Постанова

від 26.06.2024 по справі 440/2819/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р.Справа № 440/2819/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.11.22 року по справі № 440/2819/22 за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава , Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Виконавчого комітету Полтавської міської ради треті особи Полтавська міська рада , Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень і паспорту прив`язки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави (далі також прокурор) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтави (далі також відповідач, Комісія), виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі також відповідач, Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Полтавська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 ), про визнання протиправними та скасування рішень і паспорту прив`язки, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, оформлене Протоколом від 18.05.2021 №ПР/01.5/09 в частині погодження клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо можливості подальшого розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання поруч з кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , площею 289, 0 кв.м.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, оформлене Протоколом від 21.10.2021 №ПР/01.5/15 в частині погодження клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо можливості подальшого розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання поруч з кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , площею 229, 0 кв.м.

- визнати протиправними та скасувати Паспорт прив`язки №01-02-01-16/1863-1995, дата видачі 17.06.2021.

В обгрунтування позовних вимог, прокурор зазначав, що п.10 протоколу засідання комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтави від 18.05.2021 №ПР/01.5/09, погоджено звернення ФОП ОСОБА_1 щодо можливості подальшого розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання поруч з кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 . Проте ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у Полтаві здійснено розміщення не виносних столиків, а зведено споруду, яка не відповідає наданому Комісією дозволу та діючому паспорту прив`язки.

Зі змісту отриманого окружною прокуратурою паспорту прив`язки на пересувну тимчасову споруду - виносні столики у визначених місцях майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 , вбачається, що його продовжено до 01.04.2022. Підставою для продовження є рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтави (протокол №ПР/01.5/15 від 21.10.2021, пункт 4).

При цьому, первинне рішення про надання дозволу на встановлення ФОП ОСОБА_1 пересувних ТС - виносних столиків, Комісією не приймалось.

Також прокурор зауважував, що визначений Комісією строк, з 18.05.2021 по 31.10.2021, а в подальшому по 01.04.2022, суперечить поняттю "сезонність", тобто передбачає більшу тривалість часу ніж 3 місяці.

Крім того, прокурор вказував, що ФОП ОСОБА_1 згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрував свою діяльність 17.05.2021, номер запису 20058000000049848, тобто за 1 день до засідання комісії.

Окрім того, прокурор звертав увагу суду, що ФОП ОСОБА_1 при зверненні із заявою щодо можливості розміщення пересувної тимчасової споруди надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої він зареєстрований як фізична особа підприємець 12.09.2017, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2588000000041247. Проте згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 30.12.2020 на підставі власного рішення припинив підприємницьку діяльність, номер запису про державну реєстрацію 2588000000041247. Таким чином на розгляд комісії було подано недостовірний (недійсний ) документ.

Прокурор також зауважував, що Комісією з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтави, при прийнятті рішення про погодження клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо розміщення тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 порушено вимоги законодавства про охорону культурної спадщини. Об`єкт "Торговий будинок Токарева" за адресою: АДРЕСА_1 - віднесено до Пам`ятки культурної спадщини місцевого значення. Враховуючи містобудівне значення вулиці Небесної Сотні, окремих пам`яток, з метою збереження історичного та архітектурного середовища в зоні А не допускається нове розміщення стаціонарних, пересувних тимчасових споруд. Пересувна тимчасова споруда - виносні столики у визначених місцях, за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на розміщення якої надано Комісією, знаходиться в зоні А, де розташування нових споруд не допускається.

Згідно рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 22.12.2017 "Про введення мораторію на розміщення нових стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" вирішено ввести мораторій та зупинити розміщення нових стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території комплексної зони "А".

Окрім того, прокурор наголошував, що Комісія, приймаючи рішення про продовження розміщення пересувних тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 , проігнорувала ту обставину, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , яку передано в сервітутне землекористування, не сформована та у встановленому Земельним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зареєстрована.

З огляду на ці аргументи прокурор зазначав, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням закону та вони порушують інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава, Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради відповідачами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року адміністративний позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Полтавська міська рада, про визнання протиправними і скасування окремих положень рішення та паспортів прив`язки - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава, оформлені протоколами від 18.05.2021 року № ПР/01.5/09 та від 21.10.2021 року № ПР/01.5/15, - в частині погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 клопотання про подальше розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 .

В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник Виконавчого комітету Полтавської міської ради в апеляційній скарзі зазначає, що паспорт прив`язки виданий у відповідності до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року № 244.

При цьому, вказаним Порядком забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.

Крім того, відповідач наполягав на відсутності у цій справі підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді.

Наголошував, що відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді у виключних випадках, чітко визначених цією нормою, у протилежному випадку це порушувало б принцип змагальності судового процесу.

Підставою для продовження розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, строк дії якого продовжується відповідним органом за зверненням особи, яка бажає продовжити розміщення тимчасової споруди, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо та наявності документа про право користування земельної ділянки.

За приписами п. 2.14 Порядку №244 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.

Апелянт зазначає, що паспорт прив`язки тимчасової споруди за своєю правовою суттю та змістом є офіційним письмовим документом з приводу відсутності технічно-будівельних перешкод для подальшого фізичного розміщення тимчасової споруди.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок не містять юридичних приписів щодо обов`зкового попереднього або наступного набуття суб`єктами гоподарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності.

Разом з тим, правовий порядок Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльностізатвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244 визначений органом виконавчої влади, що забезпечує Формування державної політики у сфері містобудування не містить норм права, за змістом яких умовою виникнення правовідносин продовження строку дії раніше наданого паспорту прив`язки тимчасової споруди було б наявність зареєстрованого права користування земельною ділянкою.

Крім того, апелянт наголошує, що прийняття до провадження та розгляд по суті позову, поданого керівником Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Територіальної громади міста Полтави - первинного суб`єкта місцевого самоврядування, який не є суб`єктом владних повноважень, внаслідок чого подання позову в його інтересах є порушенням норм статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому наполягає на правомірності своїх вимог та порушенні відповідачами Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244 при прийнятті рішень оформлених протоколами від 15.05.2021 №ПР/01.5/09 та від 21.10.2021 №ПР/01.5/15. Крім того, наполягав на наявності права на звернення до суду щодо представництва інтересів держави в особі в особі територіальної громади.

Прокурор наголошує, що відповідачами не враховано вимоги п.п. 1.3, 6.5, 8.1, 8.2 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012 в частині необхідності оформлення права користування земельною ділянкою для розміщення тимчасової споруди.

Крім того, у спірних правовідносинах відповідачами, продовжуючи право розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 , порушені вимоги п.п, 1.3, 6.5, 8.1, 8.2 Положення, а також ст.ст. 79-1, 99, 100, 125 Земельного кодексу України в частині« надання права «на розміщення тимчасової споруди не суб`єкту господарювання та за за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій її розміщено.

Прокурор вважає, що твердження відповідача про відсутність у матеріалах справи Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012, є безпідставними, оскільки зазначений документ є нормативно-правовим актом, прийнятим апелянтом та розміщений у вільному доступі на сайті Полтавської міської ради у розділі «документи».

Також наголошує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Пропрокуратуру».

На переконання прокурора, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №440/2819/22 ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи, викладені у апеляційні скарзі Полтавської міської ради, є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню апеляційним судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 29.03.2021 звернувся до Виконавчого комітету Полтавської міської ради зі заявою, в якій просив розглянути на Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава питання щодо можливості подальшого розміщення пересувної тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 , площею 289 кв.м /том І, а.с. 207/.

За результатами засідання Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава від 18 травня 201 року, оформленого протоколом №ПР/01.5/09 (пункт 10), погоджено клопотання ФОП ОСОБА_1 терміном по 31.10.2021, за умови дотримання державних, санітарно-гігієнічних та будівельних норм і правил, інших вимог чинного законодавства; по закінченню терміну розміщення тимчасової споруди привести територію до належного санітарного стану /том І, а.с. 69-76/.

Також ФОП ОСОБА_1 07.10.2021 звернувся до Виконавчого комітету Полтавської міської ради зі заявою, в якій просив розглянути на Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава питання щодо можливості подальшого розміщення пересувної тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 , площею 289 кв.м. /том І, а.с. 206/.

За результатами засідання Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава від 21 жовтня 2021 року, оформленого протоколом №ПР/01.5/15 (пункт 4), погоджено клопотання ФОП ОСОБА_1 терміном по 01.04.2022, за умови дотримання державних, санітарно-гігієнічних та будівельних норм і правил, інших вимог чинного законодавства; по закінченню терміну розміщення тимчасової споруди привести територію до належного санітарного стану /том І, а.с. 77-89/.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради зі заявою, в якій просив продовжити термін дії паспорта прив`язки для пересувної тимчасової споруди - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вищевказаної заяви Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради 17.06.2021 видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив`язки "Пересувна тимчасова споруда-виносні столики у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 (поруч з кафе ""Терраса територія м`яса")" реєстраційний номер 01-02-01-16/1863-1995 /том І, а.с. 33/.

Вважаючи незаконними рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, оформлені протоколами від 18.05.2021 року № ПР/01.5/09 та від 21.10.2021 року № ПР/01.5/15, - в частині погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 клопотання про подальше розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 та виданий 17.06.2021 паспорт прив`язки №01-02-01-16/1863-1995, керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнати протиправними та скасувати рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава, оформлені протоколами від 18.05.2021 року №ПР/01.5/09 та від 21.10.2021 року №ПР/01.5/15, - в частині погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 клопотання про подальше розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 Земельного кодексу України. Зокрема, такий порядок передбачає розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В розумінні Закону України "Про благоустрій населених пунктів" територія - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

За змістом статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI) суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

На виконання частини четвертої статті 28 Закону №3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності /далі Порядок № 244/.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1.4-1.5 Порядку № 244, паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності;

комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Згідно з пунктами 2.2 та 2.3 Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Приписами пункту 2.4 Порядку №244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку №244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів України; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).

Згідно з пунктами 2.11, 2.12 Порядку №244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

Рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18.05.2012, на підставі якого прийнято оспорюване рішення, затверджено Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава (додаток № 1) (далі Положення про розміщення ТС на території м. Полтава).

Відповідно до пунктів 3.1 3.3 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава замовник, зацікавлений у встановленні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради із заявою про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Виконком Полтавської міської ради направляє заяву до управління з питань містобудування та архітектури.

Пунктами 3.4 -3.9 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава передбачено, що Управління з питань містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня подання зазначеної заяви встановлює відповідність намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС та направляє матеріали для розгляду та прийняття відповідного рішення на засіданні Комісії.

Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.

У разі відповідності намірів щодо місця розміщення ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС, та позитивному висновку Комісії замовник звертається до міської ради із заявою щодо оформлення договору особистого строкового сервітуту. До заяви додається схема розміщення ТС в М 1:500, на якій зазначені межі та площа земельної ділянки для розміщення ТС. Схема виготовляється суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та отримується замовником самостійно.

Управлінням з питань містобудування та архітектури готується проект рішення міської ради щодо оформлення договору особистого строкового сервітуту на підставі поданої замовником заяви, висновку Комісії та переліку документів, визначених п. 3.2 цього Положення.

Після прийняття відповідного рішення сесією міської ради, замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір особистого строкового земельного сервітуту.

Рішення міської ради та укладений договір особистого строкового земельного сервітуту є підставою для виготовлення паспорту прив`язки ТС.

Пунктом 3.10 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава передбачено, що у разі невідповідності намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам, комплексній схемі розміщення ТС замовнику управлінням з питань містобудування та архітектури надається письмова відмова щодо можливості розміщення стаціонарної ТС.

Відповідно до пунктів 7.1-7.2 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до управління з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України" ; договір особистого строкового земельного сервітуту (у випадках, визначених цим Положенням); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Згідно з пунктом 7.7 Положення про розміщення ТС на території м. Полтава паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Процедура розгляду звернень щодо продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної ТС врегульована розділом 5 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, відповідно до пунктів 5.1 - 5.9 якого замовник, зацікавлений у подальшому розміщенні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради з відповідною заявою.

До заяви додаються наступні документи: копія свідоцтва про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності або копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; паспорт прив`язки ТС.

Виконком Полтавської міської ради направляє звернення до управління з питань містобудування та архітектури.

Управління з питань містобудування та архітектури направляє необхідні матеріали для розгляду на засіданні Комісії.

Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.

Після позитивного висновку Комісії замовник звертається до міської ради із заявою щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту.

На підставі позитивного рішення Комісії та заяви замовника управління з питань містобудування та архітектури готує відповідний проект рішення Полтавської міської ради.

На виконання рішення міської ради замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір оренди землі або договір особистого строкового земельного сервітуту.

Після рішення міської ради та документа про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.

Отже, підставою для продовження розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, строк дії якого продовжується відповідним органом за зверненням особи, яка бажає продовжити розміщення тимчасової споруди, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо та наявності документа про право користування земельної ділянки.

При цьому, строк дії паспорта прив`язки продовжується відповідним органом за заявою замовника. Тобто, дія паспорта прив`язки обмежується строком на який його видано.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що в даній справі предметом спору є правомірність рішень відповідача щодо погодження клопотання ФОП ОСОБА_1 можливості подальшого розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання поруч з кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 .

Прокурор на підтримання своїх доводів у позовній заяві та поясненнях стверджував, що:

1) ОСОБА_1 разом зі заявою надав виконавчому комітету Полтавської міської ради недійсний документ - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у Полтаві здійснено розміщення не виносних столиків, а зведено споруду, яка не відповідає наданому Комісією дозволу та діючому паспорту прив`язки;

3) первинне рішення про видачу паспорта прив`язки та надання дозволу на встановлення ФОП ОСОБА_1 пересувних ТС - виносних столиків, Комісією не приймалось;

4) визначений Комісією строк, з 18.05.2021 по 31.10.2021, а в подальшому по 01.04.2022, суперечить поняттю "сезонність", тобто передбачає більшу тривалість часу ніж 3 місяці.

5) порушено вимоги законодавства про охорону культурної спадщини. Об`єкт "Торговий будинок Токарева" за адресою: АДРЕСА_1 віднесено до Пам`ятки культурної спадщини місцевого значення.

6) пересувна тимчасова споруда - виносні столики у визначених місцях, за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на розміщення якої надано Комісією, знаходиться в зоні А, де розташування нових споруд не допускається.

7) рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 22.12.2017 "Про введення мораторію на розміщення нових стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" вирішено ввести мораторій та зупинити розміщення нових стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території комплексної зони "А".

8) земельна ділянка по АДРЕСА_1 , яку передано в сервітутне землекористування, не сформована та у встановленому Земельним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зареєстрована.

Щодо надання недійсного документа - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 29.03.2021 звернувся до Виконавчого комітету Полтавської міської ради зі заявою, в якій просив розглянути на Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава питання щодо можливості подальшого розміщення пересувних тимчасових споруд за адресою АДРЕСА_1 , площею 289 кв.м. /том І, а.с. 207/.

При зверненні зі заявою щодо можливості розміщення пересувної тимчасової споруди ОСОБА_1 надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої він зареєстрований як фізична особа підприємець 12.09.2017, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2588000000041247 /том І, а.с. 208/.

Разом з тим, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 30.12.2020 на підставі власного рішення припинив підприємницьку діяльність, номер запису про державну реєстрацію 200588006600001041247 /том І, а.с. 30/.

У подальшому 17.05.2021 ОСОБА_1 був знову зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, номер запису 200588000000009848, що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том І, а.с. 29/.

Тобто, при зверненні до виконавчого комітету Полтавської міської ради зі заявою про щодо можливості розміщення пересувної тимчасової споруди ОСОБА_1 не був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Отже, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 подано недійсний документ, який підтверджує його статус як суб`єкта господарювання, хоча на дату подання цього документа ОСОБА_1 цього статусу насправді не мав.

Щодо твердження прокурора про те, що ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у Полтаві здійснено розміщення не виносних столиків, а зведено споруду, яка не відповідає наданому Комісією дозволу та діючому паспорту прив`язки, колегія суддів зазначає таке.

Спірними рішеннями погоджено ФОП ОСОБА_1 розміщення тимчасової споруди - виносних столиків у визначених місцях.

Порядок № 244 містить наступне визначення пересувної ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.

Разом з тим, розміщення не виносних столиків, а зведення споруди, як стверджує прокурор, може бути порушенням умов пункту 5.2 договорів особистого строкового земельного сервітуту від 07.06.2021 та від 10.11.2021, за яке передбачена відповідальність пунктом 10.4 договору від 07.06.2021 та пунктом 9.4 умов договору від 10.11.2021.

Тобто, порушення умов договорів особистого строкового земельного сервітуту (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням) може мати відповідні наслідки у межах господарських відносин (розірвання договору, звернення до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди, знесення самочинного будівництва тощо), однак не може бути підставою для скасування рішень Комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава.

Пррте, колегія суддів не бере до уваги доводи прокурора, аргументовані протоколом огляду від 20.07.2021 /том І, а.с. 90, 91/ та висновком будівельно-технічної експертизи №1148 від 14.12.2021 /том І, а.с. 48-54/, оскільки здійснення самочинного будівництва не є предметом доказування у даній справі. Крім того зазначені документи можуть бути доказами у рамках кримінального провадження з огляду на процедуру їх отримання прокурором.

Спростовуючи доводи прокурора про те, що первинне рішення про видачу паспорта прив`язки та надання дозволу на встановлення ФОП ОСОБА_1 пересувних ТС - виносних столиків Комісією не приймалось, колегія суддів зазначає, що ФОП ОСОБА_2 надані суду копії паспорта прив`язки Тимчасової споруди - виносних столиків на майданчику сезонного використання поряд з кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " по АДРЕСА_2 , яка підтверджує первинну видачу 19.04.2014 паспорта прив`язки реєстраційний номер 01-02-17/2242-1163 ФОП ОСОБА_3 /том ІІ, а.с. 128/. У подальшому паспорт прив`язки реєстраційний номер 01-02-17/2242-1163 продовжувався, що підтверджується відповідним відмітками в документі /том ІІ, а.с. 126, 127/ .

Щодо доводу прокурора про те, що визначений Комісією строк, з 18.05.2021 по 31.10.2021, а в подальшому по 01.04.2022, суперечить поняттю "сезонність", тобто передбачає більшу тривалість часу ніж 3 місяці, колегія суддів зазначає, що пересувна тимчасова споруда - виносні столики як різновид майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, місця для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства на відкритому повітрі переважно діють щорічно з 01 травня до 31 жовтня відповідного року. Однак у чинному законодавстві відсутнє визначення поняття "сезонного використання" із вказівкою конкретно визначеного часового проміжку початку та закінчення сезону. Отже для конкретно визначеного виду діяльності суб`єкт господарювання може встановити прийнятні саме для нього часові проміжки здійснення господарської діяльності. Слід зазначити, що навіть у зимовий період можливе встановлення виносних столиків за наявності на те дозвільної документації та бажання власника закладу харчування встановити тимчасову споруду - виносні столики.

Таким чином, колегія суддів також не бере до уваги твердження прокурора про те, що сезон для встановлення пересувної тимчасової споруди має становити три місяці.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.

Відповідно до статей 5, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та пункту 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318, враховуючи протокол засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини МКІП від 29 вересня 2020 року № 6, беручи до уваги наказ Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 04 вересня 2020 року № 108 "Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток місцевого значення м. Полтава", а також погодження меж визначених історичних ареалів Полтавською міською радою від 18 вересня 2020 року №04.2.2-30/2/2067, діючи у межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року №885, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 20 жовтня 2020 року № 2209 "Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток міста Полтава", затверджено межі та режими використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток, визначені науково-проектною документацією "Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава" та "Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава", розробленими Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" на замовлення Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого органу Полтавської міської ради /том І, а.с. 63-68/.

Згідно Витягу з пояснювальної записки до проекту "Комплексна схема розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава", зона А включає частину вул. Жовтнева в межах центральної комплексної охоронної зони з прилеглими кварталами обмеженими вул. П.Комуни та вул. Леніна, територією Корпусного саду включаючи ансамбль Круглої площі, територію Соборного майдану, територію державного історико-культурного заповіднику "Поле Полтавської битви". Зона А також включає територію вул. Партизанської Комуни (від перетину з вул. Фрунзе до Соборного майдану) та частину вул. Леніна (від перетину з вул. Фрунзе до перетину з вул. Воскресенський узвіз) в межах лінії забудови суміжних кварталів та існуючої забудови (профіль вулиці в межах лінії забудови) /том І, а.с. 58-61/.

Рішенням 15 сесії Полтавської міської ради народних депутатів 21 скликання від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`яток історії та архітектури, затвердженого 11 сесією міської ради народних депутатів" об`єкт "Торговий будинок Токарева" за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17 віднесено до Пам`ятки культурної спадщини місцевого значення.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 затверджено Перелік об`єктів культурної спадщини, серед яких внесено і об`єкт по вул. Небесної Сотні, 9/17 у м. Полтаві /том І, а.с. 46, 47/.

Склад науково-проектної документації "Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м.Полтава" представлений у 2 томах.

Згідно із пунктом 2.3.3 розділу 2 книги 1 тому 1 Пояснювальної записки "Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м.Полтава", в межах комплексної охоронної зони та охоронних зон дискретно розташованих пам`яток, зокрема, забороняється розміщення зовнішньої реклами та малих архітектурних форм, що порушує історичне середовище і заважає огляду пам`яток.

Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що розміщення тимчасових споруд в зоні "А" обмеження розміщення тимчасових споруд згідно комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м.Полтава, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04 грудня 2013 року №192 "Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території АДРЕСА_1 , відбулося не вперше (вперше паспорт прив`язки виданий 19.09.2014).

ФОП ОСОБА_1 паспорт прив`язки "Пересувна тимчасова споруда-виносні столики у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 (поруч з кафе ""Терраса територія м`яса")" реєстраційний номер 01-02-01-16/1863-1995 продовжено 17.06.2021 /том І, а.с. 33/.

При цьому, рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 22 грудня 2017 року затверджено мораторій та зупинення розміщення нових стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території комплексної зони "А" обмеження розміщення тимчасових споруд згідно комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м.Полтава, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04 грудня 2013 року №192 "Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м.Полтава" /том І. а.с. 62/.

Однак, у даному випадку мораторій стосується стаціонарних тимчасових споруд, а не пересувних тимчасових споруд.

Доказів скасування первинного паспорта прив`язки Тимчасової споруди - виносних столиків на майданчику сезонного використання поряд з кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " по АДРЕСА_2 від 19.04.2014 (паспорта прив`язки реєстраційний номер 01-02-17/2242-1163, виданий ФОП ОСОБА_3 ) суду не надано.

Щодо твердження прокурора про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , яку передано в сервітутне землекористування, не сформована та у встановленому Земельним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зареєстрована, колегія суддів зазначає таке.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 5310137000:15:009:0388 вбачається, що вказана земельна ділянка на праві користування (сервітут) не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ФОП ОСОБА_1 /том І, а.с. 92-93/.

В свою чергу згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут).

Частиною другою статті 28 цього Закону передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Отже, документ про право користування земельною ділянкою (договір оренди, договір строкового земельного сервітуту тощо) підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, та право користування земельною ділянкою на підставі відповідного договору виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку.

ФОП ОСОБА_1 на дату прийняття оскаржуваних рішень не було зареєстровано право відповідного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:15:009:0388, отже і право користування цією земельною ділянкою у нього не виникло.

Відповідно до пункту 5.9 Положення про розміщення тимчасових споруд на території м. Полтава після рішення міської ради та документа про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.

Отже, оскільки на дату прийняття оскаржуваних рішень у ФОП ОСОБА_1 був відсутній зареєстрований документ про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:15:009:0388, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що земельна ділянка не сформована та у встановленому Земельним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зареєстрована.

Щодо доводів апелянта, що подання позову в даній справі прокурором є порушенням норм статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої, четвертої та п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави, а саме інтереси територіальної громади м. Полтава, порушення яких зумовлено протиправністю рішення Комісії та дій Управління щодо продовження терміну дії паспортів прив`язки розміщення ТС з порушенням встановленої процедури.

Тобто прокурор стверджує про порушення інтересів територіальної громади м. Полтава у зв`язку з розміщенням суб`єктом господарювання ТС на земельних ділянках комунальної власності, на які, за твердженням прокурора, відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Основного Закону України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом частин першої, другої, третьої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до частини першої статті 60 цього ж Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю, природні ресурси та інші об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Отже, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливим захистом держави. Земля, яка належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також кошти, отримані від її відчуження, передачі в оренду або інше користування, складають матеріальну та фінансову основу місцевого самоврядування. З огляду на це, самовільне використання земельної ділянки комунальної власності, у тому числі суб`єктами господарювання порушує інтереси держави, а саме фінансові та економічні інтереси територіальної громади, а також призводить до порушення права відповідної територіальної громади на вільне використання та розпорядження землями комунальної власності.

Колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що прокурор може представляти інтереси територіальної громади і це є сумісним з вимогами частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Також слід враховати, що Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 8 жовтня 2019 року у справі № 920/447/18 та від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 688/1376/17 та від 1 червня 2022 року у справі № 260/1815/21 неодноразово висловлювали правову позицію стосовно того, що захист прав територіальної громади у сфері земельних правовідносин є сумісним із захистом держаних інтересів.

Щодо наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру, для представництва прокурором інтересів держави у суді у справі, що розглядається, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 8 жовтня 2019 року у справі № 920/447/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 813/1009/17 та від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19) сформулювала низку правових висновків стосовно застосування статті 23 Закону України Про прокуратуру під час визначення судами наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді:

- таке право виникає у разі наявності органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, за умови, якщо таким органом не вживаються заходи для належної реалізації своїх повноважень або вживаються не у повній мірі (такий орган не звертається до суду з відповідним позовом, не застосовує свої владні повноваження для самостійного вирішення спірної ситуації, ухиляється від сплати судового збору тощо);

- прокурор у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі має обґрунтувати наявність підстав для звернення до суду, однак незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

КАС України також встановлені певні обмеження, спрямовані на подачу прокуратурою безпідставних позовів, зокрема: 1) право суду повернути позовну заяву позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (стаття 169); 2) право суду щодо постановлення окремої ухвали у випадку неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства прокурором, яка надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора (стаття 249); 3) обов`язок органів прокуратури сплачувати судовий збір на загальних підставах (стаття 139).

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Так, прокурор у позовній заяві та поясненнях вказав на відсутність органу, уповноваженого здійснювати контроль та звертатися до суду із позовом про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу місцевого самоврядування, прийнятих та вчинених ним з порушенням встановленого порядку, зокрема, у сфері земельних правовідносин та у сфері благоустрою.

Колегія суддів звертає увагу, що прокурор визначив Комісію з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчий комітет Полтавської міської ради та Управління відповідачами у цій справі, оскільки стверджує порушення цими органами місцевого самоврядування встановленого порядку продовження строку дії паспорту прив`язки розміщення ТС.

Слід врахувати, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу.

Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як благоустрій населених пунктів, розпорядження землями державної та комунальної власності.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 810/3894/17, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 20 липня 2021 року у справі № 480/3093/20, від 5 жовтня 2021 року у справі № 380/2266/21, від 18 грудня 2021 року у справі № 804/3740/18, від 2 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18, від 5 травня 2022 року у справі № 320/6514/18.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 922/3272/18 дійшов висновку про те, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування прийняв рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

У свою чергу у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 140/756/19 Верховний Суд наголосив, що виразником інтересів територіальної громади є відповідна рада, а виконком є її виконавчим органом, підзвітним раді. При цьому, між представницьким та виконавчим органами місцевого самоврядування не повинно бути суперечності у розумінні інтересів територіальної громади. Це виявляється, зокрема, і в тому, що відповідно до частини дев`ятої статті 59 Закону Про місцеве самоврядування в Україні рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 920/447/18 наголосила, що бездіяльність міської ради щодо захисту законних інтересів територіальної громади, а саме невжиття, всупереч своїм повноваженням щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Також висновок про відсутність органу, уповноваженого здійснювати контроль, зокрема, звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування для оскарження його рішень, дій або бездіяльності у разі порушення останнім інтересів територіальної громади, зокрема, у земельних правовідносинах, міститься у постанові Верховного Суду від 1 червня 2022 року у справі № 260/1815/21.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у постанові від 20 липня 2022 року у справі №910/5201/19 за позовом прокурора в інтересах держави до міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про передачу земельної ділянки підприємству, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у цій справі, звертаючись до суду з позовом, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що в межах відносин з розпорядження землями територіальної громади міста та надання в користування земельної ділянки із земель комунальної власності орган місцевого самоврядування всупереч інтересам територіальної громади прийняв незаконне рішення щодо розпорядження землею, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, порушивши встановлений порядок, тому міськрада має бути відповідачем у такій справі. Прокурор стверджував, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, тому прокурор звертається до суду саме як позивач; державний орган виконавчої влади, який здійснює контроль у сфері земельних відносин, - Держгеокадастр не наділений законом правом на звернення до суду з позовом про скасування рішень органу місцевого самоврядування, оскільки спірна земельна ділянка не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави (обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Комісію, виконавчий комітет Полтавської міської ради та Управління відповідачами у справі та заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішень Комісії, скасування паспорта прив`язки), наявні підстав для захисту прокурором інтересів держави за заявленими ним вимогами.

Зважаючи на встановлені вище обставини, враховуючи подання ФОП ОСОБА_1 недостовірних відомостей на розгляд Комісії, відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою та віднесення земельної ділянки до земель охоронної зони, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправними та скасувати рішення комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава, оформлені протоколами від 18.05.2021 року №ПР/01.5/09 та від 21.10.2021 року №ПР/01.5/15, - в частині погодження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 клопотання про подальше розміщення пересувних тимчасових споруд - виносних столиків у визначених місцях (майданчиках) для сезонного використання по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року по справі № 440/2819/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 по справі № 440/2819/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 26.06.2024 року