Рішення

від 25.06.2024 по справі 140/2526/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2526/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Грицака П.О.,

представника позивача Бендас А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська ОТБ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська ОТБ» (далі - ТзОВ «Ковельська ОТБ», відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «Ковельська ОТБ» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.03.2024.

Заява обґрунтована тим, що ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 04.03.2024 №774-п на проведення документальної виїзної перевірки ТзОВ «Ковельська ОТБ» та на підставі направлень від 04.03.2024 № 1105 та № 1106 було здійснено виїзд за юридичною адресою позивача для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Директор ТзОВ «Ковельська ОТБ» ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) був ознайомлений та отримав копію наказу, проте останнім прийнято рішення про не допуск до перевірки.

Враховуючи вищевикладене, проведення перевірки ТзОВ «Ковельська ОТБ» за адресою: Волинська область, м. Ковель, провул. Володимира Кияна, 9, де здійснює діяльність відповідач, станом на 05.03.2024 було неможливим у зв`язку із не допуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

На підставі вищевикладеного о 9:00 год. 06.03.2024 в. о. ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.03.2024.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 відкрито провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська ОТБ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 закрито провадження в адміністративній справі №140/2526/24 за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельска ОТБ» про накладення арешту на кошти та інші цінності, як таку, що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено частково. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 скасовано. Справу направлено до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

21.06.2024 справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді від 24.06.2024 прийнято до розгляду вказану заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.06.2024 на 10:30.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на адміністративний позов не скористався. Лише 07.03.2024 подав письмові пояснення, де зазначив, що оскільки відносно їх підприємства господарським судом порушені справа про банкрутство, тому розгляд заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна не є можливим.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Перевіривши доводи позовної заяви за наявними у матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд встановив такі обставини.

Згідно з наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Волинській області від 04.03.2024 №774-п призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Ковельська ОТБ». Перевірка призначена на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7. п. 78.1 ст. 78 у відповідності до вимог пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та у зв`язку з порушенням провадження про банкрутство.

Уповноважені особи податкового органу не були допущені до проведення документальної перевірки, про що складено акт від 05.03.2024 №665/07-09/05384241.

06.03.2024 о 9:00 в. о. начальника ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «Ковельська ОТБ».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктами 94.3 і 94.4 статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно з пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Підстави для припинення адміністративного арешту майна платника податків визначені у пункті 94.19 статті 94 ПК України, а саме: відсутність протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (94.19.1); погашення податкового боргу платника податків (94.19.2); усунення платником податків причин застосування адміністративного арешту (94.19.3); ліквідація платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства (94.19.4); надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи (94.19.5); скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (94.19.6); прийняття судом рішення про припинення адміністративного арешту (94.19.7); пред`явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (94.19.8); фактичне проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (94.19.9); взяття контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки (94.19.10).

Відповідно до частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справах за зверненням податкових і митних органів здійснюється на підставі заяви таких суб`єктів щодо вичерпного кола питань, встановленого цією ж нормою.

Згідно з частиною другою статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Відповідно до частини сьомої статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв`язку з положеннями статті 94 ПК України свідчить про те, що метою запровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що фактична реалізація інституту, встановленого статтею 94 ПК України, можлива виключно протягом 96-ти годин, тобто, у разі звернення податкового органу в спеціальному (терміновому) порядку, встановленому статтею 283 КАС України, з відповідною заявою.

За змістом частини сьомої статті 283 КАС України максимальний строк розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків становить 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, і цей же строк встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, що свідчить про логічний нерозривний системний зв`язок цих норм матеріального і процесуального права. В іншому випадку (у разі відсутності протягом 96-ти годин судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків) арешт вважається припиненим безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21.

Як було встановлено судом, заява контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків була подана до суду 06.03.2024 о 14:23, однак за результатами розгляду справи №140/2526/24 рішення про підтвердження адміністративного арешту судом прийнято не було, у зв`язку із закриттям провадження в адміністративній справі. Після апеляційного перегляду справа №140/2526/24 надійшла до суду для продовження розгляду 21.06.2024. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 о 10:30 визначено Костюкевича С.Ф. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу. Справа №140/2526/24 прийнята до провадження ухвалою суду від 24.06.2024 та призначена до розгляду на 25.06.2024.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність обставин, що виключають у цій справі необхідність підтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків за рішенням податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Ковельська ОТБ» від 06.03.2024 у зв`язку зі спливом строку, встановленого для перевірки його обґрунтованості судом, позаяк арешт вважається припиненим в силу закону, що виключає можливість задоволення вимог цієї заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України під час вибору та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 щодо системного зв`язку норм матеріального і процесуального права - статті 283 КАС України та статті 94 ПК України.

Схожа позиція сформована і в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 в справі № 240/35901/23, де зроблено висновок, що оскільки після апеляційного перегляду ухвали суду І інстанції про відмову у відкритті провадження за поданою податковим органом заявою, яка була скасована апеляційним судомдля продовження розгляду, при новому вирішенні заяви цього органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, закінчився встановлений законодавством максимальний строк для розгляду даної заяви, що зумовлює наявність обставин, які виключають необхідність підтвердження судом обґрунтованості арешту майна платника податків.

Згідно з частиною першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За загальним правилом, що випливає із принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Суд зазначає, що після спливу 96-ти годин з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна, встановленого для перевірки його обґрунтованості судом, такий арешт є припиненим в силу закону, що виключає можливість задоволення вимог заяви про підтвердження його обґрунтованості, з огляду на сплив цього часу.

Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог заяви належить відмовити.

Оскільки спір вирішено не на користь позивача, то судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська ОТБ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків від 06.03.2024 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.Ф. Костюкевич