Справа № 420/19468/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
25 червня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 420/19468/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/19468/23 за позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року по справі № 420/19468/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області №74 від 07.07.2023 року «Про оголошення догани».
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області №78 від 14.07.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового відділу Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області з 14.07.2023 року.
Стягнуто з Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.07.2023 року по 11.06.2024 року в сумі 235543 (двісті тридцять п`ять тисяч п`ятсот сорок три) грн. 84 коп. з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового відділу Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області з 14.07.2023 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 16329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 67 коп. з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147 (дві тисяч сто сорок сім) грн. 20 коп.
17.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткове рішення по справі № 420/19468/23, яким стягнути з Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 51500,00 грн.
Ухвалою від 18.06.2024 року суд призначив розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 420/19468/23 у судовому засіданні на 25 червня 2024 року о 09:40 год.
24.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що в акті № 1 прийому-передачі наданих послуг за Угодою, при визначені обсягу наданої правової допомоги та її вартості, сторони включили в розмір гонорару й суму витрат, необхідних для виконання доручень, що суперечить як умовам Угоди, так і вимогам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ст. 134 КАС України, при цьому, зазначені витрати не підтверджуються жодними доказами. Також позивачем заявлено 24 500, 00 грн. гонорару за участь у сімох судових засіданнях, в той же час, як вбачається з матеріалів справи та судового рішення від 11.06.2024 р. у даній справі, представник позивача був відсутній у судових засіданнях призначених на 06.09.2023 р. та 04.10.2023 р., тобто дані вимоги є безпідставними. Крім того, гонорар за участь в судовому засіданні не має включати в себе витрати на прибуття до суду, оскільки це різні види судових витрат, при цьому, витрати на прибуття до суду мають бути підтверджені певними доказами, які позивачем надані не були. На думку відповідача, позивачем було об`єднано різні види судових витрат в вартість гонорару, з метою уникнення підтвердження зазначених витрат, як того вимагають вимоги ст. 134 КАС України. Окрім цього, позивачем було заявлено витрати на підготування та направлення трьох адвокатських запитів, вартість яких складає 9000,00 грн. В свою чергу, матеріали справи містять лише два адвокатських запити один з яких був направлений на адресу відповідача з вимогою про надання документів, які відповідач сам надав в процесі розгляду даної справи, а інший на адресу Одеської обласної ради відповідь на який позивачем у матеріали справи не надавалась. Отже, заявлене клопотання про надання доказів позивачем реалізоване не було.
У судовому засіданні, призначене на 25.06.2024 року, представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти заяви та просила зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн., оскільки заявлений розмір судових витрат є необґрунтованим та не спів мірним зі складністю справи.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 25.06.2024 року, продовжив розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Крім того згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 19.07.2023 року між Адвокатським об`єднанням «ВЕРЛЕКС» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання правової (правничої) допомоги №02-24/2023.
Відповідно до цієї угоди правничу допомогу надавав за ордером адвокат Фомін А.І.
Згідно пункту 4.1, 4.4 угоди правничу допомогу, що надасться Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривні,шляхом переказу суми, яка визначається згідно додатку №1 до Угоди. За результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги і її вартість.
19.07.2023 року між Адвокатським об`єднанням «ВЕРЛЕКС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до угоди про надання правової (правничої) допомоги №02-24/2023 від 19.07.2023 року.
Відповідно до п. 1-3 вказаної додаткової угоди Адвокатським об`єднанням бере на себе зобов`язання з надання правничої допомоги Клієнту щодо наступного: визнання протиправним та скасувати розпорядження Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області № 74 від 07.07.2023 року «Про оголошення догани»; визнання протиправним та скасуваннярозпорядження Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області № 80 від 11.07.2023 року; визнання протиправним та скасування розпорядження Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області №78 від 14.07.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення Клієнта на посаді начальниці фінансового відділу Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області; стягнення з Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 ; Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області моральної шкоди. Адвокатським об`єднанням бере на себе зобов`язання в інтересах Клієнта підготувати та подати до суду першої інстанції позовну заяву про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди; збирати додаткові докази, одо можуть мати значення для вирішення спору; представляти інтереси Клієнта в суді першої інстанції, а саме готувати та подавати процесуальні документи та брати участь у судових засіданнях з метою надання правничої допомоги тощо. Сторони відповідно до п.4.1 Угоди про надання правової (правничої) допомого № 02-24/2023 від 19.07.2023 погодили наступне: Гонорар за підготовку та подачу до суду позовної заяви, що включає вивчення документів клієнта, аналіз останньої релевантної судової практики в подібних справах, безпосереднє написання позовної заяви складає 10000 (десять тисяч) гривень. Гонорар за підготовку та направлення адвокатського запиту складає 3000 (три тисячі) гривень за один такий запит.
13.06.2024 року Адвокатським об`єднанням «ВЕРЛЕКС» та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано послуги, а саме:
1) підготовка та подача до суду позовної заяви, що включає вивчення документів клієнта, аналіз останньої релевантної судової практики в подібних справах, безпосереднє написання позовної заяви - 10000 (десять тисяч) гривень;
2) підготовка та направлення адвокатських запитів в кількості 3 (три) штуки - 9000 (дев`ять тисяч) гривень;
3) участь у судових засіданнях адвоката Адвокатського об`єднання, що покриває і витрати на прибуття до суду, у кількості 7 (сім) штук 24500 (двадцять чотири тисячі п`ятсот) гривень.
4) написання та подача до суду процесуальних заяв, клопотань інших документів, відмінних від позовної заяви, а саме: - заява про залучення свідків; - заява щодо строку надання доказів; - заява про отримання копії технічного запису 6000 (шість тисяч) гривень;
5) витрати, необхідні для виконання доручень (п.3.1.3 Угоди про надання правової (правничої) допомоги № 02-24/2023 від 19.07.2023) витрати на копіювання, друк, папір тощо 2000 (дві тисячі) гривень.
Загальна сума гонорару за цим актом склала 51500 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Дослідивши надані до суду докази на підтвердження судових витрат, заяву відповідача про зменшення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи.
Суд критично ставиться до посилання адвоката, що вартість роботи по підготовці та поданні адміністративного позову у вказаній справі становить 10000,00 грн., а вартість написання та подачі до суду процесуальних заяв, клопотань інших документів, відмінних від позовної заяви (заява про залучення свідків; заява щодо строку надання доказів; заява про отримання копії технічного запису) - 6000,00 грн., оскільки дана вартість не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи. Окрім того, предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Крім того, суд в даному випадку зауважує про безпідставність включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката за підготовку та направлення адвокатських запитів, оскільки вказані дії є складовими підготовки адміністративного позову та формування додатків до нього та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю.
Також суд зауважує, що заявлені до стягнення витрати на копіювання, друк, папір в розмірі 2000,00 грн. є не співмірними з обсягом наданих позивачем до суду документів, оскільки до суду в друкованому вигляді було надано лише позов з додатками на 42 арк., інші процесуальні документи подавалися стороною позивача в електронній формі (шляхом направлення на електронну пошту та через систему «Електронний суд») та роздруковувалися судом.
При цьому, суд враховує, що дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, що передбачає явку сторін (їх представників) у підготовче та судові засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи, представник позивача брав участь у двох підготовчих засіданнях та трьох судових засіданнях у справі.
Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 10000,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 420/19468/23 задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області (вул. Преображенська, 118, с. Великий Буялик, Березівський р-н, Одеська обл., 67224, код ЄДРПОУ: 04378416) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 (десяти тисяч) грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.06.2024 року.
Суддя Г.В. Лебедєва
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 28.06.2024 |
Номер документу | 119999018 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Лебедєва Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні