Рішення

від 21.06.2024 по справі 592/7164/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/7164/24

Провадження №2/592/1640/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого - судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до державного підприємства «Дороги Сумщини» про поновлення на роботі,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 17.10.2018 вона була прийнята на роботу до ДП «Дороги Сумщини» на посаду секретаря, в подальшому працювала на різних посадах, з 31.05.2019 була переведена на посаду провідного економіста відділу якості, технічного контролю та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки дорожнього руху.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 04.10 2023 № 547-ОД прийнято рішення про повну ліквідацію ДП «Дороги Сумщини» без правонаступництва та звільнення всіх працівників, та наказом ДП «Дороги Сумщини» від 27.12.2023 №156 її було звільнено з займаною посади згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 24.04.2024 № 198-ОД визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 04.10.2023 №547-ОД «Про ліквідацію державного підприємства «Дороги Сумщини», а розпорядженням від 24.04.2024 №199-ОД запроваджено реорганізацію підприємства шляхом його перетворення в ДУ «Інфраструктура Сумщини».

З врахуванням того, що ліквідація підприємства не відбулася, розпочата процедура реорганізації, при якій припинення трудового договору можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників, відповідач відмовився поновляти її на роботі, до того ж до правонаступника перейдуть права та обов`язки роботодавця, підстави для припинення з нею трудового договору відсутні, а наказ про її звільнення є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивачка просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки про порушення свого права на працю вона дізналась 24.04.2024 в день видання розпорядження «Про припинення ліквідаційної процедури державного підприємства «Дороги Сумщини».

Просить визнати протиправним та скасувати наказ державного підприємства «Дороги Сумщини» від 27.12.2023 №156-к «Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку з ліквідацією підприємства», поновивши її на посаді провідного економіста відділу якості, технічного контролю та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки дорожнього руху державного підприємства «Дороги Сумщини»; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 28.12.2023 по день винесення судового рішення; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за 1 місяць.

Ухвалою суду від 13.05.2024 по справі було відкрито спрощене позовне провадження, призначене судове засідання на 10:00 04.06.2024 з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позов представник ДП «Дороги Сумщини» вказує, що на виконання пп.10 п.5 розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 04.10.2023 №547-ОД «Про ліквідацію державного підприємства «Дороги Сумщини» було виданий наказ від 06.10.2023 №74 «Про припинення шляхом ліквідації державного підприємства «Дороги Сумщини», відповідно до якого підпорядкованим працівникам були надані особисті письмові попередження про наступне вивільнення згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а також на виконання вимог ст.49-2 КЗпП України підприємство повідомило Сумську філію Сумського обласного центру зайнятості про заплановане масове звільнення працівників.

Позивачку ОСОБА_3 було звільнено з посади провідного економіста відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки дорожнього руху державного підприємства «Дороги Сумщини» наказом від 27.12.2023 №156-к на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, в тому числі через неактуальність та недоречність її компетентності у зв`язку з перебуванням підприємства в стані припинення шляхом повної ліквідації.

Зміна рішення Сумської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації щодо припинення юридичної особи є виключно реалізацією дискреційних повноважень адміністрації, як засновника державного підприємства «Дороги Сумщини» щодо подальшої діяльності підпорядкованого підприємства, та не може бути єдиною та виключною підставою для поновлення працівника на роботі, а також не свідчить про незаконність виданого 27.12.2023 наказу про звільнення позивачки.

Жодних аргументів чи доказів на підтвердження порушення порядку звільнення позивачкою не надано. Трудовий договір з позивачкою було розірвано до прийняття рішення про реорганізацію підприємства, отже помилковим є посилання на положення ч.6 ст.36 КЗпП України. Також позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що вона зверталася до підприємства з вимогою про поновлення на роботі на отримала відмову.

Законодавством про працю не визначено обов`язку роботодавця поновлювати на роботі звільнених у зв`язку з ліквідацією працівників, у разі подальшого прийняття рішення про реорганізацію (перетворення) підприємства.

Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за необґрунтованістю.

04.06.2024 судовий розгляд справи був відкладений у зв`язку з вимкненням електричної енергії на 10:00 21.06.2024.

У відповідь на відзив позивачка вказує, що не оспорює законність дій засновника відповідача, виданих ним локальних нормативно-правових актів та дискреційність його повноважень, проте станом на 27.12.2023 відповідачу було достеменно відомо про встановлений 6 місячний строк проведення ліквідаційної процедури, замість двомісячного, звільнення працівників мало відбутися в останній день роботи самого підприємства або поряд з цим днем. Обставина ліквідації підприємства об`єктивно не існувала та не існує наразі, підприємство продовжує своє функціонування, що свідчить про безпідставність та протиправність виданого наказу про її звільнення та порушення її трудових прав.

Ухвалою суду від 21.06.2024 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ДП «Дороги Сумщини» про поновлення на роботі.

Заслухавши представника позивача на підтримку позову, представника відповідача, яка просила відмовити в його задоволенні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працювала на посаді провідного економіста відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки дорожнього руху державного підприємства «Дороги Сумщини» (а.с. 7).

Наказом голови комісії з припинення ОСОБА_5 від 27.12.2023 №156-к ОСОБА_3 звільнена з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства (а.с.6-7).

З вказаним наказом ОСОБА_3 ознайомлена 28.12.2023, про що на звороті міститься особистий підпис останньої (а.с.6).

Підставою для прийняття вказаного наказу про звільнення працівника було розпорядження голови Сумської обласної військової адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 04.10.2023 №547-ОД «Про ліквідацію державного підприємства «Дороги Сумщини» (а.с. 11 зв).

Розпорядженням голови Сумської обласної військової адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 24.04.2024 №198-ОД відмінено припинення шляхом ліквідації державного підприємства «Дорого Сумщини», а розпорядженням від 24.04.2024 №199-ОД постановлено реорганізувати вказане державне підприємство шляхом його перетворення в державну установу «Інфраструктура Сумщини» (а.с. 8 зв.-9).

Зазначені факти й обставини учасниками справи не заперечувалися.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Згідно з ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (ч.1 ст.233 КЗпП України).

У постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 758/9773/15-ц вказано, що: «строки звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП України. Зазначені строки звернення до суду застосовуються виключно щодо спорів, які за своєю юридичною природою належать до трудового права. Так, частина перша статті 233 КЗпП України підтверджує визнання тримісячного строку як загального строку для звернення за захистом суб`єктивних трудових прав працівників. Разом з тим виняток ця стаття встановлює для спорів про звільнення. Спір про звільнення - це спір за заявою про поновлення на роботі. Для звернення з позовами про поновлення на роботі встановлено місячний строк… якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку».

Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення (див. постанови Верховного Суду: від 12.12.2019 у справі № 243/9604/18 (провадження № 61-14423св19), від 02.12.2020 у справі № 203/2276/19 (провадження № 61-8269св20), від 29.06.2021 у справі № 588/1672/18 (провадження № 61-9199св20).

У постанові Верховного Суду від 30.07.2021 у справі № 263/6538/18 (провадження № 61-1619св20) зазначено, що «у статті 234 КЗпП України не передбачений перелік поважних причин для поновлення строку, їх поважність визначається судом в кожному випадку залежно від конкретних обставин. Як поважні причини пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами».

Повертаючись до обставин даної справи, позивачка ОСОБА_3 працювала у відповідача на посаді провідного економіста відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки дорожнього руху. Наказом голови комісії з припинення від 27.12.2023 №156-к ОСОБА_3 була звільнена з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства.

З вказаним наказом ОСОБА_3 ознайомлена 28.12.2023.

Отже, передбачений ст.233 КЗпП України строк для звернення до суду з позовом у справі про звільнення, закінчився 28.01.2024.

Позовна заява подана ОСОБА_6 06.05.2024, що підтверджується відповідною відміткою на позовній заяві.

Заявивши клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду та його поновлення, позивачка посилається на те, що на момент звільнення не було підстав вважати, що відповідач порушив її право на працю та незаконно її звільнив, оскільки підприємство припинялось через ліквідацію, а після видання 24.04.2024 розпорядження «Про припинення ліквідаційної процедури державного підприємства «Дороги Сумщини» об`єктивно виникло порушення її права на працю, що підлягає поновленню.

Проте, звернення позивачки з приводу порушення її права на працю з підстав того, що вона дізналася про незаконність свого звільнення лише в квітні 2024 року, а до того часу вважала своє звільнення законним, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, оскільки ст.233 КЗпП пов`язує початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення з днем вручення копії наказу про звільнення, а не з будь-якими іншими обставинами.

Інших обставин, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду, позивачкою не наведено.

За таких обставин, ОСОБА_3 без поважних причин пропущено встановлений ст.233 КЗпП України строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, і підстав для визнання строку пропущеним з поважних причин судом не встановлено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 593/321/20 у постанові від 20.03.2024, які враховуються судом у відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України до спірних правовідносин в даному випадку.

Отже, в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновленні на роботі та стягнення середнього заробітку необхідно відмовити у зв`язку з пропуском позивачкою визначеного ст.233 КЗпП України строку звернення в суд.

Оскільки позивачка звільнена на підставі ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору, в силу вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до державного підприємства «Дороги Сумщини» про поновлення на роботі.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Дороги Сумщини», місцезнаходження: м. Суми, вул. Іллінська, 97, код ЄДРПОУ 42524164.

Повне судове рішення складено 27.06.2024.

Суддя Т.В. Шияновська