Постанова

від 26.06.2024 по справі 440/9182/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р. Справа № 440/9182/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, м. Полтава, повний текст складено 10.01.24 у справі №440/9182/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.05.2023 №164250002822 територіального органу ПФУ - Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначені позивачу пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період його роботи з 19.09.1995 по 29.12.1999 на посаді тракториста в Чутівській районній спілці споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01762367) та період роботи з 01.02.2000 по 27.02.2023 на посадах тракториста, тракториста-машиніста в СВК "Зоря" (код ЄДРПОУ 30652737), та на підставі заяви позивача від 06.04.2023 призначити, нараховувати і виплачувати позивачу з 06.04.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/9182/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 08.05.2023 №164250002822 Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи з 19.09.1995 по 29.12.1999 на посаді тракториста в Чутівській районній спілці споживчих товариств та періоди роботи з 01.02.2000 по 27.02.2023 на посадах тракториста, тракториста-машиніста в СВК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на підставі заяви від 06.04.2023 призначити ОСОБА_1 з 06.04.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення суду, яким скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року у справі №440/9182/23 та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року щодо визнання протиправним та скасування рішення від 08.05.2023 №164250002822 про відмову у призначені позивачу пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахування зазначених у рішення періодів, оскільки: згідно рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.03.2023 року №29 було підтверджено тільки періоди роботи з 25.09.1990 по 11.09.1995 року; пільгова довідка СВК Зоря від 27.02.2023 року №9 не підтверджена первинними документами та зустрічною перевіркою достовірності і обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії. Факт пільгової роботи не підтверджено по довідці від 27.02.2023 року №9, виданої Сільськогосподарським виробничим кооперативом Зоря, відповідно до акту № 1600-0902-1/2826 від 11.04.2023 року.

Позивач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.308 КАС України, в якому, посилаючись на те, що доводи скарги є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, а оскаржуване рішення суду таким, що ґрунтується на засадах верховенства права, є законною і обґрунтованою, тому скасуванню не підлягає, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 без змін.

На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України дана справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач після досягнення пенсійного віку звернувся до відділу обслуговування громадян №4 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з письмовою заявою від 06.04.2023 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», надавши вичерпний перелік документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.05.2023 №18620/03-16 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу. Зазначено, що вік заявника становить 55 років, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідкою №9 від 27.02.2023 СВК «Зоря», оскільки актом зустрічної перевірки №1600-0902-1/2826 від 11.04.2023 не підтверджено факт пільгової роботи.

Позивач, не погоджуючись із рішенням від 08.05.2023 №164250002822 територіального органу ПФУ - Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначені позивачу пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості прийнятого рішення від 08.05.2023 №164250002822 територіального органу ПФУ - Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначені позивачу пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відтак вважав, що слід визнати протиправним та скасувати рішення від 08.05.2023 №164250002822 територіального органу ПФУ - Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначені позивачу пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Окрім того, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період його роботи з 19.09.1995 по 29.12.1999 на посаді тракториста в Чутівській районній спілці споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01762367) та період роботи з 01.02.2000 по 27.02.2023 на посадах тракториста, тракториста-машиніста в СВК "Зоря" (код ЄДРПОУ 30652737), та на підставі заяви позивача від 06.04.2023 призначити позивачу з 06.04.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст.308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV, у відповідній редакції) та Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту - Закон №1788-XII, у відповідній редакції).

Відповідно до ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.2 Закон №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону (в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, зокрема чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

Ця норма кореспондується з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Згідно ч.1 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20 січня 1992 року.

Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгоспродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Враховуючи наведене вище правове регулювання, колегія суддів зазначає, що для призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закон №1058-IV необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; 2) безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).

Так, згідно п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведеного вище вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

25.11.2005 року постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок №22-1).

В розділі ІІ Порядку №22-1 зазначено перелік документів, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно п. 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Як встановлено з матеріалів даної справи, а саме записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (з урахуванням уточнюючої довідки СВК «Зоря» від 27.02.2023 вих.№9 про періоди безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції) встановлено, що позивач працював: з 19.09.1995 по 29.12.1999 - тракторист підсобного господарства (розпорядження №232 від 19.09.1995 Чутівської районної спілки споживчих товариств).

Згідно довідки СВК «Зоря» від 27.02.2023 № 9 з 01.02.2000 по 06.12.2005, з 12.04.2011 по 16.12.2011, з 28.04.2012по 04.12.2012, 29.04.2013 по 20.11.2013, з19.05.2014 по22.12.2014, з 30.05.2015 по даний час - тракторист-машиніст с/г виробництва в СВК «Зоря».

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзив на позов до суду першої інстанції зазначило, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , первинно звернувся до управління із заявою від 04.01.2023 року щодо призначення пенсії за віком згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV. До заяви надана довідка про стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення від 04.01.2023 №1, видана СВК Зоря. За результатами розгляду згаданої заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено, що ця довідка не відповідає Додатку 5 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (із внесеними змінами), та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 11.01.2023 №164250002822.

Також ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою від 25.01.2023 року №103, щодо призначення пенсії за віком згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону 1058. При призначенні даного виду пенсії з вищезазначених причин, неможливо взяти до уваги довідку, видану СВК Зоря від 04.01.2023 №1. У акті перевірки достовірності видачі пільгової довідки від 12.01.2023 №1600-0902-1/256 (106) наявні розбіжності з даними трудової книжки стосовно місця роботи заявника у 1995 році. Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення про відмову від 01.02.2023 №164250002822.

Повторно ОСОБА_1 звернувся до управління щодо призначення пенсії за віком згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV із заявою від 06.04.2023 № 426, подавши при цьому довідку про стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення від 27.02.2023 № 9, видану СВК Зоря. За результатами розгляду наведеної вище заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення про відмову від 14.04.2023 № 164250002822, оскільки пільгова довідка не підтверджена первинними документами та зустрічною перевіркою достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії.

В черговий раз ОСОБА_1 звернувся щодо призначення пенсії за віком згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV із заявою від 01.05.2023 № 517.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято оспорюване у даній справі рішення про відмову в призначенні пенсії від 08.05.2023 №164250002822. Відмова обумовлена тим, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи, зазначені у довідці від 27.02.2023 № 9, виданій СВК Зоря, оскільки актом зустрічної перевірки від 11.04.2023 №1600- 0902- 1/2826 (1109) не підтверджено факт пільгової роботи.

Згідно оспорюваного рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 7 місяців 12 днів, в тому числі пільгового стажу - 4 роки 11 місяців 18 днів (зараховано за рішенням комісії №29 від 31.03.2023 року). У рішення зазначено, що за доданими матеріалами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідкою № 9 від 27.02.2023 року СВК Зоря, оскільки актом зустрічної перевірки №1600-0902-1/2826 від 11.04.2023 року не підтверджено факт пільгової роботи.

Надаючи правову оцінку такому рішенню пенсійного органу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідноуточнюючої довідки від 27.02.2023 №9, виданої СВК «Зоря» з дотриманням форми, визначеної Додатком 5 п.20 Порядку №637, ОСОБА_1 працював повний робочий день в СВК «Зоря» за посадою тракторист, тракторист-машиніст та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в періоди з: 01.02.2000 по 06.12.2005; з 12.04.2011 по 16.12.2011; з 28.04.2012 по 04.12.2012; з 29.04.2013 по 20.11.2013; з 19.05.2014 по 22.12.2014; з 30.05.2015 по даний час.

Відповідно до уточнюючої довідки від 29.06.2023 №7, виданої Чутівською районною спілкою споживчих товариств з дотриманням форми, визначеної Додатком 5 п.20 Порядку №637, ОСОБА_1 працював повний робочий день в Чутівській районній спілці споживчих товариств з 19.09.1995 по 29.12.1999 на посаді тракториста підсобного господарства (4 роки 3 місяці 10 днів) та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в період з 19.09.1995 по 29.12.1999.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в одному із наданих розпоряджень СВК «Зоря» від 06.12.2005 №93 помилково зазначено, що ОСОБА_1 звільнений з роботи механізатора з 06.12.2005, що не узгоджується із записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , в якій вказано, що 06.12.2005 позивача звільнено з роботи за згодою сторін (підстава - розпорядження від 06.12.2005 №93), оскільки з 19.09.1995 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду тракториста підсобного господарства, що підтверджується розпорядженням №232 від 19.09.1995 Чутівської районної спілки споживчих товариств.

З 29.12.1999 на підставі розпорядження №692 від 29.12.1999 підсобне господарство перейменовано в СВК «Зоря».

Водночас, трудова книжка та інші розпорядження СВК «Зоря» не містять відомостей про переведення позивача з посади тракториста на посаду механізатора в період з 19.09.1995 по 06.12.2005.

Отже, звільнення позивача 06.12.2005 з посади механізатора було не можливим, оскільки трудова книжка позивача не містить відомостей про призначення чи переведення його на посаду механізатора.

В контексті наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а було викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини підприємства, не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Не всі недоліки записів у документах, що підтверджують страховий стаж можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у документах.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 березня 2018 у справі №754/14898/15-а.

Колегія суддів зазначає, що на особу не можна перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці.

Відсутність посилання чи неточних записів у його первинних документах за обліковим стажем та нарахуванням заробітної плати на конкретну посаду, яку використовував позивач у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належного номера оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свій час неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для офіційного подання заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення відповідача, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, є протиправним, а відтак погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення від 08.05.2023 №164250002822 Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що наявний у позивача пільговий стаж, у т.ч. періоди його роботи з 19.09.1995 по 29.12.1999 на посаді тракториста в Чутівській районній спілці споживчих товариств та періоди роботи з 01.02.2000 по 27.02.2023 на посадах тракториста, тракториста-машиніста в СВК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому, територіальний орган Пенсійного фонду України з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів заявника мав право за необхідності витребувати подання додаткових документів, в тому числі довідки з Чутівської районної спілки споживчих товариств про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії щодо періоду роботи позивача на посаді тракториста з 19.09.1995 по 29.12.1999, яку позивачем було додано до адміністративного позову (довідка від 29.06.2023 вих. №7). Окрім того, з акту перевірки від 12.01.2023, проведеної працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за період роботи позивача з 19.09.1995 по 04.01.2023, яка міститься в матеріалах справи (а.с.68-69), вбачається також, що факт пільгової роботи ОСОБА_1 за період з 19.09.1995 підтверджено, а первинні документи, використані при проведенні перевірки є достовірними. Відтак, наведені в скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваного рішення від 08.05.2023 №164250002822 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При обранні способу відновлення порушеного права позивача колегія суддів виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2019 року у справі №817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Окрім того, Верховний Суд у своїй судовій практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Колегія суддів зазначає, що позиція Європейського суду з прав людини та Верховного Суду свідчить про необхідність встановлення такого способу відновлення порушеного права, при якому можливість прийняття подальших протиправних рішень буде виключена.

Враховуючи наведене вже вище, колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи з 19.09.1995 по 29.12.1999 на посаді тракториста в Чутівській районній спілці споживчих товариств та періоди роботи з 01.02.2000 по 27.02.2023 на посадах тракториста, тракториста-машиніста в СВК "Зоря" та на підставі заяви від 06.04.2023 призначити ОСОБА_1 з 06.04.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено конкретних доводів щодо незгоди із застосованим судом першої інстанції способом захисту прав позивача, викладеним в зобов`язальній частині оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №440/9182/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко