Рішення

від 26.06.2024 по справі 460/6387/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2024 року м. Рівне№460/6387/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рубіна Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинов О.Ю.,

відповідача: представник Матвійчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 74489080 від 19.03.2024 року про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору. На обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/566/12 від 17.09.2013 було видано наказ. 13.02.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61255211 та постанову про стягнення виконавчого збору. Однак, 12.03.2024 ухвалою суду у цій справі визнано вказаний наказ таким, що не підлягає виконанню. 18.03.2024 постановою відповідача виконавчий документ був повернутий на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404. 19.03.2024 відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Таку постанову позивач уважає протиправною, оскільки правових підстав для стягнення виконавчого збору немає. За таких обставин, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що спірна постанова винесена у відповідності до чинного законодавства, тому є правомірною і підстави для її скасування немає. При цьому, постанова про стягнення виконавчого збору є чинною. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій на спростування доводів відповідача наводить схожі за змістом позовної заяви твердження та аргументи.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

Позовна заява надійшла до суду 14.06.2024.

17.06.2024 ухвалою суду позов залишений без руху.

18.06.2024 ухвалою суду продовжений процесуальний строк на усунення недоліків позову.

20.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 26.06.2024 року о 09:00год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та надав усні заперечення на відповідь на відзив з тих же підстав.

Заслухавши сторін, з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Щодо належного відповідача у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції», Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) реорганізоване шляхом його приєднання до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ») з перейменуванням у Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Отже, правильна назва відповідача у даній справі - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Вказаний факт не заперечувався учасниками справи.

Обставини справи, встановлені судом:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі № 5019/566/12, звернуто стягнення на майно Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач".

На виконання вказаного рішення суду, 28.10.2013 видано наказ № 5019/566/12.

13.02.2020 державним виконавцем відповідача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5019/566/12 від 28.10.2013, ВП № 61255211.

Згідно із п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження, з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" стягнуто виконавчий збір у розмірі 36965,51грн.

13.02.2020 державним виконавцем у ВП № 61255211, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

13.02.2020 державним виконавцем у ВП № 61255211 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 36965,51грн.

06.03.2024 державним виконавцем у ВП № 61255211, винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження (замінено стягувача з ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника ОСОБА_1 ).

12.03.2024 ухвалою Господарського суду Рівненської області в справі № 5019/566/12 наказ Господарського суду Рівненської області № 5019/566/12 від 28.10.2013 було визнано таким, що не підлягає виконанню.

18.03.2024 державним виконавцем у ВП № 61255211, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Із змісту вказаної постанови слідує, що на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу від 06.03.2024 про необхідність здійснення стягувачем авансування витрат виконавчого провадження з метою для виготовлення технічної документації на вищевказане нерухоме майно. Згідно ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо витрати на залучення до проведення виконаних дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валюто обмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат. Стягувачу роз`яснено, що у разі нездійснення авансування коштів для виготовлення технічної документації на вищевказане нерухоме майно боржника, виконавчий документ буде повернутий без виконання стягувачу керуючись п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 18.03.2024 стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.

Ураховуючи викладене, керуючись п. 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ наказ № 5019/566/12 від 28.10.2013 повернутий стягувачу.

Пунктом 2 даної постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 18.03.2027.

19.03.2024 державним виконавцем у ВП № 61255211, винесено постанову про виведення виконавчого провадження ВП № 61255211 із зведеного виконавчого провадження ВП № 72466217.

19.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 61255211 від 13.02.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 36965,51грн, ВП № 74489080.

19.03.2024 державним виконавцем у ВП № 74489080 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

19.03.2024 державним виконавцем у ВП № 74489080 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 74489080 з примусового виконання постанови № 61255211 від 13.02.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 36965,51грн, до зведеного виконавчого провадження № 72466217.

Наведені вище всі постанови відповідача судом також самостійно зроблені із документів АСВП № 61255211 та № 74489080 за допомогою Ідентифікатора доступу і долучено до матеріалів справи.

20.03.2024 Товариством з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" направлено відповідачу заяву з проханням закінчити виконавче провадження ВП № 61255211 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/566/12 від 28.10.2013 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи постанову державного виконавця від 19.03.2024 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 61255211 від 13.02.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 36965,51грн, ВП № 74489080 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон № 1404).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України Про виконавче провадження № 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивної; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Пунктом 4 частини першої статті 37 Закону № 1404 встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 40 цього ж Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до норм ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404 передбачено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно із п. 20 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Приписами п. 22 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 встановлено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Із аналізу вказаних вище норм Закону України «Про виконавче провадження» та положення Інструкції, слідує, що згідно з частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується у частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Таким чином законодавець визначив, що після повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, у якому наводить суму стягнутого та залишок нестягненої суми виконавчого збору задля того, щоб відкоригувати послідуюче стягнення виконавчого збору, у разі повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Саме тому, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Як свідчать наявні докази, постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2024 була прийнята державним виконавцем в порядку ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв`язку з прийняттям постанови про повернення виконавчого документа № 5019/566/12 від 28.10.2013 у BП № 61255211 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, що відповідає вимогам наведеного вище чинного законодавства.

В той же час, згідно ч. 7 ст. 27 Закону № 1404, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Як наведено вище, 12.03.2024 ухвалою Господарського суду Рівненської області в справі № 5019/566/12 наказ Господарського суду Рівненської області № 5019/566/12 від 28.10.2013 було визнано таким, що не підлягає виконанню.

20.03.2024 Товариством з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" направлено відповідачу заяву з проханням закінчити виконавче провадження ВП № 61255211 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/566/12 від 28.10.2013 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана заява отримана відповідачем 21.03.2024.

Проте, отримавши заяву позивача з приводу закінчення виконавчого провадження, відповідачем не вчинено жодних дій щодо завершення виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, незважаючи на те, що наказ Господарського суду Рівненської області № 5019/566/12 від 28.10.2013 було визнано таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, стягнення виконавчого збору за примусове виконання такого наказу, є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, як наслідок, позов позивача слід задовольнити повністю.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позаяк позивачем сплачений судовий збір у сумі 2422,40грн, то суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, що складаються із суми сплаченого судового збору.

Враховуючи те, що Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, є структурним підрозділом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до своїх структурних підрозділів, то судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 74489080 від 19.03.2024 року про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судовий збір у сумі 2422,40грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 червня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський "Міжрайагропостач" (вул. Курчатова, 18 Б, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33018, ЄДРПОУ/РНОКПП 00906775)

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, 22А, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 35007146)

Суддя Т.О. Комшелюк