Ухвала

від 12.06.2024 по справі 953/1895/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2024 року

м. Київ

справа № 953/1895/23

провадження № 61-8130во24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», Азово-Чорноморської інвестиційної компанії в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» про стягнення надмірно сплачених коштів за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 20 травня 2024 року та

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник» (далі - АТ «ЗНВКІФ «Будівельник»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» (далі - ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія»), Азово-Чорноморської інвестиційної компанії в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Азово-Чорноморської інвестиційної компанії в формі ТОВ), Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» (далі - ПрАТ «Трест Житлобуд-1»), у якому просила суд стягнути солідарно з відповідачів надмірно сплачені кошти в розмірі 354 879,66 грн, а також вартість відсутніх

1,11 кв. м площі квартири у розмірі 18 870,00 грн, а всього 373 749,66 грн.

03 липня 2023 року рішенням Київського районного суду м. Харкова, що залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року,

в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

21 лютого 2024 року додатковою постановою Харківського апеляційного суду стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», Азово-Чорноморської інвестиційної компанії в формі ТОВ по 10 000,00 грн кожному витрат на професійну правничу допомогу.

20 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року.

01 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 20 травня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 04 червня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М., судді які входять до складу колегії: Петров Є. В., Пророк В. В.

При вирішенні Верховним Судом питання щодо відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 20 травня 2024 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід з тих підстав, що питання про прийняття до розгляду Верховним Судом чи про відмову в такому щодо заяви про перегляд за виключними чи нововиявленими обставинами вирішує суддя-доповідач одноособово.

Відповідно до частини першої статті 40 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Перевіривши наведені суддею Верховного Суду Пророком В. В. доводи на обґрунтування заяви про самовідвід, Верховний Суд виснував про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (пункт 4 частини першої статті 36 ЦПК України).

У частині першій статті 14 ЦПК України передбачено, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС у день надходження документів (частина друга статті 14 ЦПК України).

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ) (частина третя статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частинами першою, другою статті 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених в частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

У статті 33 ЦПК України передбачено визначення складу суду. А саме, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІТС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Частинами четвертою та п`ятою статті 34 ЦПК України визначено, що перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду.

За вимогами частини одинадцятої зазначеної статті питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Отже, можна зробити висновок, що в суді касаційної інстанції розгляд справ здійснюється у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, крім випадків, коли законодавством прямо передбачений розгляд певних питань одноособово.

Такий випадок, зокрема, передбачений в статті 427 ЦПК України, частини перша та друга якої визначають, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Тобто під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами одноособово суддя-доповідач Верховного Суду уповноважений вирішити лише питання щодо залишення цієї заяви без руху (у випадку наявності недоліків) та про відкриття провадження за виключними обставинами, а стосовно ухвалення інших процесуальних рішень за результатами розгляду вказаної заяви діє загальне правило про колегіальний розгляд справи у Верховному Суді.

Наведені висновки підтверджуються практикою Верховного Суду щодо вирішення спірного питання, а саме ухвалами Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року всправі № 361/7844/20 (провадження № 61-2243во24), від 24 травня 2024 року в справі № 2-6857/10 (провадження № 61-7245во24), від 10 січня 2024 року в справі № 489/4198/21 (провадження № 61-18110во23), від 22 травня 2024 року в справі № 227/2230/20 (провадження № 61-7222во24), від 31 травня 2024 року в справі № 295/12775/22 (провадження № 61-7721во24); Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в справі № 260/3758/20, від 25 квітня 2024 року в справі № 640/9591/20, від 05 червня 2024 року в справі № 640/9591/20; Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2024 року в cправі № 10/17-703-2011, від 08 лютого 2024 року в cправі № 910/4302/23 та інших.

Отже, при визначенні колегії суддів, у тому числі судді Пророка В. В., для розгляду питання про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 20 травня 2024 року порядок визначення суддів не порушений.

Доводи судді Пророка В. В. не свідчать про наявність підстав для задоволення його самовідводу в справі № 953/1895/23.

Необґрунтоване усунення судді від участі в розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.

Отже, передбачені законом підстави для самовідводу судді не встановлені, тому в задоволенні заяви судді Пророка В. В. необхідно відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», Азово-Чорноморської інвестиційної компанії в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» про стягнення надмірно сплачених коштів за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 20 травня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк