Ухвала

від 26.06.2024 по справі 520/16095/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2024 р. Справа № 520/16095/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП», з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання та витребувано у відповідача докази направлення/отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП» примірнику акту камеральної перевірки від 09.05.2023р. №12820/20-40-04-16-03/44027461, а також копії податкового повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року (лист, довідка, розписка тощо).

На виконання ухвали суду представником відповідача надано заяву разом з витребуваними документами, в якій просив суд залишити без розгляду позов у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без руху.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» щодо дотримання порядку реєстрації ПН та РК з ПДВ до ЄРПН. За результатами перевірки складений акт від 09.05.2023 №12820/20-40-04-16-03/44027461.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року про застосування штрафних санкцій у сумі 58 236,14 грн.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що податкове повідомлення - рішення підприємство отримало 20.12.2023 року на запит про надання документів.

З наданих представником відповідача додаткових документів встановлено, що акт камеральної перевірки від 09.05.2023 №12820/20-40-04-16-03/44027461 направлено на адресу ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» засобами поштового зв`язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте ним не отримано, що підтверджено копією конверту з проставленою 12.06.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В той же спосіб податковим органом направлено на адресу ТОВ «ВП «ВМ-ГРУП» податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 року, яке також не отримано позивачем, що підтверджено копією конверту з проставленою 25.07.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.42.1 та 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, в силу положень статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення №0/17058/0416 від 19.06.2023 вважається врученим позивачу належним чином 25.07.2023, а отже шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з цієї дати.

Однак, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 11.06.2024 року направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представником позивача через систему "Електронний суд" надіслано заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду, в якій заперечував щодо її задоволення зазначивши, що позов подано до суду в законодавчо визначений строк.

З приводу тверджень представника позивача, викладених в запереченнях проти клопотання про залишення позову без розгляду, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підприємство отримало лише 20.12.2023 року на запит про надання документів, суд зазначає, що в силу статей 42 і 45 ПК України платник податків вважається обізнаним з усіма письмовими документами платника податків у разі направлення таких документів на податкову адресу платника поштовим відправленням із повідомленням про вручення.

В даному випадку, контролюючим органом засобами поштового зв`язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення направлено оскаржуване податкове повідомлення - рішення підприємству, яке ним не отримано, що підтверджено копією конверту з проставленою 25.07.2023 поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". І в даному випадку, саме з цієї дати обраховується строк звернення до суду.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, що строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення - рішення складає 1095 днів відповідно до статті 102 ПК України, з посиланням в обґрунтування такої позиції на постанови Верховного Суду, зокрема від 18.01.2024 року по справі №200/6780/20-а та від 11 жовтня 2023 року у справі №200/9653/21, оскільки у вищевказаних справах розглядалися інші спори, а саме стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та пені.

Крім того, в постанові від 18.01.2024 року по справі №200/6780/20-а, на яку посилається позивач, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Аналіз положень статті 102 ПК України, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду".

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, отримання 20.12.2023 на запит про надання документів представником позивача акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення, не змінює дати виконання податковим органом обов`язку направлення податкового повідомлення - рішення у строки, визначені Податковим кодексом України.

Отже, в даному випадку підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану Верховним Судом зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Проте, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, представник позивача разом із заявою суду не надав.

Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. Оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії воєнного стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду, поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Крім того, посилання представника позивача на лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини, військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану на території України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, суд також не приймає до уваги, оскільки вказаний лист засвідчує наявність воєнного стану, як непереборної обставини в цілому, що не означає, що він є форс-мажором для кожної особи, зокрема, для позивача, що безпосередньо вплинуло на своєчасне звернення до суду з даним позовом.

Отже, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, викладені представником позивача в запереченнях на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим позовні вимоги пред`явленні за межами передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення, з урахуванням вищевказаних висновків суду.

Згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд також зауважує, що згідно положень п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 161, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ВМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд продовжує розгляд справи. У разі, якщо позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко