Рішення

від 26.06.2024 по справі 905/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.2024р. Справа №905/128/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Дебет (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, буд. 4; код ЄДРПОУ 45320950)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма УКРМЕТЕКСПОРТ (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, код ЄДРПОУ 20353350)

про стягнення 802 396,67 грн., з яких: 135 113,52 грн. 3% річних, 667 283,15 грн. інфляційні нарахування, -

без повідомлення (виклику) учасників справи

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю Дебет звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма УКРМЕТЕКСПОРТ про стягнення 802 396,67 грн., з яких: 135 113,52 грн. 3% річних, 667 283,15 грн. інфляційні нарахування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №П1601/18 від 16.01.2018, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 500 000,00 грн., яка була стягнута рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2021, що стало підставою для донарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, а також на укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОІНВЕСТ МЕТАЛ та Товариством з обмеженою відповідальністю Дебет договір відступлення права вимоги (цесії) №27/12/23 від 27.12.2023, відповідно до умов якого позивачу перейшло право вимоги за договором поставки №П1601/18 від 16.01.2018.

Крім того, позивач просить суд зазначити у судовому рішенні про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1 500 000, 00 грн, починаючи з 30.01.2024 до виконання рішення суду, а також роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ТОВ Зовнішньоторгівельна фірма УКРМЕТЕКСПОРТ суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватись на залишок суми боргу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/128/24; визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

08.02.2024 копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі №905/128/24 направлялась поштовим відправленням на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштовий конверт повернуто органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21, від 30.03.2023 у cправі № 910/2654/22.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи телефонограмою 08.04.2024.

Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзив на позовну заяву не надав.

27.05.2024 представником позивача до суду надано заяву про понесені судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1580/20 від 29.11.2021 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 10.12.2021 та від 28.12.2021) залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал до Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма Укрметекспорт про стягнення заборгованості в розмірі 1 500 000,00 грн задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма Укрметекспорт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал заборгованість в розмірі 1 500 000,00 грн, судовий збір в розмірі 22500,00 грн; у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма Укрметекспорт до Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал про визнання недійсним договору поставки №П1601/18 від 16.01.2018 відмовлено.

Вищезазначеним рішенням Господарського суду встановлено наступне: 16.01.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОІНВЕСТ МЕТАЛ (далі постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма УКРМЕТЕКСПОРТ (далі покупець) було укладено договір поставки № П1601/18 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю сталевий вуглецевий брухт та відходи чорних металів (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені даним договором.

Найменування, кількість, ціни, вартість та строки постачання товару вказуються сторонами у накладних та рахунках, які є невід`ємною частиною даного договору (.п 1.3. договору).

Згідно п. 2.1 договору ціна на товар, що постачається за даним договором, визначається на умовах Франко-склад продавця м. Дружківка згідно Інкотермс -2010 та складає 6000,00 грн. за тонну.

Загальна кількість товару, що постачається за договором складає 250 тонн. (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3 договору загальна сума даного договору визначається як сумарна вартість товару, фактично поставленого згідно накладних.

Орієнтовна сума договору складає 1 500 000,00 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень).

Згідно п. 3.1. договору товар постачається транспортом покупця та за його рахунок на умовах Франко-склад Продавця (Інкотермс 2010) м. Дружківка протягом 5 днів після підписання договору.

Датою поставки вважається дата видаткової накладної (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця передоплату у розмірі 100 % вартості партії товару, що постачається, протягом 3 днів після виставлення рахунку.

Згідно п. 9.1. договору він набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами їх зобов`язань.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками сторін договору.

Встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору постачальником було поставлено товар відповідачу на суму 1 500 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною № 0119/001 від 19.01.2018 на суму 1500 000,00 грн. з ПДВ.

Рішенням суду встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором поставки № П1601/18 від 16.01.2018 щодо оплати отриманого товару в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

Рішення Господарського суду по справі №905/1580/20 від 29.11.2021 набрало законної сили 30.12.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою від 10.08.2023 Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального відділу управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №72489957 на підставі наказу №905/1580/20, виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма Укрметекспорт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал заборгованості в розмірі 1500000,00 грн та судового збору в розмірі 22500,00 грн.

В подальшому, 27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дебет (цесіонарій, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал (цедент, стягувач), в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича був укладений договір №27/12/23 відступлення права вимоги (цесії) (договір) відповідно до п.1.2 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимоги на загальну суму 1522500,00 гривень до Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма Укрметекспорт (код ЄДРПОУ 20353350). Заборгованість підтверджується Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2021 у справі № 905/1580/20.

Відповідно до п.2.2.Договору перехід права вимоги від Цедента до Цесіонарія за даним Договором відбувається після підписання Сторонами акту приймання-передачі документів.

На виконання умов Договору 27.12.2023 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги ) згідно договору №27/12/23 відступлення права вимоги від 27.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал (01103, м.Київ, вул.Мечникова, буд.14/1, код ЄДРПОУ 35264020) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Дебет (03124, м.Київ, вул.Гавела Вацлава, буд.4, код ЄДРПОУ 45320950) у виконавчому провадженні №72489957 з примусового виконання судового наказу Господарського суду Донецької області по справі №905/1580/20 від 31.01.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма Укрметекспорт (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Богдана Хмельницького, буд.11, код ЄДРПОУ 20353350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінвест Метал (01103, м.Київ, вул.Мечникова, буд.14/1, код ЄДРПОУ 35264020) заборгованості в розмірі 1500000,00 грн, судового збору в розмірі 22500,00 грн.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання за договором поставки та станом на 29.01.2024 заборгованість за рішенням Господарського суду у справі №905/1580/20 від 29.11.2021 залишилася несплаченою, позивач звернувся із даним позовом до суду про стягнення 135 113,52 грн. 3% річних, 667 283,15 грн. інфляційних нарахувань з відповідача.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між ТОВ «ЕВРОІНВЕСТИ МЕТАЛ» (правонаступником якого є ТОВ «ДЕБЕТ») та відповідачем договір поставки № П1601/18 від 16.01.2018 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Рішенням суду встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором поставки № П1601/18 від 16.01.2018 щодо оплати отриманого товару в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних за загальний період з 29.01.2021 по 29.01.2024 в сумі 135 113,52 грн. та інфляційні нарахування за загальний період з лютого 2021 по грудень 2023 в сумі 667 283,15 грн.

Частиною 5 ст. 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, застосування ст. 625 ЦК України після винесення рішення суду, спонукає боржника виконати таке рішення, адже сума коштів, що підлягає до стягнення продовжує зростати до моменту фактичного виконання рішення суду і може бути стягнена за бажанням стягувача (кредитора).

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим. Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірними. У зв`язку з викладеним, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 667 283,15 грн. та 3% річних в сумі 135 113,52 грн.

Стосовно вимог позивача про нарахування 3% річних до моменту виконання відповідачем рішення суду в частині стягнення основного боргу суд зазначає наступне.

Частиною 10 ст. 238 ГПК встановлено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення. Такі проценти розрахує і стягне з них виконавець, що також передбачається і ч. ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо позовної вимоги, суд дійшов висновку про можливість застосування у даному випадку механізму нарахування трьох відсотків річних відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України.

Оскільки, позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості по 29.01.2024 включно, тому нарахування відсотків річних, необхідно починати з періоду, не охопленого предметом позовних вимог, тобто з 30.01.2024, з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині сплати грошових коштів в сумі 1 500 000 грн.

Перерахунок 3% річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою:

Сума 3% річних = С х 3 х Д / К / 100, де:

С- сума основного боргу

Д- кількість днів прострочення оплати заборгованості.

К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною вище формулою.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дебет до Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма УКРМЕТЕКСПОРТ про стягнення 802 396,67 грн., з яких: 135 113,52 грн. 3% річних, 667 283,15 грн. інфляційні нарахування, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма УКРМЕТЕКСПОРТ (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, код ЄДРПОУ 20353350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дебет (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, буд. 4; код ЄДРПОУ 45320950) 802 396,67 грн., з яких: 135 113,52 грн. 3% річних, 667 283,15 грн. інфляційні нарахування, судовий збір в сумі 12 035,95 грн.

Зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1 500 000,00 грн., починаючи з 30.01.2024 до моменту виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України.

Зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду проводити нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання починаючи з 30.01.2024 до повної її сплати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу, три відсотки річних нараховуються на залишок заборгованості.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2024.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман