Постанова

від 30.05.2024 по справі 910/2401/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р. Справа№ 910/2401/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Авдєєнко В.В.

від відповідачів: 1. Балабан Д.О.(представник) (в залі суду);

2 - не з`явились;

від третьої особи: Франюк А.В.

при розгляді апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, повний текст рішення складено 11.10.2023

та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023, повний текст рішення складено 10.11.2023

у справі № 910/2401/23 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт»

до 1. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2. Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Гарантований покупець»

про стягнення 1 310 779,29 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» збитки у розмірі 1 310 779,29 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 661 грн. 69 коп.

Рішення мотивоване тим, що тривале не вирішення НКРЕКП питання з приводу необхідності внесення змін до нормативних актів, що регулюють ринок електричної енергії, щодо врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв`язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам, було підтвердженням бездіяльності відповідача, про що й фактично визнає НКРЕКП, а також те, що постачальники універсальних послуг несли збитки від небалансів пов`язаних з постачанням електричної енергії споживачам. Факт понесення позивачем збитків у розмірі 1 310 779,29 грн. та їх виникнення у зв`язку з покриттям небалансів електричної енергії, які виникли у зв`язку з скасуванням пункту 364 додатку до постанови НКРЕКП №1240 від 27 червня 2019 року, пункту 440 додатку до постанови НКРЕКП №1991 від 24 вересня 2019 року, підтверджується рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанов в частині окремих пунктів їх додатків. Доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування розрахунку збитків наданих позивачем, спростовуються матеріалами справи та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 500/2782/19. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» 1 310 779,29 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/2401/23 відмовлено.

Додаткове рішення мотивоване тим, що позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано лише копію Договору від 02.01.2023 на суму 25 000,00 грн; копію Договору від 13.07.2023 на суму 30 000,00 грн, який є додатком до Договору від 02.01.2023; копію Акту від 27.09.2023 на суму 30 000,00 грн та копію Звіту адвоката по справі № 910/2401/23 на суму 30 000 грн. Інших доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу таких як платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено та не доведено понесення ним витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини щодо особливостей формування «зеленого» тарифу, виключних повноважень Регулятора щодо розрахунку і затвердження «зеленого» тарифу та процедури купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Скаржник звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів підтвердження розрахунку недоотриманих коштів, а рішення базується на припущеннях, «вправі очікувати, повинен був складати, мав би становити», що свідчить про незясування обставин та недоведеністю розміру шкоди, що призвело до неправильного вирішення справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження регулятора та самостійно вирішив застосувати до позивача коефіцієнт для розрахунку «зеленого» тарифу у розмірі 1,89 та зробив розрахунок збитків із застосуванням коефіцієнту 1,89.

Скаржник зазначає, що саме ДП «Гарантований покупець», а не НКРЕКП сплачує кошти за куплену електроенергію, вироблену позивачем за «зеленим» тарифом, відповідно до норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а отже, відповідні платежі (навіть часткові) ніяким чином не можуть вважатись збитками, які були завдані позивачу внаслідок неправомірних дій НКРЕКП. Тобто, Регулятор не є ані боржником, ані кредитором у відносинах купівлі-продажуелектричної енергії за «зеленим» тарифом між ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Біоенергопродукт», а тому рішення суду першої інстанції прийнято за незясування обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що як встановлено судовими рішеннями у справі № 500/2782/19, НКРЕКП противправно не застосувала для позивача при розрахунку «зеленого» тарифу вітрової генерації коефіцієнт 1,89, що призвело до зменшення розміру «зеленого» тарифу для вітрової генерації у відповідні періоди часу, таким чином, внаслідок протиправного рішення НКРЕКП позивач зазнав шкоди внаслідок недоотримання коштів, які мав би отримати в силу вимог ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», якщо б ухвалило законні рішення, а позовні вимоги не ґрунтуються на припущеннях, а встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, та поданими доказами.

Позивач вказує на те, що ані ДП «Гарантований покупець», ані позивач не встановлюють самостійно ціну на електроенергію, яку продає позивач, а таку ціну («зелений» тариф встановлює саме НКРЕКП, а зважаючи на неправильне визначення ціни (її зменшення) своїм рішенням НКРЕКП завдало позивачу шкоди в розмірі недоотриманих доходів, що підлягають відшкодуванню державою у відповідності до ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України.

Узагальнені доводи письмових пояснень

Перший відповідач у письмових поясненнях, поданих до суду 22.11.2023 вказав на те, що при вирішенні даної справи слід врахувати, що відповідно до вимог чинного законодавства, для можливості реалізації НКРЕКП своїх повноважень з встановлення «зеленого» тарифу на певному рівні, необхідно настання відповідного юридичного факту, а саме: звернення суб`єкта господарювання з відповідною заявою про встановлення/перегляд «зеленого» тарифу відповідно до п. 2.1 глави 2 порядку № 1817, при цьому, як неодноразово наголошувалось Регулятором та не заперечувалось позивачем, жодних заяв про встановлення/перегляд «зеленого» тарифу та документів передбачених п. 2.1 глави 2 Порядку № 1817, до НКРЕКП не надходило.

Третя особа у заяві, поданій до суду 30.04.2024, зазначила про те, що з урахуванням пояснень, наданих учасниками справи в судовому засіданні 02.04.2024 повідомляємо, що на виконання постанови НКРЕКП від 16.01.2024 № 140 «Про перегляд «зеленого» тарифу ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанська, 57» сторонами (ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Біоенергопродукт») скориговано вартість купівлі електричної енергії за розрахункові періоди липень-грудень 2019 року з урахуванням переглянутого «зеленого» тарифу по вищевказаній електроустановці ТОВ «Біогазенергопродукт» про що сторонами складено акти коригування (копії додаються) і акти коригування були підписані обома сторонами. Зобов`язання, визначені вказаними актами коригування охоплюються договірними правовідносинами між ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Біоенергопродукт». З урахуванням наведеного, третя особа просить апеляційну скаргу НКРЕКП на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 задовольнити.

Перший відповідач у письмових поясненнях, поданих до суду наголошує, що для застосування нового порядку стимулювання, зокрема, зміни коефіцієнта «зеленого» тарифу при розрахунку фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу та розрахунку нового «зеленого» тарифу Ліцензіату необхідно звертутись до НКРЕКП із заявою в установленому законодавством порядку.

Перший відповідач у письмових поясненнях, поданих до суду 28.05.2024, вказав на те, що 16.01.2024 НКРЕКП прийнято постанову № 140 «Про перегляд «зеленого» тарифу ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський район, с. Куряни, вул. Бережанська, 57», і на виконання Постанови № 140 ДП «Гарантований покупець» скориговано вартість купівлі електричної енергії за розрахункові періоди липень-грудень 2019р., з урахуванням переглянутого «зеленого» тарифу по електроустановці ТОВ «Біоенергопродукт», про що між ДП «Гарантований покупець» та позивачем складено відповідні акти коригування, які були підписані обома сторонами.

Таким чином, позивач фактично отримує кошти, зокрема, за 2019р., відповідно до умов типового договору та за механізмом, передбаченим Порядком, а тому відсутні підстави стверджувати, про існування обставин, які можуть зумовити стягнути кошти з Державного бюджету України, тому також відсутні підстави стверджувати, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19 породило виникнення шкоди, жодного обґрунтування про наявність причинно-наслідкового зв`язку між рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19 та начебто заподіяними збитками позивачем на зазначено.

Перший відповідач наголошує на тому, що саме ДП «Гарантований покупець», а не НКРЕКП сплачує кошти за куплену електроенергію, вироблену позивачем за «зеленим» тарифом, відповідно до норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, отже, відповідні платежі (навіть частково) ніяким чином не можуть вважатись збитками, які були завдані позивачу внаслідок неправомірних дій НКРЕКП.

На думку першого відповідача, позивач у заяві від 04.03.2024 фактично підтвердив, що саме ДП «Гарантований покупець» має провести розрахунок з позивачем, водночас через власні переконання вирішив не залишати позов без розгляду та отримати подвійний розмір коштів (за перерахунком ДП «Гарантований покупець» та з Державного бюджету України), що є недопустимим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23, Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 та постановити нове рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції пропорційно до обсягу задоволених у справі вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що позивачем було надано звіт адвоката та акт наданих послуг і у вказаних документах наведено детальний опис наданих послуг із зазначенням їх виду, затраченого часу на виконання, вартості послуг за одиницю часу та їх загальна вартість, також позивачем надано договір та додаток до договору, в якому визначено зміст та обсяг професійної правничої допомоги, яка мала надаватись позивачу у справі адвокатом Грабчаком В.М., та була надана, отже, позивачем було надано суду всі передбачені законодавством докази, на підставі яких суд повинен був ухвалити рішення щодо розподілу судових витрат, тобто, висновок суду про ненадання позивачем документального підтвердження понесених витрат, пов`язаних із розглядом прави в суді, не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам процесуального законодавства та правовим висновкам Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що справа № 910/2401/23 не є складною, про що свідчить предмет спору, кількість учасників, обєкм поданих доказів, відсутність будь-яких експертиз, кількість проведених судових засідань, обсяг робіт та витрачений час представника позивача є невеликим та не суттєвим.

Перший відповідач зазначає, що всі документи були сформовані в системі електронний суд та підписані директором підприємства Авдєєнко В.В., який є адвокатом, у судовому засіданні 30.08.2023 головним доповідачем був Авдєєнко В.В. а не адвокат Грабчак В.М., тобто позивачем не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи, справу № 910/2401/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23. Призначено справу № 910/2401/23 до розгляду у судовому засіданні 12.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (Авдєєнка В.В.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення «Easycon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 в засіданні 12.12.2023.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 оголошено перерву у розгляді справи № 910/2401/23 за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 до 30.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 відкладено розгляд справи № 910/2401/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 на 30.01.2024.

19.01.2024 від позивача надійшло клопотання про відмову від позову у справі № 910/2401/23, у зв`язку із ухваленням НКРЕКП постанови № 140 від 16.01.2024, якою НКРЕКП у добровільному порядку врегульовано спір щодо визначення «зеленого» тарифу для відповідного об`єкту електрогенерації позивача, що зумовлює обов`язок третьої особи (ДП «Гарантований покупець») провести перерахунок вартості проданої позивачем електроенергії за період, стосовно якого, зокрема, заявлено вимоги про відшкодування шкоди у справі № 910/2401/23.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 25.01.2024, для розгляду справи № 910/2401/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 прийнято справу № 910/2401/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

У судовому засіданні 30.01.2024 колегія суддів дійшла висновку про необхідність об`єднання апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 об`єднано апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23. Відкладено розгляд справи № 910/2401/23 за апеляційними скаргами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 на 15.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 15.02.2024 о 14:00, не відбудеться, у зв`язку з перебуванням суддів Гаврилюк О.М., Коротун О.М., Майданевича А.Г. у відпустці та про призначення розгляду справи № 910/2401/23 за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 - на 12.03.2024.

05.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про залишення без розгляду заяви позивача від 18.01.2024 про відмову від позову, оскільки вона була зумовлена помилковою думкою позивача про те, що внаслідок прийняття НКРЕКП постанови № 140 від 16.01.2024 були задоволені позовні вимоги у справі.

12.03.2024 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 12.03.2024 о 12:00 годину не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 призначено розгляд справи № 910/2410/23 за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 на 02.04.2024.

Розглянувши у судовому засіданні 02.04.2024 заяву позивача про залишення без розгляду заяви позивача від 18.01.2024 про відмову від позову, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

У судових засіданнях 02.04.2024 та 30.04.2024 оголошувались перерви до 30.04.2024 та 30.05.2024, відповідно.

Явка та позиції учасників справи

Представники другого відповідача у судове засідання 30.05.2024 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2024 просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23 залишити без змін, задовольнити вимоги апеляційної скарги ТОВ «Біоенергопродукт» та скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23, постановити нове рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції пропорційно до обсягу задоволених у справі вимог.

Представники першого відповідача та третьої особи у судовому засіданні 30.05.2024 підтримали доводи апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Також представники першого відповідача та третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги ТОВ «Біоенергопродукт», просили додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (далі - Позивач/Електропостачальник) є електропостачальником на ринку електричної енергії України.

Згідно із ч. 1 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон 2019-VIII) з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Пунктом 2 ч.2 ст.62 Закону 2019-VIII передбачено, що до спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Відповідно до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2019-VIII, під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності Закону 2019-VIII зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.

Позивач отримав ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.07.2019 № 1337 та відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення», ст. 63 Закону 2019-VIII здійснює постачання електричної енергії, як постачальник універсальних послуг (далі - ПУП).

20.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга), що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ТП141181711217 від 20.06.2018.

НКРЕКП на підставі податних Товариством документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, було визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» на рівні 2000 кВт (лист від 08.08.2018 № 7056/21.1/7-18.

Відповідач 27.06.2019 прийняв постанову № 1240 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», пунктом 364 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 202,78 коп. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.

НКРЕКП 24.09.2019 прийняла постанову № 1991 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», пунктом 440 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкту Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 187,23 коп. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2022 залишено без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021, якими скасовано пункт 364 додатку до постанови НКРЕКП, №1240 від 27 червня 2019 року та пункт 440 додатку до постанови НКРЕКП, №1991 від 24 вересня 2019 року, суд прийшов до висновку, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто із застосуванням вищого коефіцієнту «зеленого» тарифу 1,89, а не 1,26.

Позивач зазначає, що станом на час прийняття НКРЕКП постанови № 1240 від 27.06.19 процедура встановлення та перегляду «зеленого» тарифу визначалась Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП № 1421 від 02.11.12, а станом на час прийняття НКРЕКП постанови №1991 від 24.09.19 - Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП № 1817 від 30.08.19.

Таким чином, для зазначеного енергогенеруючого об`єкту позивача «зелений» тариф станом на час прийняття як постанови № 1240 від 27.06.19, так і на час прийняття постанови №1991 від 24.09.19, повинен був складати 0,1018 євро згідно з розрахунком: (58,46*1,89/1085,546), де 1,89 - коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектроустановок номінальною потужністю від 2000 кВт і вище, передбачений ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

У зв`язку з чим, станом на час прийняття постанови НКРЕКП № 1240 від 27.06.19 «зелений» тариф для позивача на обумовлений об`єкт генерації мав би становити 304,47 копійок за 1 кВт/год згідно з розрахунком: (0,1018*2990,855), де 2990,855 - середній офіційний курс, встановлений НБУ за останні 30 календарних днів, що передували даті прийняття постанови НКРЕКП № 1240 від 27.06.19.

Однак, постановою НКРЕКП № 1240 від 27.06.19 «зелений» тариф для позивача було встановлено на рівні 202,78 копійок за 1 кВт/год, тобто на 101,69 копійок менше, ніж вимагало законодавство.

В свою чергу, згідно з п. 1.5 Порядку, затвердженому постановою НКРЕКП №1817 від 30.08.19 «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств встановлюється на квартал та розраховується за формулою (середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП), грн за 100 євро)*(«зелений» тариф).

Отже, станом на час прийняття постанови НКРЕКП №1991 від 24.09.19 «зелений» тариф для позивача на обумовлений об`єкт генерації мав би становити 267,41 копійок за 1 кВт/год згідно з розрахунком: (0,1018*2626,824), де 2626,824 - середній офіційний курс, встановлений НБУ за останні 30 календарних дів, що передували даті прийняття постанови НКРЕКП №1991 від 24.09.19.

Однак, постановою НКРЕКП №1991 від 24.09.19 «зелений» тариф для позивача було встановлено на рівні 187,23 коп. за 1 кВт/год, тобто на 80,18 коп. менше, ніж вимагало законодавство.

Згідно з актами купівлі-продажу електроенергії за липень 2019 року - вересень 2019 року позивач продав 604054 (75120+187067+341867) кВт/год електроенергії, виробленої на обумовленому об`єкті вітрової генерації, а в період з жовтеня 2019 по грудень 2019 року - 831994 кВт/год (89719+331028+411247).

Так, позивач у позовній заяві зазначає, що за липень 2019 - серпень 2019 року повинен був отримати 1 839 163,21 грн. виходячи з ціни 304,47 коп. 1 кВт/год (304,47*604051), а отримав 1 224 900,70 грн. виходячи з встановленої НКРЕКП ціни в 202,78 грн. за кВт/год згідно з обумовленими актами купівлі-продажу.

В свою чергу, за жовтень-грудень 2019 року позивач повинен був отримати 2 224 835,16 грн. виходячи з ціни 267,41 грн. за 100 кВт/год (267,41*751871), а отримав 1 557 742,36 грн. виходячи з встановленої НКРЕКП ціни в 187,23 коп. за 1 кВт/год згідно з обумовленими актами купівлі-продажу.

Отже, різниця між вартістю реалізованої позивачем електроенергії за призначеним НКРЕКП «зеленим» тарифом у вказаний період та вартістю електроенергії за «зеленим» тарифом, який мав бути призначений НКРЕКП за названий період, становить 1 310 779,29 грн. згідно з розрахунком (1 868 587,19 - 1 224 900,70 + 2 224 835,16 - 1 557 742,36).

Крім того, позивачем в порядку досудового врегулювання спору було надіслано НКРЕКП лист № 2 від 29.04.2022 з проханням вирішити питання щодо компенсації позивачу неотриманих доходів, у відповідь на що НКРЕКП надіслало лист від 06.06.2022, в якому вказала, що немає можливості вирішити порушене питання.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про заподіяну шкоду у вигляді недоотриманих коштів від продажу електроенергії внаслідок протиправних рішень НКРЕКП, яка підлягає до відшкодування за рахунок держави, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії».

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Згідно із статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «Зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.

«Зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, визначений:

- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт - на рівні 1,26;

- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше - на рівні 1,89.

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про електроенергетику», а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 (чинного на час прийняття постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240), «зелений» тариф встановлюється на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і діє до 01 січня 2030 року.

Згідно із пунктом 1.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Пунктом 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817 (чинного н а час прийняття постанови НКРЕКП від 24 вересня 2019 року №1991), «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Тз, коп. за 1 кВтгод без ПДВ) встановлюється на квартал та розраховується за формулою:

Т з = Ф мін Єсер30, (2)

де Єсер30 - середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП, грн за 100 євро, що визначається за формулою

де Єі - курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на і-у дату, грн за 100 євро;

д - дата останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 та постановою Верховного Суду від 22.12.2021, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування постанов в частині окремих пунктів їх додатків задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 364 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1240 від 27 червня 2019 року. Визнано протиправним та скасовано пункт 440 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1991 від 24 вересня 2019 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо протиправної поведінки НКРЕКП, оскільки вказане підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили та враховується в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України.

При цьому неможливість застосування положень нормативно-правових актів, що не відповідають Конституції України та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, ґрунтуються на аналізі загальних положень законодавства та засад (принципів) судочинства як основоположних правових ідей реалізації судочинства та, з огляду на вказане, встановлено, що в разі визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у судовому порядку, його застосування заборонено з моменту прийняття.

Водночас сам по собі доведений факт неправомірної поведінки ще не є достатньою підставою для відшкодування шкоди. Так, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх інших елементів складу цивільного правопорушення, наразі суду слід встановити, чи призвела ця неправомірна поведінка до заподіяння шкоди позивачу.

Главою 11 Порядку визначена послідовність та алгоритм здійснення платежів між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом, а також порядок підписання актів купівлі-продажу електричної енергії та актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії.

Тобто, на ДП «Гарантований покупець» (третю особу) покладено обов`язок щодо формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії.

Таким чином, позивач отримує кошти, відповідно до умов типового договору та за механізмом, передбаченим Порядком.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, позивачем у позовній заяві не обґрунтовано наявності причинно-наслідкового зв`язку між рішенням Тернопільського окружного адміністративноо суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19 та, на думку позивача, збитками останнього.

Крім того, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини з приводу купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 2 Порядку, яка визначає, зокрема, що для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом кандидат у виробники за «зеленим» тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Зазначені правовідносини регулюються умовами договору, укладеного між ДП «Гарантований покупець» (третя особа) та ТОВ «Біоенергопродукт» (позивач).

Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 вказала, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодження майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що саме ДП «Гарантований покупець», а не НКРЕКП сплачує кошти за куплену електричну енергію, вироблену позивачем за «зеленим» тарифом, відповідно до норм чинного законодавства, а саме: Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Регулятор не є ані боржником, ані кредитором у відносинах купівлі продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Біоенергопродукт».

Таким чином, платником за куплену електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом є саме Державне підприємство "Гарантований покупець", а не НКРЕКП, водночас, позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що після скасуванням протиправного нормативного-правового акту він звертався до Державного підприємства "Гарантований покупець" з вимогою сплатити недоплачені позивачу суми за вироблену електричну енергію позивачем у розмірі 1 131 497,50 грн, на підставі п. 2.1 глави 2 Порядку , а перший відповідач йому відмовив.

Водночас, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, позивач не позбавлений права звернутись до ДП "Гарантований покупець" з вимогою про стягнення недоплати за вироблену електричну енергію позивачем, тоді як колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків не відповідають суті порушеного права, яке захищає позивач у даній справі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на те, що Главою 11 Порядку визначена послідовність та алгоритм здійснення платежів між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом, а також порядок підписання актів купівлі-продажу електричної енергії та актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії, тобто, саме на ДП «Гарантований покупець» (третю особу) покладено обов`язок щодо формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії, те, що платником за куплену електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом є саме Державне підприємство "Гарантований покупець", а не НКРЕКП та на відсутність будь-яких договірних правовідносин з приводу купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між позивачем та відповідачем, дійшла висновку, про відсутність порушеного права позивача першим відповідачем, за захистом якого позивач звернувся до суду із даною позовною заявою, у зв`язку із чим, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову в позові.

Також, враховуючи відсутність порушеного права позивача першим відповідачем, за захистом якого позивач звернувся до суду із даною позовною заявою, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку і про відмову у позовних вимогах до Державної казначейської служби України.

Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже зазначалось, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/2401/23 відмовлено, оскільки, на переконання суду першої інстанції, позивачем документально не підтверджено та не доведено понесення ним витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді, а саме: не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу таких як платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із такими висновками, оскільки як вбачається із матеріалів справи, позивачем, в якості доказів понесення витрат, пов`язаних із розглядом справи, додано копію Договору від 02.01.2023 на суму 25 000,00 грн; копію Договору від 13.07.2023 на суму 30 000,00 грн, який є додатком до Договору від 02.01.2023; копію Акту від 27.09.2023 на суму 30 000,00 грн та копію Звіту адвоката у справі № 910/2401/23 на суму 30 000 грн.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує на тому, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною.

Таким чином, ненадання таких доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, як платіжних доручень, не спростовує факт понесення таких витрат та не може бути підставою для відмові у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із ч.ч. 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тобто, враховуючи встановлену колегією суддів апеляційної інстанції відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, підстави для відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу, відсутні, у зв`язку із чим, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/2401/23 належить відмовити.

За таких обставин, мотивувальна частина оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 277, ст. 269 ГПК України через невідповідність висновків, викладених у додатковому рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є не з`ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Та, як наслідок, - неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку з недоведеністю заявлених вимог у розумінні ст. 76-80, 269 ГПК України.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та необхідність скасування рішення Госпоадрського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23 з прийняттям нового - про відмову в позові, водночас, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну мотивувальної частини додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції даної постанови.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23, судовий збір за розгляд його апеляційної скарги покладається на Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/2401/23 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Державної казначейської служби України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (47721, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Підгородне, вул. Пасічна, 8, кв. 1; ЄДРПОУ 36687375) на користь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, будинок 19; ЄДРПОУ 39369133) 29 492,53 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 залишити без задоволення.

5. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 змінити, шляхом викладення мотивувальної частини в редакції даної постанови.

6. Резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/2401/23 залишити без змін.

7. Видачу наказу доручити господарському суду першої інстанції.

8. Справу № 910/2401/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 26.06.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич