Постанова

від 25.06.2024 по справі 487/1731/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/1731/24

Провадження №1-кс/487/3674/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000244, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 2 ст. 194 КК України,

УСТАНОВИВ:

24.06.2024 прокурор Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000244, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 2 ст. 194 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 2 ст. 194 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 08.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 23.05.2024 року запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжено до 29.06.2024 року. Строк дії ухвали слідчого судді про продовження запобіжного заходу спливає 29.06.2024, однак завершити досудове слідство до вказаного строку неможливо у зв`язку із значною кількістю процесуальних та слідчих дій, які потребують проведення та завершення. Ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. З урахуванням викладеного, прокурор просив продовжити стосовно підозрюваного строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування до 29.07.2024.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024230000000244 від 19.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 2 ст. 194 КК України.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2024, в період часу з 18:00 по 19:00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебував разом з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні квартири АДРЕСА_1 та спільно вживали алкогольні напої. В подальшому, між ними виник словесний конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_7 наніс скляним келихом ОСОБА_5 один удар в область голови та повалив його на ліжко, взяв до лівої руки ручку від розбитого келиха, здійснивши не менше трьох ударів в область обличчя, при цьому ліктем правої руки давив в область шиї, чим спричинив три різані рани обличчя, дві різані рани голови та одну різану рану правого передпліччя. Водночас ОСОБА_5 , звільнивши праву руку, помилково усвідомлюючи, що ОСОБА_7 реально може позбавити його життя, з метою захисту свого життя від суспільно-небезпечного посягання з боку останнього, перевищуючи межі необхідної оборони, оскільки мав можливість захиститись іншими достатніми для припинення неправомірних дій засобами із заподіянням менш значної шкоди, усвідомлюючи, що своїми діями, спрямованими на свій захист, він спричинить вбивство ОСОБА_7 та діючи із відповідними намірами, ОСОБА_5 під час захисту себе від раніше вказаних протиправних дій ОСОБА_7 , взяв до правої руки викрутку, яка лежала на ліжку та її металевою частиною умисно наніс не менше трьох ударів в область голови ОСОБА_7 . Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10/250 від 27.03.2024 смерть ОСОБА_7 при зазначених обставинах не виключається.

За викладених обставин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 118 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Окрім цього, ОСОБА_5 , після вчинення вбивства ОСОБА_7 при перевищенні меж необхідної оборони з метою знищення слідів скоєного кримінального правопорушення (злочину), зокрема трупу потерпілого ОСОБА_7 та пошкодження вищевказаного домоволодіння (квартири), що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив його підпал за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , 13.02.2024, близько 19:00 години, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в спальній кімнаті вказаної квартири, де був виявлений труп ОСОБА_7 , зібрав хатні речі загиблого, які знаходились, зокрема в шафі зазначеної кімнати, поклавши їх біля ліжка та із застосуванням запальнички чорного кольору підпалив їх, після чого покинув місце скоєння злочину, тим самим спричинив пожежу, в результаті чого було частково знищено приміщення квартири та майно яке в ньому знаходилось.

За викладених обставин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

19.02.2024 слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України внесені до ЕРДР за №12024230000000244.

22.02.2024 слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України внесені до ЕРДР за №12024230000000264.

23.02.2024 прокурором Генічеської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_6 кримінальні провадження № 12024230000000244, № 12024230000000264 об`єднані в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024230000000244.

29.03.2024 слідчим відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 винесено постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.

29.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 08.04.2024 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25.05.2024 року.

Постановою першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 20.05.2024 року було продовжено строк досудового розслідування до 29.06.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 23.05.2024 року запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжено до 29.06.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 25.06.2024, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024230000000244 продовжено до 4 місяців, а саме до 29.07.2024.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 19.02.2024 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 19.02.2024 за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; інформацією з ІПНП та з КНП «Херсонської міської клінічної лікарні ім. О.С. Лучанського» ХОР № 01-09/474 від 16.03.2024, відповідно до якої 14.02.2024 до приймального відділення лікарні ім. Лучанського звернувся ОСОБА_5 , який пояснив, що в нього стався конфлікт з ОСОБА_15 , в наслідок якого останній наніс заявникові тілесні ушкодження. Діагноз: множинні відкриті рани голови, СГМ під питанням; актом про пожежу від 20.02.2024 та звітом, відповідно до яких причина пожежі за адресою: АДРЕСА_2 є занесення стороннього джерела запалювання (підпал); протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом огляду в приміщенні КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР за адресою: м. Херсон, вул. Церковна, 17 в ході якого вилучено викрутку з руків`ям зеленого кольору, яка виявлена під час експертизи трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; висновками молекулярно-генетичних експертиз № КСЕ-19/115-24/4458 від 21.03.2024, № КСЕ-19/115-24/3927 від 21.03.2024, № КСЕ-19/115-24/3912 від 21.03.2024; висновком судово-медичної експертизи № 71, відповідно до якого у ОСОБА_5 , виявлено тілесні ушкодження: три різані рани обличчя, дві різані рани голови та одну різану рану правого передпліччя, які виникли не виключно 13.02.2024 від травматичної дії ріжучого предмету; висновком судово-медичної експертизи № 10/250, відповідно до якого настання смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при обставинах зазначених в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 не виключається.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

За змістом частин 1 та 2 ст. 199 КПК України,клопотання пропродовження строкутримання підвартою маєправо податипрокурор,слідчий запогодженням зпрокурором непізніше ніжза п`ятьднів дозакінчення діїпопередньої ухвалипро триманняпід вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Відповідно доч.3ст.199КПК України,клопотання пропродовження строкутримання підвартою,крім відомостей,зазначених устатті 184КПК України,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ст. 118 КК України передбачена відповідальність у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Згідно ч. 2 ст. 194 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_16 , є нетяжким (ст. 118 КК України) та тяжким (ч. 2 ст. 194 КК України), що передбачає можливість реального позбавлення волі на строк до 10 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурором доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на потерпілу та свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на потерпілих та свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України прокурором доведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Прокурором усудовому засіданнідоведено,що завершитидосудове слідстводо закінченнястроку діїпопередньої ухвалипро продовженнязапобіжного заходунеможливо,оскільки необхідно:долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи почотирьом змивамречовини бурогокольору,зовні схожоїна кровзі сходівв під`їзді,перебуває навиконанні вМиколаївському НДЕКЦ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи потрьом змивамречовини бурогокольору,ззовні схожоїна кровзі сходівв під`їзді,перебуває навиконанні в ІНФОРМАЦІЯ_4 ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи потрьом змивамречовини бурогокольору,ззовні схожоїна кровз ручоквхідних дверей,перебуває навиконанні в ІНФОРМАЦІЯ_4 ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи поджинсовим штанамтемного кольору,перебуває навиконанні в ІНФОРМАЦІЯ_4 ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи потрусам темногокольору,перебуває навиконанні в ІНФОРМАЦІЯ_4 ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи пофрагменту фільтраційногосифону з-підванни,перебуває навиконанні в ІНФОРМАЦІЯ_4 ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи порушнику блакитногокольору зплямами темно-бурогокольору,перебуває навиконанні в ІНФОРМАЦІЯ_4 ;долучити висновокмолекулярно-генетичноїекспертизи почоловічим кросівкам, перебуває на виконанні в Миколаївському НДЕКЦ; з урахуванням отриманих відомостей, проведених слідчих та процесуальних дій, вирішити питання про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_5 , допитати останнього за фактом зміненої підозри виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати сторонам кримінального провадження, достатній час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких їм буде надано доступ; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час досудового розслідування кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився 1963 року, на обліку за станом здоров`я не перебуває, інвалідність не встановлювалась. При оцінці міцності соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 має 5 повнолітніх дітей, перебуває у шлюбі, має постійне місце проживання, за яким проживає з дружиною 1962 року народження (отримує пенсію) та онукою 14 років, батьки якої перебувають на тимчасово окупованій території України. ОСОБА_5 має середню освіту, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням стадії досудового розслідування кримінального провадження та обсягу проведення слідчих дій зменшились, але не перестали існувати, та підлягають врахуванню, а за такого, клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а строк дії запобіжного заходу та обов`язків підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, слід продовжити в межах строку досудового розслідування. Підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 95, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 199, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строком до 29.07.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло, а саме: місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години.

Зобов`язати ОСОБА_5 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: міста Херсона Херсонської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити та попередити ОСОБА_5 що за невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду; а також може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід

Роз`яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді діє до 29.07.2024 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1