Постанова

від 14.05.2024 по справі 910/6135/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"14" травня 2024 р. Справа№ 910/6135/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (повний текст рішення складено 01.12.2023)

у справі №910/6135/23 (суддя Привалов А.І. )

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-5»

про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу та скасування відповідних записів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-5» (далі по тексту - відповідач, ЖБК) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК, оформлених протоколом №1 від 05.02.2023, та скасування відповідних записів, реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, проведені 24.02.2023 18:23:00, 1000691070008029486, відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, здійснених приватним нотаріусом Сперчун О.О.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що спірні рішення проведені за ініціативи «ініціативної групи», про створення якої не було жодних повідомлень. Спірне рішення прийнято з порушенням порядку скликання, повідомлення, оскільки повідомлення про проведення зборів, за відсутності кворуму, що є суттєвим порушеннями та підставами для визнання такого рішення недійсним.

Господарський суд міста Києва рішенням від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позачергові загальні збори членів ЖБК, призначені на 05.02.2023, були скликані не менш ніж 1/3 загальної кількості членів ЖБК, що відповідає положенню пункту 9.8.1 Статуту ЖБК, затвердженого рішенням загальних зборів членів ЖБК, оформленого протоколом №1 від 03.12.2016 (далі по тексту - Статут) та статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 №1087-IV (далі по тексту - Закон).

Суд першої інстанції дійшов висновку про належне повідомлення позивача про скликання спірних позачергових загальних зборів членів ЖБК шляхом розміщення ініціативною групою оголошення про проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК на під`їзді будинку АДРЕСА_1 із зазначенням порядку денного, дати та часу їх проведення, що свідчить про дотримання відповідачем пункту 9.6 Статуту. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачка була присутня на позачергових загальних зборах членів ЖБК.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність кворуму під час проведення спірних позачергових загальних зборів членів ЖБК, оскільки на них були присутні 62 члени із 117 членів ЖБК.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права та законного інтересу позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду із даним позовом, оскільки остання була присутня на спірних позачергових загальних зборах членів ЖБК, при цьому остання належними та допустимими доказами не довела суду першої інстанції, яким чином визнання недійсними спірних рішень призведе до відновлення її порушених прав.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23, скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК, оформлене протоколом №1 від 05.02.2023 та скасувати відповідні записи, реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, проведені 24.02.2023 18:23:00, 1000691070008029486, відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, здійснених приватним нотаріусом Сперчун О.О.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивачка посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, оскільки не всі співвласники є членами кооперативу. Судом першої інстанції не було встановлено, чи є Голова правління кооперативу ОСОБА_2 членом кооперативу чи просто співвласник і чи були у неї повноваження на проведення зборів. Позивачка не погоджується із висновком суду першої інстанції про скликання позачергових загальних зборів членів ЖБК на вимогу 43 членів кооперативу, що підтверджується рішенням зборів ініціативної групи мешканців будинку - членів ЖБК про скликання позачергових загальних зборів членів ЖБК, оформленим протоколом №1 від 10.01.2023, оскільки їй не відомо про таке рішення та про 43 осіб, які були присутні на зборах. На переконання позивачки «ініціативна група» не може скликати, готувати та проводити збори в силу вимог Закону.

Позивачка не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо належного повідомлення членів кооперативу, оскільки у повідомленні відсутня дата його складання, що свідчить про несвоєчасне повідомлення членів ЖБК про проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК.

Також позивачка не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності кворуму, оскільки судом було неправильно надано оцінку наданим позивачем письмовим заявам свідків, які були присутні на позачергових загальних зборах членів ЖБК, без надання належної оцінки членству таких осіб у ЖБК. При цьому, за твердженням позивачки, підписи деяких осіб зібрані поза межам зборів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.12.2023 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6135/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23.

Матеріали справи №910/6135/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 11.01.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.01.2024 задовольнив клопотання та поновив ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 13.02.2024 о 14 год. 10 хв.

Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу позивачки, який відповідачем здано на пошту 31.01.2024, тобто у строк, визначений Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 16.01.2024, останній заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивачки. Відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу позивачки посилається на те, що на спірних позачергових зборах членів ЖБК приймали участь виключно члени ЖБК. Позачергові загальні збори членів ЖБК були скликані на вимогу «ініціативної групи», яка складається із 43 членів, тобто 1/3 членів кооперативу, що відповідає вимогам Статуту та Закону. Зазначені в оголошені про проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК особи, є особами, яким ініціативна група доручила підготовку до проведення спірних позачергових загальних зборів. Зазначене свідчить про проведення спірних позачергових загальних зборів членів ЖБК з дотриманням порядку скликання та повідомлення.

Стосовно доводів позивачки про неналежне повідомлення, то відповідач зазначає, що оголошення про проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК 05.02.2023 були розміщенні на під`їздах будинку на наступний день після прийняття рішення ініціативною групою рішення про проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК, при цьому позивачка була присутня на спірних зборах, голосувала на них, що свідчить про правильність висновку суду першої інстанції стосовно не порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачки спірними рішенням позачергових загальних зборів членів ЖБК.

Так само відповідач заперечує проти доводів позивачки щодо показів свідків щодо присутності/відсутності окремих осіб на позачергових загальних зборах членів ЖБК.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у зв`язку із перебуванням суддів Євсікова О.О. та Корсака В.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 справу №910/6135/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.02.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

У судовому засіданні 13.02.2024 оголошено перерву у розгляді справи №910/6135/23 до 19.03.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.03.2024 відклав розгляд справи №910/6135/23 на 23.04.2024.

23.04.2024 у судового засіданні оголошено перерву у розгляді справи №910/6135/23 до 14.05.2024.

У судовому засіданні 14.05.2024 представник позивачки підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 14.05.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДР), 22.12.2012 до нього внесено запис 10691200001029486 стосовно ЖБК (дата державної реєстрації 17.10.1977).

Позивачка є членом ЖБК згідно довідки виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 17.11.1999 №25 (а.с. 88).

Згідно повідомлення про проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК з ініціативи ініціативної групи вирішено провести 05.02.2023 (у неділю) о 14:00 за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 34-Б на 9-му поверсі позачергові загальні збори членів ЖБК, оскільки діючий Голова Правління ЖБК відсутній в країні, Правління також відсутнє, діяльність Кооперативу майже припинена. До порядку денного включено наступні питання: 1. Визначення порядку голосування по всім питанням порядку денного за допомогою бюлетенів. 2. Обрання Голови та Секретаря позачергових загальних зборів членів ЖБК. Надання їм повноважень на підписання Протоколу позачергових загальних зборів та бюлетенів для голосування членів ЖБК. 3. Обрання Правління ЖБК. 4. Обрання Ревізійної комісії ЖБК. 5. Визначення форми управління багатоквартирним будинком ЖБК та його прибудинковою територією. 6. Погодження з органом місцевого самоврядування меж і площі прибудинкової території, яку співвласники згодні утримувати. 7. Затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території. 8. Вибір моделі договірних відносин із постачальником комунальних послуг. Повідомлення постачальників у письмовому вигляді. 9. Визначення порядку використання спільного майна. 10. Надання повноважень щодо підписання протоколу та інших документів позачергових загальних зборів ЖБК.

05.02.2023 відбулись позачергові загальні збори членів ЖБК, прийняті на них рішення оформлені протоколом №1 від 05.02.2023 (а.с. 23-35), в якому зазначено, що на позачергових загальних зборах членів ЖБК присутні 62 члени кооперативу із 117 членів, тобто присутні 52,99 % від загальної кількості членів ЖБК.

Позачерговими загальними зборами членів ЖБК, які були проведені 05.02.2023, зокрема, вирішено: 1. Вирішено, щоб всі присутні члени Кооперативу для детального врахування їх голосів заповнювали бюлетені; 2. Обрати головою позачергових загальних зборів членів Кооперативу ОСОБА_2 ; секретарем позачергових загальних зборів членів Кооперативу ОСОБА_3 , надано зазначеним особами право підпису протоколу позачергових загальних зборів членів Кооперативу; 3. Обрати правління Кооперативу строком на 5 років: ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_4 ); ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_6 ); 4. Обрати ревізора Кооперативу строком на 5 років ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_7 ); 5. Передати всі функції з управління багатоквартирним будинком та його прибудинковою територією Житлово-будівельному кооперативу «Молодіжний-5», який має право залучати підрядні організації та виконавців на договірній основі; 6. Надати згоду Житлово-будівельному кооперативу «Молодіжний-5» на прибирання та утримання прибудинкової території навколо будинку у закріплених за будинком розмірах, а також погодити з органами місцевого самоврядування межі та площу території, яку члени Кооперативу згодні утримувати, для чого звернутися до районної державної адміністрації із листом від імені ЖБК; 7. Визначити розмір внесків на управління (утримання) будинку та прибудинкової території у розмірі 14,48 грн за 1 кв.м. для першого поверху, 15,00 грн за 1 кв.м. для другого та інших поверхів. Затвердити зазначені внески та встановити, що їх сплата здійснюється до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим; 8. Визначити, що послуги із поводженням з побутовими відходами будуть здійснюватися на підставі договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається із ЖБК від імені всіх членів ЖБК. Визначити, що послуги із постачання теплової енергії, із постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення будуть здійснюватися на підставі індивідуальних договорів, що укладаються кожним членом Кооперативу самостійно; 9. Надано Голові Правління ЖБК право на укладення договорів про використання спільного майна у будинку ЖБК за рішенням Правління; 10. Затвердити розмір ремонтних робіт на усунення аварій у підвалі будинку у 2023 році у розмірі 104 711,20 грн та розподілити його на кожну квартиру по 900,00 грн, та встановити, що зазначений розмір внесків повинен бути виплачений протягом 6 місяців, по 150,00 грн щомісяця; Затвердити кошторисні витрати у 2022 році, в тому числі витрати на послуги по вивезенню сміття у розмірі 33,14 грн на одну особу з 01.09.2022 та розмір внесків на управління (утримання) будинком та прибудинкової території, який склав 7,02 грн за 1 кв.м.; 11. Надати Голові позачергових загальних зборів членів ЖБК право підготувати та підписати Протокол позачергових загальних зборів членів ЖБК та інші документи протягом 5 днів після дати зборів.

До Протоколу №1 від 05.02.2023 надано реєстраційний список осіб, присутніх на позачергових загальних зборах членів Кооперативу у кількості 62 членів (а.с. 36-42).

В подальшому, рішенням правління ЖБК, оформленим протоколом №1 від 23.02.2023, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сперчун О.О. за реєстровими №№45, 46, обрано Голову зборів Правління Кооперативу ОСОБА_2 , секретарем зборів ОСОБА_4 , звільнено з посади Голови Правління ЖБК Палкіна Сергія Миколайовича, визначивши останній день його повноважень 23.02.2023, обрано Головою Правління ЖБК ОСОБА_2 із строком початку її повноважень з 24.02.2023; провести державну реєстрацію змін. Додаток до Протоколу перелік членів Правління ЖБК, які присутні на зборах Правління 23.02.2023 (а.с. 45-47).

Спір виник через незгоду позивачки із рішенням загальних зборів членів ЖБК, оформлених протоколом №1 від 05.02.2023, оскільки, на її переконання, позачергові збори членів ЖБК прийняті з порушенням порядку їх скликання та повідомлення, рішення прийняті за відсутності кворуму.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

За змістом положень статей 2, 6 Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.

Згідно із положеннями статті 12 Закону основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Статтею 15 Закону визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Згідно із Статутом члени Кооперативу мають право приймати участь у прийняті рішень Загальних зборів членів Кооперативу, як особисто, так і через свого представника за довіреністю (підпункт 6.1.2 пункту 6.1 Статуту). Обирати та бути обраним до органів управління Кооперативу (підпункт 6.1.4 пункту 6.1 Статуту).

Органами управління Кооперативу є Загальні збори членів Кооперативу. Збори уповноважених членів Кооперативу і Правління Кооперативу. Загальні збори члені Кооперативу є вищим органом Кооперативу (пункт 9.1 Статуту).

Пунктом 9.7 Статуту визначено, що Позачергові збори скликаються на вимоги не менше 1/3 загальної кількості членів (уповноважених членів) Кооперативу, або на вимогу Правління Кооперативу, або Ревізійної комісії.

Загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (пункт 9.8 Статуту).

Рішенням Загальних зборів членів Кооперативу (Зборів уповноважених) приймаються простою більшістю, а рішення прийняття Статуту Кооперативу, про внесення змін до Статуту Кооперативу, прийняття до Кооперативу та виключення з Кооперативу, про реєстрацію та ліквідацію Кооперативу вважаються прийнятими, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків присутніх на зборах членів Кооперативу (уповноважених членів) (підпункт 9.8.1 пункту 9.8 Статуту).

Згідно із пунктом 9.10 Статуту рішення, які прийняті на Загальних зборах (Зборах уповноважених) членів Кооперативу оформлюються відповідними протоколами, які підписуються Головою та Секретарем Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів Кооперативу та підлягають постійному збереженню.

Керівництво поточною діяльністю Кооперативу здійснює його Правління, яке має право приймати рішення з усіх питань діяльності Кооперативу, окрім тих, що віднесені до повноважень Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів Кооперативу. Правління є виконавчим органом Кооперативу та підзвітне Загальним зборам (Зборам уповноважених) членів Кооперативу. Членами Правління можуть бути виключно члени Кооперативу, що не мають заборгованості по здійсненню цільових внесків та/або оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги перед Кооперативом, які обираються Загальними зборами (Зборами уповноважених) членів Кооперативу у кількості не менше 3 осіб. Члени Правління обираються строком на 5 років.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18 та від 05.11.2019 у справі № 922/80/18 виснувала, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

При цьому безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена. Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Судом встановлено, що 10.01.2023 відбулись збори ініціативної групи мешканців будинку - членів ЖБК про скликання позачергових загальних зборів членів Кооперативу, на яких були присутні 43 особи із 117 членів ЖБК, тобто 36,75 % від загальної кількості членів ЖБК - більше ніж 1/3 від загальної кількості членів ЖБК, що означає, що збори правомочні приймати рішення по питанню скликання позачергових Загальних зборів Кооперативу (а.с. 163-167).

На вказаних зборах прийнято рішення призначити на 05.02.2023 проведення Позачергових загальних зборів членів ЖБК. Створено ініціативну групу у складі 3 (трьох) осіб зі складу членів ЖБК, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 для підготовки до проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК.

Отже, спірні Позачергові загальні збори членів ЖБК скликанні на вимогу більше 1/3 загальної кількості членів Кооперативу, що відповідає приписам статті 15 Закону та пункту 9.7 Статуту, що спростовує доводи апелянта про неправомірність скликання Позачергових загальних зборів ЖБК.

Доводи позивачки про відсутність доказів членства ОСОБА_2 та осіб, які ініціювали проведення позачергових загальних зборів членів ЖБК суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки в силу статті 11 Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Отже, обов`язок видачі кожному члену кооперативу посвідчення про членство покладений безпосередньо на кооператив, а отже, його відсутність не може безумовно свідчити про відсутність в особи членства в кооперативі та відповідних корпоративних прав, за таких обставин суд повинен надати оцінку іншим доказам в сукупності (близькі за змістом висновки наведені у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 13.12.2021 у справі №910/9370/20.

Щодо належного повідомлення, то ані Закон, ані Статут не передбачає вимоги про письмове повідомлення членів кооперативу чи необхідність отримання від них розписки про отримання повідомлення про проведення зборів. Крім того, у позові позивачка сама зазначає про розміщення оголошення про проведення Позачергових загальних зборів членів ЖБК на під`їзді будинку АДРЕСА_1 .

Стосовно доводів позивачки про відсутність кворуму, то під час проведення спірних позачергових загальних зборів членів ЖБК на них були присутні 62 члени із 117 членів ЖБК, про що зазначено у спірному рішенні та відображено у реєстраційному списку членів кооперативу, присутніх на позачергових загальних зборах ЖБК 05.02.2023 із зазначенням прізвища, ім`я та ім`я по батькові членів Кооперативу, номера квартири, площі такої квартири, документа, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення (№, серія, дата) та підпис такої особи.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Стаття 88 ГПК України містить необхідні вимоги до заяви свідка.

З наданих позивачкою заяв свідків - ОСОБА_8 (а.с. 135), ОСОБА_9 (а.с. 142), ОСОБА_10 (а.с. 148), справжність підписів яких засвідчена нотаріусом, з яких вбачається, що на спірних Позачергових загальних зборах членів ЖБК були присутні лише 47 учасників, тоді як у протоколі відображена присутність 62 осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу вимоги процесуального Закону на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, тоді як у матеріалах даної справи наявний реєстраційний список членів кооперативу, присутніх на позачергових загальних зборах ЖБК 05.02.2023 із зазначенням прізвища, ім`я та ім`я по батькові членів Кооперативу, номера квартири, площі такої квартири, документа, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення (№, серія, дата) та підпис такої особи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу позивачки на те, що ані у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції позивачка не наводить наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу, за захистом яких вона звернулась до суду із даним позовом. Крім того, обраний позивачкою спосіб захисту шляхом визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування записів в ЄДР стосовно відомостей про керівника не може свідчити про ефективність такого захисту та відновлення прав позивачки.

Водночас, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

Тоді як зазначалось вище, позивач не навів та не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу, за захистом яких вона звернулась до суду із даним позовом.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

З урахуванням відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійними рішень позачергових загальних зборів членів ЖБК, відсутні підстави для задоволення похідних вимог про скасування реєстраційних дій в ЄДР.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції у даній постанові надано вичерпні відповідні на доводи сторін, із застосування норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на апелянта (позивачку).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6135/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №910/6135/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано суддями 24.06.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова