Рішення

від 26.06.2024 по справі 758/9838/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 758/9838/23

Провадження № 2/229/817/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Худіної О.О.

при секретарі Терещенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

До Дружківського міського суду Донецької області з Подільського районного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 14.06.2021 року між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до договору. Умови надання кредиту визначені у Додатку 1 до Договору «Порядок надання та обслуговування споживчих кредитів». У заяві-анкеті Позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено наступні умови кредитування та графіки платежів: сума кредиту 57921,13 грн., строк кредитування 36 місяців з 14.06.2021 по 13.06.2024 року, пільговий період 20 місяців з 14.06.2021 по 14.02.2023 року, комісія за управління кредитом, після пільгового періоду 3 %, розмір процентної ставки 0,00001% річних, реальна процентна ставка 44,42 %. Договір не виконаний позичальником належним чином, у зв`язку з чим станом на 01.08.2023 року утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 43441,50 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплачує, що стало приводом для звернення до суду з позовними вимогами.

9 травня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач зазначає, що у позові Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» вказано, що 17.04.2023 за № 1-1317 позивач направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості, однак, відповідач звернення проігнорував. При цьому, в позові зазначено адресу відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , але відповідач зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 , він ніколи не проживав та ніколи не був там зареєстрованим.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальних громад з 07.10.2020 року відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тобто на момент укладання договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» та розгляду справи він був зареєстрований за вказаною адресою. З огляду на викладене, жодних вимог від позивача про погашення заборгованості за кредитним договором він не отримував.

Окрім цього, відповідно до розрахунку заборгованості, який надано суду представником позивача, ОСОБА_1 регулярно користувався кредитними коштами, проте допустив заборгованість, яка станом на 01.08.2023 становить 43 441,50 грн, в тому числі: 6 960,24 грн строкова заборгованість по кредиту, 28 836,69 прострочена заборгованість по кредиту, 1 737,63 грн строкова заборгованість по процентам, 5 906,94 грн прострочена заборгованість по процентам. Відповідач не заперечує з приводу укладення 14.06.2021 року між ним та АТ «Комерційний банк «Глобус» договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «Комерційний банк «Глобус», шляхом подачі Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору.

Разом з цим, зазначає, що на виконання вимог зазначеного вище Договору, відповідачем починаючи з 30.06.2021 року по 17.07.2022 в повному обсязі виконувались кредитні зобов`язання, а відповідно до довідки про рух за особовим рахунком НОМЕР_2 у деяких місяцях були навіть переплати.

Однак, з 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в України введено режим воєнного стану. У зв`язку повномасштабною військовою агресію відповідач був змушений змінити місце проживання, а основне місце роботи переведено у режим «простою», що суттєво вплинуло на матеріальне становище відповідача.

У зв`язку з чим, відповідачем були здійсненні неодноразові дзвінки на «ГАРЯЧУ ЛІНІЮ» до АТ «Комерційний банк «Глобус» з проханням провести реструктуризацію кредитного договору, при цьому зменшивши комісію за управлінням кредитом, хоча би до 1% та надати розстрочку по виплаті тіла кредиту строком на один рік, звільнивши відповідача від сплати штрафних санкцій. При цьому відповідач гарантував сплату кредиту відповідно до графіку реструктуризації.

Більше того, відповідачем на офіційну адресу АТ «Комерційний банк «Глобус» направлялись письмові звернення з проханням провести реструктуризацію зазначеного вище кредитного договору, всі звернення позивачем були проігноровані та жодної відповіді на свої звернення відповідач не отримав.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитотавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Не зважаючи на зазначені вимоги Закону позивач намагається в судовому порядку незаконно стягнути 6 960,24 грн строкова заборгованість по кредиту, 1 737,63 грн строкова заборгованість по процентам, 5 906,94 грн прострочена заборгованість по процентам.

При прийнятті рішення просить суд врахувати форс-мажорні обставини пов`язані повномасштабним вторгненням на територію України, а також зменшення рівня його доходу по незалежним від нього обставинам.

Таким чином позовні вимоги АТ «Комерційний банк «Глобус» відповідач визнає частково в частині стягнення простроченої заборгованості по кредиту в сумі 28836,69 гривень. В іншій частині позовних вимог просить суд відмовити.

3 червня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає що доводи відповідача, які в ньому викладені є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать обставинам справи, адже в своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що не отримував від позивача вимоги про погашення заборгованості, так як за адресою: АДРЕСА_1 , він ніколи не проживав і ніколи там не був зареєстрований. І як зазначає відповідач: «Тобто на момент укладання договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» від 13.06.2021 та розгляду справи був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .»

Позивачем до позовної зали була додана копія Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», з додатками до нього (надалі -Договір).

Позивач стверджує, що вищевказане твердження відповідача є неправдивим та відповідач дає суду неправдиві факти, тим самим вводить суддю в оману, оскільки відповідно до копії паспорту відповідача, яка додана до позовної зави, відповідач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до підписаної відповідачем Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору від 13.06.2021р. (надалі - Заява-анкета - наявна в матеріалах справи), відповідачем було вказано адресу проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Заяви -анкети, відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомлений зі змістом ст. 190 Кримінального кодексу України та зобов?язується нести відповідальність за достовірність документів, які надані на вимогу Банку.

Отже, при оформленні та підписанні Заяви-Анкети №41132099 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» від 13.06.2021, відповідач надав Банку недостовірну інформацію, тим самим порушив ст. 190 КК України.

Крім того, відповідачем було порушено умови укладеного кредитного договору, а саме згідно п. 2.3.8. Договору, відповідач зобов?язаний був повідомляти Банк про всі зміни в документах та/або інформації, що були надані Клієнтом при укладанні цього Договору (паспортні дані, адреси проживання і реєстрації, контактні реквізити, Номер мобільного (фінансового) телефону, електронної пошти, зазначені Клієнтом у відповідній Заяві-Анкеті і приєднання до Договору тощо), у порядку й обсягах, передбачених чинним законодавством України та Договором. Інформація та/або документи підлягають наданню негайно, не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати настання відповідних змін та/або дати одержання письмової вимоги від Банку, а інформація про зміну/блокування/тимчасової недоступності адреси електронної пошти та Номера мобільного (фінансового) телефону - не пізніше дня такої зміни/блокування/тимчасової недоступності, якщо інший порядок не встановлений іншими умовами Договору. У випадку відсутності інформації про зміни, попередньо надана інформація (паспортні дані, місце проживання і реєстрації, контактні реквізити, Номер мобільного (фінансового) телефону, електронної пошти тощо) вважається дійсною.

Клієнт несе особисту відповідальність за достовірність даних та документів, поданих до Банку (п. 4.1.7. Договору).

Також, у своєму відзиві відповідач зазначає, що звертався з проханням до Банку щодо реструктуризації заборгованості та надав суду копію заяви та поштових чеків.

Однак, позивач просить суд звернути увагу, що в своїй заяві відповідач не зазначив дату підписання заяви, а на поштових чеках не зазначено кому було відправлено поштову кореспонденцію.

Також, на поштових чеках, які відповідач додав до відзиву, вказана дата 13.04.2024 р. Однак, вимога Банку про сплату кредитної заборгованості була надіслана відповідачу 17.04.2023р., а позовна заява зареєстрована від 15.08.2023р., тому твердження відповідача про звернення до Банку щодо реструктуризації кредитної заборгованості є неправдивими та навіть, якщо відповідач надсилав звернення до Банку, то вже після подання позовної заяви Банком до суду.

Отже, вимогу Банку щодо стягнення кредитної заборгованості, була проігнорована відповідачем, та свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконував, а тому Банк був вимушений звернутися до суду.

Крім того, позивач просить звернути увагу суду, на копії поштових чеків, які відповідач додав до свого відзиву. В даних чеках вказана адреса: АДРЕСА_3 . Отже, відповідач обслуговувався у поштовому відділенні, що знаходиться в АДРЕСА_4 . Тобто, даний факт підтверджує, що місце перебування відповідача знаходиться в Києві, а всі маніпуляції з місцем реєстрації та визначенням підсудності справи, є способом відповідача для затягування процесу розгляду даної судової справи, тим самим відповідач грубо порушує свої процесуальні обов`язки, зловживаючи процесуальними правами.

Таким чином, позивач вважає, що доводи відповідача щодо його спроб досудового врегулювання спору є безпідставними, а копії доданих відповідачем документів не звільняють його від відповідальності та сплати кредитної заборгованості по укладеному Договору.

Щодо безпідставних посилань відповідача про існування форс-мажорних обставин, позивач зазначив, що відповідно до п. 1.8. Договору, Сторони укладаючи цей Договір, приймають на себе всі обов?язки та набувають всіх прав, передбачених Договором.

Підписанням паперової або електронної Заяви-Анкети на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору з додатками (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору. (п. 1.9. Договору).

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, відповідач міг звертатись до Банку за консультаціями з приводу діючих банківських послуг, визначених Договором, з питань інформування про діючі програми лояльності, а також з приводу отримання додаткових послуг.

Згідно п. 2.3.9. Договору, відповідач зобов`язаний був повідомляти Банк письмово про виникнення будь-яких обставин, що можуть тим чи іншим чином негативно вплинути на виконання Клієнтом своїх зобов?язань за цим Договором, або на його платоспроможність - відповідно до п. 5.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно викликано факторами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), тобто надзвичайними і невідворотними обставинами, у тому числі стихійними явищами, екстремальними погодними умовами, пожежами, страйками, воєнними діями, а також у разі прийняття законів України, нормативних актів Уряду та Національного банку України, які перешкоджають виконанню зобов`язань по даному Договору, але не обмежуються ними.

При виникненні форс-мажорних обставин Банк та/або Клієнт повинні проінформувати один одного протягом 2 (двох) календарних днів у будь-який доступний спосіб. Інформація повинна містити дані про характер обставин, а також причинний зв?язок між такими обставинами та невиконанням Банком або Клієнтом своїх зобов?язань за цим Договором (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.4. Договору, невиконання зобов?язання, зазначеного в п. 5.2 Договору, позбавляє Банк або Клієнта, що знаходиться під впливом обставин непереборної сили, права посилатися на такі обставини як на підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором.

Однак, відповідач не скористався своїм правом та не отримував необхідну інформацію, яка б допомогла відповідачу належно виконувати свої обв?язки відповідно до Договору відповідач користувався кредитними коштами на свій розсуд, не виконував свої зобов?язання та не відповідав на вимогу Банку про сплату кредитної заборгованості.

Також, у зв?язку з тим, що відповідач не повідомив Банк про існування-форс мажорних обставин, не надіслав Банку такого повідомлення та не надав суду підтверджуючих доказів про надсилання, тому посилатись на існування форс-мажорних обставин вже під час розгляду даної справи у суді, відповідач не має підстав.

Крім того, ТПП на своєму сайті оприлюднило Лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. даним листом ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Більш того, на сайті ТПП зазначено, що з метою позбавлення обов?язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Однак, судова практика приходить до того, що лише посилання на вищевказаний лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та для доведення їх наявності, в якості доказу, необхідно надавати сертифікат ТПП.

Крім того, відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов?язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, а посилання на лист не буде визнано таким.

Отже, при виникненні обставин непереборної сили, на які посилається особа, сторона повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Вищевказане зазначається в Постанові Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 де також зазначається, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов?язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов?язання".

Отже, при настанні форс-мажорних обставин необхідно неухильно дотримуватися умов договору про повідомлення іншої сторони про їх настання (якщо відповідне передбачене умовами договору), підтвердити настання обставин шляхом отримання відповідного сертифікату ТПП та мати можливість довести їх надзвичайність та невідворотність, а також підтвердити причинно-наслідковий зв?язок між неможливістю виконання зобов?язання та обставинами непереборної сили.

Щодо посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану, та на п.18 та п. 19 «Прикінцеві та перехідні Положення» Цивільного кодексу України та твердження Відповідача про стягнення з нього штрафних санкцій відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позивач заперечує щодо вищевказаного твердження відповідача, так як відповідно до позовної заяви та детального розрахунку заборгованості по позичальнику, нарахування кредитної заборгованості здійснювалось відповідно до положень кредитного договору, які зазначені в позовній заяві. Позивач звертає увагу суду та відповідача, що нарахування штрафних санкцій відповідно до ст. 625 ЦК України, не здійснювалось.

Отже, станом на 01.08.2023 року, заборгованість відповідача за Договором, становить 43441,50 грн. (сорок три тисячі чотириста сорок одна гривня 50 копійок), в тому числі:

-6 960,24 грн. - строкова заборгованість по кредиту;

-28 836,69 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;

-1 737,63 грн. - строкова заборгованість по процентам;

-5 906,94 грн. - прострочена заборгованість по процентам.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, позивач надав суду всі необхідні документи та правове обґрунтування, на підставі яких підтверджує право на стягнення кредитної заборгованості з відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 року цивільна справа була розподілена судді Дружківського міського суду Донецької області Лапченко О.М.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 30 листопада 2023 року справу було прийнято до провадження судді Лапченко О.М., вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.03.2024 року дана справа після перерозподілу автоматизованою системою документообігу була розподілена в провадження судді Дружківського міського суду Донецької області Худіної О.О.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11 квітня 2024 року судове засідання було відкладено.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16 травня 2024 року судове засідання було відкладено.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України, заяв та клопотань не надходило.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 червня 2021 року між сторонами був укладений договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ КБ «Глобус», шляхом подачі відповідачем заяви-анкети № 41132099 на приєднання до вказаного договору. Зазначеною заявою-анкетою було погоджено умови кредитування та графік платежів, надані відповідачу кредитні кошти для використання за споживчим кредитом у сумі 51126,85 грн., при цьому разова комісія становила 6319,28 грн., комісія за сервіс смс-інформування склала 475 грн.

У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування платежів, зокрема суму кредиту 57921,13 грн., строк кредитування 36 місяців з 14.06.2021 по 13.06.2024 року, пільговий період 20 місяців з 14.06.2021 по 14.02.2023 року, комісія за управління кредитом, після пільгового періоду 3 %, розмір процентної ставки 0,0001% річних, реальна процентна ставка 44,42 %.(а.с.25-27)

Підписанням заяви-анкети на приєднання до договору клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору та додатками, повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору та тарифами, що є чинними на дату укладення цього договору (п. 1.9 договору про надання комплексу банківських послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус»).

Відповідно до графіку платежів позичальник зобов`язався у період з моменту отримання кредиту до першого числа кожного місяця, вказаного у графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 2381,21 грн.

В матеріалах справи також містяться надані позивачем публічна пропозиція, паспорт споживчого кредиту, Тарифи на банківські операції та послуги при здійсненні обслуговування споживчого кредиту, виписка про рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_2 , вимога про повернення боргу, копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера відповідачу.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання, оскільки за ним рахується заборгованість станом на 01.08.2023 року перед позивачем в розмірі 43441,50 грн., яка включає: 6 960,24 грн. - строкова заборгованість по кредиту; 28 836,69 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 1 737,63 грн. - строкова заборгованість по процентам; 5 906,94 грн. - прострочена заборгованість по процентам.

Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, суд зазначає, що у п. 1 ч. 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що особа не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України видала лист № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що військова агресія рф проти України, яка зумовила введення воєнного стану в Україні, є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Лист Торгово-промислової палати України не означає автоматичне звільнення від відповідальності за невиконання кредитного договору, оскільки між неможливістю невиконання зобов`язань та обставиною форс-мажору повинен бути безпосередній зв`язок, а обставини мають бути форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання. Тягар доведення покладають на сторону, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов`язань відповідачем.

При вирішення питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2022 року між адвокатом Прохоренком В.П. та АТ «КБ «Глобус» укладено договір № 051222 про надання правової допомоги.

Відповідно до акта прийому-передачі послуг № 41132099 від 15 серпня 2023 року адвокатом Прохоренком В.П. надано за вказаним договором АТ «КБ «Глобус» правничу допомогу на суму 6 000 грн., в тому числі ознайомлення з документами з наданням консультації та узгодженням правової позиції - 3 000 грн. (2 год.); складання позовної заяви - 3 000 грн. (2 год.).

Позивачем перераховано адвокату 6 000 грн. за надану правничу допомогу, що вбачається з платіжної інструкції № 2542 від 16.08.2023.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 6 000 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу справедливості, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 6 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, при цьому підстав для зменшення вказаної суми судом не встановлено.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд.19/5) заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 14.06.2021 року в розмірі 43441,50 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та судовий збір в розмірі 2684 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Худіна