,
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/17365/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року м. Київ
Справа № 756/11155/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року, постановлену у складі судді Майбоженко А.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Куницький Віталій Васильович, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним та поділ майна,
встановив:
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у даній справі призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставлено питання, чи виконано підпис та рукописний текст у заяві, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю. від 09.09.2011 за реєстровим №632 в графі «Підпис» ОСОБА_6 чи іншою особою?
Надано у розпорядження експертів матеріали цивільної справи за №756/11155/20, оригінал заяви, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю. від 09.09.2011 за реєстровим №632, оригінал пенсійної справи ОСОБА_6 та оригінал кредитної справи щодо Договору про приєднання від 16.09.2015 року, що укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України».
Звернуто увагу на те, що ця експертиза є посмертною, що унеможливлює отримання експериментальних зразків підпису та почерку ОСОБА_6 .
Вказано, що експертам в якості вільних зразків почерку і підпису ОСОБА_6 використовувати її підписи та почерк, виконані в:
- матеріалах пенсійної справи ОСОБА_6 (аркуші 17, 18 пенсійної справи);
- кредитній справі щодо Договору про приєднання від 16.09.2015 року, що укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України» в графах «Підпис клієнта» на кожній сторінці справи;
- оригіналі заяви ОСОБА_6 від 23.09.2020, реєстровий №157;
- оригіналі заяви ОСОБА_6 від 23.09.2020, реєстровий №156;
- оригіналі довіреності ОСОБА_6 від 05.06.2020, реєстровий №342.
Вказано, що в якості умовно-вільних зразків підпису і почерку ОСОБА_6 експертам використовувати її підпис та почерк у заяві від 23.09.2020, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Підлісецькою О.О., що зареєстрована у реєстрі за №158.
Оплату вартості повторної експертизи суд поклав в рівних частках на відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та третю особу ОСОБА_7 .
Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з ухвалою, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду у суді першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.
Вказує, що 14.07.2023 року експертами КНДІСЕ було складено висновок, за результатами проведення якої експерти дійшли висновку, що рукописний запис « ОСОБА_6 » та підпис від імені ОСОБА_6 виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою. Висновок експертів є належним, допустимим і достовірним доказом, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним договору дарування квартири та розподіл цього майна між спадкоємцями.
Зазначає, що ОСОБА_5 звернулась до ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», види діяльності якого не передбачає прав здійснювати науково-методичний аналіз висновків експерта, що свідчить про відсутність права та наявності відповідних сил і засобів для здійснення такого виду діяльності. Крім того, консультативний висновок був складений фізичною особою ОСОБА_8 , яка не має жодного відношення до ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», що свідчить про відсутність у ОСОБА_8 повноважень проводити аналіз висновку експертів, а отже є недопустимим в силу ст. 78 ЦПК України.
Наголошує, що підтвердження повноважень ОСОБА_8 як експерта до висновку не був наданий жодний документ, що підтверджує такі, а тому зі сторони позивача існують обґрунтовані сумніви, що ОСОБА_8 є експертом в галузі почеркознавства і взагалі, що такий висновок складався нею. Крім того, згідно з реєстром атестованих судових експертів свідоцтво експерта ОСОБА_8 було анульовано рішенням експертно-кваліфікаційної комісії КНДІСЕ від 03.02.2017 року, а отже твердження відповідача, що такий висновок складений експертом, є недостовірним.
Звертає увагу, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.07.2022 року було закрито підготовче судове засідання. Отже, суд повинен був залишити без розгляду клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи на стадії розгляду справи по суті, заявлене відповідачем, у зв`язку із відсутністю поважних причин для не подання такого на стадії підготовчого провадження.
Звертає увагу на те, що консультативний висновок, наданий рецензентом ОСОБА_8 , за свою суттю є рецензією, а тому не може братися судом до уваги. Вказує, що стороною відповідача наданий консультативний висновок, в якому експерт ОСОБА_8, вказує на недоліки в роботі експертів та вказує на необхідність здійснення дій без обґрунтувань та посилань на норми закону, правила, які б вказували на такі порушення в діях експертів. Вважає, що наданий представницею відповідача консультативний висновок є недопустимим та недостовірним доказом в розумінні статей 78, 79 ЦІІК України, а подане клопотання про проведення повторної експертизи - необґрунтованим.
Не погоджуючись з ухвалою, третя особа ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу суду змінити, а саме:
Виключити з резолютивної частини ухвали від 29 листопада 2023 року абзац шостий, в частині де зазначено:
«Експертам в якості вільних зразків почерку і підпису ОСОБА_6 використовувати її підписи та почерк, виконані в:
- матеріалах пенсійної справи ОСОБА_6 (аркуші 17, 18 пенсійної справи);
- кредитній справі щодо Договору про приєднання від 16.09.2015 року, що укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України» в графах «Підпис клієнта» на кожній сторінці справи;
- оригіналі заяви ОСОБА_6 від 23.09.2020, реєстровий № 157;
- оригіналі заяви ОСОБА_6 від 23.09.2020, реєстровий № 156;
- оригіналі довіреності ОСОБА_6 від 05.06.2020, реєстровий № 342.»
Доповнити резолютивну частину ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 29.11.2023 наступним змістом:
« ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент оформлення пенсійної справи була особою похилого віку. На момент оформлення кредитної справи щодо Договору про приєднання від 16.09.2015 року, що укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України» була особою старечого віку. На момент підписання ОСОБА_6 оригіналів заяв від 23.09.2020, реєстровий № 157, від 23.09.2020, реєстровий № 156, від 23.09.2020, реєстровий № 158; оригіналу довіреності від 05.06.2020, реєстровий № 342 вона була особою старечого віку та інвалідом першої групи (відомості знаходяться в матеріалах справи)».
Доповнити резолютивну частину ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 29.11.2023 наступним змістом: «Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків ».
Доповнити резолютивну частину ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 29.11.2023 наступним змістом:
«Засоби зв`язку сторін:
ОСОБА_4 : адреса: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_4, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_5 адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 Фактичне місце проживання відповідачів : АДРЕСА_3 ».
Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
Суд першої інстанції в порушення норм п. 1.3, 1.5., 1.10 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства Юстиції України 08.09.1998 року № 53/5 ( у редакції від 26.12.2012 № 1950/5) ухвалив, що експертам в якості вільних зразків почерку і підпису ОСОБА_6 використовувати оригінали заяви ОСОБА_6 від 23.09.2020 , реєстровий №157 та від 23.09.2020, реєстровий №156. Ці зразки треба вважати умовно - вільними, оскільки, вони були виконані після відкриття справи та пов`язані з цією справою. Крім того, оригінал довіреності ОСОБА_6 від 05.06.2020 реєстровий № 342 також треба вважати умовно-вільним зразком, адже пов`язаний з обставинами справи, оскільки довіреність надавала право позивачу для послідуючого звернення в суд правонаступником ОСОБА_1 . На сторінці 18 пенсійної справи немає підпису та напису ОСОБА_6 на цій сторінці був заповнений бланк з написом ОСОБА_6 , який заповнювався відповідним пенсійним інспектором (про що є його підпис).
Вважає, що зразки, які знаходяться у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_6 яка оформлена у 1999 році (різниця 10 років), кредитній справі щодо Договору про приєднання від 16.09.2015 (різниця 5 років), укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України» в графах «підпис клієнта» на кожній сторінці справи, не можливо використовувати як вільні зразки, адже вони повністю не відповідають критеріям часу виконання, формою документа, його змістом та цільовим призначенням.
Крім того, в судом в оскаржуваній ухвалі не виконані вимоги п. 1.12. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Вказує, що суд першої інстанції правильно визнав посилання представника позивача на недотримання строку подання клопотання необґрунтованим. Первинна експертиза була призначена судом на стадії судового розгляду і клопотання про призначення повторної експертизи зумовлено її необґрунтованістю чи наявністю сумнівів у її правильності, про що не могло бути відомо заінтересованим особам до моменту проведення первинної експертизи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги позивача, просили ухвалу суду скасувати.
Третя особа ОСОБА_3 вважав апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою, підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив ухвалу суду змінити.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницький В.В., ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним та поділ майна.
Просила визнати недійсним договір дарування квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , укладений 11 жовтня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та визнати за позивачкою право приватної власності на майно, а саме:
- 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;
- 1/2 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- 1/2 частину нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ;
- транспортний засіб «Volkswagen Multivan» 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 ;
- транспортний засіб «Honda CR-V» 2000 року випуску, VIN НОМЕР_3 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року провадження у справі було зупинено у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 05 серпня 2021 року до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 .
18 жовтня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що після ознайомлення з копіями матеріалів договору дарування квартири АДРЕСА_7 , виявлено заяву ОСОБА_6 від 09 вересня 2011 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю., за якою вона надавала згоду на продаж ОСОБА_4 вказаної квартири та земельної ділянки за кадастровим № 3220888001:01:003:0039 площею 0.0405 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , на якій і перебуває дана квартира.
Однак позивач стверджує, що ОСОБА_6 не надавала згоди на відчуження вказаної квартири, а підпис, що проставлений у вказаній заяві, їй не належить.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання, чи виконано підпис та рукописний текст у заяві, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю. від 09.09.2011 за реєстровим №632 в графі «Підпис» ОСОБА_6 чи іншою особою?
Проведення експертизи доручено експертам Київського НДІ судових експертиз.
27 липня 2023 року до суду надійшов висновок експертів за №8373/8374/23-32 від 14.07.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи , відповідно до якого рукописний запис « ОСОБА_6 » що міститься у графі «підпис» заяви від 09.09.2011 року, виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою.
Підпис від імені ОСОБА_6 , що міститься у графі «підпис» заяви від 09.09.2011 року, складеної від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 , засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю., та зареєстрованої в реєстрі за № 632, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою ( а.с. 177 - 184, т. 4)
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і третя особа ОСОБА_3 подали клопотання про призначення повторної експертизи, в яких посилаються на необґрунтованість висновку експерта, суперечність його іншим матеріалам справи, просять призначити проведення вказаної експертизи експертам Харківського національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса».
При цьому, ОСОБА_3 посилається на порушення експертами Методики судово-почеркознавчої експертизи (реєстраційний код 1.1.54), а саме те, що експертами не було враховано вік ОСОБА_6 , стан її здоров`я, значну різницю у часі виконання досліджуваного документу та вільних зразків підпису. Крім того, ілюстрація експертного дослідження здійснена неповно.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_10 мають сумніви у правильності висновку експерта, оскільки не зазначено те, що вона є комісійною, не описано спосіб доставки та пакування матеріалів дослідження, наданий на дослідження порівняльний матеріал є недостатнім для надання висновку, всі підписи та почерк ОСОБА_6 , наявні у матеріалах кредитної справи не були використані, не з`ясовано стану здоров`я ОСОБА_6 у період з 1999 по 2020 роки, не всі методичні матеріали були враховані експертами, аналіз опису загальних почеркових ознак є неповним, виявлені розбіжні окремі почеркові ознаки не є стійкими, не надано оцінку збіжним ознакам почерку.
Призначаючи по справі повторну судову почеркознавчу експертизу, ухвалою від 29 листопада 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що доводи сторони відповідача щодо експертного дослідження викликають сумнів у його правильності. Консультативний висновок, який долучений до клопотань, не є доказом у справі у розумінні ст.76 ЦПК України, однак його зміст повністю відтворений у поданих суду клопотаннях, які мають бути вирішені. Суд зазначив, що не володіє спеціальними знаннями в галузі графології і позбавлений оцінити ці доводи самостійно, у зв`язку з чим вважав правильним призначити у цій справі повторну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки проти обраної відповідачами та третьою особою експертної установи заперечує сторона позивача.
Крім того, суд посилався на те, що заперечення сторони позивача щодо призначення повторної експертизи не є достатніми для висновку про відсутність сумнівів у проведеному дослідженні. Консультативний висновок, який долучений до клопотань, не є доказом у справі у розумінні ст.76 ЦПК України і посилання на його недопустимість і неправильність не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, оскільки недоліки експертизи, визначені у ньому, мають самостійне відображення у тексті заявлених клопотань, що підлягають вирішенню судом. Посилання на недотримання строку подання такого клопотання суд вважав необґрунтованим, оскільки первинна експертиза була призначена судом на стадії судового розгляду і клопотання про призначення повторної експертизи зумовлено з її ймовірною необґрунтованістю чи наявністю сумнівів у її правильності, про що не могло бути відомо заінтересованим особам до моменту проведення первинної експертизи.
З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч.2 ст.102 ЦПК).
Отже, судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню та з`ясуванню обставин справи, ефективному вирішенню цивільних справ і ухваленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
За змістом норми ч.2 ст.113 ЦПК України можливість призначення саме повторної експертизи пов`язується з визнанням висновку первинної чи додаткової експертизи необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Отже, призначаючи саме повторну експертизу у справі, у мотивувальній частині ухвали судом мають бути зазначені обставини, які викликали сумніви у правильності попереднього висновку експерта, його необґрунтованості чи суперечності матеріалам справи.
Пленум Верховного Суду України у пунктах 10, 11 постанови «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року роз`яснив, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2023 року до суду надійшов висновок експертів за №8373/8374/23-32 від 14.07.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року.
З висновку вбачається, що судова експертиза у цій справі проведена атестованими судовими експертами, які мають відповідну освіту та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «Дослідження почерку та підписів», необхідну для проведення такої експертизи, експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. У висновку наведено перелік досліджуваних матеріалів, інформаційних джерел опис проведеного дослідження та висновок експертів.
Разом з тим, призначаючи повторну судову почеркознавчу експертизу судом першої інстанції не наведено підстав, визначених ч. 2 ст. 113 ЦПК України, з яких суд дійшов висновку про необхідність призначення повторної судової експертизи, Суд у мотивувальній частині ухвали не зазначив, чи визнаний даний висновок необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи, та яким саме, що він викликає сумніви у його правильності, що давало б суду підстави, передбачені ст. 113 ЦПК України для призначення повторної судової експертизи.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 72 ЦПК України, експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Враховуючи викладене, в разі необхідності суд першої інстанції може викликати в судове засідання експерта, який проводив експертизу, роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.
Як вбачається з висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 14 липня 2023 року, експертизу було проведено експертами КНДІСЕ Дзюбою О.Є. та Красюком І.П.
28 вересня 2023 року відповідач ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_3 звернулись з клопотаннями про виклик та допит в судовому засіданні експерта КНДІСЕ Дзюби О.Є .
Таким чином, суд не позбавлений можливості перевірити заявлені відповідачами суперечності та невідповідності наданого висновку від 14 липня 2023 року вимогам Методики проведення судової почеркознавчої експертизи, про які зазначають відповідачі у клопотанні, шляхом допиту у судовому засіданні експерта, який надав висновок за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 14 липня 2023 року.
Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність призначення повторної почеркознавчої експертизи колегія суддів вважає передчасним, оскільки в оскаржуваній ухвалі суд не навів мотивованих підстав необхідності призначення у справі повторної експертизи, та не навів відповідних обґрунтувань, чому висновок експертів від 14.07.2023 року є необґрунтованим, яким саме матеріалам справи він суперечить, чи які конкретні сумніви у правильності попереднього висновку експертів, а також про наявність істотних порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема в частині невиконання вимог п.3 ч.2 ст.260 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновку про необхідність призначення повторної судової експертизи, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, апеляційна скарга ОСОБА_13 , доводи якої полягають у необхідності внесення доповнень до резолютивної частини оскаржуваної ухвали, задоволенню не підлягає, оскільки ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2024 |
Оприлюднено | 01.07.2024 |
Номер документу | 120033852 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Ящук Тетяна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні