Постанова

від 19.06.2024 по справі 910/347/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 910/347/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників:

від позивача: Шелест Ю.В. - адвокат, посвідчення № 10897/10;

від відповідача: не з`явились;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024

у справі № 910/347/24 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Евротрейд"

про стягнення заборгованості в розмірі 365 805,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестон Україна» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Евротрейд» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 365 805,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб, в частині поставки товару.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи встановлений факт виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару, та дійшов висновку про відсутність підстав для повернення відповідачем покупцю передоплати у розмірі 350 367,00 грн.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна" 05.04.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВЕСТОН УКРАЇНА". Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року по справі №910/347/24. Прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ТОВ "ВЕСТОН УКРАЇНА" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" 365 805,39 грн. боргу по договору поставки від 03.03.2023 року № ЕТ-03-03-2023.

Також, 05.04.2024 (через Електронний суд) скаржник подав клопотання про витребування оригіналів документів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/347/24 залишено без руху та запропоновано скаржнику сплатити судовий збір.

15.04.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Розгляд справи було призначено на 21.05.2024. Запропоновано відповідачу протягом десяти днів, з дня вручення (обізнаності) ухвали суду надати доводи, міркування щодо поданого скаржником клопотання про витребування оригіналів документів.

16.04.2024 (засобами поштового зв`язку) від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (його було зареєстровано 17.04.2024), який було прийнято судом апеляційної інстанції до спільного провадження в порядку ст. 263 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді - Гаврилюка О.М. у відпустці, розгляд справи, призначений на 21.05.2024, не відбувся (через принцип незмінності складу суду), а тому 27.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу (в перший день після виходу Гаврилюка О.М. з відпустки), якою призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/347/24. Розгляд справи було призначено на 11.06.2024.

Представник позивача та відповідача у судове засідання 11.06.2024 не з`явилися. Сторони належним чином повідомлені (через Електронний суд) щодо дати судового засідання були, причини нез`явлення до суду не повідомили.

Клопотання мотивовано тим, що документи є ключовими при вирішення справи, а саме для встановлення належного виконання зобов`язання відповідачем. Також, скаржник звернув увагу суду, що надані ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» (як докази) копії видаткової накладної № 9 від 07.03.2023 року та довіреності № 2 від 06.03.2023 року мають ознаки підробки, сформованої відповідачем. Тобто, ці документи були виготовлені навмисно для цієї господарської справи, оскільки ТОВ «ВЕСТОН УКРАЇНА» не отримано товар згідно рахунку № 47 від 03.03.2023 року та не було відомо про наявність цих документів (видаткова накладна № 9 від 07.03.2023 року та довіреність № 2 від 06.03.2023 року) від самого початку зобов`язань. А тому просить задовольнити клопотання про витребування оригіналів документів, та витребувати у ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД»: Оригінал видаткової накладної № 9 від 07.03.2023 року; Оригінал довіреності № 2 від 06.03.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 було задоволено частково клопотання позивача про витребування оригіналів документів на огляд суду.

В судовому засіданні 19.06.2024 адвокатка апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Представник іншої сторони в судове засідання 19.06.2024 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку в Електронному суді до особистого кабінету ухвали суду від 11.06.2024. Водночас, сторона надіслала на адресу суду оригінали витребуваних судом документів.

Також, в судовому засіданні 19.06.2024 судом апеляційної інстанції було оглянуто оригінали документів, пов`язаних з предметом спору, а саме: видаткової накладної № 9 від 07.03.2023 року та довіреності № 2 від 06.03.2023 року. Після огляду оригіналів вказаних документів, адвокаткою апелянта було заявлено усне клопотання про призначення експертизи у даній справі. Вказане клопотання було (без виходу до нарадчої кімнати) залишено судом апеляційної інстанції без розгляду з наступних мотивів.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу.

Ч. 2 ст. 207 ГПК України визначає, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Так, апелянт звернувся з відповідною апеляційною скаргою 05.04.2024 (через Електронний суд). Ухвалою від 15.04.2024 було відкрито провадження за поданою апеляційною скаргою. Тоді як з відповідним усним клопотанням про призначення експертизи - лише 19.06.2024.

З огляду на викладене, враховуючи нез`явлення відповідного клопотання разом з апеляційною скаргою та відсутність клопотання про поновлення процесуального строку на звернення з останнім - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання про призначення експертизи.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції з урахуванням наступного. Так, скаржник зазначив, що в оскаржуваному рішенні безпідставно визнано подані відповідачем (як докази) видаткову накладну № 9 від 07.03.2023 року та довіреність № 2 від 06.03.2023 року, котрі мають ознаки підробки, сформованої відповідачем, оскільки апелянту не було відомо про їх існування.

Разом з тим, апелянт зазначив, що в Господарському суді міста Києва розглядалась справа №910/10169/23 про банкрутство ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» за заявою ТОВ «Вестон Україна». Підставою подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» була якраз заборгованість останнього у розмірі 350 367,00грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб від 03.03.2023, на виконання якого ТОВ «Вестон Україна» було здійснено попередню оплату згідно рахунка №47 від 03.03.2023, виставленого ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 відмовлено ТОВ «Вестон Україна» у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД», яка в подальшому залишена в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023р. з підстав існування спору про право. Разом з цим, скаржник просив суд звернути увагу, що під час розгляду справи №910/10169/23 про банкрутство, відповідачем надавались відзиви на заяву, однак жодного разу не згадувалась наявність підписаної сторонами видаткової накладної №9 від 07.03.2023р., що говорить про те, що дана видаткова накладна сторонами не підписувалась, а її поява вже під час розгляду справи №910/347/24 про стягнення заборгованості говорить про її підроблення.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, відповідач зазначив, заперечуючи проти апеляційної скарги, що відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № 9 від 07.03.2023 та довіреністю № 2 від 06.03.2023. Вказані документи є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують здійснення господарської операції. А тому відповідач виконав свої зобов`язання та поставив позивачу товару.

А тому відповідач просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/347/24 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестон Україна» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Евротрейд» (далі - відповідач) була досягнута домовленість про поставку товарів на загальну суму 350 367,00 грн.

На виконання досягнутих домовленостей, відповідачем виставлено позивачу рахунок № 47 від 03.03.2023 на суму 350 367,00 грн., який позивачем оплачено згідно наступних платіжних доручень: 18 від 03.03.2023 на суму 105 367,00 грн., № 19 від 06.03.2023 на суму 125 000,00 грн. та № 835 від 06.06.2023 на суму 120 000,00 грн., у призначенні яких вказано: «Оплата за труби зг. рах. № 47 від 03.03.2023».

19.06.2023 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору поставки № ЕТ-03-03-2023 від 03.03.2023, у якому вимагав повернути кошти у розмірі 350 367,00 грн за непоставлений товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач кошти у розмірі 350 367,00 грн. позивачу не повернув, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Евтротрейд» здійснило поставку товару, визначеного в рахунку №47 від 03.03.2023 на загальну суму 350 367,00 грн. Вказана обставина підтверджується видатковою накладною № 9 від 07.03.2023 на суму 350 367,00 грн. та довіреністю № 2 від 06.03.2023, що була видана безпосередньо позивачем, який уповноважив на прийняття відповідальною особою матеріальних цінностей від ТОВ «Вестон Україна». Доказів того, що позивач скористався правом на відмову від прийняття продукції або її повернення постачальнику як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції - не надано.

Більше того, законодавство не містить вичерпного переліку первинних документів, які використовуються в бухгалтерському обліку для фіксації господарської операції.

Основними видами первинних документів, які можуть бути складені на підтвердження господарської операції поставки товару, за практикою, що склалася на ринку купівлі-продажу поставки товарів (робіт, послуг), є видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі товару тощо.

Зі змісту довіреності №2 від 06.03.2023 вбачається, що вказаною довіреністю доручено отримати від ТОВ "ТД "Евротрейд" цінності за рахунком № 47 від 03.03.2023 директору підприємства Куцині Михайлу Васильовичу . Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідач не заперечує як проти того, що Куцина М.В. мав повноваження на отримання від імені відповідача матеріальних цінностей, так і проти того, що підпис саме вказаної особи міститься на видатковій накладній № 9 від 07.03.2023 та довіреності № 2.

Окремо слід зауважити і на тому, що відповідачем не надано заперечень щодо того, що відбитки печатки відповідача, які містяться на видатковій накладній № 9 від 07.03.2023 та довіреності №2 від 06.03.2023 є відбитками печатки відповідача. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Щодо доводів скаржника про непідтвердження обставин прийняття спірного товару, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що складення вказаних документів, таких як рахунку №47 від 03.03.2023 на загальну суму 350 367,00 грн, видаткової накладної № 9 від 07.03.2023 на суму 350 367,00 грн. а також видача довіреності № 2 від 06.03.2023 (від імені позивача на уповноважену особу) - є достатнім підтвердженням здійснення відповідачем поставки спірного товару.

В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника з посиланням на необізнаність існування видаткової накладної № 9 від 07.03.2023 на суму 350 367,00 грн. а також видача довіреності № 2 від 06.03.2023, оскільки такі докази були подані до суду першої інстанції, разом з відзивом на позовну заяву (а.с. 45-46), а оригінали таких доказів досліджені судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 19.06.2024 (за участю адвокатки апелянта). Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що він не був обізнаний з поданням таких доказів, оскільки до відзиву були долучені докази направлення останнього із додатками на адресу позивача. Більше того, позивач не був позбавлений права скористатись своїми правами та ознайомитись із матеріалами справи в суді першої інстанції з урахуванням того, що між поданим відзивом та ухваленим рішення пройшло майже два місяці.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо того, що під час розгляду справи №910/10169/23 про банкрутство, відповідачем надавались відзиви на заяву, однак жодного разу не згадувалась про спірну видаткову накладну та довіреність, оскільки непосилання сторони в іншій справі (про банкрутство) на певні докази - не є підставою для задоволення позову у даній справі, з урахуванням відсутності встановлених преюдиційних обставин в розумінні ст. 75 ГПК України.

Таким чином, правомірним є висновку суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог у даній справі. Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про необґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, ст. 276, 281-283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/347/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/347/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/347/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.06.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич