Ухвала

від 20.06.2024 по справі 925/507/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 червня 2024 року м. Черкаси справа № 925/507/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Давигора С.А. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

від Управління ДКСУ: Кутуз О.Г. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5"(м. Черкаси) до Черкаської міської ради (м. Черкаси) про стягнення 15 675,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 15 675,24 грн. боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності в ОСББ за адресою вул. Героїв Дніпра, 5 у м. Черкаси, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

Рішенням від 18.07.2023 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5"(ідентифікаційний код 40574428, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5) --- 11 203,00 грн. боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності) за адресою вул. Героїв Дніпра, 5 у м. Черкаси, 132,44 грн. інфляційних втрат, 28,65 грн. як 3% річних та 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 рішення Господарського суду черкаської області від 18.07.2023 залишено без змін.

На виконання рішення від 18.07.2023 та додаткового рішення від 07.08.2023 видані накази.

12.06.2024 через систему Електронний суд від Управління державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області надійшло клопотання від 11.06.2024 про зміну способу або порядку виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В засідання по розгляду заяви представник Черкаської міської ради не з`явився, явка обов`язковою не визнавалася. Клопотанням по заяві від 20.06.24 просить засідання провести без участі свого представника.

Представник державної казначейської служби просить заяву задовольнити, проти чого у представника позивача немає заперечень.

Згідно ст. 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За рішеннями суду у даній справі присуджено до стягнення з відповідача, Черкаської міської ради, на користь позивача грошову заборгованість як із власника квартири, з нарахованими санкціями та судовим збором і витратами на послуги адвоката.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому, поняття, спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15.

В той же час, порядок виконання рішення це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб`єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов`язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з підп. 2 п. 4 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

В силу підп. 1, 2, 4 п. 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з пп. 16-21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

В силу вимог п. 24 наведеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Згідно з п. 31 Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (…). Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи. Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань (…).

Приписами ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницький орган місцевого самоврядування виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Черкаська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Черкаська міська рада згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою з організаційно-правовою формою "орган місцевого самоврядування".

За вимогами ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Згідно з абз. 1 пп. 2 п. 9 та абз. 2 п. 2 Порядку органи казначейства змушені повертати виконавчі документи у разі, якщо боржником зазначено не розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У відповідності до ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Заявником, як виконавцем стягнення за судовим рішенням, Відділом Казначейської служби України, було встановлено, що боржник, Черкаська міська рада, не має відкритого на своє ім`я рахунку в органах Казначейства. Доказів протилежного з боку Черкаської міської ради суду не подано.

Тому виконання рішення визначеним судом способом є неможливим.

Заявник також просить врахувати, що підпунктом 3 пункту 9 Порядку № 845, чітко визначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства, або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником, за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Черкаська міська рада орган місцевого самоврядування, відповідно Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на нього не розповсюджується, адже відповідно до частини 1 статті 2 цього Закону, Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство та юридична особа, примусово реалізація майна якої заборонена відповідно до законодавства.

Пункт 47 Порядку № 845 також стосується тільки безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Органи Державної казначейської служби України не є органами примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснюють заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження».

Органи Казначейства, в межах наданих повноважень Законом України «Про виконавче провадження», Порядком № 845, під час виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників органів місцевого самоврядування, здійснюють лише безспірне списання коштів з рахунків боржників, які відкриті в органах Казначейства.

В системі органів місцевого самоврядування в місті Черкасах розподіляються повноваження Черкаської міської ради та її виконавчого комітету та між відповідними структурними підрозділами департаментами/ управліннями Черкаської міської ради, які визначені головними розпорядниками додатком № 3 рішення міської ради «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік (2357600000)» від 22.12.2023 № 51-41.

І саме департаменти/управління, як юридичні особи головні розпорядники (розпорядники) бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, мають відкриті рахунки в органах казначейства та обслуговуються в Управлінні. Кожен з департаментів/управлінь відповідальний за конкретний визначений напрямок діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Заявником також вказано і надано суду докази, що на запити Управління КСУ від 01.05.2024 № 04-11-07/900 та № 04-11-07/901 від 01.05.2024 (а.с. 8-9 том 2), Черкаська міська рада листами від 09.05.2024 № 5286/10124-01-20 та № 5287/10123-01-20 повідомила, що оскільки Черкаська міська рада не має відкритих рахунків в органах казначейства, то для виконання наказів суду від 14.09.2023 та від 29.09.2023 по справі № 925/507/23 необхідно вирішити питання про зміну способу виконання рішення.

Рішення у справі може бути виконано шляхом стягнення коштів з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.

Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, відповідно до Положення про департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.03.2023 № 39-17, є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді.

Департамент є одним з головних розпорядників бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, має відкриті рахунки в органах Казначейства та обслуговується в Управлінні.

Також відповідачем розроблено Програму забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки (затверджена рішенням Черкаської міської ради від 28.03.2024 №55-9).

Однак оскільки рішення у даній справі відноситься до періоду 2023 року, то цією Програмою не передбачено можливості виконання наказів суду від 14.09.2023 та від 29.09.2023 по справі № 925/507/23 відповідальним виконавцем в межах саме цієї Програми -Департаментом управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.

Однак стягнення спірних коштів є можливим за рахунок загальних бюджетних асигнувань Департаменту ЖКК Черкаської міської ради, який будучи розпорядником бюджетних коштів, має відкриті рахунки в органах Казначейства.

Заперечень на спростування таких доводів заявника учасниками справи суду не подано.

З підстав викладеного, з огляду на те, що Черкаська міська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів, не має власних рахунків в органах державного казначейства, суд дійшов висновку, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених коштів в розмірі 11 203,00 грн. боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності) за адресою вул. Героїв Дніпра, 5 у м. Черкаси, 132,44 грн. інфляційних втрат, 28,65 грн. як 3% річних, 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 3000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу належить здійснювати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту ЖКК Черкаської міської ради.

Отже заява Управління Державної казначейської служби України в м. Черкасах Черкаської області від 11.06.2024 про зміну способу та порядку виконання рішень у справі № 925/507/23 на підставі наказів від 14.09.2023 та від 29.09.2023 в порядку ст. 331 ГПК України підлягає до повного задоволення.

Керуючись ст. 331 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву від 11.06.2024 Управління Державної казначейської служби України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити повністю.

Змінити спосіб та порядок виконання судових рішень у справі № 925/507/23 на підставі наказів від 14.09.2023 та від 29.09.2023 на :

стягнути з Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (код 26323404, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпро 3,5"(ідентифікаційний код 40574428, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5) --- 11 203,00 грн. боргу по внесках на утримання та управління багатоквартирним будинком (щодо квартир, які перебувають у комунальній власності) за адресою вул. Героїв Дніпра, 5 у м. Черкаси, 132,44 грн. інфляційних втрат, 28,65 грн. як 3% річних, 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 3000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та є невід`ємною частиною рішення від 18.07.2023, додаткового рішення від 07.08.2023 та наказів від 14.09.2023 та від 29.09.2023 у справі № 925/507/23.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повний текст ухвали складено 24 червня 2024 року.

Суддя Н.М. Спаських