Ухвала

від 25.06.2024 по справі 910/7789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.06.2024Справа № 910/7789/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ»

до Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»

про стягнення 140 299,93 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» до Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» про стягнення 140 299,93 грн, з яких: 94 824,00 грн основного боргу, 37 374,97 грн інфляційних втрат та 8 100,00 грн пені.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Оскільки ціна позову складає 140 299,93 грн, судовий збір за звернення із даним позовом до суду мав бути сплачений у розмірі 3028,00 грн.

Водночас, за положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений права сплатити судовий збір із урахуванням зазначеного коефіцієнту, оскільки позовну заяву подано до суду в електронній формі через систему «Електронний Суд».

Доказів сплати позивачем судового збору у встановленому законом розмірі матеріали позовної заяви не містять, а відтак, суд доходить висновку, що позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За приписами ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як встановлено судом із прохальної частини позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ», позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» 94 824,00 грн заборгованості по накладним, 37 374,97 грн інфляційних втрат та 8100 пені, що в загальній сумі складає 140 298,97 грн.

Однак позивачем зазначено ціну даного позову - 140 299,93 грн, тобто, вбачається невідповідність вказаної ціни позову із сумою заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Суд встановив, що в прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, 8100 грн пені, в той час як із долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань нараховано останньому інфляційні втрати та 3% річних, жодного розрахунку пені до позову не було надано.

З огляду на визначену позивачем у розрахунку інфляційних втрат та 3% річних суму 3% річних у 8100,96 грн, суд доходить висновку, що саме цю суму позивач в прохальній частині позову визначає як «пеня».

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що до штрафних санкцій відносяться господарські санкції у вигляді неустойки, штрафу та пені.

Відтак, суд зазначає, що 3% річних у розумінні норм чинного законодавства не є санкціями.

Суд звертає увагу позивача, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Отже, суд звертає увагу позивача на необхідності уточнення змісту позовних вимог відповідно до обраного способу захисту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить правильне зазначення ціни позову (або уточнення позовних вимог відповідно до визначеної ціни позову - 140 299,93 грн), коректний зміст позовних вимог відповідно до обраного способу захисту, а також докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі (3 028,00 грн без урахування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору; 2 422,40 грн - з урахуванням зазначеного коефіцієнту) за реквізитами Господарського суду міста Києва, які розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади.

3. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідача.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко