Постанова

від 18.09.2024 по справі 910/18835/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа№ 910/18835/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Сергієнко-Колодій В.В.

учасники справи:

від позивача: Очич Т.М.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Гаполяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024

у справі №910/18835/23(суддя Алєєва І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак"

2. ОСОБА_1

про стягнення 3 087 907, 48 грн

УСТАНОВИВ:

АТ "Кредобанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" та ОСОБА_1 про стягнення 3 087 907, 48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23 позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори 23/25, оф. 3, ідентифікаційний код 37711540) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (м. 79026, Львів, вул. Сахарова буд. 78, ідентифікаційний код 09807862) заборгованість по кредиту в розмірі 2 771 030 (два мільйони сімсот сімдесят одна тисяча тридцять) грн 66 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 316 876 (триста шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 82 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори 23/25, оф. 3, ідентифікаційний код 37711540) судовий збір у розмірі 23 159 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 23 159 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (через електронний суд) у якій просив суд поновити ОСОБА_1 строк на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованість по кредиту в розмірі 2 771 030 (два мільйони сімсот сімдесят одна тисяча тридцять) грн 66 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 316 876 (триста шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 82 коп. та стягнення з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 23 159 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп. і у відповідній частині змінити рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга зокрема, обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. На думку відповідача порука є припиненою, а отже він не є солідарним боржником за кредитним договором.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.09.2024.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» АТ "Кредобанк" був поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому воно просило суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

09.09.2024 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав клопотання про зупинення провадження у справі №910/18835/23.

У даному клопотанні заявник просив апеляційний господарський суд зупинити провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/18835/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 465/5740/24 (2/465/2843/24) за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк», третя особа ТОВ «Перфект ПАК» про визнання договору поруки припиненим (про припинення поруки), що перебуває на розгляді у Франківському районному суді міста Львова.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.

Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, заявник посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до АТ «Кредобанк», третя особа ТзОВ «Перфект ПАК» про визнання договору поруки припиненим. 14.08.2024 Франківським районним судом міста Львова постановлено ухвалу якою відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк», третя особа ТзОВ «Перфект ПАК» про визнання договору поруки припиненим. Встановлення судом у справі про припинення поруки факту не вчинення (не укладення) договору № 1 від 25.09.2018 про внесення змін до Договору поруки від 18.08.2016; договору № 2 від 26.10.2018 про внесення змін до Договору поруки від 18.08.2016 та додаткового договору № 3 від 17.05.2019 про внесення змін та доповнень до Договору поруки від 18.08.2016 є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

Колегія суддів, зважаючи на предмет позову у цій справі, виходить з того, що предметом дослідження є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості, яка випливає з за Генерального договору про здійснення кредитування № 52/16 від 18 серпня 2016 року та додаткових угод до нього, а також з Договору поруки від 18 серпня 2016 року та додаткових угод до нього.

Отже, установленню підлягають саме обставини правомірності стягнення з чинним договорами, які апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК може встановити на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті.

На переконання колегії суддів, розгляд Франківським районним судом м. Львова позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк», третя особа ТзОВ «Перфект ПАК» про визнання договору поруки припиненим, не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої ст. 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас, колегія суддів наголошує, що у випадку подальшого визнання договору поруки припиненим, сторони не позбавлені права у установленому процесуальним законодавством порядку звернутись з відповідною заявою до суду про перегляд винесених судових рішень за нововиявленими обставинами за правилами, встановленими статтею 320 ГПК.

Аналогічної правової позиції дотримується також Верховний суд в ухвалі від 25.08.2023 у справі № 910/17615/20.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 18 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ ПАК" (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (Банк) було укладено Генеральний договір № 52/16 про здійснення кредитування (Генеральний договір) з усіма наступними змінами та доповненнями, яким Банк в межах установленого Ліміту кредитування надає Позичальнику Кредит на умовах визначених договором.

На виконання умов Генерального договору, 21 серпня 2020 Позичальник та Банк уклали Додатковий договір № 52/16/11 (Кредитний договір) про надання кредиту відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування № 52/16 від 18 серпня 2016 року, з усіма наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до укладеного Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у розмірі

- 4 947 000,00 грн - п. 2.1. Кредитного договору,

- з визначеним цільовим призначенням - п.2.2. Кредитного договору,

- з змінюваною процентною ставкою - п. 2.3. Кредитного договору,

- з датою остаточного повернення Кредиту до 24.07.2023 - п. 2.5. Кредитного договору.

Сторонами погоджено дату та розмір здійснення платежу та порядок виконання зобов`язань, строк виконання зобов`язань.

Згідно п.2.1.8 Генерального Договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором та Додатковими договорами, встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до пункту 5 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі за цим Додатковим договором шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу Банку на рахунок зазначений в п.2.7 Додаткового договору, в порядку і терміни, передбачені Додатковим договором, пунктом 6 Кредитного договору.

Аналогічний обов`язок Позичальника закріплено в п. 5.1. Генерального Договору про здійснення кредитування Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит/Кредити/Основний борг по іншій Кредитній операції/інших Кредитних операціях у повному обсязі і в строки, передбачені цим договором додатковими договорами.

Так, Позичальник в свою чергу зобов`язується провертати кредитні кошти, сплачувати проценти за їх користуванням, а також комісії та інші платежі, передбачені укладеним Кредитним договором.

З матеріалів справи убачається, що позивач зобов`язання в межах Кредитного договору та Генерального договору, визначені зокрема в пунктах 2.1. Кредитного договору, та п. п. 2.1.1., 9.1. Генерального договору, виконав, надавши Відповідачу кошти в розмірі та на умовах визначених Договорами. Вказана обставина підтверджується Заявою на отримання кредитного траншу від 21 серпня 2020 року та Меморіальними ордерами за № 44299568 від 21 серпня 2020 р. на загальну суму 4 947 000,00 гривень, а також інформацією з Виписки про рух коштів по рахунку.

Проте Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором, щодо повернення коштів та сплати за їх користування визначені зокрема в пунктах 5, 6 Кредитного договору належним чином не виконав, що підтверджується також і інформацією про рух коштів по рахунку та зазначено в розрахунку заборгованості, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість у розмірі 3 087 907,48 грн, з яких:

- 2 771 030.66 грн - неповернута сума кредиту;

- 316 876.82 грн - прострочені відсотки;

Відповідно до п. 4.8 Генерального Договору про здійснення кредитування, у випадку неповернення Позичальником Кредиту/Кредитів в термін, визначений цим Договором та Додатковим договором/додатковими договорами до цього, банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п. п 7.1 .,7.2..7.5. цього Договору.

Пункт 7.1 Генерального договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення Кредиту/кредитів. оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором та Додатковими договорами) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.1.8 Генерального Договору № 5 про здійснення кредитування.

Відповідно до п. 7.1 Генерального Договору про здійснення кредитування. Пеня по кредиту в іноземній валюті сплачується в національній валюті України, за офіційним курсом гривні відносно відповідної іноземної волюти, встановленим Національним банком України на дату нарахування пені.

18 серпня 2016 року Банк та ОСОБА_1 (Поручитель) уклали Договір поруки, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Пунктом 2.1., 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Пунктом 4.7. договору поруки сторони досягли домовленості, що цей договір припиняється по спливу трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Відтак, строк звернення з позовом до поручителя - не сплив.

В зв`язку з вищезазначеним позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 3 087 907, 48 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України установлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Укладений позивачем і відповідачем-1 Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не установлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не установлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується наявна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" за Кредитним договором в сумі 3 087 907,48 грн, з яких:

- 2 771 030.66 грн - неповернута сума кредиту;

- 316 876.82 грн - прострочені відсотки.

Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом у розмірі 2 771 030,66 грн основного боргу та 316 876, 82 грн заборгованості за відсотками за користуванням кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

18 серпня 2016 року між Банк та ОСОБА_1 (Поручитель) уклали Договір поруки, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Пунктом 2.1., 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Пунктом 4.7. договору поруки сторони досягли домовленості, що цей договір припиняється по спливу трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Відтак, строк звернення з позовом до поручителя - не сплив.

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Ураховуючи наявність заборгованості за Кредитним договором у відповідача 1 та укладений між позивачем та відповідачем 2 договір поруки, згідно умов якого відповідач 1 є солідарним боржником з відповідачем 2 перед позивачем за вимогами, що випливають з Генерального договору №52/16 від 18.08.2016, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості за Кредитним договором.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про припинення поруки. При цьому судом береться до уваги наступне.

Як убачається з Договору поруки, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

Пунктом 2.1., 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Пунктом 4.7. договору поруки сторони досягли домовленості, що цей договір припиняється по спливу трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Так, строк звернення з позовом до поручителя - не сплив.

Ураховуючи зміни, які були погоджені сторонами при укладенні Додаткових договорів до Кредитного договору 17 травня 2019 року Кредитор та Поручитель уклали Додатковий договір № 4 про внесення змін і доповнень до Договору поруки від 18 серпня 2016 року яким закріпили факт зміни суми ліміту кредитування (основної суми кредиту) до 377 600,00 Євро (триста сімдесят сім тисяч шістсот євро 00 центів) - п. 1, а також і строк дії ліміту кредитування з " 18" серпня 2016 р до " 30" грудня 2024 року.

Таким чином, укладеним додатковим договором поручитель ОСОБА_1 усвідомлював факт зміни умов Кредитування згідно Генерального договору та укладених Кредитних договорів, надав згоду на їх укладення та поручився за належне виконання зобов`язання Позичальником, про що укладено відповідний додатковий договір до договору поруки.

Твердження апелянта про те, що вказаний додатковий договір ним укладений не був не підтверджені належними засобами доказування. Проте, матеріали справи містять докази, на підставі яких суд встанови протилежні обставини.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ОСОБА_1 , у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/18835/23.

4. Витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 .

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.09.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов