ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
12.06.2024 р. Справа № 914/3322/23
м.Львів
за позовом: Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове», с.Лугове Золочівського району львівської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
про стягнення заборгованості та зобов`язання повернути нежитлові приміщення.
Суддя Кітаєва С.Б.
За участю секретаря Сосницької А.А.
Представники сторін:
від позивача: Мацкула Н.М.-представник
від відповідача: Дегтяренко О.О.-представник
від третьої особи: Жуган І.В.-представник
Суть спору:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні, Позивача Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з вимогами про :
-стягнення з ТзОВ «Агрофірма «Лугове» на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 12006,15 грн. орендної плати, 712,81 грн. пені, 3941,12 грн.- 3% річних, 4359,12 грн. індексу інфляції та 71 437,82 грн. неустойки.
- зобов`язання ТзОВ «Агрофірма «Лугове» повернути Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області нежитлові приміщення площею 390,9 кв.м, на І, ІІ,У-му поверхах будівлі за адресою: Львівська область м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме:
-нежитлові приміщення І поверху площею 203,6 кв.м. складаються з основних приміщень - 9 кабінетів (№№ 1-5, № 7, № 8, № 9, № 10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення
- підсобні (№VIII,IX, X) площею 11,5 кв.м. - нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м., які складаються з: основних приміщень - 7 кабінетів ( № 14, № 20, № 22, № 23, № 24, № 33, № 34) площею 137,2 кв.м. допоміжні приміщення - коридор площею 6,8 кв.м. (№21).
- нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м. (72, № 72а), які складаються з основних приміщень- 2 кабінети ( № 72,№ 72а),
шляхом підписання акта приймання-передачі.
Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань. Так, зокрема, в судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.
29.05.2024, за вх.№2091/24, від сторін поступила спільна заява про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі.
В судовому засідання 12.06.2024 представники сторін спільну заяву про затвердження мирової угоди підтримали. Просять затвердити мирову угоду на умовах, які в ній викладені.
Представник третьої особи, Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, заперечив проти затвердження мирової угоди.
Розглянувши спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, а також зміст мирової угоди, заслухавши приисутніх представників учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Положеннями ст. 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1). Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2). До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (ч. 3). Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 4). Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5).
Зі змісту наведеної норми вбачається, що умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є об`єктом спору. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору.
За своїм змістом мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторін, яке відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
Законом не передбачено права суду вносити корективи у мирову угоду чи виправляти її положення. Суд може лише вказати сторонам на невідповідність умов мирової угоди чинному законодавству.
Зі змісту поданої сторонами мирової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди про укладення мирової угоди у справі № 914/3322/23 на наступних умовах:
Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (код ЄДРПОУ 40349068) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» (код ЄДРПОУ: 05393566), які є сторонами у судовій справі № 914/3322/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» про стягнення заборгованості та повернення нежитлових приміщень, яка розглядається Господарським судом Львівської області, з метою врегулювання спору у даній справі уклали Мирову угоду про наступне:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове», протягом п`яти днів з моменту затвердження мирової угоди, зобов`язане сплатити на рахунок Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 232 825,59 грн. орендної плати згідно договору оренди № 1 від 04.05.2022 (за період вересень 2023 року по травень 2024 року), 21 412,44 грн. пені (за період з 18.09.2023 по 29.05.2024); 3 941,12 грн -3% річних (за період з 16.11.2022 по 31.10.2023); 4 359,12 грн індексу інфляції (за період з 16.11.2022 по 30.06.2023), 5368,00 грн судового збору.
2. Нежитлові приміщення площею 390,0 кв. м. на І, II, У-му поверхах будівлі за адресою : Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме: нежитлові приміщення І поверху площею 203,6 кв.м. складається з основних приміщень 9 кабінетів (№ № 1-5, № 7, № 8, № 9, № 10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення підсобні (VIII, IX, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м., які складаються з основних приміщень 7 кабінетів (№ 14, № 20, №22, № 23, № 24, № 33, № 34) площею 137,2 кв. м. допоміжні приміщення коридор площею 6,8 кв.м. (21№); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв. м (21, 72а), які складаються з основних приміщень 2 кабінети (72,72а) залишаються у користуванні Орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове»») на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 та додаткової угоди № 1 від 23.12.2022.
3. Витрати на правову допомогу у даній справі покладаються на сторону, яка їх понесла, та іншою стороною не відшкодовуються.
4. Сторони підтверджують, що після належного виконання ними умов даної Мирової угоди не матимуть одна до одної жодних претензій щодо виконання зобов`язань, які стали предметом розгляду справи № 914/3322/23.
5. Сторони підтверджують, що умови Мирової угоди відповідають їх волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу.
6. Сторони заявляють, що даною Мировою угодою не порушуються права будь-яких відомих третіх осіб.
7. Мирова угода підписана у трьох примірниках, підлягає затвердженню Господарським судом Львівської області та набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду Львівської області про затвердження даної Мирової угоди.
Наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст.ст.192,193 ГПК України відомі.
Мирову угоду підписано від Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, - начальником управління, Євгенієм Баркит, підпис якого скріплено печаткою управління.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове», мирову угоду підписано представником - Олексієм Дегтяренко.
Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 у справі №910/32312/15 зазначив, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
У п.1 Мирової угоди сторони дійшли згоди про те, що відповідач зобов`язаний сплатити на рахунок позивача 232 825,59 грн. орендної плати згідно договору оренди №1 від 04.05.2022 ( за період вересень 2023 року по травень 2024 року); 21 412,44 грн. пені (за період з 18.09.2023 по 29.05.2024); 3941,12 грн.-3 % річних (за період з 16.11.2022 по 31.10.2023); 4 359,12 грн. індексу інфляції (за період з 16.11.2022 по 30.06.2023), 5368,00 грн. судового збору.
Однак, в позовній заяві позивачем заявлено щодо стягнення з відповідача 12006,15 грн. орендної плати (за період з листопада 2022 по 18.09.2023), 712,81 грн. пені (за період з 18.09.2023 по 24.10.2023), 3941,12 грн.- 3% річних (за період з 16.11.2023 по 31.10.2023), 4359,12 грн. індексу інфляції (інфляції (за період з 16.11.2022 по 30.06.2023), та 71 437,82 грн. неустойки, нарахованої у зв`язку із неповернення майна з оренди після припинення дії договору оренди (період розрахунку: 12 днів вересня 2023 року по 31.10.2023 р).
Проаналізувавши умови мирової угоди, судом встановлено, що укладена між сторонами у цій справі мирова угода на умовах, зазначених в п.1 цієї мирової угоди, вирішує питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому і не є предметом спору у даній справі. Окрім того, сторонами у мировій угоді не вирішено всі позовні вимоги, зокрема, щодо вимоги про стягнення неустойки.
Відтак, укладена між сторонами мирова угода не має метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких було подано позов.
Як вже зазначено вище, предметом розгляду у цій справі є також вимога немайнового характеру немайновий спір про зобов`язання відповідача повернути позивачу орендоване майно шляхом підписання акту приймання передачі, у зв`язку з припиненням дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022.
В цій частині заявлені позовні вимоги, як вбачається зі змісту позовної заяви, мотивовані тим, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 достроково припинив свою дію 19.09.2023, у зв`язку із невиконанням орендарем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за договором. Відповідно, наймач зобов`язаний повернути наймодавцю майно, яке було об`єктом оренди.
Однак, умовами мирової угоди не передбачено жодних умов стосовно вирішення та врегулювання певним чином наведеного спору як щодо заявленої позовної вимоги так і щодо чинності правочину (договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022) на момент укладення мирової угоди.
Натомість, як слідує зі змісту у п.2 мирової угоди, остання містить положення про визнання сторонами договору діючим, що не є безпосереднім предметом спору у даній справі. Укладення мирової угоди не змінює факт відповідності чи не відповідності правочину вимогам чинного законодавства, а відтак і його чинність.
Наведена умова мирової угоди за свою суттю є лише визнання сторонами обставин, які опосередковано стосуються господарського спору в цій справі, але не мають самостійного характеру для його вирішення.
Крім того, п.4 мирової угоди сторони виклали в такій редакції: «Сторони підтверджують, що після належного виконання ними умов даної Мирової угоди не матимуть одна до одної жодних претензій щодо виконання зобов`язань, які стали предметом розгляду справи № 914/3322/23».
Як вже зазначено вище, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно, а даний пункт передбачає умови, які можуть трактуватись двозначно та призвести до нових спорів, містять варіанти альтернативної поведінки сторін, що, як зазначено судом вище, є підставою для відмови у затвердженні мирової угоди сторін.
З врахуванням наведеного, мирова угода за своїм змістом не є врегулюванням на підставі взаємних поступок спору в цій справі в розумінні частини 1 ст.192 ГПК України, що зумовлює висновки суду про відмову у її затвердженні та продовження розгляду справи.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.46, 192, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди від 29.05.2024, укладеної між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове».
2.Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 28.06.2024 |
Номер документу | 119993031 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Галушко Наталія Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кітаєва С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні