тетерівської сільської ради Житомирського району про надання йому земельної ділянки у оренду строком на 21 рік для сінокосіння, випасання худоби та городництва, зокрема і земельну ділянку із кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 площею 87, 6767 га із цільовим призначенням - сільськогосподарське (а.с.12).

Рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1172 від 22 грудня 2021 року внесено зміни до рішення сьомої сесії II скликання Тетерівської сільської ради №181 від 20.04.2021 року, а саме вирішено: вилучити із Переліку земельних ділянок комунальної власності (у новій редакції), що виставляються на земельні торги для продажу права оренди із зміною цільового призначення, земельну ділянку площею 87,6767 га за кадастровим номером: 1822081500:01:000:0857 та земельну ділянку площею 107,377 га за кадастровим номером: 1822081500:01:000:0855. Затверджено Перелік земельних ділянок комунальної власності (у новій редакції), що виставляються на земельні торги для продажу права оренди із зміною цільового призначення (далі по тексту - Перелік), що додається. Надано дозвіл на зміну цільового призначення земельних ділянок комунальної власності згідно Переліку із земель запасу на землі для ведення фермерського господарства. Замовлено нормативно-грошову оцінку земель комунальної власності відповідно Переліку (а.с. 15).

Рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1173 від 22 грудня 2021 року вирішено передати в оренду земельну ділянку площею 87,6767 га, кадастровий номер 1822081500:01:000:0857 для сінокосіння і випасання худоби та для городництва за межами населеного пункту с. Старошийка Тетерівської сільської ради строком на 20 років та встановити орендну плату в розмірі 8% від нормативно - грошової оцінки цієї земельної ділянки. Орендарю ( ОСОБА_1 ) замовити виготовити агрохімічний паспорт вищевказаної земельної ділянки (а.с. 16).

01 лютого 2022 року між Тетерівською сільською радою Житомирського району та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 сільськогосподарського призначення (а.с. 17-21).

Із копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що 17.08.2022 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 87,6767 га, кадастровий номер 1822081500:01:000:0857, запис про інше речове право № 47651591 (а.с. 23).

14 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про надання дозволу на передання спірної земельної ділянки у суборенду ТОВ "АТОМ - АГРО". Засновником і кінцевим бенефіціаром зазначеного товариства є ОСОБА_1 (а.с. 25).

Рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1412 від 15 листопада 2022 року вирішено надати гр. ОСОБА_1 згоду на передачу в суборенду TOB "ТОМ-АГРО" земельну ділянку площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 для сінокосіння і випасання худоби та для городництва за межами населеного пункту с. Старошийка Тетерівської сільської ради, без зміни її цільового призначення (а.с. 26).

07 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області заяву, в якій просив скасувати рішення про надання згоди на суборенду земельної ділянки. Станом на 12 червня 2023 року державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив відомостей про права оренди ТОВ "АТОМ - АГРО" на спірну земельну ділянку (а.с.66).

Рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 1622 від 5 липня 2023 року скасовано рішення двадцять другої сесії II скликання Тетерівської сільської ради №1412 від 15.11.2022 року "Про надання згоди на передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення в суборенду» за кадастровим номером: 1822081500:01:000:0857; площею 87,6767 га (а.с. 107).

Довідкою Тетерівської сільської ради від 02.05.2023 №401 підтверджується, що ОСОБА_1 має у приватній власності сільськогосподарські тварини - корови 28 шт., свині-5 шт., бугаї плідники -1 шт., коні -1 шт., вівці -5 шт. (а.с.68).

15 червня 2023 року ДП "АГЕНСТВО З ІДЕНТИФІКАЦІЇ І РЕЄСТРАЦІЇ ТВАРИН" надало інформацію про те, що у єдиному державному реєстрі тварин відсутня інформація про наявність тварин у ТОВ "АТОМ - АГРО", оскільки дана юридична особа не зареєстрована як власник тварин. ОСОБА_1 , зареєстрований як власник тварин, однак станом на 14 червня 2023 року відомості про тварин у вказаного громадянина відсутні (а.с.29).

23 жовтня 2023 року відповідач скерував до органу місцевого самоврядування заяву, якою просив виправити описку і рішенні Ради №1173 й виключити відомості про городництво як цільове призначення спірної земельної ділянки переданої в оренду.

21 вересня 2023 року відповідачеві видані паспорти на велику рогату худобу. Відомості щодо переміщення таких тварин, зокрема попереднього власника, документи не містять (а.с.70-106).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що спірна земельна ділянка яка була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення права на які можуть бути продані на земельних торгах у подальшому безпідставно була спочатку виключена з цього переліку, а потім передана в оренду. Також, з урахуванням попереднього висновку суду щодо основної вимоги, суд вважає правильними заявлені прокурором вимоги про повернення земельної ділянки у комунальну власність громади, як ефективний спосіб захисту порушених прав держави у особі територіальної громади.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить із такого.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами першою-третьою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі статтею 144 Конституції України, статей 12, 122 ЗК України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 93 ЗК України, статтею 1 Закону України «Про оренду землі» засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина дев`ята статті 93 ЗК України, частина перша статті 2 «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 6 «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України).

Відповідно до частини 5 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Встановивши, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 1822081500:01:000:0857 рішенням Тетерівської сільської ради №181 від 20.04.2021 була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, що виставляються на земельні торги для продажу права оренди, проте всупереч вимогам ч.5 ст. 136 ЗК України рішеннями сесії сільської ради №1172 та №1173 від 22.12.2021 ця земельна ділянка була виключена із вказаного переліку та фактично одночасно передана в оренду ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення Тетерівської сільської ради від 22.12.2021 № 1172, 1173 є незаконними.

Відповідно до ч.2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Частиною 1 ст. 36 ЗК України визначено, що громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Проте, на порушення вказаних норм законодавства відповідно до спірного договору та рішень сільської ради уся земельна ділянка площею 87,6767га передана ОСОБА_1 для здійснення городництва без будь-яких обмежень та умов.

Доводи відповідача про те, що він не планує та не планував використання земельної ділянки для городництва є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Дії ОСОБА_2 направлені на внесення змін до договору щодо виключення можливості використання земель для городництва вчинені лише після пред`явлення позову прокурором.

У справі, що розглядається, земельні торги проведені не були. Натомість земельна ділянка була надана в оренду відповідачу ОСОБА_1 , який звернувся за укладенням договору, а тому договір оренди укладений неправомірно.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 577/5321/17 вже звертав увагу, що правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц погодилась з таким висновком.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові вказала, що відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки договір оренди землі від 01.02.2022 укладений між Тетерівською сільською радою Житомирського району та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, то він відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц , від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Тому, з огляду на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що позовна вимога про визнання спірного договору недійсним не підлягає задоволенню.

Водночас, Прокурор як позивач, заявляючи вимоги про визнання недійсним договору оренди просив також у зв`язку із цим зобов`язати орендаря повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді та скасувати державну реєстрацію права оренди. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Таке відновлення може відбутися і у цій справі за заявленої вимоги про повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки.

Абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на час звернення позивача до суду, було викладено наступним чином: «Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)».

Обов`язок діяти добросовісно під час отримання земельної ділянки в оренду поширюється на обидві сторони.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20,

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про нікчемність спірного договору оренди, а відтак і про відсутність права оренди відповідача ОСОБА_1 , тому вважає, що позовна вимога до відповідача ОСОБА_1 , спрямована на повернення земельної ділянки до комунальної власності та скасування державної реєстрації права оренди відповідача підлягає задоволенню. Вказані висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц та від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20.

Прокурор стверджує, що отримуючи в оренду спірну земельну ділянку, відповідач передав її в суборенду іншій особі, що свідчить про відсутність намірів з настання правових наслідків, що були обумовлені під час укладення правочину.

Заперечуючи вказаним твердженням прокурора, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказав, що отримав спірну земельну ділянку виключно для задоволення власних потреб, а тому вважає посилання прокурора на те, що він отримав земельну ділянку з метою уникнення процедури публічних торгів такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Наголошує, що він дійсно користується земельною ділянкою з метою отримання сіна як харчової бази та постійного випасання власної великої рогатої худоби. Наголошує, що він не передавав в суборенду спірну земельну ділянку ТОВ «АТОМ-АГРО», а використовує її одноосібно.

Проте, як уже зазначено, 14 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про надання дозволу на передання спірної земельної ділянки у суборенду ТОВ «АТОМ - АГРО» на підставі якої рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області №1412 від 15 листопада 2022 року надано ОСОБА_1 згоду на передачу в суборенду TOB "АТОМ-АГРО" (а.с. 25-26).

Водночас, згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником цього підприємства є ОСОБА_1 . Як встановлено судом ні за ОСОБА_1 , ні за ТОВ "АТОМ-АГРО" не зареєстровано сільськогосподарських тварин.

Отже, зазначення у договорі оренди можливості використання земельної ділянки для городництва за відсутності будь-яких обмежень є свідченням порушення сторонами вимог ст.36 ЗК України та ст. 134 ЗК України щодо обов`язковості продажу земель комунальної власності або прав на них на земельних торгах при укладенні оспорюваного договору.

Доводи відповідача про те, що у його власності як фізичної особи, перебуває 37 голів худоби, що підтверджується відповідними Паспортами є бкзпідставними, оскільки відповідне оформлення Паспортів на фізичну особу ОСОБА_1 відбулося лише після повідомлення прокурора про виявлені порушення вимог закону та інтересів територіальної громади. До того ж у зазначених Паспортах відсутні обов`язкові відмітки.

Доводи в апеляційній скарзі про те, органи Держгеокадастру повинні виступати як позивач у даному позові не можуть бути враховані, оскільки Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року, в редакції чинній на момент пред`явлення позову не передбачено повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) на звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок комунальної власності.

Аргументи ОСОБА_1 про зазначення відповідачем у справі органу місцевого самоврядування не є обгрунтованими, оскільки в позові не ставилась вимога про скасування рішень сесії Тетерівської сільської ради.

Іншим доводам апеляційної скарги щодо застосування норм матеріального і процесуального права надано відповідну аргументацію у змісті цієї постанови.

Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь Житомирської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 5 368 гривні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Частиною першою ст.376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення - про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер платника податків НОМЕР_1 ) повернути Тетерівській сільській раді Житомирського району Житомирської області (Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шевченка, 25, ідентифікаційний код 04348450) земельну ділянку площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 сільськогосподарського призначення.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 87,6767 га з кадастровим номером 1822081500:01:000:0857 сільськогосподарського призначення за ОСОБА_1 (запис у реєстрі № 47651591).

В решті позовних вимог - відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 5 368 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.06.2024.

Головуючий Судді