Постанова

від 24.06.2024 по справі 753/16132/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12194/2024

Справа № 753/16132/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 червня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Колесника О.М. в м. Київ 14 травня 2024 року про повернення зустрічного позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України, Публічного акціонерного товариства «Астра Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та визнання недійсними результатів електронних торгів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України, ПАТ «Астра Банк», ПАТ «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та визнання недійсними результатів електронних торгів

В грудні 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов про поділ спільного майна, в якій просив шляхом поділу майна в рівних частках, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на частину однокімнатної квартири загальною площею 39,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк у п`ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про поділ спільного майна визнано неподаною та повернуто позивачу.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року та направити справу для розгляду для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що відповідно до ухвали суду першої інстанції, зважаючи на зміст ч. 5 ст. 185 ЦПК України, останнім днем усунення недоліків заяви було 18 грудня 2023 року, проте у визначений законом строк позивач за зустрічним позовом зазначені недоліки не усунув, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не подав, тому суд дійшов висновку про невиконання останнім вимог ухвали суду від 12 грудня 2023 року у визначений у ній строк.

Вказував, що приймаючи до уваги зміст ч. 5 ст. 185 ЦПК України, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року в справі № 753/16132/22 була прийнята з порушенням п`ятиденного процесуального строку з дня закінчення строку на усунення недоліків. Відповідна ухвала була прийнята через 147 днів замість визначеного ч. 5 ст. 185 ЦПК України п`ятиденного процесуального строку.

Зазначав, що відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в грудні 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про поділ спільного майна.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про поділ спільного майна залишено без руху, надано позивачу за зустрічним позовом строк у п`ять днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Залишаючи зустрічний позов ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції вказав, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а саме позивачем не визначений відповідач (особа, яка буде відповідати за даним позовом) з зазначенням відомостей стосовно нього; не визначено ціну позову; відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не надано підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не надано копії зустрічної позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, для направлення відповідачу. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки позивачем не зазначено ціни позову, на даний момент неможливо встановити точну вартість 1/2 частини квартири, вимоги про визнання права власності на яку заявлені позивачем, суд вбачав підстави для попереднього визначення судового збору у розмірі 10 000 грн.

Як встановлено судом, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем за зустрічним позовом судового збору. Позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору за розгляд даної цивільної справи, з посиланням на економічну кризу та воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. А ч. 3 даної статті цього Кодексу визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ своєю Постановою «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, зокрема п. 29 роз`яснив, що за змістом зазначених вище правових норм єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції Закону, що діяла до 15.12.2017 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, аналізуючи наведені правові норми, єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення особи від оплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки покладається на заінтересовану сторону.

З зустрічної позовної заяви не вбачається та позивачем до неї не додано належних та допустимих доказів (довідки про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо) щодо незадовільного майнового стану, а відтак підстави для задоволення заяви про звільнення його від сплати судового збору відсутні.

Копію ухвали від 12 грудня 2023 року було направлено судом першої інстанції на електронну пошту ОСОБА_1 , зазначену ним як засіб зв`язку, та складено відповідну довідку про доставку документа до електронної скриньки 12 грудня 2023 року о 17:20:23 (а. с. 248 т. 2).

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу ухвалою від 14 травня 2024 року, суд першої інстанції керувався ст. 185 ЦПК України та виходив із того, що ухвала суду про залишення зустрічного позову без руху від 12 грудня 2023 року була направлена на офіційну електронну адресу позивача за зустрічним позовом: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку останній отримав 12 грудня 2023 року о 17:20:23 год., а відтак враховуючи положення ЦПК України, вважається врученою належним чином.

Враховуючи вищевикладене та те, що останнім днем усунення недоліків заяви було 18 грудня 2023 року, проте, у визначений судом строк позивач за зустрічним позовом зазначені недоліки не усунув, клопотання про продовження строку на усунення вказаних недоліків не подав, суд дійшов висновку про невиконання останнім вимог ухвали суду від 12 грудня 2023 року у визначений у ній строк.

Частинами 1 - 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не висловлював доводів проти мотивів суду першої інстанції, з яких суд дійшов висновків про неусунення недоліків зустрічного позову та необхідність повернення позовної заяви, не заперечував обставин отримання ним копії ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2023 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху, не спростовував висновків суду, що зустрічна позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України, і доводи його апеляційної скарги зосереджені виключно на недотриманні судом першої інстанції процесуального строку, передбаченого ч. 5 ст. 185 ЦПК України, для постановлення ухвали про повернення позовної заяви.

Дійсно, відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Разом із тим, аналіз наведених вимог закону не дає підстав для висновку, що саме по собі постановлення ухвали про повернення позовної заяви поза межами строку, встановленого ч. 5 ст. 185 ЦПК України, тягне за собою будь-які процесуальні наслідки, і що порушення цього строку унеможливлює постановлення такої ухвали.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено будь-яких аргументів, що постановлення ухвали про повернення позовної заяви поза межами строку, встановленого ч. 5 ст. 185 ЦПК України, призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви.

Апеляційний суд враховує, що супровідним листом від 18 грудня 2023 року справу № 753/16132/22 було направлено до Київського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 16 т. 3), до Дарницького районного суду м. Києва справу повернуто лише 07 травня 2024 року (а. с. 128 т. 3), що об`єктивно унеможливило вчасне постановлення судом першої інстанції, в розпорядженні якого були відсутні матеріали даної справи, ухвали про повернення зустрічної позовної заяви в зв`язку з неусуненням недоліків ОСОБА_1 .

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Таким чином, не є саме по собі постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви з пропуском строку, передбаченого ч. 5 ст. 185 ЦПК України, належною правовою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, висновки якої ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростовуються.

Будь-яких інших підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.