Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/9910/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/9910/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.11.2023 (повний текст складено та підписано 18.12.2023)

та на додаткове рішення від 11.12.2023

у справі №910/9910/23 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016"

про усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенка Г.П., судді Кравчук Г.А., Тищенко А.І. перебуває справа № 910/9910/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/9910/23 залишено без змін.

Через підсистему "Електронний суд" 30.04.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 31 500,00 грн.

06.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надйшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому останній заперечив проти задоволення заяви ОСББ "Оазис 2016" зазначивши, що наведений у акті перелік робіт, а також часові витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та вимогам, передбаченим ч. 4 ст. 126 ГПК України. Також позивач зазначив про безпідставність розрахунку витрат на правничу допомогу, який стосується підготовки заяви про стягнення понесених ОСББ "Оазис 2016" судових витрат, які у відповідності да практики Верховного Суду наведеної у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, не підлягають відшкодуванню.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та на додаткове рішення від 11.12.2023 у справі №910/9910/23 призначено на 10.06.2024.

07.06.2024 до суду від ОСББ "Оазис 2016" надійшла заява про розгляд заяви без участі представника.

В судове засідання 10.06.2024 з розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 13.05.2024. Представник ОСББ "Оазис 2016" просив розглядати заяву без його участі.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду заяви ОСББ "Оазис 2016" за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.

На підтвердження понесених витрат в розмірі 31 500,00 грн ОСББ "Оазис 2016" до своєї заяви долучено копію договору про надання правової допомоги №24/10/19-01 від 24.10.2019, копію додаткової угоди №02/24 від 15.02.2024 до договору від 24.10.2019, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.04.2024 на суму 31 500,00 грн, копію рахунку-фактури №ДПП 24/10/19-01 ДУ №02/24 від 30.04.2024 на суму 31 500,00 грн, копію платіжної інструкції №2373 від 30.04.2024 на суму 31 500,00 грн, копію свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю №5137 від 25.07.2012 та копію ордеру серії АА №1328669 від 18.07.2023.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №24/10/19-01 від 24.10.2019, укладеного між ОСББ "Оазис 2016", як клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Протекція Права", як адвокатом, адвокат зобов`язався надавати клієнту правову (правничу) допомогу правових питань, що виникають в ході діяльності клієнта, а клієнт - оплатити таку допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 5.4. договору визначено, що загальна вартість правової допомоги наданої адвокатом за кожною конкретною заявкою або додатковою угодою клієнта відображається у відповідних рахунках, виставлених адвокатом.

Згідно з п. 2.1. додаткової угоди №02/24 від 15.02.2024 сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги обчислюється за погодинною ставкою, яка становить 1 800,00 грн за одну (кожну) годину надання адвокатом правової допомоги, окрім правової допомоги, визначеної пунктом 2.2. додаткової угоди, вартість якої визначається у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.2. визначено, що вартість правової допомоги з представництва адвокатом прав, свобод та інтересів клієнта у судових засіданнях по справі обчислюється у фіксованому розмірі, який становить З 600, 00 (три тисячі шістсот) гривень без ПДВ за кожне судове засідання, в якому прийняв участь адвокат. У випадку, якщо адвокат Об?єднання прибув до суду для участі у судовому засіданні, якс не відбулося з підстав, які не залежать від адвоката (зняття Справи з розгляду з ініціативи суду, або перебування судді на лікарняному/у відпустці/відрядженні, або зняття Справи з розгляду через оголошення повітряної тривоги, або в інших випадках, незалежних від адвоката), застосовується ставка у фіксованому розмірі, яка становить 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень без ПДВ за кожне призначене судове засідання, яке не відбулося.

Загальна вартість наданої адвокатом правової допомоги та обчисленої як за погодинною ставкою, так і у фіксованому розмірі відображається в Акті приймання-передачі наданої правової допомоги, який складається Об?сднанням (п. 2.3. додаткової угоди №02/24 від 15.02.2024).

30.04.2024 між адвокатом та клієнтом складено Акт № б/н приймання-передачі наданої правової допомоги, яким описано послуги, які надано клієнту, час витрачений адвокатом, вартість погодинної ставки та загальна вартість наданої послуги.

Згідно вказаного акту адвокатом було надано наступний перелік послуг:

-Ознайомлення з матеріалами справи №910/9910/23 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду;

-Аналіз доводів апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 року. Аналіз доводів апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 року. Підготовка та подання до суду відзиву на апеляційні скарги;

-Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду. заперечения заяву ТОВ "Експлуатаційна компанія" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №910/11743/23;

-Представництво інтересів клієнта у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду;

-Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про стягнения понесения судових витрат та відповідних доказів у справі №910/9910/23.

Дослідивши надані відповідачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, врахувавши заперечення позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу, об`єм виконаних за договором від 24.10.2019 № 24/10/19-01 робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового покладення на ТОВ "Експлуатаційна компанія" витрат ОСББ "Оазис 2016" на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суд зазначає, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

У той же час, згідно з приписами частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Таким чином, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 наведено такі висновки:

"…У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

З огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, заперечення позивача проти розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

До того ж колегією суддів враховано висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, про те, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи.

Подібна за змістом правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України.

Враховучи вищенаведене, доводи позивача, викладені в заяві про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, про безпідставність розрахунку витрат на правничу допомогу, який стосується підготовки заяви про стягнення понесених ОСББ "Оазис 2016" судових витрат, знайшли своє підтвердження.

У зв`язку з цим, апеляційний господарсткий суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

Матеріали справи №910/9910/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.06.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко