Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/18835/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/18835/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк»

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак»

2. ОСОБА_1

про стягнення 3 087 907, 48 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.06.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення 3 087 907, 48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2024.

22.01.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.01.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представники відповідачів у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 05.02.2024

02.02.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

05.02.2024 від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 05.02.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 було відкладено розгляд справи на 19.02.2024

16.02.2024 від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшла відповідь на відзив разом з клопотаннм про поновлення строку на його подання.

19.02.2024 від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 19.02.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 було відкладено розгляд справи на 18.03.2024.

У судове засідання 18.03.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 було відкладено розгляд справи на 08.04.2024.

У судовому засіданні 08.04.2024 представник позивача та відповідача 2 надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 було відкладено розгляд справи на 22.04.2024.

22.04.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення експертизи.

У судовому засіданні 22.04.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі та частково надав оригінали документів долучених до матеріалів справи для огляду, представники відповідачів у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 було відкладено розгляд справи на 13.05.2024.

03.05.2024 від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшли заперечення проти призначення експертизи.

У судовому засіданні 13.05.2024 відповідач 2 надав усні пояснення по справі, інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 було відкладено розгляд справи на 03.06.2024.

У судовому засіданні 03.06.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі та надав оригінали документів долучених до матеріалів справи для огляду та засвідчені копії для долучення до матеріалів справи, представники відповідачів у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.06.2024.

21.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не може прибути у судове засідання в зв`язку з відвідуваннм ТЦК.

Господарський суд міста Києва, розглянувши вищезазначене клопотання, враховуючи тривалий розгляд справи, належне повідомлення сторін про час та дату судового засідання, відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається заявник, дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

24.06.2024 від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшло клопотання про розгляд справи без участі.

У судове засідання 24.06.2024 представники сторін не з`вились.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРФЕКТ ПАК» (далі - Позичальник/Відповідач 1) та Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (далі - Банк/Позивач) було укладено Генеральний договір № 52/16 про здійснення кредитування (далі - Генеральний договір) з усіма наступними змінами та доповненнями, яким Банк в межах встановленого Ліміту кредитування надає Позичальнику Кредит на умовах визначених договором.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, на виконання умов Генерального договору, 21 серпня 2020 Позичальник та Банк уклали Додатковий договір № 52/16/11 (далі - Кредитний договір) про надання кредиту відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування № 52/16 від 18 серпня 2016 року, з усіма наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до укладеного Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у розмірі

- 4 947 000,00 грн. - п. 2.1. Кредитного договору,

- з визначеним цільовим призначенням - п.2.2. Кредитного договору,

- з змінюваною процентною ставкою - п. 2.3. Кредитного договору,

- з датою остаточного повернення Кредиту до 24.07.2023 року - п. 2.5. Кредитного договору.

Таким чином, Сторонами погоджено дату та розмір здійснення платежу та порядок виконання зобов`язань, строк виконання зобов`язань.

Згідно п.2.1.8 Генерального Договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором та Додатковими договорами, встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Конкретні види кредитних операцій та умови їх надання, визначаються дотиковими договорами до цього договору та є невід`ємною частиною цього договору та визначаються конкретні види Кредитних операцій та в залежності від виду Кредитних операцій умов їх надання в межах ліміту кредитування (п.2.4 договору).

На виконання зазначених умов Генерального договору, Кредитним договором, визначено розмір кредиту, валюту кредиту, цільове призначення, процентну ставку, строк кредиту.

Відповідно до пункту 5 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі за цим Додатковим договором шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку на рахунок зазначений в п.2.7 Додаткового договору, в порядку і терміни, передбачені Додатковим договором, пунктом 6 Кредитного договору.

Аналогічний обов`язок Позичальника закріплено в п. 5.1. Генерального Договору про здійснення кредитування Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит/Кредити/Основний борг по іншій Кредитній операції/інших Кредитних операціях у повному обсязі і в строки, передбачені цим договором додатковими договорами.

Так, Позичальник в свою чергу зобов`язується провертати кредитні кошти, сплачувати проценти за їх користуванням, а також комісії та інші платежі, передбачені укладеним Кредитним договором.

Позивач зобов`язання в межах Кредитного договору та Генерального договору, визначені зокрема в пунктах 2.1. Кредитного договору, та п. п. 2.1.1., 9.1. Генерального договору, виконав - надав Відповідачу кошти в розмірі та на умовах визначених Договорами, що підтверджено Заявою на отримання кредитного траншу від 21 серпня 2020 року та Меморіальними ордерами за № 44299568 від 21 серпня 2020 р. на загальну суму 4 947 000,00 гривень, а також інформацією з Виписки про рух коштів по рахунку.

Однак, як зазначає Позивач - Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором, щодо повернення коштів та сплати за їх користування визначені зокрема в пунктах 5, 6 Кредитного договору належним чином не виконав, що підтверджується також і інформацією про рух коштів по рахунку та зазначено в розрахунку заборгованості, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість у розмірі 3 087 907,48 грн., з яких:

- 2 771 030.66 грн. - неповернута сума кредиту;

- 316 876.82 грн. - прострочені відсотки;

Відповідно до п. 4.8 Генерального Договору про здійснення кредитування, у випадку неповернення Позичальником Кредиту/Кредитів в термін, визначений цим Договором та Додатковим договором/додатковими договорами до цього, банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п. п 7.1 .,7.2..7.5. цього Договору.

Пункт 7.1 Генерального договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення Кредиту/кредитів. оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором та Додатковими договорами) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.1.8 Генерального Договору № 5 про здійснення кредитування.

Відповідно до п. 7.1 Генерального Договору про здійснення кредитування. Пеня по кредиту в іноземній валюті сплачується в національній валюті України, за офіційним курсом гривні відносно відповідної іноземної волюти, встановленим Національним банком України на дату нарахування пені.

Крім того, 18 серпня 2016 року Банк та ОСОБА_1 (далі - Поручитель/Відповідач 2) уклали Договір поруки, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Пунктом 2.1., 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Пунктом 4.7. договору поруки сторони досягли домовленості, що цей договір припиняється по спливу трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Відтак, строк звернення з позовом до поручителя - не сплив.

В зв`язку з вищезазначеним позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 3 087 907, 48 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Укладений позивачем і відповідачем-1 Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується наявна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» за Кредитним договором в сумі 3 087 907,48 грн., з яких:

- 2 771 030.66 грн. - неповернута сума кредиту;

- 316 876.82 грн. - прострочені відсотки.

Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом у розмірі 2 771 030.66 грн. основного боргу та 316 876, 82 грн. заборгованості за відсотками за користуванням кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо наявності підстав для солідарного стягнення заборгованості за Договором з відповідача-2 на підставі Договору поруки, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 18 серпня 2016 року між Банк та ОСОБА_1 (далі - Поручитель, Відповідач-2) уклали Договір поруки, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Пунктом 2.1., 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Пунктом 4.7. договору поруки сторони досягли домовленості, що цей договір припиняється по спливу трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Відтак, строк звернення з позовом до поручителя - не сплив.

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Враховуючи наявність заборгованості за Кредитним договором у відповідача 1 та укладений між позивачем та відповідачем 2 договір поруки, згідно умов якого відповідач 1 є солідарним боржником з відповідачем 2 перед позивачем за вимогами, що випливають з Генерального договору №52/16 від 18.08.2016, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості за Кредитним договором.

Щодо тверджень Відповідача 2 як поручителя щодо не погодження продовження строку кредитування, Господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з Договору поруки, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

Пунктом 2.1., 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Пунктом 4.7. договору поруки сторони досягли домовленості, що цей договір припиняється по спливу трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Так, строк звернення з позовом до поручителя - не сплив.

Враховуючи зміни, які були погоджені сторонами при укладенні Додаткових договорів до Кредитного договору 17 травня 2019 року Кредитор та Поручитель уклали Додатковий договір № 4 про внесення змін і доповнень до Договору поруки від 18 серпня 2016 року яким закріпили факт зміни суми ліміту кредитування (основної суми кредиту) до 377 600,00 Євро (триста сімдесят сім тисяч шістсот євро 00 центів) - п. 1, а також і строк дії ліміту кредитування з « 18» серпня 2016 р до « 30» грудня 2024 року.

Таким чином, укладеним додатковим договором поручитель ОСОБА_1 не лише усвідомлював факт зміни умов Кредитування згідно Генерального договору та укладених Кредитних договорів, надав згоду на їх укладення та поручився за належне виконання зобов`язання Позичальником - Відповідачем 1, про що укладено відповідний додатковий договір до договору поруки.

Крім того, Відповідач 2 у судовому засіданні посилався на те, що вимогу про сплату боргу надіслано не на ту адресу.

Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов`язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов`язання (дострокове виконання основного зобов`язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред`явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов`язання й встановлює обов`язок кредитора пред`явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України). До поручителя ? протягом шести місяців, якщо закінчення строку поруки не встановлено самим договором (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, недотримання яких може нести ризик лише для кредитора про втрату в майбутньому права на задоволення своїх вимог у примусовому порядку через суд.

За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів та є правом, а не обов`язком кредитора.

Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту безпосередньо в судовому порядку виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Вказаний висновок міститься в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 у справі № 754/882/15-ц.ау

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори 23/25, оф. 3, ідентифікаційний код 37711540) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (м. 79026, Львів, вул. Сахарова буд. 78, ідентифікаційний код 09807862) заборгованість по кредиту в розмірі 2 771 030 (два мільйони сімсот сімдесят одна тисяча тридцять) грн. 66 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 316 876 (триста шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 82 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори 23/25, оф. 3, ідентифікаційний код 37711540) судовий збір у розмірі 23 159 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 23 159 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва