Постанова

від 26.11.2024 по справі 914/3322/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа №914/3322/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Мацкула Н.М.

від відповідача: не з`явився;

представник третьої особи Жупан І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» від 24.09.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2678/24 від 25.09.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 (повний текст рішення складено та підписано 11.09.2024 року, суддя Кітаєва С.Б.)

у справі № 914/3322/23

за позовом: Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове», с.Лугове Золочівського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

про: стягнення заборгованості та зобов`язання повернути нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» участі уповноваженого представника в судове засідання 26.11.2024 не забезпечило, хоча про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином.

26.11.2018 року до суду надійшло клопотання від апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у цей час у двох судових процесах в Пустомитівському районному суді Львівської області, жодних доказів при цьому не долучено.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Також, колегія суддів зазначає, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, в матеріалах справи наявні усі необхідні докази, відзиви, а також пояснення сторін. З огляду на викладене, беручи до уваги документальну непідтвердженість клопотання скаржника, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи є обов`язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання апелянта відмовляє.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи як необгрунтованого.

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» про стягнення 12006,15 грн. орендної плати, 712,81 грн пені, 3941,12 грн. 3% річних 4359,12 грн. індексу інфляції та 71437,82 грн. за фактичне користування приміщенням; зобов`язання повернути нежитлові приміщення площею 390,9 кв.м на I,II,V-му поверхах будівлі за адресою: Львівська область, м.Львів, вул,Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме: нежитлові приміщення I поверху площею 203,6 кв.м, які складаються з основних приміщень 9 кабінетів (№№1-5, №7 №8, №9, №10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення підсобні (VIII, IX, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м, які складаються з основних приміщень 7 кабінетів (№14, №20, №22, №23, №24, №33, №34) площею 137,2 кв.м., допоміжні приміщення коридор площею 6,8 кв.м (№21); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м, які складаються з основних приміщень 2 кабінетів ( №№72, 72а) шляхом підписання акта приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 у частині належного здійснення оплати за користування майном, що призвело до виникнення боргу зі сплати орендних платежів у розмірі 12006,15 грн.

Внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань за договором позивач нарахував відповідачу 712,81 грн пені, 3941,12 грн. 3% річних, 4359,12 грн. індексу інфляції та 71437,82 грн. неустойки.

Окрім того, просить зобов`язати відповідача повернути спірні нежитлові приміщення шляхом підписання акта приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 3941,12 грн 3% річних, 4359,12 грн індексу інфляції, 71 437,82 грн. неустойки, 4998,77 грн судового збору. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» повернути Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області: нежитлові приміщення площею 390,9 кв.м, на І, ІІ,V-му поверхах будівлі за адресою: Львівська область м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме:

-нежитлові приміщення І поверху площею 203,6 кв.м., які складаються з основних приміщень - 9 кабінетів (№№ 1-5, № 7, № 8, № 9, № 10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення - підсобні (№VІІІ, IХ, X) площею 11,5 кв.м.

- нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м., які складаються з: основних приміщень - 7 кабінетів (№ 14, № 20, № 22, № 23, № 24, № 33, № 34) площею 137,2 кв.м., допоміжні приміщення - коридор площею 6,8 кв.м. (№21).

- нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м, які складаються з основних приміщень- 2 кабінети ( № 72,№ 72а), шляхом підписання акта приймання-передачі. Закрито провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 12006,15 грн орендної плати, 712,81 грн пені.

Рішення суду мотивоване тим, що за своєю правовою природою договір №1 від 04.05.2022 із внесеними до нього змінами є договором оренди майна. Факт передання майна в оренду підтверджується Актом прийому-передачі в оренду майна від 04.05.2022. Доказів повернення майна з оренди матеріали справи не містять, а відтак Відповідач не спростовує жодним доказом, що об`єкт оренди за спірний (вказаний в розрахунку позивачем період) перебуває у користуванні Відповідача і жодний Акт надання послуг (коли мова йде про оренду нерухомого майно, тим більше державного) не може спростувати зазначеної обставини. Інші доводи Відповідача не заслуговують на увагу і не звільняють орендаря від обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки за зворотного нівелюється сама суть (мета) договору оренди як такого.

Щодо платежу відповідача згідно платіжної інструкції №63 від 28.08.2024 Позивачем повідомлено, що станом на момент ухвалення рішення суду заборгованість з орендної плати у сумі 12006,15 грн. та пені 712,81 грн. згідно договору оренди №1 від 04.05.2022 відсутня, оскільки кошти у сумі 12 718,96 грн. (12006,15 грн. - орендна плата, 712,81 грн. - пеня) зараховано Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області в рахунок дебіторської заборгованості з орендної плати.

Судом першої інстанції перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними, відтак заявлені розміри 3% річних у сумі 3941,12 грн та інфляційних втрату у сумі 4 359,12 грн. є такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення нерухомого майна державної власності, наявні підстави для стягнення в судовому порядку неустойки розмірі 71437,82 грн.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути орендовані приміщення шляхом підписання акта приймання-передачі, суд дійшов висновку, що оскільки, відповідно до договору орендоване майно передавалося орендарю за актом приймання передачі і договором оренди передбачено спосіб його повернення шляхом підписання акта приймання-передачі майна, то для забезпечення відновлення прав та законних інтересів розпорядника майна позовна вимога про повернення майна повинна бути визначена таким способом, який визначений у договорі оренди, а саме повернення майна шляхом підписання акта приймання-передачі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» подано апеляційну скаргу б/н від 24.09.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2678/24 від 25.09.2024), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у даній справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Зокрема, скаржник зазначає, що акт про заміну сторони у спірному договорі оренди державного майна не складався та не оприлюднювався, що підтверджується відомостями з системи «Прозорро. Продажі». Враховуючи наведене, на думку скаржника, Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області не може бути позивачем у даній справі, оскільки дотепер балансоутримувачем/орендодавцем є ДП ПКТІ «Львівхарчопроект».

Звертає увагу суду, що акти приймання-передачі № ТГЗ83229204 від 31.12.2023, №ТГЗ84019375 від 31.01.2024 та №ТГЗ84035727 від 29.02.2024 не надсилались відповідачу , відтак в силу п. 2.5.4 Договору відсутні підстави вважати такі акти підписаними зі сторони відповідача.

Орендодавцем та балансоутримувачем всупереч п. 3.4. договору жодного разу не виставлялися рахунки, не передавалися акти виконаних робіт та не виписувались податкові накладні, як це передбачено умовами договору. Відтак, у відповідача не виник обов`язок щодо оплати за спірним договором.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області та Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях подано відзиви на апеляційну скаргу, у яких, заперечуючи проти доводів скаржника, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області у даній справі без змін.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» від 24.09.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2678/24 від 25.09.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/3322/23, розгляд справи призначено на 29.10.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 розгляд справи відкладено на 26.11.2024.

У судовому засіданні 26.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» (орендодавець, балансоутримувач) та ТзОВ «Агрофірма «Лугове» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2022 №1 (надалі договір).

Об`єктом оренди є державне нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 390,9 кв.м. на І, II,V поверхах за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», а саме: нежитлові приміщення I поверху площею 203,6 кв.м,які складаються з основних приміщень 9 кабінетів (№№1-5, №7 №8, №9, №10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення підсобні (VIII, IX, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м, які складаються з основних приміщень 7 кабінетів (№14, №20, №22, №23, №24, №33, №34) площею 137,2 кв.м. допоміжні приміщення коридор площею 6,8 кв.м (№21); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м, які складаються з основних приміщень 2 кабінетів (№№72, 72а).

Відповідно до п. 9.1. договору місячна орендна плата визначена за результатами проведення аукціону та складає 40 305, 70 грн без ПДВ.

Відповідно до Розділу 2 п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і орендодавцем/балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору орендар сплачує орендну плату щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди для орендарів, які отримали майно за результатами аукціону.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця/балансоутримувача, який виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. орендар сплачує орендодавцю/балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. орендодавець/балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніще ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець-балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість (п. 3.4. договору).

Відповідно до п.3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині належній балансоутримувачу).

На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 3.12.договору орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння.

У разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності) (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2. договору протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутримувач зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором, за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.

Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю. Орендар зобов`язаний підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувач два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди.

Відповідно до п. 12.7 договору він може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення. сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Відповідно до п. 12.8 договору про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених договором, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендаря листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення у строк п`ять робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати.

Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленню орендодавця.

Згідно Акта приймання -передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 04.05.2022 зазначене в договорі майно передано в оренду ТзОВ «Агрофірма «Лугове».

Відповідно до Акта про заміну сторони у договорі оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № б/н від 14.11.2022, новим балансоутримувачем/орендодавцем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 стало Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.

Додатковою угодою № 1 від 23.12.2022 внесені зміни до договору, зокрема, замінено сторону у договорі - орендодавця (балансоутримувача) - Державне підприємство «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львіхарчопроект» на Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.

У п.2 Додаткової угоди від 23.12.2022 до Договору передбачено, що відповідно до наказу №402 від 03.10.2022 «Про закріплення державного майна» зі змінами та Акта приймання-передачі б/н від 08.11.2022, з 09.11.2022 новим балансоутримувачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 є Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області. Вказаною додатковою угодою змінено реквізити старого балансоутримувача на нового.

Дана додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області наісилались ТзОВ «Агрофірма «Лугове» рахунки на оплату № 9 від 15.06.2023 на суму 162 499,12 грн (за період з 09.11.2022 по 31.05:2023), № 20 від 07.07.2023 на суму 213 526,14 грн. (за період з 09.11.2022 по 31,07.2023): № 30 від 07.08.2023 на суму 25 513,51 грн за серпень 2023р.; № 40 від 01.09.2023 на суму 25 513,51 грн за вересень 2023 р. (докази надіслання в матеріалах справи).

ТзОВ «Агрофірма «Лугове» не оплачувало зазначені вище рахунки.

26.07.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області надіслана ТзОВ «Агрофірма «Лугове» претензія про оплату боргу по орендній платі» згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 на суму 213 526,14 гри. Зазначена претензія було отримана ТзОВ «Агрофірма «Лугове» 29.07.2023, що підтверджується роздруківкою трекінгу про відстеження поштових повідомлень, роздрукованою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек номером 7901104672186.

ТзОВ «Агрофірма«Лугове» не було здійснено оплати заборгованості по орендній платі.

18.08.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області була надіслана ТзОВ «Агрофірма «Лугове» претензія - лист про оплату боргу по орендній платі, згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022. У даній претензії-листі Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області просило ТзОВ «Агрофірма «Лугове» оплатити заборгованість з орендної плати у сумі 239 039,51 грн. (за період з 09.11.2022 - серпень 2023 року) у строк протягом п`яти робочих днів з моменту отримання претензії,

Зазначена претензія була надіслана листами із повідомленнями про вручення та описами вкладення до цінних листів на дві адреси Відповідача: вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 79011 (місцезнаходження орендованого майна) та вул. Центральна, 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631 (зареєстрована юридична адреса).

Орендар отримав дану претензію 30.08.2023 за адресою вул. Центральна, 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631, що підтверджується роздруківкою трекінгу про відстеженні поштових повідомлень, роздрукованою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек номером 7901104712129.

Проте, ні у встановлений договором, ні у встановлений претензією строк орендар не оплатив зазначену заборгованість.

Головним управління Держпродспоживслужби у Львівській області було направлено на адресу- ТзОВ «Агрофірма «Лугове» лист № 09_2-9/5046 від 11.09.2023 про дострокове припинення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 державного нерухомого майна - частину нежитлового приміщення загальною площею 390,9 кв.м. на I, II,V поверхах за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, 18, укладеного між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області та ТзОВ «Агрофірма «Лугове» на підставі п. 12.7.1 Договору з 19.09.2023.

Зазначений лист був надісланий 12.09.2023 із повідомленнями про вручення та описами вкладення до цінних листів на дві адреси Відповідача: вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 79011 (місцезнаходження орендованого майна) та адресу: вул. Центральна. 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631 (зареєстрована юридична адреса).

Лист про дострокове припинення договору оренди був доставлений відповідачу органом зв`язку за місцем реєстрації відповідача тобто на адресу: вул. Центральна. 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631.

Відповідач відмовився від отримання вказаного листа, що підтверджується наявними у справі довідкою про причини повернення кореспонденції (трек-код поштового повідомлення №7901104715497) та відстеженням отримання поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошта» за трек-кодом поштового повідомлення №7901104715497.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до п. 4.2 Договору Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області було направлено на адресу Відповідача листом № 09_2-9/5440 від 28.09.2023 три примірники Акта повернення з оренди орендованого майна.

Зазначений лист з трьома примірниками Акта повернення з оренди орендованого майна відповідач отримав, що підтверджується відстеженням на сайті АТ «Укрпошта» за трек-кодом поштового повідомлення №7901104704320.

Станом на момент подання позову Акт повернення з оренди орендованого майна не підписаний ТзОВ «Агрофірма Лугове» та орендоване приміщення не повернуто.

Відтак позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути нежитлові приміщення площею 390,9 кв.м на I,II,V-му поверхах будівлі за адресою: Львівська область, м.Львів, вул,Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме: нежитлові приміщення I поверху площею 203,6 кв.м, які складаються з основних приміщень 9 кабінетів (№№1-5, №7 №8, №9, №10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення підсобні (VIII, IX, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м, які складаються з основних приміщень 7 кабінетів (№14, №20, №22, №23, №24, №33, №34) площею 137,2 кв.м. допоміжні приміщення коридор площею 6,8 кв.м (№21); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м , які складаються з основних приміщень 2 кабінетів (№№72, 72а) шляхом підписання акта приймання-передачі.

Окрім того, станом на момент припинення дії Договору у Орендаря існувала заборгованість по орендній платі у розмірі 254 347,75 грн. та пені у розмірі 43 307,39 грн.

25.10.2023 Відповідачем було перераховано на рахунок Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 290 066,67 грн. орендної плати згідно договору №1 від 04.05.2023.

В ході розгляду справи відповідачем здійснено перерахування коштів позивачу згідно платіжної інструкції №63 від 28.08.2024 у розмірі 292457,92 грн з призначенням платежу «орендна плата згідно договору №1 від 04.05.2022 без ПДВ».

Щодо платежу відповідача позивачем повідомлено, що станом на даний час у ТзОВ «Агрофірма Лугове» наявна заборгованість з орендної плати у сумі 12006,15 грн. та пені 712,81 грн. згідно договору оренди №1 від 04.05.2022., а тому кошти у сумі 12 718,96 грн. (12006,15 грн. - орендна плата, 712,81 грн. - пеня) зараховано Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області в рахунок дебіторської заборгованості з орендної плати.

Позивач зазначає, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності державного майна №1 від 04.05.2022 припинений з 19.09.2023 на підставі п. 12.7.1. Договору, у Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області відсутні правові підстави для зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок орендної плати, а Відповідачем не було надано згоди на зарахування перерахованих коштів в рахунок заборгованості з інших платежів, відтак, кошти у сумі 279 738,96 грн. будуть повернені ТзОВ «Агрофірма Лугове» у встановлений законом строк.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то, за умовами ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунальног майна» суб?єктами орендних відносин с: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орга місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначені Кабінетом Міністрів України.

Орендодавцями серед перелічених є г) Балансоутримувачі щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Відтак, чинним законодавством надано право, зокрема, балансоутримувачу виступати орендодавцем та мати права орендодавця щодо орендованого державного нерухомого майна.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.05.2022 між ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» (Балансоутримувач, Орендодавець) та ТзОВ «Агрофірма «Лугове» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1, об?єктом якого є - частина нежитлових приміщень площею 390,9 кв.м. на І, II,V-му поверхах будівлі за адресою: Львівська область м. Львів, вул. Вітовського, 18.

Даний договір оренди державного майна відноситься до такого виду договорів оренди державного майна - де орендодавцем є балансоутримувач.

Враховуючи те, що на момент укладення договору оренди від 04.05.2022 Балансоутримувачем нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул. Вітовського, 18 було ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», воно виступало стороною договору.

22.07.2022 розпорядженням Кабінету Міністрів України №є 628-р передано єдиний майновий комплекс ДП «Проектноконструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

15.11.2022 на підставі наказів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №464 від 04.11.2022, №402 від 03.10.2022, №459 від 02.11.2022 та Акта приймання-передачі б/н від 08.11.2022 за Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області зареєстровано право оперативного управління на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул. Вітовського, 18, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (копії наявні у матеріалах справи).

Акт про заміну сторони від 09.11.2022 підписаний «Львівхарчопроект» (попередній балансоутримувач) та Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області (новим балансоутримувачем) направлений на адресу Відповідача, що підтверджується описом вкладення до цінного листа.

Окрім того, 23.12.2022 між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області та ТзОВ «Агрофірма «Лугове» було укладено додаткову угоду № 1, якою було погоджено, що з 09.11.2022 новим балансоутримувачем (орендодавцем) за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 є Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області. Цією ж угодою сторони погодили банківські реквізити для сплати орендної плати, і відповідачем здійснювалась оплата згідно договору оренди на рахунок визначений у додатковій угоді, зо підтверджується випискою з рахунку від 25.10.2023 наявною в матеріалах справи.

Вказані обставини свідчать про обізнаність скаржника про зміну балансоутримувача в спірному Договорі.

При цьому, необґрунтованими є твердження скаржника про те, що орендодавцем за договоро оренди державного майна № 1 від 04.05.2022 надалі є ДП «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», оскільки Акт про заміну сторони у договорі не був належним чином опублікований в електронній торговій системі прозоро у відповідності до п.13.3 договору.

Оскільки, ДІ «Проектно-конструкторський технологічний інститу «Львівхарчопроект» втратило статус балансоутримувача державного майна (на підставі Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 №628-р.) та не відноситься до жодного із суб?єктів, яким згідно Закону надано право виступати орендодавцем державного майна, останнє не може бути стороною договору оренди державного майна.

Відтак, неопублікування в електронній торговій системі прозоро Акта про заміну сторони у договорі, жодним чином не звільняло Відповідача від виконання свого зобов`язання зі сплати орендної плати за користування державним майном, які і не звільняло його від повернення майна з оренди, у зв`язку з припинення 19.09.2023 дії договору.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 зроблено висновок про те, що якщо договір виконувався обома сторонами, зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі, то кваліфікація такого договору як неукладеного чи нечинного виключається, такий договір є укладеним і чинним.

Так, Відповідачем сплачувалась на рахунок Позивача (який був зазначений у додатковій угоді) орендна плата згідно договору оренди (виписка з рахунку за 25.10.2023 додана до матеріалів справи), яка була прийнята Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області в рахунок погашення заборгованості за попередній період.

За таких обставин, укладаючи додаткову угоду до договору оренди від 23.12.2022 Відповідач погодив, що з 09.11.2022 новим балансоутримувачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 є Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області,

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов?язки за договором оренди, якшо іншене передбачено договором.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 ЦК зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 ЦК, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

В постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/1178/17 зазначено, що за загальним правилом наймодавець, який передав право власності на річ, або новий наймодавець мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов?язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму. Отже, у розумінні наведених приписів орендар у будь-якому випадку не звільняється від виконання свого зобов?язання зі сплати орендної плати за користування державним майном будь-то первісному чи новому орендодавцю.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Так, згідно умов договору оренди сторони погодили, що місячна орендна плата становить 40 305,70 грн.

У пункті 3.3. договору оренди сторони погодили, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Пунктом 3.4. договору оренди встановлено, що орендодавець/балансоутримувач виставляє рахунки на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету.

Умовами договору не передбачено, яку частину коштів орендної плати орендарю слід сплачувати до державного бюджету, а яку частину коштів орендної плати - слід сплачувати на рахунок балансоутримувача.

Однак, розподіл орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності визначений Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 (надалі Порядок).

У п. 133 Порядку передбачено, що у разі оренди майна бюджетних установ орендна плата спрямовується до державного бюджету в розмірі, встановленому Бюджетним кодексом України.

Пунктом 10, ч. 3, ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету.

Отже, Законом визначено, що 50 % орендної плати спрямовується до державного бюджету, а 50 % - балансоутримувачу.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області направлялись на адресу Відповідача рахунки на оплату орендної плати та акти надання послуг.

Рахунки виставлялись із зазначенням частини орендної плати: 50% - на рахунок Балансоутримувача, 50 % - до державного бюджету, як визначено Порядком та п. 10, ч. 3, ст. 29 БК України.

Разом з тим, на переконання відповідача, у останнього відсутні підстави для повного розрахунку з позивачем з тих причин, що останнім, всупереч вимогам п. 3.4 договору не виставлено рахунку на оплату.

Так, відповідно до п. 3.4. договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця/балансоутримувача, орендодавець/балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. орендар сплачує орендодавцю/балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. орендодавець/балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніще ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець-балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Частинами 1, 5 ст.212 Цивільного кодексу України уномровано, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

Згідно з частиною першою статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У частині 1 ст.252 Цивільного кодексу України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17 зазначено, що: "Стосовно невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку-фактури судова колегія вважає, що невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України".

У свою чергу, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 10.01.2024 у справі 904/6023/19).

З урахуванням наведених правових позицій колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави стверджувати про наявність відкладальної умови (у розумінні приписів статті 212 ЦК України) щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 04.05.2022, оскільки такий обов`язок виник у відповідача в силу закону.

Колегією суддів з`ясовано, що попри зазначення у договорі від 04.05.2022 умови, що оплата здійснюється на підставі рахунку, за змістом статті 283 ГК України та пункту 3.3. договору на орендаря покладено обов`язок зі сплати орендної плати за користування орендованим майном.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплатити кошти за надані послуги.

Щодо платежу відповідача згідно платіжної інструкції №63 від 28.08.2024 Позивачем повідомлено, що станом на момент ухвалення рішення суду заборгованість з орендної плати у сумі 12006,15 грн. та пені 712,81 грн. згідно договору оренди №1 від 04.05.2022 відсутня, оскільки кошти у сумі 12 718,96 грн. (12006,15 грн. - орендна плата, 712,81 грн. - пеня) зараховано Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області в рахунок дебіторської заборгованості з орендної плати.

Враховуючи, що на час постановлення рішення в цій справі заборгованість з орендної плати у розмірі 12 006,15 грн. та по пені у розмірі 712,81 грн відсутня, місцевий суд дійшов вірного висновку, щодо закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, оскільки договір оренди №1 від 04.05.2022 припинений з 19.09.2023, відповідачем не було надано згоду позивачу на зарахування перерахованих коштів в рахунок погашення заборгованості по 3% річних, інфляційних втратах та неустойці.

Позивач повідомив суд, що решту коштів сплачених відповідачем в сумі 279 738,96 грн поверне ТзОВ «Агрофірма «Лугове».

Що стосується заявлених позивачем до стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк.

Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом апеляційної інстанції було взято до уваги правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №924/532/19, відповідно до якої розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Перевіривши правові підстави, період нарахування, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3941,12 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 359,12 грн. за визначений позивачем період.

Щодо обов`язку з повернення орендованого майна та сплати неустойки.

Головним управління Держпродспоживслужби у Львівській області було направлено на адресу- ТзОВ «Агрофірма «Лугове» лист № 09_2-9/5046 від 11.09.2023 про дострокове припинення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 державного нерухомого майна - частину нежитлового приміщення загальною площею 390,9 кв.м. на I, II,V поверхах за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, 18, укладеного між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області та ТзОВ «Агрофірма «Лугове», на підставі п. 12.7.1 Договору, з 19.09.2023.

Зазначений лист був надісланий 12.09.2023 із повідомленнями про вручення та описами вкладення до цінних листів на дві адреси Відповідача: вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 79011 (місцезнаходження орендованого майна) та адресу: вул. Центральна. 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631 (зареєстрована юридична адреса).

Лист про дострокове припинення договору оренди був доставлений відповідачу органом зв`язку за місцем реєстрації відповідача тобто на адресу: вул. Центральна. 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631.

Відповідач відмовився від отримання вказаного листа, що підтверджується наявними у справі довідкою про причини повернення кореспонденції (трек-код поштового повідомлення №7901104715497) та відстеженням отримання поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошта» за трек-кодом поштового повідомлення №7901104715497.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до п. 4.2 договору Головним управлінням Держпродспоживслужби - у Львівській області було направлено на адресу Відповідача листом № 09_2-9/5440 від 28.09.2023 три примірники Акта повернення з оренди орендованого майна.

Зазначений лист з трьома примірниками Акта повернення з оренди орендованого майна відповідач отримав, що підтверджується відстеженням на сайті АТ «Укрпошта» за трек-кодом поштового повідомлення №7901104704320.

Станом на момент подання позову Акт повернення з оренди орендованого майна не підписаний ТзОВ «Агрофірма Лугове» та орендоване приміщення не повернуто.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов?язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналіз частини 1 статті 283 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов?язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1. договору ТзОВ «Агрофірма «Лугове» протягом трьох робочих днів після припинення дії договору зобов`язане звільнити орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його на підставі відповідного акта.

В п. 12.12 договору передбачено, що майно вважається повернутим орендодавцю /Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

В порушення умов договору оренди відповідач зобов?язання з повернення об?єкта оренди не виконав та продовжив користування орендованим майном. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Оскільки, відповідно до договору орендоване майно передавалося орендарю за актом приймання передачі і договором оренди передбачено спосіб його повернення шляхом підписання акта приймання-передачі майна, то для забезпечення відновлення прав та законних інтересів розпорядника майна позовна вимога про повернення майна повинна бути визначена таким способом, який визначений у договорі оренди, а саме повернення майна шляхом підписання акта приймання-передачі.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача повернути Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області нежитлові приміщення площею 390,9 кв.м, на І, ІІ,V-му поверхах будівлі за адресою Львівська область м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме: нежитлові приміщення І поверху площею 203,6 кв.м., які складаються з основних приміщень 9 кабінетів (№№ 1-5, № 7, № 8, № 9, № 10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення - підсобні (№VІІІ, IХ, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м., які складаються з: основних приміщень 7 кабінетів (№ 14, № 20, № 22, № 23, № 24, № 33, № 34) площею 137,2 кв.м., допоміжні приміщення - коридор площею 6,8 кв.м. (№21); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м., які складаються з основних приміщень- 2 кабінети (№ 72,№ 72а), шляхом підписання акта приймання-передачі.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов?язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас, неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об?єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов?язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, суд зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об?єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов?язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Для притягнення орендаря, що порушив зобов?язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов?язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов?язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладено Об??єднаною палатою Касаційного господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.

Із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди, який діяв до 19.09.2023, відповідач не повернув позивачу майно з орендного користування, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі 71437,82 грн, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Здійснивши самостійно перерахунок заявленої до стягнення неустойки, колегія суддів дійшла висновку, що така здійснена арифметично вірно та підлягає до задоволення.

Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» від 24.09.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2678/24 від 25.09.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/3322/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 06.12.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.