Ухвала

від 25.06.2024 по справі 755/9674/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9674/23

Провадження №: 1-кс/755/2283/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2024 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №42023102040000061 та додані до нього матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2024 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшло клопотаннятретьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, що накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києві від 28.04.2023 року у кримінальному провадженні №42023102040000061.

Ознайомившись з матеріалами даного клопотання та наявними даними в АСДС «Д-3» у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42023102040000061 (справа №755/9674/23), встановлено наступне.

19.06.2024 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшло клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, що накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києві від 28.04.2023 року у кримінальному провадженні №42023102040000061 (далі - первинне провадження).

Його розгляд призначено на 10-00 годину 24.06.2024 року (провадження №1-кс/755/2225/24, слідчий суддя ОСОБА_1 ), який в подальшому було відкладено до 11-40 години 10.07.2024 року за клопотанням прокурора.

Водночас, до проведення розгляду первинного провадження 10.07.2024 року, ОСОБА_3 , 25.06.2024 року подано до суду тотожне (повторне) клопотання про скасування арешту на майно, що накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києві від 28.04.2023 року у кримінальному провадженні №42023102040000061 (провадження №1-кс/755/2283/24, слідчий суддя ОСОБА_1 ).

Суд вважає, що такі дії є зловживанням процесуальними правами, виходячи з наступного.

Принцип добросовісності - це загально правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Тому, добросовісність при реалізації прав і повноважень - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до учасників кримінального провадження, у зв`язку з чим під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборона зловживати наданими правами (правова позиція, викладена у постанові ВС від 18 жовтня 2021 року у справі №299/3611/19).

Водночас, зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям певну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (правова позиція, викладена у постанові ВС від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).

Заборона зловживання процесуальними правами є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права (правова позиція, викладена у постанові ВС від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к).

Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (правова позиція, викладена у постанові ВС від 09 квітня 2019 у справі №306/1602/16-к).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 зазначила, що Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Відповідно до положень статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

КПК не передбачено як має діяти слідчий суддя у разі встановлення дій, що свідчать про наявність ознак зловживаннями процесуальними правами, однак, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11, слідчий суддя не може ігнорувати та залишати відповідні зловживання сторони кримінального провадження без належного реагування та за наявності відповідної прогалини в законодавчому регулюванні не позбавлений права застосувати у такому випадку аналогію процесуального права.

Так, відповідно до частини 3 статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу.

Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Окрім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» вказував на недопустимість зневілювання принципом верховенства права у випадках, коли поведінка учасників свідчить про зловживання своїм процесуальним правом.

Тому, враховуючи, що одночасне подання до суду декількох ідентичних клопотань про скасування арешту на одне й те саме майно у межах одного кримінального провадження має ознаки зловживаннями процесуальними правами на звернення до суду з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між слідчими суддями, що суперечать завданню кримінального судочинства, слідчий суддя приходить до висновку про підстави для застосування наслідків зловживання процесуальними правами у порядку аналогії процесуального права, залишивши дане клопотання без розгляду.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №42023102040000061 - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити для відома ОСОБА_3 та прокурору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1