Рішення
від 26.06.2024 по справі 420/11641/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11641/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до П?ятого апеляційного адміністративного суду за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до П?ятого апеляційного адміністративного суду за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

- визнати протиправними дії П?ятого апеляційного адміністративного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки № 233 від 29.03.2024 року про суддівську винагороду для обчислення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 223 337,50 грн., у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн; доплата за вислугу років (70%) 91962,50 грн, перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0;

- зобов`язати П?ятий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 321 725грн, з яких: посадовий оклад (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (70%) - 132 475 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

Ухвалою суду від 19.04.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що П?ятий апеляційний адміністративний суд видав йому довідку № 233 від 29.01.2024 року, в якій зазначено посадовий оклад 131375,00 грн., тоді як він звертався із заявою про видачу довідки із зазначенням посадового окладу - 189250,00 грн. (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25). Відповідно до п.2 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №120/2006/22-а від 25.07.2023, зазначає, що має право на отримання щомісячного довічного утриманні судді у відставці виходячи з розрахунку посадового окладу судді з розміру прожиткового мінімуму 3028 грн, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік».

06.05.2024 року від представника відповідача, П?ятого апеляційного адміністративного суду, надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 1 січня відповідного року складає 2102,00 грн. Норма, на яку посилається позивач (п.2 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»), є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду (50), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Тобто необхідно враховувати положення інших законів, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді. Такі норми доповнюють ч.3 ст.135 Закону №1402-VІІІ і становлять єдину спеціальну норму, якою визначено розмір посадового окладу судді. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Третя особа ГУ ПФУ В Одеській області пояснення до суду не надала.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій посадовий оклад має бути розрахований із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн., згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 321 725грн, з яких: посадовий оклад (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (70%) - 132 475 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

За результатом розгляду звернення, листом П`ятого апеляційного адміністративного суду №2.3-07/Ж-61/71/24 від 01.04.2024 року, ОСОБА_1 надано довідку № 233 від 29.03.2024 року про суддівську винагороду для обчислення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 223 337,50 грн., у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн. ((з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25) -50 х2102 х1,25) та доплата за вислугу років (70%) 91962,50 грн, перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці 0.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у видачі довідки про розмір суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі Закон №966-XIV) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, для визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у якості розрахункової величини застосовується розмір прожиткового мінімуму, врахованого для його обчислення, який згідно ст.4 Закону №966-XIV встановлюється Верховною Радою України щорічно.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Згідно п.3,4 ст.85 Конституції України, прийняття законів, зокрема Державного бюджету України є виключним повноваженням Верховної Ради України.

Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі № 420/37236/23, яке набрало законної сили 19.04.2024 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.ч. 4,5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд встановив, що за результатом розгляду справи № 420/37236/23 ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі йому ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 321 725 грн, з яких: посадовий оклад (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (70%) 132 475 грн, перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0;

- зобов`язати відповідача видати йому ОСОБА_1 , довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 321 725грн, з яких: посадовий оклад (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (70%) - 132 475 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

Суд зазначає, що у справі № 420/37236/23 спір виник між тими ж самими сторонами і щодо того ж самого предмету, що й у справі № 420/11641/24, однак, за інших підстав.

Так, у справі № 420/37236/23 позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій посадовий оклад має бути розрахований із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн. та отримав відмову у наданні такої довідки, а у справі № 420/11641/24 на аналогічне звернення позивача була надана довідка, але з розрахунком посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 грн. (на застосуванні такої розрахункової величини відповідач наполягав і у справі № 420/37236/23).

Тобто, обставини, встановлені у справі № 420/37236/23 не доказуються при розгляді справи № 420/11641/24 та мають для суду преюдиційний характер.

Так, у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі № 420/37236/23, яке набрало законної сили 19.04.2024 року, вказано: «…За таких обставин, визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде враховуватись для розрахунку суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді, тобто як розрахункова величина, є виключним повноваженням Верховної Ради України.

Отже, згідно ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Стаття 135 Закону про судоустрій, відсилає до закону про державний бюджет. Державний бюджет приймається виключно законом Верховною Радою.

Тобто, Конституцією України та Законом про судоустрій чітко та однозначно визначено, що розмір винагороди судді визначається Верховною Радою шляхом прийняття законів про судоустрій та про державні бюджети на відповідний рік.

Відповідно до ч.1 ст.148 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Верховною Радою прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ (далі Закон №3460-ІХ), який за правовою природою визначає державні (фінансові) гарантії реалізації окремих прав відповідних категорій осіб на 2024 рік.

В статті 7 Закону №3460-ІХ Верховна Рада визначила, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року становить 2102 гривні.

Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Закону №3460-ІХ законопроект розроблений з урахуванням того, що з початку повномасштабного вторгнення РФ економіка України функціонує в умовах безпрецедентних безпекових викликів. Таких масштабів руйнувань країна не бачила з часів Другої світової війни. Багато підприємств призупинили свою роботу через безпосередню військову загрозу, або через заблокований доступ до ринків збуту чи сировини. Також геноцидний тип ведення війни РФ супроводжується масовими військовими злочинами її армії проти людяності, що призвело до міграції та внутрішнього переміщення близько 11 - 12 мільйонів українців.

З початку повномасштабного вторгнення немає жодної галузі в країні, яка б прямо або опосередковано не зазнала втрат від російської агресії. На цьому фоні відбувається кардинальна зміна не лише системи міжгалузевих зв`язків, а й структури економіки в цілому.

Також у пояснювальній записці зазначено, що, враховуючи рівень матеріального забезпечення окремих категорій осіб, фінансові можливості державного бюджету та принцип збалансованості для встановлення посадових окладів суддям та працівникам державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівникам податкових і митних органів, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено на рівні 2102 гривні.

Таким чином, статтею 7 Закону №3460-ІХ визначено розмір прожиткового мінімуму для обчислення базового розміру посадового окладу судді із урахуванням поточної критичної економічної ситуації в країні, на території якої введено воєнний стан.

Стаття 7 Закону №3460-ІХ є прямою, чіткою, зрозумілою та Конституційним Судом України неконституційною не визнавалась.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Оскільки, стаття 7 Закону №3460-ІХ не визнана неконституційною, суд повинен її застосовувати, та не може обирати самостійно із Закону про Державний бюджет більш сприятливий для позивача (3028 замість 2102 грн) розмір прожиткового мінімуму для обчислення його посадового окладу.

У зв`язку з цим, виплата суддівської винагороди працюючим суддям продовжується у встановлених на цей час розмірах із розрахунку посадового окладу на рівні 2102 грн.

Водночас, виплата державою суддям у відставці щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку більшого посадового окладу, ніж це передбачено Законом №3460-ІХ, здійсниться за зменшенням інших важливих асигнувань в рамках відповідної затвердженої бюджетної програми.

Також, у разі обчислення позивачу посадового окладу із розрахунку 3028 замість 2102 грн, може скластися ситуація, за якої судді у відставці, які займали аналогічну посаду за оновленими довідками матимуть більший посадовий оклад, ніж ті, що здійснюють правосуддя, що призведе до порушення принципу соціальної справедливості та дискримінації одних по відношенню до інших.

Оскільки, законодавець чітко визначився про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (прожитковий мінімуму для працездатних осіб як розрахункова величина) та становить 2102 гривні, то саме цей розмір і необхідно застосовувати під час обчислення суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах закону, оскільки обрання ним саме цього розміру прожиткового мінімуму (2102 грн), не є свавільними діями, а виконанням прямої вказівки Закону №3460-ІХ, який не визнано неконституційним.

При цьому, суд не приймає посилання позивача на відповідну судову практику з цього приводу, оскільки відповідно до ст.130 Конституції України та ст.135 Закону №1402-VIII єдиним джерелом права з питань визначення розміру винагороди судді є закон. Суд при вирішенні цієї справи, керується виключно законом, як єдиними джерелом розміру суддівської винагороди, відповідно до ст.130 Конституції України.

Крім того, суд вважає, що збільшення розміру суддівської винагороди за рахунок їхніх власних рішень загрожує авторитету правосуддя та довірі як до конкретного суду, так і до судової системи загалом…».

Суд наголошує на тому, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі № 420/37236/23, яке набрало законної сили 19.04.2024 року, позивач в апеляційному порядку не оскаржував.

Натомість, ще до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року у справі № 420/37236/23 позивач звернувся до суду із позовом у справі № 420/11641/24. Тобто, отримавши від відповідача відмову у наданні бажаної довідки, отримавши рішення суду, яким дії відповідача визнані правомірними, ОСОБА_1 , на думку суду, формально повторно звернувся до відповідача з метою отримання аналогічної довідки, що й під час першого звернення та повторно оскаржив відмову (з тих самих підстав, що й у справі № 420/37236/23) до суду першої інстанції, а не скористався правом на апеляційне оскарження рішення суду у справі № 420/37236/23.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач правомірно, на виконання вимог Закону №3460-ІХ, який не визнано неконституційним, склав на ім?я ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 233 від 29.03.2024 року із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.

Оскільки суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову, судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до П?ятого апеляційного адміністративного суду за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач П`ятий апеляційний адміністративний суд (проспект Гагаріна, 19-21, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ: 42261436).

Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 26 червня 2024 року.

СуддяН.В. Бжассо

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.06.2024
Оприлюднено28.06.2024
Номер документу119999445
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Судовий реєстр по справі —420/11641/24

Постанова від 12.12.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 15.10.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 17.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стеценко С.Г.

Ухвала від 12.08.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

Ухвала від 22.07.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

Ухвала від 22.07.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н.В.

Рішення від 26.06.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бжассо Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні