Рішення

від 27.06.2024 по справі 754/5273/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/754/96/24

Справа №754/5273/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративний позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довганюка Артема Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довганюка Артема Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Позов обґрунтовано тим, що 29.03.2024 року позивач ознайомився з постановою про відкриття виконавчого провадження Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попик О.В. внаслідок пред`явлення к примусовому стягненню постанови Серії ІКІ № 0000461058 від 04.11.2023 про стягнення з позивача на користь держави адміністративного стягнення у сфері безпеки дорожнього руху в розмірі 1 360,00 грн. Зі змісту постанови, Ьпозивачу стало відомо, що внаслідок зупинки його транспортного засобу «Мітцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 04.11.2023 об 15:32 за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 26 позивачем було порушено пункт 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Із зазначеною постановою ознайомився лише 21.03.2024 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 26.03.2024. Будь-яких інших листів або повідомлень засобами поштового зв`язку не отримував, від отримання рекомендаційних листів відмовлявся. Із зазначеною постановою не згоден, оскільки винесена вона без відома позивача, без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів. Внаслідок повітряної тривоги позивачем було прийнято рішення зупинити автомобіль в найближчому найбезпечнішому місці, та пішки знайти найближче укриття для безпеки всіх учасників руху та свого життя та здоров`я. Найближче укриття, за адресою зупинки автомобіля, знаходилось в приміщені метро Театральна, де він знаходився до моменту відбою. Після його повернення до автомобіля жодного інспектора з паркування на місці не було, ніхто у нього будь-яких особистих даних не запитував. Жодних пояснень не брав та протоколів не складав. Позивачем без-будь яких ускладнень було продовжено рух автомобілем без завдання небезпеки або будь-яких інших ускладнень іншим учасникам руху. Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивач з вказаною постановою не згоден, вважає, що не порушував вимог ПДР, а саме не порушував правил зупинки, стоянки та паркування транспортного засобу, а тому його дії не підпадають під санкцію ч. 3 ст. 122 КУпАП.

У зв`язку із вказаним, позивач вважає, що відповідачем винесено незаконну та необґрунтовану постанову щодо накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 16.04.2024 адміністративний позов залишений без руху та надано строк на усунення недоліків.

10.05.2024 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив в якому вказав, що позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до постанови серії 1КІ № 0000461058 від 04.11.2023 за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, також відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 КУпАП.

11.06.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому позивач вказує, що відповідач доходить хибного висновку, про те що інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при винесені Постанови, оскільки інспектор не вчинив жодних дій, які був зобов`язаний вчинити відповідно до приписів ст. 279-1 КУпАП (розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності або будь-яким іншим чином довести до відповідальної особи інформацію на місці вчинення правопорушення. Відповідачем долучено до відзиву копії документів не відповідають дійсності, оскільки копія постанови долученої відповідачем не відповідає оригіналу постанови яка знаходиться в матеріалах справи. В оригіналі постанови, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, поставлений штамп який містить підпис Головного спеціаліста відділу організаційної роботи та промоцій ОСОБА_2 про те, що постанова набрала законної сили 18.12.2023. Зазначений штамп відсутній на копії постанови, яка додана відповідачем до відзиву, а сам відповідач у відзиві зазначає іншу дату набрання постанови законної сили. Тобто, на долучених відповідачем копіях документів які не відповідають оригіналам, які містяться в матеріалах виконавчого провадження від 26.03.2024 № НОМЕР_2 сфабриковані дати на користь тверджень відповідача, які не відповідають дійсності. Постанова, яка згідно норм чинного законодавства України, мала бути доведена порушнику на місці вчинення правопорушення відповідно до ст. 279-1 КУпАП та набути законної сили 14.11.2023, фактично була направлена одразу на виконання до державної виконавчої служби із сфабрикованою датою набуття чинності без надсилання її засобами поштового зв`язку можливому порушнику. Отже додані відповідачем до відзиву докази наведених тверджень у відзиві, свідчать про те, що відповідачем свідомо фабрикуються дати на документах, а дії інспекторів здійснюються не в межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Суд, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі обставини справи.

Як вбачається з матеріалів позову, 29.03.2024 року позивач ознайомився з постановою про відкриття виконавчого провадження Головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попик О.В. внаслідок пред`явлення к примусовому стягненню постанови Серії ІКІ № 0000461058 від 04.11.2023 про стягнення з позивача на користь держави адміністративного стягнення у сфері безпеки дорожнього руху в розмірі 1 360,00 грн. Зі змісту постанови, позивачу стало відомо, що внаслідок зупинки його транспортного засобу «Мітцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 04.11.2023 об 15:32 за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 26 позивачем було порушено пункт 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Із зазначеною постановою ознайомився лише 21.03.2024 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 26.03.2024. Будь-яких інших листів або повідомлень засобами поштового зв`язку не отримував, від отримання рекомендаційних листів відмовлявся. Із зазначеною постановою не згоден, оскільки винесена вона без відома позивача, без всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.

Законність та обґрунтованість вказаної постанови та дій відповідача щодо винесення цієї постанови є предметом спору в цій справі.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з розділом 7 Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування. Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису (п. 7.1); розглядати справа про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено (п. 7.2); складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень (п. 7.3.); накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису (п. 7.4.); розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 7.5.).

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089.

Щодо суті порушення, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно на ці правовідносини поширюється положення ч.4 ст. 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого статтею 122 КУпАП, у відповідача відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Суб`єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису) (примітка до ст. 122 КУпАП).

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у несплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Однак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Крім цього, суд зазначає про те, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля на перехресті або ближче 10 м. від перехрестя.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а та постанові від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17).

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Судом встановлено, що складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089, однак відповідачем не доведено правомірності накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також, відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача щодо необхідності задля збереження свого життя, у звязку з оголошеною повітряною тривогою, залишити вказаний автомобіль та пройти до найближчого укриття.

Враховуючи дану норму, суд приходить до висновку, про те, що постанова серії 1КІ № 0000461058 від 04.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню а провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, що в свою чергу буде сприяти ефективному захисту прав та свобод позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000461058 від 04.11.2023, винесену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довганюком А.О. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 122 КУпАП - закриттю.

Керуючись ст. 122, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Скасувати постанову головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довганюка Артема Олександровича серії 1КІ № 0000461058 від 04.11.2023 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г. Таран