Рішення

від 24.06.2024 по справі 761/36003/23

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 761/36003/23

Провадження № 2/474/133/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

позивача ОСОБА_1

розглянув увідкритому судовомузасіданні заправилами загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компаніяПастулато Капіталпро стягненнязаборгованості задоговорами позики,-

встановив:

03.10.2023р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Пастулато Капітал (далі - відповідач 2), в якому просить солідарно стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за договором позики від 10.12.2021р. в сумі 1 000 037 грн. 98 коп. основного боргу; 100 003 грн. 00 коп. - штрафу; 249 324 грн. 54 коп. - пені; 23 919 грн. 00 коп. - 3% річних; 46 807 грн. 80 коп. - інфляційних втрат.

Позов обґрунтований тим, що 10.12.2021р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір позики посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстрований у реєстрі за № 1234, згідно якого позикодавець надав у власність позичальника (відповідача 1) грошові кошти у розмірі 1 000 037 грн. 98 коп., що на дату укладення договору за офіційним курсом НБ України складало 36 900 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві кредитні кошти не пізніше 10.12.2022р.

В якості забезпечення виконання зобов`язань відповідачем 1 за договором позики, 10.12.2021р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстрований у реєстрі за № 1235.

Зазначав, що відповідальність поручителя та боржника є солідарною, а тому просив стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача заборгованість у заявленому розмірі.

Взяті на себе зобов`язання щодо повернення позики відповідач 1 не виконав, а тому за ним рахується заборгованість по основному боргу у розмірі 1 000 037 грн. 98 коп.

У п.4.3 вказаного договору сторони також погодили сплату позичальником штрафу у розмірі 10 % від суми позики у випадку прострочення повернення суми позики. В зв`язку з чим з відповідачів 1 та 2 на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 100 003 грн. 00 коп.

Також позивач посилався на ст.ст. 216, 218, 230 ГК України та ст.ст. 611-612, 549 ЦК України, та вказував на необхідність стягнення з відповідачів 1 та 2 на користь позивача пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 12.12.2022р. по 11.06.2023р. у загальному розмірі 249 324 грн. 54 коп.

Ним же здійснено нарахування 3% річних за період з 12.12.2022р. по 29.09.2023р. у розмірі 23 919 грн. 00 коп. та інфляційні втрати за період з 12.12.2022р. по 29.09.2023р. у розмірі 46 807 грн. 80 коп.

За такого, позивач просив стягнути з відповідачів 1 та 2 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 1 420 092 грн. 32 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідач 1 в судові засідання 24.06.2024р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду шляхом: направлення судових повісток про виклик у судові засідання з прикріпленими до них файлами одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.

Відповідач 2 в судове засідання 24.06.2024р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком судових повісток за офіційною юридичною адресою, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності учасників судового розгляду, які не з`явилися в судове засідання, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду позову по суті.

Заслухав пояснення позивача, дослідив матеріали справи, суд вважає встановленим таке.

Так як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2021р. між позивачем (позикодавець) та відповідачем 1 (позивальник) було укладено договір позики посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1234. Відповідно до умов договору позики, позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 1 000 037 грн. 98 коп., що є еквівалентом 36 900 доларів США 00 центів за офіційним курсом Національного банку України станом на 10.12.2021р. Грошовими коштами за цим договором є грошова одиниця України - гривня. Договір позики є безвідсотковим (п.п. 1.1, 1.2 розд. 1, п. п. 2.1, 2.2 договору позики).

У п. 3.1 розд. 3 договору позики сторони визначили строк її повернення - до 10.12.2022р.

Позичальник зобов`язався повернути позикодавцю суму позики в повному обсязі в день, що визначений п. 3.1 договору. У випадку прострочення повернення суми позики до позичальника застосовується штраф у розмірі 10 % від суми позики, що зазначена у п. 2.1 договору. Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позикодавця або шляхом передання грошових коштів на поточний рахунок позикодавця особисто готівкою позичальнику (п.п. 4.1, 4.3, 4.7 розд. 4 договору позики).

10.12.2021р. між кредитором ОСОБА_1 та поручителем ТОВ ФК Пастулато Капітал було укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручився перед кредитором за виконання зобов`язань боржника ОСОБА_2 перед кредитором, що виникли з Основного договору (договору позики від 10.12.2021р.), а саме щодо повернення грошових коштів у сумі 1 000 037 грн. 98 коп., що є еквівалентом 36 900 доларів США 00 центів, в строк та порядок повернення позики, передбачені Основним договором. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржника за основним договором. У п. 1.2 договору поручитель також поручився перед кредитором за виконання зобов`язань боржника перед кредитором також щодо сплати кредитору усіх штрафних санкцій, що передбачені основним договором, та повернення всієї суми, що надавалася кредитором боржнику, у разі прострочення виконання зобов`язання. Згідно п. 1.3 договору відповідальність поручителя та боржника щодо виконання основного зобов`язання солідарна. Строк дії поруки - 5 років з дати укладення договору (п. 3.1 договору), строк дії договору - протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 договору поруки (п. 4.1 договору).

29.05.2023р. позивачем на адресу відповідача 1 та відповідача 2 рекомендованими поштовими відправленнями зі штрих-кодом № 0214101601730 та № 0214101601722 направлено заяви про виконання боргового зобов`язання боржника, які повернуті на адресу відправника без вручення з причин інші причини та за закінченням терміну зберігання, відповідно (опис до цінного листа зі штрих-кодом № 0214101601730 та опис до цінного листа зі штрих-кодом № 0214101601722, накладні до листів зі штрих-кодом № 0214101601730 та штрих-кодом № 0214101601722, Трекінги Укрпошти до листів зі штрих-кодом № 0214101601730 та штрих-кодом № 0214101601722).

Відповідач 1 та відповідач 2 свої зобов`язання щодо повного повернення отриманих відповідачем 1, за договором позики від 10.12.2021р., коштів не виконали, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 29.09.2023р., за ними рахується заборгованість у розмірі 1 420 092 грн. 32 коп., з яких:

- 1 000 037 грн. 98 коп. основного боргу;

- 100 003 грн. 00 коп. - штрафу у розмірі 10 % від суми позики, який нарахований у відповідності до п. 4.3 розд. 4 договору позики;

- 249 324 грн. 54 коп. - пені, яка нарахована із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за наступні періоди: 1) з 12.12.2022р. по 31.12.2022р. - 20 днів, розрахункова ставка (25,00% х2,000 = 50,00%), тобто 1 000 038,00х50% /100х20 (кількість днів)/365 = 27 398 грн. 30 коп.; 2) з 01.01.2023р. по 26.01.2023р. - 26 днів, розрахункова ставка (25,00% х2,000 = 50,00%), тобто 1 000 038,00х50% /100х26 (кількість днів)/365 = 35 617 грн. 79 коп.; 3) з 27.01.2023р. по 16.03.2023р. - 49 днів, розрахункова ставка (25,00% х2,000 = 50,00%), тобто 1 000 038,00х50% /100х49 (кількість днів)/365 = 67 125 грн. 84 коп.; 4) з 17.03.2023р. по 27.04.2023р. - 42 дні, розрахункова ставка (25,00% х2,000 = 50,00%), тобто 1 000 038,00х50% /100х42 (кількість днів)/365 = 57 536 грн. 43 коп.; 5) з 28.04.2023р. по 11.06.2023р. - 45 днів, розрахункова ставка (25,00% х2,000 = 50,00%), тобто 1 000 038,00х50% /100х45 (кількість днів)/365 = 61 646 грн. 18 коп.;

- 23 919 грн. 00 коп. - 3% річних за період з 12.12.2022р. по 29.09.2023р.;

- 46 807 грн. 80 коп. - інфляційних втрат за період з грудня 2022р. по вересень 2023р. виходячи із індексів інфляції у грудні 2022р. як 100.7, у січні 2023р. як 100.8, у лютому 2023р. як 100.7, у березні 2023р. як 101.5, у квітні 2023р. як 100.2, у травні 2023р. як 100.5, у червні 2023р. як 100.8, у липні 2023р. як 99.4.

Встановив вказані обставини, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, ст.ст. 76-89 ЦПК України визначено поняття доказів, їх належності, допустимості, достовірності та достатності, обов`язок доказування і подачі доказів, а також підстави звільнення від доказування, порядок подачі доказів, витребування доказів та оцінки доказів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

У ч. 2 ст. 640 ЦК України визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

З урахуванням наведених правил правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013р. у справі № 6-63цс13 виклав правовий висновок, відповідно до якого за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 464/3790/16-ц.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України, визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, і за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк і термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ст. 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 553 ЦК України). У разі порушення зобов`язання забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ст. 554 ЦК України).

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У справі, що розглядається між сторонами виникли договірні правовідносини за договором позики укладеним у письмовій формі, зміст якого, підтверджує факт передачі позикодавцем грошової суми позичальнику та отримання останнім цих коштів, які позичальником позикодавцеві не повернуті.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно ст. 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Верховний суд у постанові Верховного Суду від 31.01.2024р. у справі № 753/14634/22 зазначив, що відповідно до ст. 533 ЦК України сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язаннями визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2020р. у справі № 296/10217/15-ц.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення 1 000 037 грн. 98 коп. та 23 919 грн. 00 коп. - 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 1ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні, який затверджено Законом України 2102-ІХ, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався, останнього разу до 13.08.2024р.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічної думки дійшов ВС в ухвалі від 03.08.2023р. у справі № 296/5648/22.

Сторони у п. 4.3 розд. 4 договору позики визначили, що у випадку прострочення повернення суми позики позичальником він зобов`язався сплатити штраф у розмірі 10% від суми позики зазначеної у п. 2.1 договору.

Також у суму заборгованості, яку позивач просить стягнути у позові, ним включено і розраховану ним суму пені у розмірі 249 324 грн. 54 коп. за період 12.12.2022р. по 31.12.2023р., та 46 807 грн. 80 коп. інфляційні втрати розраховані у період з грудня 2022р. по вересень 2022р.

Позика надається на строк до 10.12.2022р.

Виходячи із вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача за порушення строків повернення позики, останній день повернення якої сторонами був встановлений 10.12.2022р., - штрафу в розмірі 10 % від суми позики (100 003 грн. 00 коп.), пені у розмірі 249 324 грн. 54 коп. за період 12.12.2022р. по 31.12.2023р. та 46 807 грн. 80 коп. інфляційних втрат які розраховані у період з грудня 2022р. по вересень 2022р.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тобто, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 13 420 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 9 675 грн. 98 коп. (72,1 %) в рівних частинах - по 4 837 грн. 99 коп., з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Пастулато Капітал про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Пастулато Капітал (код ЄДРПОУ 44393131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 11.12.2021р. у загальній сумі 1 023 956 (один мільйон двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 98 коп., з яких: 1 000 037 (один мільйон тридцять сім) грн. 98 коп. - основний борг, 23 919 (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 00 коп. - 3% річних.

В частині позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Пастулато Капітал (код ЄДРПОУ 44393131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості за договором позики від 11.12.2021р., а саме штрафу в сумі 100 003 (сто тисяч три) грн. 00 коп., пені в сумі 249 324 (двісті сорок дев`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 54 коп. та інфляційних втрат в сумі 46 807 (сорок шість тисяч вісімсот сім) грн. 80 коп. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 837 (чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 99 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Пастулато Капітал (код ЄДРПОУ 44393131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 837 (чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 99 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 744 (три тисячі сімсот сорок чотири) грн. 18 коп. покладаються на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 червня 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол