Справа № 363/3476/23
Провадження № 2/369/2475/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
15.05.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря судових засідань Соловюк В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору генерального підряду та стягнення безпідставно набутих коштів та 3% річних
в с т а н о в и в:
У червні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору генерального підряду та стягнення безпідставно набутих коштів та 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 02 липня 2022 року між сторонами укладено договір будівельно підряду, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався за замовленням позивачів виконати роботи з будівництва та ремонту житлового будинку, а позивачі зобов`язалися належним чином прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно умов договору. Під час укладення договору позивачами було передано відповідачеві грошові кошти у розмірі 590791 грн 60 коп., що визначено як еквівалент 20000 доларів США, згідно курсу української гривні до долару США, станом на дату розрахунку. Відповідно до умов договори, роботи за договором повинні були бути виконані відповідачем у строк три місяці п`ятнадцять днів від дня укладення договору, але у визначений договором строк зобов`язання не було виконане відповідачем, більше того, відповідач до виконання робіт не приступив.
З огляду на зазначене позивачі просили суд:
розірвати договір генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. та зареєстрований в реєстрі за № 810;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 745438,48 грн. безпідставно набутих коштів, з них: 731732 грн. основної суми боргу та 13706,48 грн. 3% річних.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору генерального підряду та стягнення безпідставно набутих коштів та 3% річних передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивачів до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у якій представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив ухвалити заочне рішення.
У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомлені. Клопотань про відкладення розгляду справи, письмового відзиву, інших заяв, клопотань або заперечення від відповідача до суду не надходило.
Ухвали суду, позовну заяву з додатками відповідачам направлялось на адресу зареєстрованого місця проживання. Конверт повернувся з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що у розумінні ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Додатково відповідач викликавсь шляхом розміщення оголошення на сайті суду.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач був належним чином сповіщений про проведення судового розгляду цивільної справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалитизаочнерішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимог ист. 280ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справізаочнерішення.
Відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося.
Відповідно до ч. 5ст. 268ЦПК України датоюухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за N 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02 липня 2022 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. та зареєстрований в реєстрі за № 810.
Під час укладення договору позивачами було передано відповідачеві грошові кошти у розмірі 590791 грн 60 коп., що визначено як еквівалент 20000 доларів США, згідно курсу української гривні до долару США, станом на дату розрахунку, що підтверджується положеннями договору.
Відповідно до умов договори, роботи за договором повинні були бути виконані відповідачем у строк три місяці п`ятнадцять днів від дня укладення договору, але у визначений договором строк зобов`язання не було виконане відповідачем, більше того, відповідач до виконання робіт не приступив.
25 травня 2023 року представником позивачів на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 12-05/23 від 15.05.2023 року, якою відповідача було повідомлено про розірвання договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року в односторонньому порядку з підстав визначених законом та визначено строк відповідачеві для повернення грошових коштів, сплачених позивачами у рахунок своїх зобов`язань за договором, тривалістю 7 днів від дня отримання претензії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.1 договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, підписанням цього Договору Сторони підтверджують, що Генеральний підрядник зобов`язується за замовленням Замовників виконати роботи з будівництва та ремонту житлового будинку, розташованого за адресою: Київська область, Бучанський район, село Крюківщина кадастровий номер 3222484000:02:002:6603, а Замовники зобов`язуються належним чином прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно умов Договору.
З огляду на зазначене, у зв`язку з укладенням між сторонами договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, у відповідача, як підрядника, виник обов`язок виконати певні будівельні роботи, а у позивачів, як замовників, прийняти їх та оплатити.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п. 3.1 договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, сума Договору становить 590791 грн. 60 коп. (п`ятдесят дев`яносто тисяч сімсот дев`яносто одно) гривень 60 коп., що Сторонами визначено як еквівалент 20000 доларів США, згідно курсу української гривні до долару США, станом на дату розрахунку.
Відповідно до п. 3.1.1 договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, кошти визначені у п. 3.1., 3.2. надаються Генеральному підряднику з метою оплати матеріалів та робіт відповідно до предмету даного Договору.
Відповідно до п. 3.3 договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, Замовники під час підписання даного договору передали, а Генеральний підрядник отримав грошові кошти на придбання матеріалів з метою виконання робіт у розмірі 590791 грн 60 коп. (п`ятдесят дев`яносто тисяч сімсот дев`яносто одно) 60 коп., що Сторонами визначено як еквівалент 20000 доларів США, згідно курсу української гривні до долару США, станом на дату розрахунку.
Відтак, з огляду на зазначене, в рахунок та на виконання зобов`язання за договором позивачі передали відповідачеві грошові кошти у розмірі 590791 грн 60 коп., що визначено як еквівалент 20000 доларів США, згідно курсу української гривні до долару США, станом на дату розрахунку, що є належним виконанням зобов`язання замовника з оплати робіт за договором генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, термін виконання Робіт становить 3 місяці 15 днів з моменту підписання Сторонами даного Договору.
Відповідно до п. 5.1 договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, генеральний підрядник зобов`язаний виконати роботи вчасно, належним чином та з якісних матеріалі (належних матеріалів) відповідно до умов Договору.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання ним будь-яких робіт за договором договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, з огляду на що суд доходить висновку, що у порушення умов договору, у встановлений договором строк будівельні роботи виконані відповідачем не були, оскільки відповідач не приступив до їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, позивачами було належним чином виконане зобов`язання з оплати робіт за договором. Натомість, відповідачем зобов`язання з будівництва будинку на дату звернення позивачів з претензію виконане не було, а отже відповідачем було допущене прострочення боржника у зобов`язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З огляду на зазначене та те, що відповідач не виконав зобов`язання підрядника за договором у строк встановлений договором, взагалі не приступив до виконання робіт, Позивачі мали право на односторонню відмову від договору з огляду на положення ЦК України. Судом встановлено, що позивачі намагалися скористатися таким правом, надіславши відповідачеві претензію вих. № 12-05/23, що містить повідомлення про односторонню відмову від договору на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, але у зв`язку з ухиленням останнього від отримання поштової кореспонденції, відповідач не був повідомлений належним чином про відмову позивачів від договору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом, установленим частиною першоюстатті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьоїстатті 651 ЦК Українидоговором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьоїстатті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.
Аналогічний висновок щодо застосування ч. 3 ст. 651 ЦК України сформульовано у постанові ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18.
Отже, позивачами не було здійснене їх право на односторонню відмову від договору підряду.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відтак, у зв`язку з неможливістю доведення до відома відповідача повідомлення про відмову від договору, суд доходить висновку, що договір генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року підлягає розірванню за рішенням суду на вимогу позивачів у зв`язку з тим, що відповідач своєчасно не приступив до виконання робіт за договором.
Як вже було зазначено, судом встановлено, що в рахунок та на виконання зобов`язання за договором позивачі передали відповідачеві грошові кошти у розмірі 590791 грн 60 коп., що визначено як еквівалент 20000 доларів США, згідно курсу української гривні до долару США, станом на дату розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Судом не встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з позивачів платежів, є завдатком, а відтак зазначена сума є авансом та підлягає поверненню відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно доПостанови КГСВС від15лютого 2019року усправі №910/21154/17, ч.1ст.1212ЦК України застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
З огляду на те, що відповідачем набуті грошові кошти за рахунок позивачів на підставі договору генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, який водночас підлягає розірванню за рішенням суду, суд доходить висновку, що правова підстава, на якій майно було набуте та збережене відповідачем, відпала, а відтак таке майно є безпідставно набутим та підлягає поверненню.
Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ст. 192 ЦК України,гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 524 ЦК Українигрошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З огляду на те, що відповідно до умов договору позивачами було передано відповідачеві грошові кошти, що визначені як еквівалент 20000 доларів США, згідно з курсом української гривні до долару США, станом на дату розрахунку, позивачі мають право на повернення еквіваленту 20000 доларів США, згідно з курсом української гривні до долару США, станом на дату такого повернення. Офіційний курс гривні щодо долара США за даними Національного банку України станом на 09 червня 2023 року (день звернення з позовною заявою) становив 36,5686 гривень за 1 долар США. Відтак, еквівалент 20000 доларів США на день звернення до суду з позовною заявою становить 731732 грн 00 коп., що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 536 ЦК України, за користуваннячужими грошовимикоштами боржникзобов`язанийсплачувати проценти,якщо іншене встановленодоговором міжфізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови ВП ВС від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц, 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Перевіривши подані суду розрахунки, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача 745438 грн 48 коп. безпідставно набутих коштів, з них: 731732 грн 00 коп. основної суми боргу, 13 706 грн 48 коп. 3% річних.
Відповідно до ст. 141ЦПК України судовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. З огляду на зазначене, з відповідача на користь кожного з позивачів підлягає стягненню сума сплаченого ними судового збору.
Керуючись ст. ст.4, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору генерального підряду та стягнення безпідставно набутих коштів та 3% річних - задовільнити.
Розірвати договір генерального підряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02 липня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. та зареєстрований в реєстрі за № 810.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) солідарно 745438 (сімсот сорок п`ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 48 коп. безпідставно набутих коштів, з них: 731732 (сімсот тридцять одна тисяча сімсот тридцять дві) грн 00 коп. основної суми боргу, 13 706 (тринадцять тисяч сімсот шість) грн 48 коп. 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн 90 коп.
Заочнерішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочнерішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повнезаочнерішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржитизаочнерішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочнерішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 27 червня 2024 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 28.06.2024 |
Номер документу | 120012824 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них підряду |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні