Постанова

від 25.06.2024 по справі 509/1460/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4361/24

Справа № 509/1460/23

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Пухи А.М.

учасники справи:

позивач керівник Чорноморської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області

відповідач ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальна установа «Роксоланівський заклад дошкільної освіти «ясла-садок» «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Панасенка Є.М., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Фуртар Геннадія в інтересах держави в особі Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальна установа «Роксоланівський заклад дошкільної освіти «ясла-садок» «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, про стягнення збитків завданих корупційним правопорушенням,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

22.03.2023 керівник Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Геннадій Фуртат звернувся до суду в інтересах держави в особі Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих корупційним правопорушенням, в сумі 80029,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора Комунальної установи Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, на підставі наказів від 09.11.2020 р. № 43-к та від 09.11.2021 р. № 24-к прийняла на посаду оператора газ-котельні свого чоловіка ОСОБА_3 , але не повідомила Дальницьку сільську раду Одеської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим скоїла корупційне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КпАП України, за що останню згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2022 р. у справі № 509/2479/22 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу. В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 у період його роботи виплачено заробітну плату на загальну суму 80029,13 грн., на підставі ст. 40 КУпАП, ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції», ст.1166 ЦК України прокурор просить стягнути вказані кошти як шкоду, завдану державні внаслідок вчинення корупційного правопорушення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Фуртар Геннадія в інтересах держави в особі Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальна установа «Роксоланівський заклад дошкільної освіти «ясла-садок» «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, про стягнення збитків завданих корупційним правопорушенням відмовлено.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що факт підпису ОСОБА_1 наказів про прийняття на посаду оператора газ/котельні ОСОБА_3 не може слугувати підставою для висновку про заподіяння збитків, оскільки фактичне нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_3 здійснювалось іншою особою, зокрема, централізованою бухгалтерією Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області. При цьому, вплив на визначення розміру заробітної плати ОСОБА_3 з боку директора Комунальної установи Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області Леонової О.М. не встановлений, а тому факт суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями в даному випадку відсутній, що свідчить про недоведеність наявності реального конфлікту та, відповідно, недоведеність факту заподіяння державі збитків.

Посилання прокурора на факт притягнення відповідачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності як на підставу для стягнення коштів у розмірі отриманої ОСОБА_3 заробітної плати за виконану ним роботу, за відсутності обмежень спільної роботи, а також ознак реального конфлікту, суд вважає помилковим, оскільки сам факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не свідчить автоматично про доведеність факту заподіяння такими діями збитків.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.01.2024 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2684,00 грн та 4026,00 грн за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дане судове рішення підлягає скасуванню як таке, що винесено у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а саме: ст. ст. 3, 22, 28, 35-1, 66, 67 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Вказує, що Овідіопольський районний суд своїм рішенням від 15.01.2024 фактично надав оцінку раніше винесеній постанові Овідіопольського районного суду від 04.10.2022 у справі № 509/2479/22, зазначивши про відсутність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , тим самим, не погодившись з позицією викладеною в постанови суду від 04.10.2022, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., яка набрала законної сили 17.10.2022.

Вищевказаною постановою судом в повному обсязі та беззаперечно встановлено факт доведеності винуватості ОСОБА_1 за те, що вона, перебуваючи на посаді директора Комунальної установи «Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. 28 даного Закону не повідомила Дальницьку сільську раду Одеського району Одеської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час видачі та підписанні наказів № 24-к від 09.11.2020 року та № 43-к від 09.11.2020 року «Про прийняття на посаду оператора газ- котельні ОСОБА_3 », який є її чоловіком та близькою особою відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». У подальшому ОСОБА_3 обліковано в табелі робочого часу та здійснено виплати йому заробітної плати, всього на загальну суму 80 029,13 грн.

Факт протиправних, винних дій, вчинених відповідачем, а відтак і негативні наслідки таких дій, які виразилися у неправомірному здійснені нарахуванні та виплаті на користь чоловіка відповідача, грошових коштів у сумі 80 029,13 грн, вина відповідача встановлена судовим рішенням (постановою) Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2022 у справі № 509/2479/22, яка набрала законної сили, і не потребує доказуванню в цій цивільній справі.

Разом з тим, неправомірно, в умовах реального конфлікту інтересів, сплачені кошти в загальній сумі 80 029,13 грн до цього часу не повернуто на користь державного бюджету в особі Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, цим і завдано шкоди інтересам держави у бюджетній сфері в особі сільської ради та встановлені всі наявні підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури.

Овідіопольським районним судом не прийнято до уваги доводи прокурора про неефективне витрачання підконтрольною Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області Комунальною установою Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка»» бюджетних коштів, що завдало шкоди інтересам бюджету територіальної громади в особі сільської ради, яка, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21, є суб`єктом владних повноважень та розпорядником коштів, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з чим у задоволенні позову відмовлено.

Факт доказаного корупційного діяння ОСОБА_1 , в результаті якого було порушено порядок прийняття на роботу, підписанні наказу, обліку робочого часу згідно якого і нараховувались та виплачувались близькій особі кошти - чоловіку відповідача ОСОБА_3 , тягне за собою заподіяння шкоди державі, уповноваженим органом якої виступає Дальницька сільська рада Одеського району Одеської області.

Урахувавши преюдиційний характер встановлений постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2022 у справі №509/2479/22, що набрала законної сили, обставин, в результаті вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, ОСОБА_1 своїми неправомірними діями спричинила державі в особі Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області матеріальну шкоду на загальну суму 80 029,13 грн, яку добровільно не повернула, а тому на підставі ч. 1 ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 1166 ЦК України наявні законні підстави для стягнення з відповідача на користь держави в особі Дальницької сільської ради 80 029,13 грн.

Ігнорування Овідіопольським районним судом преюдиційних обставин встановлених рішенням, яке набуло законної сили, свідчить про порушення не лише вимог процесуального закону, але й практики Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості судових рішень, яка з огляду на вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» повинна застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Овідіопольським районним судом також не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.11.2023 у справі № 126/512/22, який повністю погодились з позицією органів прокуратури щодо представництва інтересів держави з вимогою про стягнення коштів, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Овідіопольський районний суд у рішенні від 15.01.2024 дійшов помилкового висновку про недоведеність усіх складових адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .

Крім того, судом першої інстанції взагалі не надано оцінку законності отримання коштів ОСОБА_3 .

Відтак, кошти, отримані на підставі зазначених незаконних рішення підлягають обов`язковому відшкодуванню як шкода заподіяна правопорушенням, пов`язаним з корупцією.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 порушено як імперативні заборони, щодо прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, так і норми Положення про прийняття на роботу близьких осіб.

Отже, відсутні будь-які підстави вважати, що виплати, отримані ОСОБА_3 набуті ним у законний спосіб відповідно до положень законодавства.

Тому прокурор звертає увагу, що стягнення таких коштів відповідно до положень ст. 1166 ЦК України має бути здійснено відповідно до вимог цивільного законодавства. Саме такий спосіб захисту визначено і законодавцем і закріплено усталеною практикою Верховного Суду.

Інтерес держави у даній справі полягає у врегулюванні наслідків корупції та відновленні порушених прав держави в особі Дальницької сільської ради.

Щодо явки сторін.

Сторони з`явились до судового засідання та надали свої пояснення по справі.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони та представника відповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2022 року у справі № 509/2479/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 працює на посаді завідуючої Роксоланівським яслі-садок з 16.02.2001 року відповідно до наказу відділу освіти Овідіопольської районної державної адміністрації № 12 від 15.02.2001 року, а з 01.01.2019 р. директором КУ «Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області на підставі наказу відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Дальницької сільської ради № 4-к від 07.01.2019 року. Так, ОСОБА_1 , будучи директором вказаної установи, підписала наказ № 43-к від 09.11.2020 року та наказ № 24-к від 09.11.2021 року про прийняття на посаду оператора газ/котельні КУ «Роксоланівський заклад дошкільної освіти «ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_3 , з яким перебуває у зареєстрованому шлюбі з 11.10.1980 року. В порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 не повідомила Дальницьку сільську раду Одеського району Одеської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів щодо підписання вищевказаних наказів.

Згідно із Статутом Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради знаходиться у комунальній власності Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням про заклад дошкільної освіти та даним Статутом. Безпосереднє керівництво роботою закладу дошкільної освіти здійснює його керівник, який призначається і звільняється з посади органом управління освітою територіальної громади з дотриманням чинного законодавства (пп.1.1., 1.6., 1.9., 8.1. Статуту).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.01.2023 р. ОСОБА_1 зазначена керівником Комунальної установи Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області.

Згідно штатного розпису зазначеної Комунальної установи, затвердженого Дальницьким сільським головою, передбачено 3 штатної одиниці оператора котельні з визначеним окладом.

Відповідно до наказу № 43-к від 09.11.2020 р. ОСОБА_3 прийнято за строковим договором оператором газової котельні Роксоланівського ЗДО «Вербичка» з 09.11.2020 р. по 15.04.2021 р.

Згідно із наказом № 24-к від 09.11.2021 р. ОСОБА_3 прийнято за строковим договором оператором газової котельні Роксоланівського ЗДО «Вербичка» з 09.11.2021 р. по 15.04.2022 р.

Наказом № 03-К від 28.03.2022 р. ОСОБА_3 звільнено з 01.04.2022 р. за згодою сторін на підставі заяви останнього.

Відповідно до листа Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 21.02.2023 р. № 266 сума виплаченої за весь період ОСОБА_3 заробітної плати на посаді оператора газ-котельні склала 80 029,13 грн.

Факт виконання ОСОБА_3 роботи стороною позивача не оспорюється та підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, табелями робочого часу.

Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердив факт перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_1 та пояснив, що дійсно працював на посаді оператора газ-котельні КУ Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області в 2020-2022 роках, виконував роботу та отримував заробітну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі Закон) чоловік входить до кола близьких осіб - члена сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону.

Положеннями ст. 27 вказаного Закону передбачені обмеження спільної роботи близьких осіб. Так, згідно абзаців першого та другого частини 1 вказаної статті Закону особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

В свою чергу, положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Відповідно до ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі Закон) за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку (ч.1 ст. 66 Закону).

Фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку (ч.1 ст. 68 Закону).

Відповідно до ст.40 Кодексу про адміністративні правопорушення України якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов`язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.

Разом з тим, позивач має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Прокурор, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 про стягнення збитків посилається на факт притягнення останньої до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.

Між тим, апеляційний суд зауважує, що сам факт притягнення до адміністративної відповідальності ще не свідчить автоматично про заподіяння державі збитків внаслідок вчинення відповідного правопорушення.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ районним центром Одеського району є місто Одеса.

Оскільки село Роксолани Одеського району Одеської області не є районним центром, то у відповідності до положень ст. 17 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження спільної роботи близьких осіб на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не поширюються.

Тому, доводи сторони відповідача в цій частині суд вважає слушними.

Крім того, оскільки штатним розписом Комунальної установи Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області була передбачена посада оператора газ-котельні, відповідний заклад потребував відповідного працівника, то факт працевлаштування ОСОБА_3 на відповідну посаду, виконання останнім відповідної роботи та отримання ним за виконану роботу заробітної плати в установленому розмірі не може вважатись шкодою, заподіяною внаслідок вчинення корупційного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що згідно мотивувальної частини постанови суду від 04.10.2022 р. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неповідомлення Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дії та прийняття рішень щодо підписання наказів про прийняття на посаду оператора газ/котельні ОСОБА_3 .

Суд приймає вказану постанову до уваги в частині того, що ОСОБА_1 вчинені відповідні дії (бездіяльність).

В свою чергу, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування лише приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» в п.3 зазначив, що «для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1. наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2. наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3. наявність повноважень на прийняття рішення;

4. наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду».

Тому доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.

На підставі аналізу наявних у справі, що розглядається, доказів, апеляційний суд вважає, що факт підпису ОСОБА_1 наказів про прийняття на посаду оператора газ/котельні ОСОБА_3 не може слугувати підставою для висновку про заподіяння збитків, оскільки фактичне нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_3 здійснювалось іншою особою, зокрема, централізованою бухгалтерією Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області. При цьому, вплив на визначення розміру заробітної плати ОСОБА_3 з боку директора Комунальної установи Роксоланівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Вербичка» Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області Леонової О.М. не встановлений, а тому факт суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями в даному випадку відсутній, що свідчить про недоведеність наявності реального конфлікту та, відповідно, недоведеність факту заподіяння державі збитків.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Між тим, згідно положень ч.7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки факт заподіяння збитків стороною позивача не доведено.

При цьому, посилання прокурора на факт притягнення відповідачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності як на підставу для стягнення коштів у розмірі отриманої ОСОБА_3 заробітної плати за виконану ним роботу, за відсутності обмежень спільної роботи, а також ознак реального конфлікту, суд вважає помилковим, оскільки сам факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не свідчить автоматично про доведеність факту заподіяння такими діями збитків.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи які були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 червня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко