Постанова

від 24.06.2024 по справі 914/3086/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р. Справа №914/3086/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді О.В. Зварич

суддівВ.М. Гриців

І.Ю. Панова,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Система</a> б/н від 01.04.2024 року (вх. № 01-05/940/24 від 01.04.2024 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року (суддя О.З. Галамай; повний текст рішення складено 11.03.2024 року)

у справі № 914/3086/23

за позовом: Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Система</a> (надалі ТзОВ Торгова компанія Система)

про стягнення 143232,38 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

17.10.2023 року Львівська міська рада звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Торгова компанія Система про стягнення 143232,38 грн., з яких: 134286,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 1426,85 грн. інфляційних втрат, 719,62 грн. 3% річних та 6799,81 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у період з 01.04.2023 року по 01.09.2023 року неналежно виконував умови договору оренди землі від 19.10.2017 року в частині внесення повної та своєчасної орендної плати за землю, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 134286,10 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати орендних платежів, позивач також заявив до стягнення 3% річних в сумі 719,62 грн., 1426,85 грн. інфляційних втрат та 6799,81 грн. пені.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року у справі №914/3086/23 частково задоволено позов Львівської міської ради. Стягнуто з ТзОВ Торгова компанія Система на користь Львівської міської ради 134286,10 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 719,62 грн 3% річних та 6799,81 грн пені. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 1426,85 грн інфляційних втрат. Стягнуто з ТзОВ Торгова компанія Система на користь Департаменту містобудування Львівської міської ради 2657,26 грн судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач в період з 01.04.2023 року по 01.09.2023 року не виконав взятих на себе зобов`язань з оплати орендних платежів у встановлений договором строк, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 134286,10 грн. Докази сплати відповідачем до бюджету 134286,10 грн орендної плати за використання земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:08:007:0038 відсутні. Відтак, відповідач порушив право позивача на своєчасне отримання зазначеної орендної плати. Суд перевірив розрахунки 3% річних втрат та пені, викладені в позовній заяві, врахувавши положення ч.2 ст.625 ЦК України та умови п.14 укладеного сторонами договору оренди землі, дійшов висновку про обґрунтованість даних позовних вимог. Одночасно, суд встановив відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 1426,85 грн інфляційних втрат, нарахованих з травня 2023 року по серпень 2023 року, оскільки впродовж зазначеного періоду була дефляція.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року у справі №914/3086/23 в частині задоволення позову, просить в цій частині його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував причин невиконання відповідачем договірних зобов`язань; не вказав правової природи та наслідків Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указу Президента України № 169/2021 від 21.04.2021 року, вимоги Постанови Правління НБУ «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» № 654 від 01.10.2015 у правовідносинах сторін. Скаржник стверджує, що наявність зазначених рішень РНБО та Президента України унеможливлюють здійснення господарської діяльності, що підтверджується невичерпним переліком санкцій. Скаржник покликається на те, що Указ Президента України № 169/2021 від 21.04.2021 року встановлює строк для можливості виконувати зобов`язання 3 роки, тобто лише з квітня 2024 року у відповідача є можливість та обов`язок виконувати раніше взяті на себе зобов`язання, зокрема перед позивачем. Зауважує, що не існує правового механізму, за якого Товариство всупереч Указу Президента України, який є обов`язковим, може сплачувати орендну плату. На переконання скаржника, наявність застосованих санкцій виключає вину Товариства у невиконанні зобов`язань.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає безпідставними доводи скаржника. Зазначає, що у відповідача наявний обов`язок по виконанню умов договору. Застосування до нього санкцій не звільняє від відповідальності за порушення умов договору. Стверджує, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини невиконання відповідачем умов договору та вказувати правову природу і наслідки введення в дію Рішення РНБО. З`ясування наслідків введення в дію рішення РНБО не охоплюється позовними вимогами та не входить в предмет доказування у даній справі. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року у справі №914/3086/23, апеляційну скаргу ТзОВ Торгова компанія Система без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3086/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, І.Ю. Панова.

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 року (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: В.М. Гриців, І.Ю. Панова) відкрито апеляційне провадження у справі № 914/3086/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Учасники справи обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом доставлення до їх електронних кабінетів 24.04.2024 року ухвали Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 року у справі № 914/3086/23, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

З підстав, зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 року, відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи №914/3086/23 у судовому засіданні з викликом сторін.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 19 жовтня 2017 року між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ Торгова компанія Система (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі, ухвал Львівської міської ради від 30.06.2016 №631 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, від 26.07.2012 №1675 Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові (зі змінами) та ухвали Львівської міської ради від 14.09.2017 №2406 Про продовження ТзОВ Торгова компанія Система терміну оренди земельної ділянки на вулиці Ковельській, 109-б, надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування складських приміщень з кадастровим номером 4610137200:08:007:0038, яка розташована у м. Львові на вул. Ковельській, 109-б (а.с.15-16).

У відповідності до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2374 га, у тому числі під забудовою 0,4673 га, під проїздами, проходами та площадками 0,7701 га (у тому числі площею 0,0253 га у межах червоних ліній).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: кам`яні нежитлові будівлі та металеві споруди, а також інші об`єкти інфраструктури: два резервуари, трансформаторна підстанція (п.3 договору).

Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:08:007:0038 на дату укладання договору становить 8492399,94 грн.

Відповідно до п.8 договір укладено на 10 років до 14 вересня 2027 року.

В пункті 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 254772,00 грн в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33215812700006 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Личаківського району, ЄДРПОУ 38007620, МФО 825014, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.11 договору).

У відповідності до п.14 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення.

За змістом п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 договору).

Згідно з п. 42 договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 26.10.2017 року здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ Торгова компанія Система земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:08:007:0038, яка розташована у м. Львові на вул. Ковельській, 109-б, площею 1,2374 га (номер запису про інше речове право: 23126347) (а.с. 20-24).

Відповідач не заперечує, що в період з 01.04.2023 року по 01.09.2023 року не виконував своїх зобов`язань по внесенню орендної плати, внаслідок чого станом на 01 вересня 2023 року виникла заборгованість перед позивачем в сумі 134286,10 грн, що також підтверджується довідкою Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Львівської міської ради (а.с.17).

Відповідач не сплатив вказаної заборгованості, що слугувало підставою звернення Львівської міської ради до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ Торгова компанія Система 143232,38 грн., з яких: 134286,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 1426,85 грн. інфляційних втрат, 719,62 грн. 3% річних та 6799,81 грн. пені.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі, яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В статтях 24, 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ході розгляду справи суд встановив, що 19.10.2017 року між сторонами укладено договір оренди землі на підставі якого позивач надав відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування складських приміщень з кадастровим номером 4610137200:08:007:0038, яка розташована у м. Львові на вул. Ковельській, 109-б.

У відповідності до пункту 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 254772,00 грн в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні докази про сплату відповідачем орендної плати в період з квітня 2023 року по серпень 2023 року, включно.

Суд апеляційної інстанції враховує, що апелянт в апеляційній скарзі не заперечує наявності боргу перед позивачем по орендній платі.

Враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача 134286,10 грн основного боргу зі сплати орендної плати.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 3 % річних, дійшов вірного висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 719,62 грн. 3% річних.

В частині позовних вимог про стягнення 1426,85 грн. інфляційних втрат суд першої інстанції вірно зауважив, що з впродовж травня-серпня 2023 року була дефляція, що унеможливлює стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 6799,81 грн. пені за порушення строків сплати орендної плати за період з 01.05.2023 року по 01.09.2023 року.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.14 договору оренди землі від 19.10.2017 року, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку розрахунку позовних вимог щодо пені та встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 6799,81 грн. пені за несвоєчасне внесення орендної плати за період з 01.05.2023 року по 01.09.2023 року.

Апелянт посилається на те, що неможливість виконання зобов`язань за договором зумовлена застосуванням до нього персональних санкцій.

Зазначені доводи спростовуються наступним.

Із системного аналізу положень Закону України Про санкції та Рішення РНБО про застосування санкцій до відповідача слідує, що спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) встановлюються на певний строк (у даному випадку на три роки), що свідчить про їх тимчасовий характер. У зв`язку з цим, застосування санкцій не звільняє особу від виконання зобов`язань, а є, за своєю правовою природою, відстроченням виконання певних зобов`язань, відкладенням здійснення певних дій на певний період на підставі спеціального нормативного акту (Рішення РНБО).

Вищевказана правова позиція щодо застосування норм права, викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 824/146/19.

Введення санкцій не може розглядатись як обставина, за яку відповідач не відповідає, адже їх застосування обумовлене певними протиправними діями особи, які створюють реальні та/або потенційні загрози суспільному порядку. Відтак, їх введення є прямим наслідком тих чи інших дій відповідача, які визнанні уповноваженими органами небезпечними для держави та спричинили потребу у застосуванні спеціальних обмежувальних заходів.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів вважає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року у справі №914/3086/23.

Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Система</a> б/н від 01.04.2024 року (вх. № 01-05/940/24 від 01.04.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року у справі №914/3086/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Ю. Панова