Ухвала

від 26.06.2024 по справі 757/46981/20-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1383/24

757/46981/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про задоволення заяви про самовідвід головуючого у справі

26 червня 2024 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., розглянувши питання про самовідвід головуючого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Білокриницьке» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

25.06.2024 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду цивільну справу №757/46981/20-ц було передано судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осауловій Н.А.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

У жовтні 2020 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з даною позовною заявою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Між тим, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.06.2023 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Постановляючи ухвалу суду від 28.06.2023 року Печерський районний суд м. Києва виходив із того, що спір виник з трудових правовідносин, а зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому, суддя дійшов висновку про передачу матеріалів позовної заяви за підсудністю на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 року справу було передано судді Осауловій Н.А.

Вирішуючи питання прийняття до провадження цивільної справи, враховуючи, що позивач, подаючи позов до Печерського районного суду м. Києва на підставі ч. 2 ст. 27 ЦПК України, не скористався своїм правом вибором підсудності (альтернативної) на підставі ч. 1 ст. 28 ЦПК України, а висловив бажання розгляду справи за загальним правилом підсудності, а Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 28.06.2023 року направив справу до Фастівського міськрайонного суду Київської області, суд постановив ухвалу від 20 грудня 2023 року про передачу цивільної справи за підсудністю доПечерського районного суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача юридичної особи.

У той же час, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року матеріали справи повернуто до провадження Фастівського міськрайонного суду Київської області, оскільки, на думку суду, ухвала від 20 грудня 2023 року постановлена з порушенням положень параграфу 3 глави 2 розділу 1 ЦПК України та призводить до виникнення між судами спору про підсудність.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 року справу передано судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевській Л.М.

На підставі службової записки судді Ковалевської Л.М. від 25.06.2024 року, розпорядження в.о. керівника апарату Фастівського міськрайонного суду Київської області Мартинової О. від 25.06.2024 року №26, посилаючись на п. 2.3.40 Засад використання автоматизованої системи документообігу Фастівського міськрайонного суду Київської області, затверджених Протоколом зборів суддів від 02 лютого 2017 року № 02/17 (зі змінами та доповненнями згідно з рішенням зборів суддів від 23.06.2021(протокол зборів суддів № 04) та від 26.07.2022 (протокол зборів суддів № 06)), протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2024 року дану цивільну справу було передано судді Осауловій Н.А.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених участині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За п. 2.3.1. п. 2.3. Розділу ІІ Положення «Про автоматизовану систему документообігу суду», яке погоджено Наказом Державної судової адміністрації України 02.04.2015№ 45 та затверджено Рішенням Ради суддів України 02.04.2015 № 25 (далі Положення), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Пп. 2.3.2 п. 2.3 Розділу ІІ Положення визначено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема, розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді.

Так, згідно пп. 2.3.43. п. 2.3 Розділу ІІ Положення, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Крім того, як передбаченоп.2.3.40Засад використанняавтоматизованої системидокументообігу Фастівськогоміськрайонного судуКиївської області,затверджених Протоколомзборів суддіввід 02лютого 2017року №02/17(зізмінами тадоповненнями згідноз рішеннямзборів суддіввід 23.06.2021(протоколзборів суддів№ 04)та від26.07.2022(протоколзборів суддів№ 06))(далі Засади), судові справи,що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

У той же час, справа №757/46981/20-ц надійшла із суду першої інстанції, а не апеляційної чи касаційної і ухвала судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2023 року не скасована та набрала законної сили.

За вказаних обставин, були відсутні підстави для передачі справи раніше визначеному головуючому судді Осауловій Н.А. за приписами п. 2.3.40 Засад.

Статтею 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу судді, зокрема, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (п.4 ч.1).

Водночас, відповідно до ч. 1ст. 39 ЦПК Україниз підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч.1та ч.2ст.40ЦПК України,питання провідвід (самовідвід)судді можебути вирішенояк до,так іпісля відкриттяпровадження усправі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу.

Пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У п. 32 рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «КастіллоАльгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п.45.

Враховуючи наведені вище обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та закріплених принципів судочинства, з метою забезпечення об`єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про самовідвід судді.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про задоволення заяви судді про самовідвід.

Керуючись ст.ст.39,40,258-260,261 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Самовідвід, заявлений головуючим суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області Осауловою Н.А. від розгляду справи за №757/46981/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Білокриницьке» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Осаулова