Ухвала

від 25.06.2024 по справі 120/5265/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

25 червня 2024 р.Справа № 120/5265/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом уточнення відомостей щодо відповідача, надання належним чином засвідченої копії паспорта громадянина України, уточнення переліку додатків до позовної заяви, надання належним чином завірених додатків до позовної заяви та надання доказів сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн, або клопотання про звільнення від його сплати, за наявності підстав, передбачених положеннями статті 8 ЗУ "Про судовий збір".

13.05.2024 року позивачем подано заяву на усунення недоліків позовної заяви в якій вона просила продовжити їй строк для виконання вимог вищезазначеної ухвали, оскільки для отримання відомостей про її доходи в ГУ ДПС України потрібно п`ять робочих днів.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

Копію вказаної ухвали суду отримано позивачем 10.06.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.06.2024 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій вказує про те, що нею виконано вимоги ухвал суду від 29.04.2024 та 03.06.2024 року, зокрема, просить звільнити її від сплати судового збору.

Надаючи оцінку клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд зазначає, що за нормами вищевказаної статті, суд може звільнити особу від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача- фізичної особи за попередній календарний, в даному випадку 2023 рік.

Так, судом встановлено, що відповідно до довідок Пенсійного фонду України від 01.03.2023 року ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не отримує пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та з 01.03.2023 року перебуває на обліку як отримувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг, компенсації для придбання твердого палива та скрапленого газу.

Однак, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на вказані довідки, оскільки вони не містять відомостей про розмір річного доходу за 2023 рік та не можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Так, позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року відносно ОСОБА_2 .

Суд не приймає до уваги долучені до заяви про звільнення від сплати судового збору відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, оскільки вказані дані стосуються громадянина ОСОБА_2 , а не позивача ОСОБА_1 .

А відтак, суд позбавлений можливості визначити чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік та звільнити останню від сплати судового збору.

Таким чином, оскільки чинною редакцією статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено право суду звільнити позивача від сплати судового збору, беручи до уваги надані позивачем докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, слід вказати, що наведені позивачем причини, якими вона обґрунтовує свою позицію щодо небажання виконувати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху є нічим іншим, як довільне та помилкове трактування нею положень статті 160 КАС Україні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у запропонований судом термін позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконала. Поважних причин невиконання вимог ухвали суду не наводиться.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Частина 5 цієї статті визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, судом враховано, що з моменту звернення позивача до суду з позовною заявою пройшло більше двох місяців, а тому, у позивача було достатньо часу для отримання в податкового органу відомостей про її доходи, однак, у встановлений судом строк відповідні докази надані не були.

Одночасно суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна