Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/375/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/375/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007; ідентифікаційний код 40081195)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-логістична компанія» (вул. Полковника Шутова, 16, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 36010851)

про стягнення 205 683, 75 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-логістична компанія» (вул. Полковника Шутова, 16, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 36010851)

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Волинська митниця (44350, вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Волинська обл., ідентифікаційний код 43958385).

про стягнення 366 683, 40 грн,

Представники сторін:

від позивача: Гуменюк Інна

від відповідача: Федоренко Олег

від третьої особи: Пех Світлана

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача (Відповідача за зустрічним позовом)

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі за текстом - АТ «Укрзалізниця», Позивач) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-логістична компанія» (далі за текстом - ТОВ «УТЛК», Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 205 683, 72 грн по платежам та зборам, які нараховано Позивачем за період затримки вагонів № 59541482, 59304139, 5895503, 97262638, 58957887, 93478527, 59303875, 59321661, 59303990, 97246169, 97290639, 97227524, 58959214, 58996901, 97244586, 58995358, 97267843, 93698470, 97207310, 97120752, 97251136, 97275085, 9356632, 97246383, 58086851, 59306845, 97206189.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що вантаж Відповідача прибув на станцію Ізов Львівської залізниці для перевезення у міжнародному сполученні на територію Польщі.

Однак, такий вантаж у вагонах згідно доводів Позивача затримано з 03.01.2023 по 09.01.2023 у зв`язку із відсутністю документів для митного оформлення.

З огляду на зазначене, про початок затримки та кінець затримки вагонів Позивачем складено акти загальної форми, які відповідно є підставою для нарахування Позивачем платежів та зборів за користування вагонами, зберігання вантажу та маневрову роботу за час простою, що і було вчинено Позивачем як Перевізником однак по заниженим ставкам, що стало підставою для здійснення додаткових нарахувань та створення нової накопичувальної картки № 28020026 на суму виявлених недоборів.

Із поданого Позивачем відзиву на зустрічний позов вбачається, що останнім заперечуються заявлені вимоги оскільки затримка вантажу оформлена згідно вимог чинного законодавства, а митні декларації на які посилається Відповідач у зустрічному позові станом на 03.01.2024 були відсутні, оскільки визнані недійсними відповідно до пунктів 39, 42 Положення про митні декларації.

Відтак, враховуючи те, що Відповідачем у зустрічному позові не доведено належними доказами наявність підстав для звільнення його від плати за користування вагонами зберігання вантажу та маневрової роботи, дії Позивача в частині нарахування та стягнення коштів в розмірі 366 683, 40 грн є правомірним, що виключає можливість задоволення зустрічного позову.

2. Стислий виклад позиції Відповідача (Позивача за зустрічним позовом)

Відзив на позовну заяву матеріали справи не містять.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог Відповідач зазначає, що Позивачем безпідставно списано з його особового рахунку кошти в розмірі 366 683, 40 грн оскільки затримка вагонів допущена не з його вини, а вантаж який прибув у спірних вагонах на станцію Ізов Львівської залізниці 03.01.2023 оформлений у митному відношенні, що підтверджується доданими до зустрічного позову електронними митними деклараціями.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 позовну заяву АТ «Укрзалізниця» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із приведеною у відповідність ціною позову / прохальною частиною позову та докази доплати судового збору в розмірі 57, 26 грн.

23.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення доказів.

09.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «УТЛК» до АТ «Укрзалізниця» про стягнення безпідставно стягнутих коштів у розмірі 366 683, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 зустрічну позовну заяву ТОВ «УТЛК» залишено без руху, встановлено ТОВ «УТЛК» п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 1 100, 05 грн.

15.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 зустрічну позовну заяву ТОВ «УТЛК» прийнято до свого провадження суддею Пукасом А.Ю., вирішено розгляд зустрічної позовної заяви здійснювати спільно з первісним позовом та за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2024.

05.03.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 задоволено клопотання АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Львівська залізниця» та залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Волинську митницю у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 01.04.2024.

27.03.2024 та 01.04.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення по справі від третьої особи.

У підготовчому засіданні 01.04.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 22.04.2024.

17.04.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення у справі від Позивача.

Підготовче засіданні 22.04.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 підготовче засідання призначено на 20.05.2024.

У підготовчому засіданні 20.05.2024 судом закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 10.06.2024.

20.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення у справі від Позивача.

Судове засідання 10.06.2024 відкладено на 17.06.2024.

У судовому засіданні 17.06.2024 представник Позивача надав пояснення по суті позову, який просив суд задовольнити, також просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення первісного позову, надав пояснення по суті заявлених зустрічних позовних вимог, які просив суд задовольнити.

Представник третьої особи підтримав позицію Позивача та просив суд задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (Залізниця) та Відповідачем (Замовник) укладено договір «Про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом» № 99-36010851/2020-0001 шляхом прийняття 21.03.2020 Позивачем пропозиції в цілому (акцепт).

Згідно такого договору залізниця зобов`язується здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги Замовнику, а Замовник (Відповідач) у свою чергу зобов`язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів.

Водночас, підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 Договору, Замовника зобов`язано відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Так, 03.01.2023 на станцію Ізов Львівської залізниці прибули вагони з вантажем (мовою оригіналу) « 12051090 Семена рапса или кользы, с низким содержанием эруковой кислоты, прочие» вантажовідправником яких був Відповідач за перевізними документами:

- № 33287426 - 2 вагони (59541482, 59304139);

- № 35785542 - 7 вагонів (5895503, 97262638, 58957887, 93478527, 59303875, 59321661, 59303990);

- № 35785534 - 10 вагонів (97246169, 97290639, 97227524, 58959214, 58996901, 97244586, 58995358, 97267843, 93698470, 97207310);

- № 33298654 - 4 вагони (97120752, 97251136, 97275085, 9356632);

- № 33298647- 4 вагони (97246383, 58086851, 59306845, 97206189).

Дані вагони затримано по причині відсутності оформлення в митному відношенні, що засвідчено актами загальної форми № 29, 30, 31, 32, 33 від 03.01.2023 та зафіксовано початок затримки вагонів: 03.01.2023 о 02 год. 50 хв.

Зазначені акти підписані двома працівниками залізниці та працівником митниці.

Керуючись положеннями Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 18.09.2008 № 1019/1143, а саме пунктом 4.12 прикордонною станцією Ізов на станцію відправлення направлено телеграми № 15, 16, 17 від 03.01.2023 про затримку вагонів, згідно наданого Позивачем витягу з книги телеграм.

На підставі наказів на переадресування № 391, 392, 393 від 09.01.2023 вказані вище вагони переадресовано на іншу станцію - Дорохуск у зв`язку з чим станцією Ізов Львівської залізниці складено акти загальної форми № 124, 125, 126, 127, 128 від 10.01.2023 про закінчення затримки (09.01.2023 до 17:10, 17:15, 17:20).

В подальшому дані вагони переадресовано на станцію Ковель Львівської залізниці та видано одержувачу.

Позивач зазначає, що за період затримки вагонів Відповідачу нараховані платежі та збори, які включено у накопичувальні картки форми ФДУ-93 № 10010003, 10010004, 10010005 в розмірі 366 683, 40 грн.

Судом встановлено, що згідно зазначених накопичувальних карток Позивачем нараховано Відповідачу наступні платежі: переадресування вантажів, плата за користування вагонами перевізника, маневрова робота, збір за зберігання вантажів повідомлення одержувача про переадресування на загальну суму 366 683, 40 грн (з ПДВ), які списано з особового рахунку Відповідача Позивачем.

Згідно актів загальної форми № 197, 195 від 13.01.2023 Замовником не накладено цифровий підпис на накопичувальну картку № 10010003, 10010004 та 10010005.

Позивач, посилаючись на положення пункту 10.3 Договору, зазначає що направлені Перевізником документи Замовнику для підписання і не підписанні останнім вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими Замовником у строк встановлений нормативно - правовими актами або Договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень Замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення Перевізником документів Замовнику, у т.ч. автоматизованими системами Перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт не стосується порядку укладення та внесення змін до Договору, визначених в розділі 9 Договору.

Однак Позивач зазначає, що при перевірці нарахувань під час затримки вагонів виявлено невірне застосування складової плати за користування вагонами, збору за зберіганні вантажу, маневрової роботи у зв`язку з чим Позивачем створено накопичувальну картку № 28020026 на суму виявлених недоборів та відправлено Відповідачу, яку останнім підписано із зауваженнями.

Із наданого Позивачем розрахунку вбачається, що останнім додатково нараховано плату за користування вагонами - 204 940, 44 грн (з ПДВ), збір за зберігання вантажу - 740, 04 грн (з ПДВ) та збір за маневрову роботу - 3, 24 грн (з ПДВ), що загалом складає 205 683, 72 грн (з ПДВ).

Позивач, посилаючись на положення пункту 2.1.5 та 3.4 Договору, зазначає, що на Замовника покладено обов`язок сплачувати у визначеному Договорі розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника, затриманих під час перевезення з причин, що не залежали від Перевізника та інші витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією за № ДН-3-03/908 від 21.07.2023, яка залишена Замовником без уваги.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву Відповідачем не подано, однак останній звернувся до суду із зустрічними вимогами до Позивача, в обґрунтування яких зазначає наступне.

Відповідачем визнається факт списання на користь Позивача коштів 366 683, 40 грн (з ПДВ) за нараховані Перевізником платежі.

Дослідивши зустрічні вимоги Замовника за Договором, судом встановлено, що вимоги останнього ґрунтуються на відсутності у Позивача підстав для нарахування визначених платежів за період з 03.01.2023 по 09.01.2023, а відтак кошти в розмірі 366 683, 40 грн списано Позивачем без належної на те правової підстави.

Так, Відповідач (Позивач за зустрічним позовом) стверджує, що відправлення за накладними № 33287426, № 35785542, № 35785534, № 33298654, № 33298647 були оформлені в митному відношенні належним чином, що підтверджується наступним.

Згідно доводів Відповідача (Позивач за зустрічним позовом), ним з метою перевезення вантажу у міжнародному сполученні з України на територію Польщі здійснено митне оформлення вантажу, що підтверджується електронними митними деклараціями (форма МД-2):

- тип ЕК10AA № UA204080/2022/017494, в графі 44 вказано відправні накладні № 35785534 та № 35785542, в графі D/J міститься результат митного оформлення: ПМК106/204 19.10.2022 ОНП 106/204 19.10.2022;

- тип EK10AA № UA400040/2022/037443, в графі 44 вказано відправну накладну № 33287426 в графі D/J міститься результат митного оформлення: ПМК 18/400 26.10.2022 ОНП 18/400 26.10.2022;

- тип EK10AA № UA400040/2022/037222, в графі 44 вказано відправні накладні № 33298647, №33298654, в графі D/J міститься результат митного оформлення: ПМК 14/400 25.10.2022 ОНП 14/400 25.10.2022.

Позивач за зустрічним позовом посилається на положення частини 5 статті 255 Митного кодексу України та пункту 4.9.6 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 та стверджує, що митне оформлення спірних вагонів ним здійснено та звершено посадовими особами Хмельницької митниці ДФС, що засвідчено проставленням ОНП на графі D/J митних декларацій.

Відтак, на переконання Позивача за зустрічним позовом, вантаж який прибув 03.01.2023 на станцію Ізов Львівської залізниці відповідно до накладних № 33287426, № 35785542, № 35785534, № 33298654, № 33298647 перебував під митним контролем, митне оформлення якого завершено, що відповідно підтверджує незаконність списання Позивачем коштів в розмірі 366 683, 40 грн з Відповідача, стягнення яких і є предметом зустрічного позову.

Також, Відповідач (Позивач за зустрічним позовом) зазначає, що йому не було відомо про підстави списання з його рахунку коштів в розмірі 366 683, 40 грн у зв`язку з чим він звертався до філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» із претензією № 25/1 від 25.01.2023.

Суд зазначає, що докази направлення такої претензії матеріали справи не містять, однак згідно доданих до відзиву на зустрічний позов документів вбачається, що філією «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» надано відповідь від 19.07.2023 № ЦТЛ-19/963, яку Позивачем так і не було отримано з огляду на неотримання відповідного поштового відправлення.

Також, вказану відповідь відправлено на електронну адресу Замовника, що згідно доводів Перевізника є вчиненням всіх залежних від нього дій щодо надання відповіді на претензію.

Заперечуючи щодо викладеного, Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) у відзиві на зустрічний позов зазначає, що оскільки останньому було відомо про факт затримки вагонів, в силу умов Договору Відповідач був обізнаний про порядок нарахування перевізних платежів.

При цьому, Перевізник посилається на положення пункту 4.5 Договору та зазначає, що Відповідачу надсилалися переліки перевізних документів в електронному вигляді які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Замовником на виконання Договору за звітну добу. Виписка з особового рахунку направляється Перевізником на електронну адресу Замовника, вказану в Додатку 2-1 Договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

При цьому, судом враховано, що списання коштів в розмірі 366 683, 40 грн відбулося у січні 2023, про незаконність чого Відповідачем зазначається лише у зустрічному позові.

Так, Позивач зазначає, що здійснення митних процедур не належить до закріпленого статтею 121 Статуту залізниць України та пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, переліку підстав для звільнення вантажовідправника, вантажоодержувача від плати за користування вагонами та контейнерами та нарахування інших зборів, пов`язаних із перевезенням.

Посилаючись на положення статті 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення Позивач зазначає, що йому повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані із перевезенням вантажу і не передбачені тарифами, що застосовуються, якщо перешкода у перевезенні вантажу виникла із незалежних від нього (перевізника) причин.

Позивач зазначає, що оскільки обставини затримки в спірний період засвідчені актами загальної форми, які в силу положень статті 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника, його дії та вимоги за первісним позовом є правомірними та обґрунтованими.

Окрім викладеного, враховуючи доводи Відповідача у зустрічному позові щодо належного ним митного оформлення вантажу, Позивачем здійснено адвокатський запит до Волинської митниці (працівниками якого затримано вагони) для отримання інформації про підстави такої затримки вагонів, вантажовідправником яких був ТОВ «УТЛК» на станції Ізов Львівської залізниці 03.01.2023, а саме відповідно до накладних № 33287426, № 35785542, № 35785534, № 33298654, № 33298647 в частині вагонів № 59541482, 59304139, 5895503, 97262638, 58957887, 93478527, 59303875, 59321661, 59303990, 97246169, 97290639, 97227524, 58959214, 58996901, 97244586, 58995358, 97267843, 93698470, 97207310, 97120752, 97251136, 97275085, 9356632, 97246383, 58086851, 59306845, 97206189.

Згідно листа Волинської митниці від 28.02.2024 № 7.3-2/7.3-28-01-03/8.19/2496 вказані вище вагони у спірний період до митного оформлення не подавалися.

Оскільки митні декларації, на які посилається Відповідач у зустрічному позові оформлені Рівненською митницею (№ UA204080/2022/017494) та Хмельницькою митницею (№ UA400040/2022/037443 та № UA400040/2022/037222) Позивачем також здійснено запити до останніх з метою отримання інформації про те, коли дані митні декларації визнано недійсними.

Згідно відповіді від Хмельницької митниці від 27.02.2024 № 1/7.26-17/8.19/848 митна декларація № UA400040/2022/037443 та № UA400040/2022/037222 визнані недійсними 27.12.2022 відповідно до пунктів 39, 40 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450.

Згідно відповіді Рівненської митниці від 20.03.2024 митна декларація № UA204080/2022/017494 від 19.10.2022 була анульована 13.12.2022 згідно заяви митного брокера від 13.12.2022 № 13/12.

Зазначені вище обставини також відображено у письмових поясненнях третьої особи, в яких зазначено, що лише після проведення переадресування спірних вагонів на станцію Ягодин-Дорохуск та в подальшому на станцію Ковель декларантом з метою митного оформлення вантажу у спірних вагонах лише 16.01.2023 подані митні декларації та завершено митне оформлення, дослідження обставин чого вже не входить в межі розгляду даної справи.

Також третя особа у поясненнях звертає увагу суду на те, що в період з 03.01.2023 по 09.01.2023 затримок митного оформлення вказаних вище митних декларацій не було, що фактично спростовує доводи Відповідача за зустрічним позовом.

Також, Позивач у відповіді на зустрічний позов звертає увагу суду на обрання Відповідачем неналежного способу захисту, в обґрунтування чого посилається на практику Верховного Суду у справі № 914/873/17.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), статті 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями частини 5 статті 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Так, згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі за текстом - Статут) визначає обов`язки, права відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту закріплено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць України та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно вимог статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт», яка кореспондується з вимогами статті 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Згідно пункту 1 Правил складання актів при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Пунктом 3 Правил складання актів закріплено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил.

З огляду на встановлені судом обставини, акти загальної форми № 29, 30, 31, 32, 33 від 03.01.2023, складені у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідно належним чином засвідчують початок затримки вагонів (03.01.2023 о 02 год. 50 хв.) та кінець затримки (09.01.2023) згідно актів загальної форми № 124, 125, 126, 127, 128 від 10.01.2023.

При цьому суд зазначає, що з наявних у справі доказів вбачається за можливе встановити, що така затримка відбулася саме з вини Відповідача з причин пов`язаних з митним оформленням, а саме з огляду на відсутність документів для митного оформлення.

Крім того, враховуючи надані третьою особою пояснення та з огляду на відповіді Рівненської та Хмельницької митниці доводи Відповідача щодо наявності у нього завершеного митного оформлення вантажу у вагонах станом на 03.01.2023, які входять до предмету розгляду даної справи, є спростованими, а доказів зворотного Відповідачем не надано.

Відтак, здійсненні Позивачем нарахування платежів та зборів, які включено у накопичувальні картки форми ФДУ -93 № 10010003, 10010004, 10010005 є обґрунтованими, а списання з особового рахунку Замовника коштів в розмірі 366 683, 40 грн є правомірним, що відповідно виключає можливість задоволення зустрічного позову.

При цьому судом враховано положення підпункту 2.1.5 пункту 2.1 Договору, відповідно до умов якого на Замовника покладено обов`язок відшкодувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів з причин, що не залежать від Перевізника та виникли, зокрема, з причин неподання до накладної документів, необхідних для виконання митних правил.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності вини Позивача у затримці спірних вагонів з 03.01.2023 по 09.01.2023.

Статтею 62 Статуту визначено, що порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Платежі за перевезення експортно-імпортних вантажів здійснюються згідно з міжнародними угодами та чинним законодавством.

Пунктом 2.1 - 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 визначено, що розрахункові підрозділи залізниць (далі - розрахункові підрозділи) здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.

Для зарахування платежів та обліку виручки залізниць від перевезень вантажів в установах банку, які обслуговують розрахункові підрозділи, відкриваються поточні рахунки зі спеціальним режимом використання (далі - розподільчі рахунки).

Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

Пунктом 2.6 вказаних правил закріплено, що розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Крім того, розділом 4 (пункт 4.5) Договору закріплено, що в електронному вигляді Перевізник надає Замовнику переліки перевізних документі, на підставі яких формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Замовником на виконання Договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється Перевізником на електронну адресу Замовника, вказану в Додатку 2-1 Договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до пункту 10.3 Договору документи направлені Перевізником Замовнику для підписання і не підписанні останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими Замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або Договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень Замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення Перевізником документів Замовнику, у т.ч. автоматизованими системами Перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт не стосується порядку укладення та внесення змін до Договору, визначених в розділі 9 Договору.

Суд зазначає, що зазначене вище також підтверджує правомірність списання Позивачем коштів за накопичувальними картками форми ФДУ-93 № 10010003, 10010004, 10010005.

Що стосується накопичувальної картки № 28020026, яку Позивачем створено за наслідками перевірки здійснених Позивачем попередніх нарахувань оскільки встановлено невірне застосування складової плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та маневрової роботи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.4 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника (крім випадків визначених у договорі про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника, якщо такий договір укладений між Сторонами): під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).

Розмір плати за користування власними вагонами Перевізника встановлюється відповідно пункту 3.4.2 Договору.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі за текстом - Збірник тарифів).

Пунктом 9 Збірника тарифів плата за користування вагонами (контейнерами) та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги.

Додатком 1-2 до Договору передбачено ставки плати за використання власних вагонів Перевізника у вантажному та порожньому рейсах по території України та за її межами, де для цементовозів, які перевозять зернові вантажні встановлено плату в розмірі 1907 грн на добу, в той час як Позивачем при первісному розрахунку застосовано 950 грн за 1 добу.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: при затримці - з моменту затримки.

Пунктом 9 Правил зберігання вантажів визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Порядком розрахунку збору при зберіганні вантажів при застосуванні різних за значенням корегуючих коефіцієнтів до Збірника тарифів або різних за розміром ставок зборів (лист УЗ № ЦМ -8/775 від 20.09.2011, № ЦМ-8/999 від 30.11.2011) визначено формулу розрахунку такого збору: Т=Ч*С*К*Р, де Т - збір за зберігання, Ч - кількість діб, за які нараховується збір, С - ставка збору за зберігання, К - коригуючий коефіцієнт, Р- маса вантажу.

Пунктом 1.8 розділу III Збірника тарифів передбачено, що за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під?їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам?яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ- 45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать:

- переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті;

- подача вагонів на ваги і для дозування;

- прибирання вагонів після зважування та дозування;

- у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо);

- інша маневрова робота з вагонами на станціях, під?їзних коліях та інших місцях незагального користування.

Як вбачається із пункту 3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв?язку України № 507 від 31.08.2005, маневровою роботою є будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств.

Маневри - будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Одиницею залізничного рухомого складу є локомотив та вагон.

Отже, маневрові роботи підлягають оплаті замовником у разі їх фактичного виконання.

Суд зазначає, що перевіривши надані Позивачем додаткові розрахунки плати за користування вагонами, плати за зберігання вантажу та маневрову роботу із застосуванням вірних ставок, суд дійшов висновку, що такі нарахування є арифметично вірними, а оскільки Позивачем доведено належними доказами факт затримки спірних вагонів, період такої затримки та їх переадресування, зазначене за сукупністю свідчить про правомірність та обґрунтованість заявлених Позивачем вимог.

При цьому суд зазначає, що матеріли справи не містять доказів наявності обставин, які звільняють Відповідача від плати за користування вагонами і контейнерами згідно статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, та інших нарахованих зборів (збереження вантажу та маневрову роботу).

Крім того, суд погоджується з доводами Позивача, що згідно судової практики Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2018 у справі № 914/873/17 належним способом захисту майнових прав є вимоги щодо відновлення запису на особовому рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) суми здійсненої ним передоплати, що за висновками касаційної інстанції відповідатиме способам захисту, визначеним спеціальними нормами права, та буде узгоджуватися із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо Позивачем доведено належним та допустимими доказами факт затримки вагонів з вантажем Відповідача, що відповідно стало підставою для нарахуванням платежів та зборів у зв`язку з чим вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та правомірними.

Натомість доводи Відповідача, викладені у зустрічному позові повністю спростовані доказами Позивача, що підтверджує затримку вагонів з вини Замовника послуг перевезення та з нову ж таки правомірність дій Позивача в частині нарахувань Відповідачу платежів та зборів за час затримки, що відповідно виключає можливість задоволення зустрічного позову.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача, а судові витрати, понесені Відповідачем (Позивачем за зустрічним позовом) за подання зустрічного позову не відшкодовуються останньому.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-логістична компанія» (вул. Полковника Шутова, 16, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 36010851) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007; ідентифікаційний код 40081195) заборгованість в розмірі 205 683 (двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 75 коп, судовий збір в розмірі 3 085 (три тисячі вісімдесят п`ять) грн. 26 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-логістична компанія» - відмовити.

5. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-логістична компанія» не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 26.06.2024

Суддя Антон ПУКАС